1 Який добрий Бог для Ізраїля, для чистих серцем!2 А я – заледве не похитнулися ноги мої, замалим не послизнулися ступні мої, –3 Я позаздрив безумним, коли бачив розкішне буття нечестивих.4 Бо вони не відають страждань до самої смерти, і міцні на силі вони.5 Немає в них лихоліть, як в інших людей, і вони не турбуються, як [інші] люди.6 А тому пиха, немов ланцюг, облягла їх, і насильство, [мов] шата, одягає їх.7 Вилазять їм очі від жиру, і вони мають більше, аніж серце зажадало.8 Вони глузують пихато, кажуть добре про утиски.9 Спрямовують супроти небес уста свої, і язик їхній землею походжає.10 А тому туди ж навертається народ Його, і п'ють воду повною чашою,11 І говорять: `Як дізнається Бог? І чи є ведення у Всевишнього?`12 І ось, ці нечестиві розкошують у цьому світі, і примножують маєтки.13 Тоді чи не марно я очищав серце моє і обмивав руки мої безневинні,14 І упродовж цілого дня страждав ранами, і щоранку був звинувачений?15 [Та] коли б я сказав: `Буду міркувати так,` – то я завинив би перед родом дітей Твоїх.16 І коли міркував я, яким чином затямити це, мені було боляче.17 Аж доки не зайшов я до святині Божої і кінець їхній зрозумів.18 Так! На слизьких шляхах поставив Ти їх і поскидаєш їх у провалля.19 Миттю прийшли вони до розорення, щезли, згинули від жахів!20 Як сновидіння по пробудженні, отак Ти, Господе, розбудивши [їх], знехтуєш їхніми замірами.21 Коли горіло мені серце, і страждало нутро моє,22 Тоді я був невігласом і не розумів; мов тварина, був я перед Тобою.23 Але я завжди з Тобою; Ти тримаєш мене за праву руку.24 Ти водиш мене порадою Твоєю, а потім приймеш мене у славу.25 Хто мені на небі, крім Тебе? І на землі нічого не має бажаного для мене, крім Тебе.26 Знемагає тіло моє і серце моє: Бог – скеля серця мого і частка моя наповік.27 Тому ті, що залишають тебе, гинуть; Ти нищиш кожного, хто відступає від Тебе.28 А мені благо наближатися до Бога! На Господа Бога я покладаю сподівання своє, щоб звіщати всі діяння Твої.