1 Проводиреві хора: Синам Корея в науку. Боже, ми чули слухами нашими, батьки наші розказували нам про велике дїло, що зробив єси за часів їх, в давні давна.2 Ти вигнав народи рукою твоєю, а їх осадив; знищив народи, а їх розмножив.3 Не мечем бо своїм вони землю забрали, і не їх рука спасла їх, а твоя правиця і твоє рамя, і сьвітло лиця твого; ти бо вподобав їх.4 Ти сам єси царь мій, о Боже; звели спасеннє Якова!5 Через тебе побьємо гнобителїв наших; через імя твоє розтопчемо тих, що проти нас встали.6 Не вповаю бо на лука мого, і не спасе мене меч мій.7 Ти бо спасаєш нас від гнобителїв наших і посоромляєш ненавидників наших.8 Богом хвалимося цїлий день, і імя твоє будем прославляти по віки.9 А тепер ти нас відкинув і засоромив, і не виступив з військами нашими.10 Ти допустив, щоб ми назад ступали перед гонительом, а ненавидники наші щоб нас для себе рабували.11 Віддав єси нас, неначе вівцї на жир, і розсипав нас між народи.12 Продав єси народ твій без користї, не поставивши за його цїни високої.13 Ти віддав нас на погорду сусїдам нашим, на сьміховиско і наругу тим, що кругом нас.14 Зробив нас поговоркою між народами, щоб люде хитали головами.15 Цїлий день передо мною мій сором, і встид лиця мого покрив мене,16 Задля голосу ругателя і хулителя, задля ворога і мстителя.17 Се все впало на нас, та ми не забули тебе, і не спроневірились завіту твому.18 Не відвернулось серце наше, і не зійшли стопи наші з дороги твоєї;19 Хоч ти розтер нас на місцї людожерів, і покрив нас тїнню смертї.20 Коли б ми забули імя Бога нашого і простягли руки наші до бога чужого.21 То чи не провідав би се Бог? Знає бо він тайни серця.22 Але ж задля тебе вбивають нас цїлий день, вважають нас, як овечок на зарізь.23 Пробудися! Чого спиш, Господи? Встань, не відкидай нас на віки.24 Чого закриваєш лице твоє, забуваєш за горе наше і тїсноту нашу.25 Бо душа наша кинута між порохи а черево наше до землї прилипло.26 Встань на поміч нам, і спаси нас задля милосердя твого!