1 Коли повертав Господь сіонських бранців, ми неначе сон бачили уві сні.2 Тоді уста наші були виповнені веселощами, і язик наш – співом; тоді поміж народами гомоніли: Величне витворив Господь над ними!3 Величне витворив Господь над нами: ми втішалися.4 Поверни, Господе, бранців наших, як потоки на південь.5 Ті, що сіяли в сльозах, будуть жати з радістю.6 Той, що з плачем ніс мірку насіння, повернеться з радістю, несучи снопи свої.