1 Йосип не зміг більше себе стримати перед усіма, які стояли біля нього, і закричав: Виведіть звідси всіх! І не залишилося коло Йосипа нікого, коли відкрився він братам своїм.2 І голосно заридав він, і почули єгиптяни, і почув палац фараонів.3 І сказав Йосип братам своїм: Я – Йосип, чи живий іще мій батько? Але брати не могли відповідати йому; тому що вони зніяковіли перед ним.4 І сказав Йосип братам своїм: Підійдіть до мене. Вони підійшли. Він сказав: Я – Йосип, брат ваш, котрого ви продали до Єгипту.5 Але тепер не сумуйте, і не шкодуйте за тим, що ви продали мене сюди, тому що Бог послав мене перед вами для збереження вашого життя.6 Бо тепер лиш два роки голоду на землі; а попереду ще п'ять літ, коли ні орати, ані жнивувати не будуть.7 Бог послав мене перед вами, щоб залишити вас на землі і зберегти ваше життя значним захистом.8 Отже, не ви послали мене сюди, але Бог, котрий і поставив мене батьком фараонові і розпорядником у всьому його домі, і володарем на всій землі єгипетській.9 Рушайте швидше до батька мого і скажіть йому: Так говорить син твій Йосип: Бог поставив мене володарем над усім Єгиптом, прийди до мене, не зволікай.10 Ти будеш жити на землі Ґошен; і будеш поблизу від мене, ти і сини твої, і сини синів твоїх, і дрібна й велика худоба твоя, і все твоє.11 І прогодую тебе там, бо голод буде ще п'ять літ; щоб не зазнав ти нужди, ти, і дім твій, і все твоє.12 І ось очі ваші, і очі брата мого Веніямина бачать, що це мої уста говорять до вас.13 Розкажіть моєму батькові про славу мою в Єгипті і про все, що ви бачили; і приведіть скорше батька мого сюди.14 І припав він до брата свого Веніямина, і плакав; і Веніямин плакав на грудях його.15 І цілував усіх братів своїх, і плакав, обіймаючи їх. Потім говорили з ним брати його.16 І долинула у палац фараонів чутка, що прийшли брати Йосипові, і приємно було фараонові, і служникам його.17 І сказав фараон Йосипові: Скажи братам твоїм: Ось що учиніте: Нав'ючте скотину вашу, і рушайте в край ханаанський;18 І заберіть батька вашого і, родини ваші, і прийдіть до мене; я дам вам найкраще в країні Єгипетській, і ви будете їсти щедроти землі.19 А тобі велю сказати їм: Оце зробіть: Візьміть собі в країні Єгипетській колісниць для дітей ваших і для дружин ваших, і привезіть батька вашого і прийдіть;20 І не шкодуйте речей ваших, бо найкраще із усієї країни Єгипетської дам вам.21 Так і вчинили сини Ізраїлеві. І дав їм Йосип колісниці за наказом фараона, і дав їм харчів на дорогу.22 Кожному з них він дав переміну одягу, а Веніяминові дав триста срібняків і п'ять перемін одягу.23 Також і батькові своєму послав він десять віслюків, нав'ючених найкращими [виробами] єгипетськими, і десять віслючок, нав'ючених зерном і припасами батькові своєму в дорогу.24 І відпустив братів своїх, і вони пішли. І сказав їм: Не сваріться в дорозі.25 І пішли вони з Єгипту, і прийшли на землю ханаанську до Якова, батька свого.26 І повідали йому, звістивши: Йосип живий, і тепер володарює над усією землею єгипетською. Але серце його засмутилося, бо він не вірив їм.27 Коли ж вони переказали йому всі слова Йосипові, котрі він їм говорив; і коли побачив колісниці, які надіслав Йосип, щоби везти його; тоді ожив дух Якова, батька їхнього.28 І сказав Ізраїль: Досить, ще живий син мій Йосип; Піду і побачу його, перед тим, як помру.