Єремия 32

1 Слово, котре було від Господа до Єремії десятого року Седекії, царя юдейського; цей рік був вісімнадцятим роком Навуходоносора.2 Тоді військо Навуходоносора взяло в облогу Єрусалим, і Єремію пророка ув'язнили на подвір'ї сторожі, що біля дому царя юдейського.3 Седекія, цар юдейський, замкнув його там, сказавши: Нащо ти пророкуєш і кажеш: так говорить Господь: Ось, Я віддаю місто це в руки царя Вавилонського, і він захопить його;4 І Седекія, цар юдейський, не уникне рук халдеїв, але неодмінно буде переданий в руки царя вавилонського, і буде розмовляти з ним устами до уст, і очі його побачать його очі.5 І він відпровадить Седекію до Вавилону, де він буде, аж доки не відвідаю його, говорить Господь. Якщо ви будете воювати з халдеями, то не матимете успіху.6 І сказав Єремія: Ось таке було до мене слово Господнє: 7 Ось Ганамеїл, син Шаллума, твого дядька, йде до тебе сказати: Купи собі поле моє, котре в Анатоті, бо за тобою право викупу, щоб його придбати.8 І Ганамеїл, син дядька мого, прийшов до мене, за словом Господнім, на подвір'я сторожі і сказав мені: Купи поле моє, котре в Анатоті, на землі Веніяминовій, бо право спадщини твоє і право викупу твоє; купи собі. Тоді я спізнав, що це було слово Господнє.9 І купив я поле в Ганамеїла, сина дядька мого, котре в Анатоті, і відважив йому сім шеклів срібла і десять срібняків.10 І записав до книжки і запечатав її, і запросив до того свідків і відважив срібло на вагах.11 І взяв я купчого листа, запечатаного за законом та приписами, а також відкритого, –12 І віддав цього купчого листа Барухові, синові Нерійї, Махсеїного сина, на очах сина дядька мого Ганамеїла та на очах свідків, які підписали цього купчого листа, на очах усіх юдеїв, що сиділи по подвір'ї сторожі.13 І заповідав Барухові в їхній присутності: 14 Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Візьми ці нотатки – цього купчого листа, котрий запечатаний, і оцей запис, котрий запечатаний, і цей запис відкритий, – і поклади їх до глиняної посудини, щоб вони залишалися там багато днів.15 Бо так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Будинки і поля та виноградники знову будуть куплятися на цій землі.16 Коли передав купчого листа Барухові, Нерейїновому синові, я помолився до Господа: 17 О, Господе Боже! Ти утворив небо і землю великою силою своєю і простертою рукою; для Тебе нічого немає неможливого;18 Ти виявляєш милість тисячам і за беззаконня батьків віддаєш у нутро дітям їхнім після них: Боже Великий, Сильний, Котрому ймення – Господь Саваот!19 Великий в пораді і Сильний в діяннях, Котрого очі відкриті на всі шляхи синів людських, щоб кожному віддати належне за торованками його і за плодами справ його,20 Котрий звершував чудеса і ознаки на землі єгипетській, [і звершує] до цього дня і в Ізраїлі, і між усіма людьми, і вчинив Собі ймення, як і цього дня.21 І вивів народ Твій, Ізраїля, із єгипетської землі ознаками і чудодіяннями, і рукою сильною, і рукою простягнутою, за великого жаху.22 І дам їм землю оцю, котру присягався їм віддати, – землю, де тече молоко і мед.23 Вони зайшли і заволоділи нею, але не підкорилися голосові Твоєму, і не чинили за Твоїм законом, не робили того, що Ти заповідав їм чинити, і за те навів Ти на них оце лихоліття.24 Ось вали сягають міста, щоб здобути його; і місто від меча, і голоду, і моровиці потрапить до рук халдеїв, котрі воюють проти нього; що Ти казав, те й справджується, і ось, Ти бачиш це.25 А Ти, Господе Боже, сказав мені: Купи собі поле за срібло і запроси свідків, а в цей час місце переходить до рук халдеїв.26 І було слово Господнє до Єремії: 27 Ось, Я – Господь, Бог всілякої плоті; чи є щось неможливе для Мене?28 А тому так говорить Господь: Ось Я віддаю це місто в руки халдеїв і в руки Навуходоносора, царя вавилонського, і він здобуде його,29 І зайдуть халдеї, що оточили це місто, підпалять місто вогнем і спалять його і будинки, на покрівлях котрих підносилося кадіння Ваалові і виливалися поливні пожертви чужим богам, щоб гнівити Мене.30 Бо сини Ізраїлеві і сини Юдині тільки лихе чинили перед очима Моїми від юности своєї; сини Ізраїлеві тільки гнівили Мене справами рук своїх, говорить Господь.31 І наче для гніву Мого і люті Моєї існувало це місто від самого дня розбудови його аж до сього дня, щоб Я відкинув його з-перед обличчя Мого.32 За все лихе синів Ізраїля і синів Юди, яке вони для гніву Мого чинили, – вони, царі їхні, князі їхні, священики їхні і пророки їхні, і мужі Юди і мешканці Єрусалиму.33 Вони повернулися до Мене спиною, а не обличчям; і коли Я навчав їх, від самого досвітку навчав, вони не хотіли прийняти настанов.34 І в домі, над котрим назване ймення Моє, поставили мерзоти свої й опоганили його.35 Улаштували капище Ваалові в долині Бен-Гіннома, щоб переводити через вогонь синів своїх і дочок своїх на честь Молохові, чого Я їм не наказував, і Мені на розум не спадало, щоб вони вчиняли подібну мерзоту, уводячи в гріх Юду.36 А проте нині так говорить Господь, Бог Ізраїлів, про це місто, про яке ви говорите: Віно переходить до рук царя вавилонського мечем, і голодом, і моровицею;37 Ось, Я зберу їх із усіх країн, до котрих вигнав їх у гніві Моєму і в люті Моїй, у великім обуренні, і поверну їх на місцину оцю і дам їм життя у безпеці.38 Вони будуть Моїм народом, а Я буду їм Богом.39 І дам їм одне серце і одну путь, щоб Мене боялися упродовж усіх днів [життя свого], на добро собі і на добро для дітей своїх після них.40 І складу з ними вічного заповіта, за котрим Я не відвернуся од них, щоб добродіяти їм, і страх Мій покладу в серце їхнє, щоб вони не відступали од Мене.41 І буду радіти за них, добродіючи їм, і посаджу їх на землі оцій непохитно – від усього серця Мого і від усієї душі Моєї.42 Бо так говорить Господь: Як навів Я на цей народ усе оце лихоліття страшне, так наведу на них усе добро, як Я вирік на них.43 І будуть купляти поля на цій землі, про яку ви кажете: Це – пустеля, без людей і без худоби; вона перейшла до рук халдеїв;44 Будуть купляти поля за срібло і заносити це до купчих листів, і запечатувати і запрошувати свідків – у краю Веніяминовому і в околицях Єрусалиму, і в містах Юди і в містах горішніх, і в містах долішніх, і в містах південних; бо поверну полон їхній, говорить Господь.