Приповісті 4

1 Послухайте, діти, напучення батькового, і прислухайтеся, щоб навчитися розуму,2 бо даю я вам добру науку: закона мого не кидайте,3 бо сином у батька свого я був, пещений й єдиний у неньки своєї.4 І навчав він мене, і мені говорив: Нехай держиться серце твоє моїх слів, стережи мої заповіді та й живи!5 Здобудь мудрість, здобудь собі розум, не забудь, і не цурайся слів моїх уст,6 не кидай її й вона буде тебе стерегти! Кохай ти її й вона буде тебе пильнувати!7 Початок премудрости мудрість здобудь, а за ввесь свій маєток здобудь собі розуму!8 Тримай її високо і підійме тебе, ушанує тебе, як її ти пригорнеш:9 вона дасть голові твоїй гарний вінок, пишну корону тобі подарує!10 Послухай, мій сину, й бери ти слова мої, і помножаться роки твойого життя,11 дороги премудрости вчу я тебе, стежками прямими проваджу тебе:12 коли підеш, то крок твій не буде тісний, а коли побіжиш не спіткнешся!13 Міцно тримайся напучування, не лишай, його стережи, воно бо життя твоє!14 На стежку безбожних не йди, і не ходи на дорогу лихих,15 покинь ти її, не йди нею, усунься від неї й мини,16 бо вони не заснуть, якщо злого не вчинять, відійметься сон їм, як не зроблять кому, щоб спіткнувся!...17 Бо вони хліб безбожжя їдять, і вино грабежу попивають.18 А путь праведних ніби те світло ясне, що світить все більше та більш аж до повного дня!19 Дорога ж безбожних як темність: не знають, об що спотикнуться...20 Мій сину, прислухуйся до моїх слів, до речей моїх ухо своє нахили!21 Нехай не відійдуть вони від очей твоїх, бережи їх в середині серця свого!22 Бо життя вони тим, хто їх знайде, а для тіла усього його лікування.23 Над усе, що лише стережеться, серце своє стережи, бо з нього походить життя.24 Відкинь ти від себе лукавство уст, віддали ти від себе крутійство губ.25 Нехай дивляться очі твої уперед, а повіки твої нехай перед тобою простують.26 Стежку ніг своїх вирівняй, і стануть міцні всі дороги твої:27 не вступайся ні вправо, ні вліво, усунь свою ногу від зла!