Псалми 139

2 Ти знаєш сидіння моє та вставання моє, думку мою розумієш здалека.3 Дорогу мою та лежання моє виміряєш, і Ти всі путі мої знаєш,4 бо ще слова нема на моїм язиці, а вже, Господи, знаєш те все!5 Оточив Ти мене ззаду й спереду, і руку Свою надо мною поклав.6 Дивне знання над моє розуміння, високе воно, я його не подолаю!7 Куди я від Духа Твого піду, і куди я втечу від Твого лиця?8 Якщо я на небо зійду, то Ти там, або постелюся в шеолі ось Ти!9 Понесуся на крилах зірниці, спочину я на кінці моря,10 то рука Твоя й там попровадить мене, і мене буде тримати правиця Твоя!11 Коли б я сказав: Тільки темрява вкриє мене, і ніч світло для мене,12 то мене не закриє від Тебе і темрява, і ніч буде світити, як день, і темнота як світло!13 Бо Ти вчинив нирки мої, Ти виткав мене в утробі матері моєї,14 Прославляю Тебе, що я дивно утворений! Дивні діла Твої, і душа моя відає вельми про це!15 і кості мої не сховались від Тебе, бо я вчинений був в укритті, я витканий був у глибинах землі!16 Мого зародка бачили очі Твої, і до книги Твоєї записані всі мої члени та дні, що в них були вчинені, коли жодного з них не було...17 Які дорогі мені стали думки Твої, Боже, як побільшилося їх число,18 перелічую їх, численніші вони від піску! Як пробуджуюся, то я ще з Тобою.19 Якби, Боже, вразив Ти безбожника, а ви, кровожерці, відступітесь від мене!20 Вони називають підступно Тебе, Твої вороги на марноту пускаються!21 Отож, ненавиджу Твоїх ненависників, Господи, і Твоїх заколотників бриджусь:22 повною ненавистю я ненавиджу їх, вони стали мені ворогами!...23 Випробуй, Боже, мене, і пізнай моє серце, досліди Ти мене, і пізнай мої задуми,24 і побач, чи не йду я дорогою злою, і на вічну дорогу мене попровадь!