1 Господе! До тебе озиваюся; поспіши до мене; зважай на голос благання мого, коли звертаюся до Тебе.2 Нехай же стане молитва моя, як пахощі, перед лицем Твоїм, а підношення рук моїх, – мов пожертва вечірня.3 Постав, Господе, охорону устам моїм, і стримуй двері уст моїх.4 Не дай ухилитися серцю моєму до слів лукавих для прощення справ гріховних разом з людьми, які чинять беззаконня, і нехай не скуштую я від солодощів їхніх.5 Нехай карає мене праведник: це – милість; нехай викриває мене: це – кращий єлей, котрий не пошкодить голові моїй; але благання мої – супроти їхнього зла.6 Вожді їхні по скелях порозбігалися і чують слова мої, тому що вони приємні.7 Неначе землю, розтинають і подрібнюють нас; висипають кості наші в щелепи пекла.8 Але до Тебе, Боже, Господе, очі мої! На Тебе сподіваюся, не відкинь душі моєї!9 Збережи мене від капканів, поставлених для мене, від тенет лиходіїв.10 Попадуть лиходії у пастки свої, а я перейду.