2 Царів 22

1 Вісім років було Йосії, коли зацарював, і тридцять один рік царював у Єрусалимі; ім'я матері його – Єдида, донька Адаї з Боцкату2 І чинив він бажане в очах Господніх, і ходив у всьому шляхом Давида, батька свого, і не відхилявся ні праворуч, ні ліворуч.3 Вісімнадцятого року царя Йосії, послав цар Шафана, сина Ацалії, Мешулламового сина, писаря, до Господнього дому, кажучи: 4 Піди до Хілкійї, першосвященика, нехай він порахує срібло, принесене в дім Господній, котре зібрали від народу сторожі брами.5 І нехай віддадуть його в руки виконавцям робіт, що при домі Господньому; а ці нехай роздадуть його робітникам, які працюють у домі Господньому, на лагодження пошкоджень дому.6 Теслям і мулярам, і робітникам, а також на купівлю деревини і тесане каміння для лагодження дому;7 А втім, не вимагайте від них звіту про срібло, передане в руки їхні, тому що вони чинять чесно.8 І сказав Хілкійя, першосвященик до писаря Шафана: Книгу Закону я знайшов у домі Господньому. І подав Хілкійя книгу Шафанові, і він читав її.9 І прийшов Шафан писар до царя, і приніс цареві відповідь, і сказав: Узяли слуги твої срібло, знайдене в домі, і передали його в руки виконавцям робіт, що при домі Господньому.10 І доповів Шафан-писар цареві, кажучи: Книгу дав мені Хілкійя священик. І читав її Шафан перед царем.11 Коли почув цар слова Книги Закону, то роздер свою одежу.12 І наказав цар Хілкійї священикові, і Ахікамові, Шафановому синові, і Ахборові, Міхаїновому синові, і писареві Шафанові, і Асаї, царевому служникові, кажучи: 13 Ідіть, зверніться до Господа, за мене, і за народ, і за всю Юдею про слова цієї знайденої Книги; тому що великий гнів Господній, котрий спалахнув на нас за те, що не слухали батьки наші слів книги цієї, щоб чинити нам згідно з приписами.14 І пішов Хілкійя, священик, і Ахікам, і Ахбор, і Шафан, і Асая до пророчиці Хулди, дружини Шаллума, сина Тікви, сина Хархасового, сторожа шат, – вона сиділа в Єрусалимі, у Новому Місті, – і говорили до неї.15 І вона сказала їм: Так говорить Господь, Бог Ізраїля: Скажіть чоловікові, котрий послав вас до мене.16 Так говорить Господь: Наведу лихо на оце місце і на мешканців його, – всі слова Книги, котру читав Юдин цар.17 За те, що залишили Мене і кадили іншим богам, щоб дратувати Мене всіма ділами рук своїх, спалахнув гнів Мій, на оце місце, і не загасне.18 А цареві Юдиному, який послав вас звернутися до Господа, скажіть: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів, про слова, котрі ти чув.19 Оскільки зм'якшилося серце твоє, і ти упокорився перед Господом, зачувши те, що Я вирік на оце місце і на мешканців його, що вони будуть предметом жаху і прокляття, і ти роздер одежу свою, і плакав передо Мною, то Я почув тебе, говорить Господь.20 За це, ось, Я прилучу тебе до батьків твоїх, і тебе покладуть в гробницю твою в мирі, і не побачать твої очі всього того лихоліття, котре Я наведу на місце оце. І принесли цареві відповідь.