1 Мудрість свій дім збудувала, сім стовпів своїх витесала. | 1 Премудрість спорудила собі дім, витесала семеро стовпів його, | 1 Мудрість собі будинок збудувала і витесала сім стовпів до нього. | 1 Мудрість збудувала собі дім і поставила сім стовпів. | 1 Премудрість збудувала будинок собі, витесала сїм стовпів до него, |
2 Зарізала те, що було на заріз, змішала вино своє, і трапезу свою приготовила. | 2 Заколола пожертву, розчинила вино своє і приготувала у себе трапезу; | 2 Забила свої жертви, вина свого налила і стіл свій теж приготувала. | 2 Забила свої жертви, розлила в свої посудини вино і приготовила свій стіл. | 2 Заколола жертви, налила вина й приготовила стіл у себе; |
3 Дівчат своїх вислала, і кличе вона на висотах міських: | 3 Послала служників своїх проголосити із пагорбів міських: | 3 Послала своїх служниць, щоб оповістити, по щонайвищих закутках у місті: | 3 Післала своїх слуг, скликаючи гучним проголошенням на святкування, кажучи: | 3 Розіслала служебки свої, щоб покликали з городських висот: |
4 Хто бідний на розум, хай прийде сюди, а хто нерозумний, говорить йому: | 4 Кому бракує розуму, навернися сюди! І слабкому на розум вона сказала: | 4 Хто простодушний, нехай сюди заверне, безумному ж вона сказала: | 4 Хто безумний, хай заверне до мене. І тим, що потребують розуму, сказала: | 4 Хто невчений простак, звертай сюди! а тим, що на розум убогі, сказала: |
5 Ходіть, споживайте із хліба мого, та пийте з вина, що його я змішала! | 5 Ідіть, їжте хліб мій і пийте вино, що я розчинила; | 5 “Ходіте, мій хліб їжте, і вино, що я приготувала, пийте; | 5 Ходіть, їжте мій хліб і пийте вино, яке я для вас розвела. | 5 Прибувайте та їжте мій хлїб і вино моє пийте; |
6 Покиньте глупоту і будете жити, і ходіте дорогою розуму! | 6 Залишіть недолугість, і живіть, і ходіть шляхом розуму. | 6 киньте безумство - й житимете, ходіть дорогою розуму.” | 6 Оставте безумність, і будете жити, і шукатимете розумність, щоб ви пожили, і випрямите розум в пізнанні. | 6 Покидайте дурноту, й жийте, та ходїте стежками, що вам розум укаже! |
7 Хто картає насмішника, той собі ганьбу бере, хто ж безбожникові виговорює, сором собі набуває. | 7 Той, що навчає глузія, надбає собі ганьбу, і той, що викриває нечестивого – сором собі. | 7 Хто хоче кепкуна наставляти, напитає собі неславу, а сором - хто докоряє грішникові. | 7 Хто напоумляє злих одержить собі безчестя, а хто картає безбожного опоганить себе. | 7 Хто хоче кепкуна навчати, наживе собі неславу, а хто докоряє безбожникові, сказу собі чинить. |
8 Не дорікай пересмішникові, щоб тебе не зненавидів він, викартай мудрого й він покохає тебе. | 8 Не викривай того, котрий блюзнить, щоб він не зненавидів тебе; викривай мудрого, і він полюбить тебе; | 8 Не докоряй кепкунові, а то він тебе зненавидить; докоряй мудрому, - він тебе полюбить. | 8 Не картай поганих, щоб тебе не зненавиділи. Картай мудрого, і тебе полюбить. | 8 Не картай кепкуна, бо зненавидить тебе; картай мудрого, а будеш йому любий; |
9 Дай мудрому й він помудріє іще, навчи праведного і прибільшить він мудрости! | 9 Дай мудрому [пораду], і він буде ще мудрішим; навчи праведного, і він примножить знання. | 9 Дай мудрому пораду, він стане ще мудрішим; навчи праведника, і він знання побільшить. | 9 Дай мудрому нагоду і мудрішим буде. Обяви праведному, і додасть сприймати. | 9 Дай науку мудрому, - зробиться ще премудрійшим, вмудряй праводушного, а він своє знаннє примножить. |
10 Страх Господній початок премудрости, а пізнання Святого це розум, | 10 Початок мудрости – страх Господній; і пізнання Святого – розум; | 10 Початок мудрости - острах Господній; спізнання Всесвятого - розум. | 10 Початок мудрости - господний страх, і рада святих - розумність. Бо знати закон - властивість доброго розуму. | 10 Почин премудростї - страх Господень, а пізнаннє сьвятого - се розум; |
11 бо мною помножаться дні твої, і додадуть тобі років життя. | 11 Тому що через мене примножаться дні твої, і долучиться тобі літ життя. | 11 Бо мною продовжиться вік твій, роки життя твого причиняться. | 11 Бо цим способом житимеш багато часу, і додадуться тобі роки твого життя. | 11 Бо тілько через мене продовжиться вік твій і причиниться тобі років життя. |
12 Якщо ти змудрів то для себе змудрів, а як станеш насмішником, сам понесеш! | 12 Якщо ти мудрий, то мудрий для себе; а якщо невгамовний, то сам утратиш. | 12 Коли ти мудрий, мудрий для себе; коли ж насмішник, сам один нестимеш наслідки того. | 12 Сину, якщо станеш для себе мудрий, будеш мудрий і близький. Якщо ж станеш поганим, сам зачерпнеш зло. Хто підпирає обману, цей пасе вітри, а сам ганяється за птахами, що літають. Бо покинув дороги свого виноградника, а осі власної посілості довів до блукання. Проходить через безводну пустиню і землю призначену на спрагу, а збирає неплідність для рук. | 12 Коли ти мудрий, то мудрий єси собі на користь; коли ж пустун ти, тобі від сього шкода. |
13 Жінка безглузда криклива, нерозумна, і нічого не знає! | 13 Жінка безглузда, криклива, недолуга, і така, що нічого не знає, | 13 Дурнота - пустотлива, недбала, не відає нічого. | 13 Безумна і зарозуміла жінка, яка не знає встиду, буває позбавлена куска хліба. | 13 Женщина нерозсудлива, щебетлива й глупа невіжа, |
14 Сідає вона на сидінні при вході до дому свого, на високостях міста, | 14 Сідає біля дверей оселі своєї, на високих місцях у місті, | 14 Сидить біля дверей свого будинку, на троні, на висотах у місті, | 14 Сіла при дверях свого дому на стільці на яву при дорогах, | 14 Сїдає на стілцї вона в свойму будинку, на підвисшених місцях у містї, |
15 щоб кликати тих, хто дорогою йде, хто путтю своєю простує: | 15 Щоб закликати перехожих на дорозі, котрі простують своїми шляхами: | 15 щоб кликати перехожих; що дорогою собі простують. | 15 прикликуючи прохожих і тих, що випрамлюють свої дороги: | 15 Щоб кликати тих, що йдуть дорогою, що правими дорогами своїми ходять: |
16 Хто бідний на розум, хай прийде сюди, а хто нерозумний, то каже йому: | 16 Хто недолугий, навернися сюди, і слабкому на розум сказала вона: | 16 “Хто невіглас, нехай сюди заверне”, а безумному вона каже: | 16 Хто з вас дуже безумний, хай заверне до мене. А позбавленим розумності раджу, кажучи: | 16 Хто неук, завертай сюди! а недоумкові каже: |
17 Вода крадена солодка, і приємний прихований хліб... | 17 Крадена вода солодка, і прихований хліб приємний: | 17 “Вода украдена солодка, і смачний хліб схований!” | 17 Доторкніться таємних хлібів насолоди і води солодкої крадіжки. | 17 Вода украдена солодша, й вкритий хлїб смашнїйший. |
18 І не відає він, що самі там мерці, у глибинах шеолу запрошені нею!... | 18 І він не відає, що мерці там, і що в глибинах шеолу закликані нею. | 18 А він і не знає, що там тіні і що її гості в самій глибині Шеолу. | 18 Він же не знає, що хто у неї був згине, і буває на долівці аду. Але відійди, не забарися на місці, ані не поклади на неї твого ока. Бо так пройдеш чужу воду і перейдеш чужу ріку. Віддаляйся ж від чужої води і не пий з чужого джерела, щоб ти жив багато часу, а тобі додалися роки життя. | 18 А він і не знає, що там самі мерцї, а ті, кого вона закличе, - в преисподнїй. |