Тита 1

1 2 3
1 Павло, слуга Божий, Апостол Ісуса Христа, через віру вибраних Божих і пізнання істини, що стосується благочестя.2 У надії вічного життя, яку обіцяв незрадливий у слові Бог передніше вічного часу,3 А Свого часу явив Своє слово у проповіді, дорученій мені з повеління Рятівника нашого, Бога, -4 Титові, істинному синові через спільну віру: благодать, милість і мир від Бога Вітця і Господа Ісуса Христа, Рятівника нашого.5 Я для того залишив тебе на Кріті, щоб ти завершив недокінчене і настановив по всіх містах пресвітерів, як я тобі наказував: 6 Якщо хтось бездоганний, чоловік однієї дружини, дітей має вірних, що не відають докору за розпусту чи непокору,7 Бо єпископ має бути бездоганний, як Божий домобудівник, не зарозумілий, не гнівливий, не п'яниця, не забіяка, не корисливий,8 Але гостинний до зайшлих, добролюбець, цнотливий, справедливий, доброчинний, розважливий,9 Що тримається найпевнішого слова, згідно з ученням, щоб він був спроможний і напучувати у справжньому вченні і тих, що чинять спротив, викривати.10 Бо є чимало й непокірних балакунів і блудників, надто ж із обрізаних,11 Котрим треба загороджувати уста: вони-бо розбещують цілі доми, навчаючи, чого не варто, з огидного користолюбства.12 Це з них самих один віршотворець сказав: крітяни завжди брехливі, хижі звірі, утробища ліниві.13 Свідчення це справедливе. З цієї причини викривай їх суворо, щоб вони були міцні у вірі.14 Не зважаючи на юдейські байки і приписи людей, котрі ухиляються від істини.15 Для чистих все чисте; а для опоганених і невіруючих немає нічого чистого, але опоганені розум їхній і совість.16 Вони кажуть, що знають Бога; а справами зрікаються, будучи огидними і непокірними, і не здатними на жодну добру справу.