Приповісті 4

1 Слухайте, дітоньки, повчання батька, і зважайте, щоб навчитися розумові;2 Тому що я передав вам добре повчання. Не залишайте заповіді моєї.3 Бо я був сином у батька мого, ніжно-улюблений і єдиний у матері моєї;4 І він навчав мене, і говорив мені: Нехай утримає серце твоє слова мої; бережи заповіді мої і живи.5 Накопичуй мудрість, накопичуй розум; не забувай цього і не ухиляйся від слів моїх уст.6 Не залишай її, і вона буде охороняти тебе; люби її, і вона буде обороняти тебе.7 Головне – мудрість; набувай мудрости й усім майном твоїм набувай розум.8 Високо поціновуй її, і вона піднесе тебе; вона прославить тебе, якщо ти приліпишся до неї;9 Покладуть на голову твою пречудовий вінок, пишну корону тобі подарує.10 Слухай, сину мій, і прийми слова мої, – і примножаться тобі роки життя.11 Я показую тобі шлях мудрости, веду тебе стежками прямими.12 Коли підеш, не знатиме перешкоди твоя хода, і коли побіжиш, – не спіткнешся.13 Міцно тримайся повчання, не залишай, бережи його; тому що воно – життя твоє.14 Не ходи стежкою лиходіїв, і не ходи шляхом лихих;15 Залиши його, не ходи по ньому; ухилися від нього, і промини його.16 Бо вони не заснуть, якщо не вчинять зла; пропадає сон у них, якщо вони не доведуть когось до падіння;17 Бо вони їдять хліб беззаконня і п'ють вино з грабунку.18 Стежка праведних – мов світло осяйне, котре все яснішає до повноти дня.19 А шлях беззаконних – мов пітьма; вони не відають, де спіткнуться.20 Сину мій! На слова мої зважай, і до мовленого мною прихили вухо твоє;21 Нехай не відходять вони від очей твоїх; бережи їх у глибині серця твого;22 Тому що вони – життя для того хто знайшов їх, і здоров'я для всього тіла його.23 Над усе, що оберігається, серце своє бережи; тому що з нього – джерела життя.24 Відкинь од себе лукавство уст, і лукавого язика віддали од себе.25 Очі твої нехай дивляться уперед, і вії твої нехай будуть спрямовані перед тобою.26 Обдумай стежку для ноги твоєї, і всі шляхи твої нехай будуть несхитними.27 Не ухиляйся ні праворуч, ані ліворуч; відверни ногу твою від зла.