Йов 39

1 Чи відаєш ти час, коли народжують дикі кози на скелях, і чи бачив ти, як лань стає породіллю?2 Чи можеш ти вирахувати місяці вагітности їхньої? І чи відаєш про час їхнього окоту?3 Вони злягаються, приводять діток своїх, викидаючи свій послід.4 Діти їхні набираються сили, зростають у полі, а потім відходять і не повертаються до них.5 Хто випустив дикого віслюка на волю, і хто розв'язав пута онагрові,6 Котрому степ Я вибрав оселею і солончаки – житлом?7 Він насміхається з міської велелюдности і не чує крику погонича.8 У горах відшукує собі поживи і шукає всілякого зела.9 Чи захоче служити тобі одноріг і чи переночує біля твоїх ясел?10 Чи можеш мотузом прив'язати однорога до борозни, і чи буде він боронувати за тобою поле?11 Чи покладеш на нього надію, тому що в нього велика сила, і чи доручиш йому роботу свою?12 Чи повіриш йому, що він насіння твоє поверне і складе на току твоєму?13 Чи ти дав гарні крила павичеві і пір'я та пух страусові?14 Він залишає яйця свої на землі, і на піску зігріває їх,15 І забуває, що нога може роздушити їх, і польовий звір може розтоптати їх.16 Він жорстокий з дітьми своїми, наче не зі своїми, і не відає остраху, що праця його буде марною;17 Тому що Бог не дав йому мудрости і не наділив його глуздом.18 А коли підніметься на верховину, то насміхається з коня і вершника його.19 Чи ти дав коневі силу і одягнув шию його у гриву?20 Чи можеш ти налякати його, мов сарану? Хропіння ніздрів його – жах!21 Б'є ногою землю і захоплюється силою; і йде супроти зброї.22 Він сміється з небезпеки, і не лякається, і не відвертається од меча.23 Сагайдак звучить над ним, виблискує спис і ратище.24 У пориві і шаленстві він ковтає землю і не може встояти при звукові сурми.25 При голосі сурми він кричить: І-га-га! І здалеку чує битву, гучні голоси вождів і вигуки.26 Чи твоєю мудрістю яструб літає і завертає крила свої на південь?27 Чи за твоїм словом злітає орел і влаштовує на верховині гніздо своє?28 Він замешкує на скелі і ночує на чолопку узгірків та на місцях неприступних.29 Звідти визорює собі поживу: очі його бачать далеко.30 Пташенята його п'ють кров, і де труп, там і він.31 І продовжував Господь, і сказав Йовові: 32 Чи буде той, що змагається із Всемогутнім, ще навчати? Той, що викриває Бога, нехай відповідає Йому.33 І відповідав Йов Господові, і сказав: 34 Ось, я нікчемний; що я буду відповідати Тобі? Руку мою кладу на уста мої.35 Якось я казав, – тепер відповідати не буду, навіть двічі, але більше не буду.