1 Мудрість свій дім збудувала, сім стовпів своїх витесала.1 Премудрість спорудила собі дім, витесала семеро стовпів його,1 Мудрість собі будинок збудувала і витесала сім стовпів до нього.1 Мудрість збудувала собі дім і поставила сім стовпів.1 Премудрість збудувала будинок собі, витесала сїм стовпів до него,
2 Зарізала те, що було на заріз, змішала вино своє, і трапезу свою приготовила.2 Заколола пожертву, розчинила вино своє і приготувала у себе трапезу;2 Забила свої жертви, вина свого налила і стіл свій теж приготувала.2 Забила свої жертви, розлила в свої посудини вино і приготовила свій стіл.2 Заколола жертви, налила вина й приготовила стіл у себе;
3 Дівчат своїх вислала, і кличе вона на висотах міських:3 Послала служників своїх проголосити із пагорбів міських: 3 Послала своїх служниць, щоб оповістити, по щонайвищих закутках у місті: 3 Післала своїх слуг, скликаючи гучним проголошенням на святкування, кажучи: 3 Розіслала служебки свої, щоб покликали з городських висот:
4 Хто бідний на розум, хай прийде сюди, а хто нерозумний, говорить йому:4 Кому бракує розуму, навернися сюди! І слабкому на розум вона сказала: 4 Хто простодушний, нехай сюди заверне, безумному ж вона сказала: 4 Хто безумний, хай заверне до мене. І тим, що потребують розуму, сказала: 4 Хто невчений простак, звертай сюди! а тим, що на розум убогі, сказала:
5 Ходіть, споживайте із хліба мого, та пийте з вина, що його я змішала!5 Ідіть, їжте хліб мій і пийте вино, що я розчинила;5 “Ходіте, мій хліб їжте, і вино, що я приготувала, пийте;5 Ходіть, їжте мій хліб і пийте вино, яке я для вас розвела.5 Прибувайте та їжте мій хлїб і вино моє пийте;
6 Покиньте глупоту і будете жити, і ходіте дорогою розуму!6 Залишіть недолугість, і живіть, і ходіть шляхом розуму.6 киньте безумство - й житимете, ходіть дорогою розуму.”6 Оставте безумність, і будете жити, і шукатимете розумність, щоб ви пожили, і випрямите розум в пізнанні.6 Покидайте дурноту, й жийте, та ходїте стежками, що вам розум укаже!
7 Хто картає насмішника, той собі ганьбу бере, хто ж безбожникові виговорює, сором собі набуває.7 Той, що навчає глузія, надбає собі ганьбу, і той, що викриває нечестивого – сором собі.7 Хто хоче кепкуна наставляти, напитає собі неславу, а сором - хто докоряє грішникові.7 Хто напоумляє злих одержить собі безчестя, а хто картає безбожного опоганить себе.7 Хто хоче кепкуна навчати, наживе собі неславу, а хто докоряє безбожникові, сказу собі чинить.
8 Не дорікай пересмішникові, щоб тебе не зненавидів він, викартай мудрого й він покохає тебе.8 Не викривай того, котрий блюзнить, щоб він не зненавидів тебе; викривай мудрого, і він полюбить тебе;8 Не докоряй кепкунові, а то він тебе зненавидить; докоряй мудрому, - він тебе полюбить.8 Не картай поганих, щоб тебе не зненавиділи. Картай мудрого, і тебе полюбить.8 Не картай кепкуна, бо зненавидить тебе; картай мудрого, а будеш йому любий;
9 Дай мудрому й він помудріє іще, навчи праведного і прибільшить він мудрости!9 Дай мудрому [пораду], і він буде ще мудрішим; навчи праведного, і він примножить знання.9 Дай мудрому пораду, він стане ще мудрішим; навчи праведника, і він знання побільшить.9 Дай мудрому нагоду і мудрішим буде. Обяви праведному, і додасть сприймати.9 Дай науку мудрому, - зробиться ще премудрійшим, вмудряй праводушного, а він своє знаннє примножить.
10 Страх Господній початок премудрости, а пізнання Святого це розум,10 Початок мудрости – страх Господній; і пізнання Святого – розум;10 Початок мудрости - острах Господній; спізнання Всесвятого - розум.10 Початок мудрости - господний страх, і рада святих - розумність. Бо знати закон - властивість доброго розуму.10 Почин премудростї - страх Господень, а пізнаннє сьвятого - се розум;
11 бо мною помножаться дні твої, і додадуть тобі років життя.11 Тому що через мене примножаться дні твої, і долучиться тобі літ життя.11 Бо мною продовжиться вік твій, роки життя твого причиняться.11 Бо цим способом житимеш багато часу, і додадуться тобі роки твого життя.11 Бо тілько через мене продовжиться вік твій і причиниться тобі років життя.
12 Якщо ти змудрів то для себе змудрів, а як станеш насмішником, сам понесеш!12 Якщо ти мудрий, то мудрий для себе; а якщо невгамовний, то сам утратиш.12 Коли ти мудрий, мудрий для себе; коли ж насмішник, сам один нестимеш наслідки того.12 Сину, якщо станеш для себе мудрий, будеш мудрий і близький. Якщо ж станеш поганим, сам зачерпнеш зло. Хто підпирає обману, цей пасе вітри, а сам ганяється за птахами, що літають. Бо покинув дороги свого виноградника, а осі власної посілості довів до блукання. Проходить через безводну пустиню і землю призначену на спрагу, а збирає неплідність для рук.12 Коли ти мудрий, то мудрий єси собі на користь; коли ж пустун ти, тобі від сього шкода.
13 Жінка безглузда криклива, нерозумна, і нічого не знає!13 Жінка безглузда, криклива, недолуга, і така, що нічого не знає,13 Дурнота - пустотлива, недбала, не відає нічого.13 Безумна і зарозуміла жінка, яка не знає встиду, буває позбавлена куска хліба.13 Женщина нерозсудлива, щебетлива й глупа невіжа,
14 Сідає вона на сидінні при вході до дому свого, на високостях міста,14 Сідає біля дверей оселі своєї, на високих місцях у місті,14 Сидить біля дверей свого будинку, на троні, на висотах у місті,14 Сіла при дверях свого дому на стільці на яву при дорогах,14 Сїдає на стілцї вона в свойму будинку, на підвисшених місцях у містї,
15 щоб кликати тих, хто дорогою йде, хто путтю своєю простує:15 Щоб закликати перехожих на дорозі, котрі простують своїми шляхами: 15 щоб кликати перехожих; що дорогою собі простують.15 прикликуючи прохожих і тих, що випрамлюють свої дороги: 15 Щоб кликати тих, що йдуть дорогою, що правими дорогами своїми ходять:
16 Хто бідний на розум, хай прийде сюди, а хто нерозумний, то каже йому:16 Хто недолугий, навернися сюди, і слабкому на розум сказала вона: 16 “Хто невіглас, нехай сюди заверне”, а безумному вона каже: 16 Хто з вас дуже безумний, хай заверне до мене. А позбавленим розумності раджу, кажучи: 16 Хто неук, завертай сюди! а недоумкові каже:
17 Вода крадена солодка, і приємний прихований хліб...17 Крадена вода солодка, і прихований хліб приємний: 17 “Вода украдена солодка, і смачний хліб схований!”17 Доторкніться таємних хлібів насолоди і води солодкої крадіжки.17 Вода украдена солодша, й вкритий хлїб смашнїйший.
18 І не відає він, що самі там мерці, у глибинах шеолу запрошені нею!...18 І він не відає, що мерці там, і що в глибинах шеолу закликані нею.18 А він і не знає, що там тіні і що її гості в самій глибині Шеолу.18 Він же не знає, що хто у неї був згине, і буває на долівці аду. Але відійди, не забарися на місці, ані не поклади на неї твого ока. Бо так пройдеш чужу воду і перейдеш чужу ріку. Віддаляйся ж від чужої води і не пий з чужого джерела, щоб ти жив багато часу, а тобі додалися роки життя.18 А він і не знає, що там самі мерцї, а ті, кого вона закличе, - в преисподнїй.