Приповісті 30

1 Слова Агура, сина Якеєвого, [котрі] мовив цей чоловік до Ітієла і до Ухала: 2 Справді, я більше недолугий, аніж хто-небудь із людей, і розуму людського немає у мене.3 І не навчився я мудрости, і пізнання святих не маю.4 Хто на небо виходив і сходив? Хто зібрав вітер у пригорщі свої? Хто зав'язав воду в одяг? Хто визначив усі рубежі землі? Яке ймення його і яке ймення сина його? Чи відаєш ти?5 Кожне слово Боже – чисте; він – щит усім, хто сподівається на Нього.6 Не прилучай до слів Його, щоб Він не звинуватив тебе, і щоб ти не виявився облудником.7 Дві речі я прошу в Тебе, не відмов мені раніше, аніж я помру.8 Марноту і облуду віддали од мене; убогости і багатства не дай мені, насичуй мене щоденним хлібом.9 Щоб я не переситився і не зрікся, і не сказав: Хто – Господь? І, щоб, зубожілий, не почав красти та не безчестив ймення Бога мого намарно.10 Не обмовляй служника перед володарем його, щоб він не прокляв тебе, і щоб ти не був знайдений з провиною.11 Є рід, котрий проклинає батька свого і не благословляє матері своєї.12 Є рід, котрий чистий у власних очах своїх, але не обмитий від бруду свого.13 Є рід – о, які зарозумілі очі його, і як піднеслися повіки його!14 Є рід, у котрого зуби – мечі, і щелепи – ножі, щоби пожерти вбогих на землі і жебраків поміж людьми.15 У невситимості дві доньки: Давай і Давай. Ось троє невситимих і четверо, котрі не скажуть: Досить!16 Шеол і лоно неплідне, земля, котра не насичується водою, і вогонь, котрий не каже: Досить!17 Око, що кепкує з батька і нехтує покірністю перед матір'ю, виклюють ворони в долині і поглинуть орлята.18 Три речі утаємничені для мене, і чотирьох я не розумію.19 Шляхів орла на небі, стежок гадини на скелі, дороги корабля серед моря і путівця чоловіка до дівчини.20 Такий шлях також і дружини перелюбної: наїлася, обтерла свого рота та й каже: Я нічогісінько поганого не вчинила.21 Від трьох здригається земля; чотирьох вона не може носити;22 Раба, коли він стає царем; глупака, коли він досхочу їсть хліб;23 Позначену ганьбою жінку, коли вона шлюбиться, і служницю, коли вона займає місце своєї господині.24 Ось чотири малих на землі; але вони мудріші від мудрих.25 Мурашки – народ не сильний, але влітку накопичують поживу собі;26 Гірські миші – народ слабкий, але влаштовують оселі свої на скелі;27 У сарани немає царя, але вона виступає одностайно;28 Павук лапками пнеться, і він у помешканнях царських буває!29 Ось, троє мають вишукану ходу, і четверо ходять добре;30 Лев, дужий поміж звірами, який не поступиться нікому.31 Кінь і козел, і цар [серед народу [свого], [і ніхто] не повстане [супроти нього].32 Якщо ти в зарозумілості своїй вчинив дурницю і замислив лихе, то [поклади] руку на уста;33 Бо коли збити молоко, виходить масло, поштовхом скривавлюється ніс, а пробудження гніву вчиняє сварку.