1 А щодо ідальських жертв знаємо, що маємо всі знання. Проте знання зумовлюють пиху, а любов - будує!2 Якщо хто вважає, ніби щось знає, той нічого не знає так, як належить знати.3 Але хто любить Бога, той був пізнаний ним.4 Про їжу з жертов ідолам знаємо, що ідол у світі - це ніщо, і немає іншого Бога, крім єдиного.5 Якщо і є так звані боги чи то на небі, чи то на землі, - оскільки є багато богів і багато панів,6 - то для нас один Бог - Батько, від якого походить усе і для якого є ми, і один Господь - Ісус Христос, через якого все, і ми через нього. [І один Святий Дух, у якому - все; і ми є в ньому].7 Та не всі таке мають знання. Деякі, призвичаївшись до ідолів, ще й досі їдять ідольські жертви - і їх совість, будучи немічною, опоганюється.8 Їжа нас не наближає до Бога: бо коли не їмо, нічого не втрачаємо,9 і коли їмо, нічого не набуваємо. Вважайте, щоб ця ваша влада якось не стала причиною спотикання для немічних.10 Бо коли хто бачить, що ти, який маєш знання, перебуваєш в ідольській божниці, чи його совість, будучи немічною, не заохочена буде їсти ідольські жертви?11 І через твоє знання загине немічний брат, за якого Христос помер.12 Грішачи проти братів і вражаючи їхню немічну совість, ви грішите проти Христа.13 Отож, якщо їжа спокушує мого брата, не їстиму м'яса повіки, щоб не спокусити мого брата.