1 Сталося ж, коли постарівся Ісаак і притупились його очі щодо зору, і покликав свого старшого сина Ісава і сказав йому: Сине мій. І сказав: Ось я.2 І сказав: Ось я постарівся і не знаю дня мого кінця.3 Тепер, отже, візьми твою зброю, сагайдак же і лук, і піди на рівнину і вполюй мені дикого звіра,4 і зроби мені їжу, як я люблю, і принеси мені, щоб я їв, щоб моя душа поблагословила тебе заки я помру.5 Ревекка же почула як говорив Ісаак до свого сина Ісава. Пішов же Ісав у долину вполювати дикого звіра свому батькові.6 Сказала ж Ревекка до Якова свого меншого сина: Гляди я почула твого батька, що говорив твому братові Ісавові, кажучи: 7 Принеси мені дикого звіра і зроби мені страву, щоб, поївши, поблагословив я тебе перед Господом заки я помру.8 Тепер, отже, послухай мене сину, як я тобі наказую.9 І, пішовши між овець, візьми мені звідти двоє молодих і гарних козлят, і зроблю їх їжею твому батькові, як любить,10 і внесеш твому батькові, і поїсть, щоб поблагословив тебе твій батько, заки він помре.11 Сказав же Яків до своєї матері Ревекки: Брат мій Ісав є волохатим мужем, я ж муж гладкий.12 Ануж, помацяє мене мій батько, і буду перед ним як обманець, і наведу на себе прокляття і не благословення.13 Сказала ж йому матір: На мені твоє прокляття, сину, лиш послухай мого голосу і, пішовши, принеси мені.14 Пішовши ж, взяв і приніс матері, і його матір зробила страву, як любив його батько.15 І Ревекка, взявши гарну одіж свого старшого сина Ісава, яка була в неї в хаті, зодягнула свого молодшого сина Якова,16 і шкури козлів обвинула на його руках і на нагі часті його шиї,17 і дала їжу і хліб, які приготовила, в руки сину свому Якову.18 І вніс свому батькові. Сказав же: Батьку. Він же сказав: Ось я; хто ти, дитино?19 І сказав Яків батькові: Я Ісав твій первородний; я зробив так як ти мені сказав; вставши, сядь і їж мою дичину, щоб мене поблагословила твоя душа.20 Сказав же Ісаак свому синові: Що це, що ти швидко знайшов, дитино? Він же сказав: Те, що дав Господь Бог твій передімною.21 Сказав же Ісаак Якову: Приближися до мене сину і тебе обмацяю, чи ти є мій син Ісав чи ні.22 Приблизився ж Яків до свого батька Ісаака, і він обмацяв його і сказав: Голос же голос Якова, руки ж руки Ісава.23 І не пізнав його, бо його руки були волохаті, як руки його брата Ісава; і поблагословив його.24 І сказав: Чи ти є мій син Ісав? Він же сказав: Я.25 І сказав: Принеси мені, і поїм з твоєї дичини, дитино, щоб тебе поблагословила моя душа. І приніс йому, і зїв; і приніс йому вино, і випив.26 І йому сказав його батько Ісаак: Приближись до мене і мене поцілуй дитино.27 І приблизившись, поцілував його, і понюхав запах його одежі, і поблагословив його і сказав: Ось запах мого сина як запах багатого поля, якого Господь поблагословив.28 І хай дасть тобі Бог від небесної роси і від багатства землі, і багато пшениці і вина.29 І хай тобі служать народи, і хай поклоняться тобі князі. І будь паном твоїм братам, і тобі хай поклоняться сини твого батька. Хто проклинає тебе, проклятий, хто ж тебе благословить, благословенний.30 І сталося коли скінчив Ісаак благословити свого сина Якова, і сталося, як вийшов Яків від лиця свого батька Ісаака, і прийшов з полювання його брат Ісав.31 І приготовив і він їжу і приніс свому батькові, і сказав батькові: Встань мій батьку і їж дичину твого сина, щоб мене поблагословила твоя душа.32 І сказав йому його: Хто ти? Він же сказав: Я твій первородний син Ісав.33 Здивувався же Ісаак дуже великим дивом і сказав: Отже хто зловив мені дичину і приніс мені? І я зїв з усього раніше ніж ти прийшов і я його поблагословив, і буде благословенним.34 Сталося ж, коли почув Ісав слова свого батька Ісаака, і закричав дуже великим і гірким голосом, і сказав: Поблагослови ж і мене, батьку.35 Сказав же йому: Твій брат, прийшовши, з обманою забрав твоє благословення.36 І сказав: Справедливо названо його імя Яків; бо обманув мене вже ось вдруге. І забрав моє первородство, і тепер забрав моє благословення. І сказав Ісав свому батькові: Чи не осталося мені благословення, батьку?37 Відповівши ж Ісаак сказав Ісаву: Якщо я зробив його паном над тобою, і всіх його братів я зробив його слугами, закріпив я його пшеницею і вином, що ж тобі зроблю, дитино?38 Сказав же Ісав до свого батька: Чи в тебе є одне благословення, батьку? Поблагослови ж і мене батьку. Як же розжалобився Ісаак, Ісав закричав голосом і заплакав.39 Відповівши ж, Ісаак його батько сказав йому: Ось від багатства землі буде твоє життя і від роси неба зверху.40 І житимеш твоїм мечем, і послужиш твому братові. Буде ж, що колись розібєш і скинеш його ярмо з твоєї шиї.41 І ворогував Ісав на Якова через благословення, яким його поблагословив його батько. Сказав же Ісав в умі: Хай прийдуть дні голосіння за моїм батьком, щоб я убив мого брата Якова.42 Звіщено ж було Ревецці слова її старшого сина Ісава, і піславши, покликала свого молодшого сина Якова і сказала йому: Ось твій брат Ісав грозить тобі убити тебе.43 Тепер, отже, дитино, послухай мого голосу, і вставши, втечи до Месопотамії до мого брата Лавана до Харрану.44 І жий з ним декілька днів45 доки не мине лють і гнів твого брата на тебе, і забуде, що ти йому зробив, і піславши, приведу тебе звідти, щоб часом не стала я бездітною від вас обох в один день.46 Сказала же Ревекка Ісаакові: Набридло мені життя задля дочок синів хетових, якщо візьме Яків жінку з дочок цієї землі, навіщо мені жити?