1 Старшого не докоряй, але вмовляй, немов батька, а молодших як братів, | 1 Старому не докоряй, але умовляй, як батька; молодших, як братiв. | 1 Зо старшим суворо не поводься, а радше умовляй його, як батька; молодших - як братів; | 1 Старшого не докоряй, але потішай, як батька; молодих - як братів; | 1 Старого не докоряй, а умоляй, як батька, молодших, як братів, |
2 старших жінок немов матірок, молодших як сестер, зо всякою чистістю. | 2 Лiтнiх жiнок, - як матерiв; молодих, як сестер, з усiлякою чистотою. | 2 старших жінок, як матерів, а молодих, немов сестер, з усякою чистотою. | 2 старших жінок - наче матерів; дівчат - наче сестер, з усякою чистотою. | 2 старих жінок, як матїрок, молодших, як сестер, з усякою чистотою. |
3 Шануй вдів, удів правдивих. | 3 Шануй удовиць, справжнiх удовиць. | 3 Шануй удовиць, тих що справді вдови. | 3 Шануй удів, - але вдів правдивих. | 3 Удовиць шануй, тих що справдї удовицї. |
4 А як має вдовиця яка дітей чи внучат, нехай учаться перше побожно шанувати родину свою, і віддячуватися батькам, бо це Богові вгодно. | 4 Коли ж якась удова має дiтей чи онукiв, то нехай вони передовсiм навчаються шанувати свою родину i вiддавати належне батькам: бо це угодно Боговi. | 4 Коли якась удовиця має дітей або внуків, то насамперед нехай вони навчаться шанувати власну родину й віддячуватися батькам, бо це вгодно Богові. | 4 Якщо ж яка вдова має дітей чи внуків, хай вони спочатку вчаться побожно шанувати свою родину і віддячитися батькам, - бо це вгодне Богові. | 4 Коли ж котора вдовиця дїти або внучата має, нехай вчять ся перше свій дім благочестиво спорядити і віддячувати родителям; се бо добре і любо перед Богом. |
5 А вдовиця правдива й самотна надію складає на Бога, та перебуває день і ніч у молитвах і благаннях. | 5 Справжня вдова i самiтня сподiвається на Бога i перебуває в благаннях i в молитвах вдень i вночi. | 5 Справжня вдова й самотня на Бога покладає надію і перебуває день і ніч у молитвах та благаннях. | 5 Справжня і самітна вдова надіється на Бога, день і ніч перебуває в молитвах та благаннях. | 5 Тая ж справдї вдовиця, котора одинока, (та) вповає на Бога і пробуває в молитвах і благаннях день і ніч. |
6 А котра у розкошах живе, та живою померла. | 6 А ласолюбна живцем померла. | 6 Котра ж розкошує, та живою вмерла. | 6 А та, що розкошує, - померла ще за життя. | 6 Котора ж роскошує, та жива - вмерла. |
7 І це наказуй, щоб були непорочні. | 7 I про це їм нагадуй (навчай), щоб без вади були. | 7 І це ти їм наказуй, щоб були бездоганні. | 7 І це наказуй, щоб вони були бездоганні. | 7 І се наказуй, щоб непорочні були. |
8 Коли ж хто про своїх, особливо ж про домашніх не дбає, той вирікся віри, і він гірший від невірного. | 8 А якщо хтось про своїх, надто про домашнiх, не пiклується, той зрiкся вiри i гiрший вiд невiрного. | 8 А коли хтось про своїх, особливо ж про домашніх не дбає, той віри відцурався: він гірший, ніж невірний. | 8 Якщо хто про своїх, а найбільше про домашніх не дбає, той зрікся віри і є ще гіршим від невірного. | 8 Коли ж хто про своїх, а найбільш про домашнїх не промишляє, той відцуравсь віри, і гірший од невірного. |
9 А вдову вносити до списку не менше, як шістдесятлітню, що була за дружину одному чоловікові, | 9 Удова має вибиратися така, що має не менше шiстдесяти рокiв, котра була дружиною одного чоловiка. | 9 Удовицю вибирати не менш, як шістдесятилітню, одного тільки чоловіка жінку, | 9 Хай удовою числиться та, що має не менше шістдесяти років і була дружиною одного чоловіка, | 9 Удовицю ж вибирати не меньше лїт шестидесяти, таку щоб була одному мужу жінкою, |
10 засвідчену в добрих ділах, якщо дітей виховала, якщо подорожніх приймала, якщо ноги святим умивала, якщо помагала обездоленим, якщо всякий добрий учинок виконувала. | 10 Вiдома добрими справами, якщо вона виховала дiтей, приймала мандрiвникiв, обмивала ноги святим, допомагала бiдним i була ревна на всiляку добру справу. | 10 що має гарне ім'я в ділах добрих: що дітей виховала, приймала подорожніх, що святим ноги вмивала, що тим, які в горю, допомагала, всяке добре діло сумлінно виконувала. | 10 відомою своїми добрими ділами, якщо виховала дітей, якщо прийняла подорожніх, якщо вмила ноги святим, якщо втішала пригнічених, якщо виконувала всяке добре діло. | 10 в дїлах добрих сьвідчена, чи дїтей згодувала, чи людей стороннїх приймала, чи сьвятим ноги вмивала, чи бідолашним помагала, чи до всякого дїла доброго щира була. |
11 Але вдів молодих не приймай, бо вони, розпалившися, хочуть, наперекір Христові, заміж виходити, | 11 А молодих удовиць не приймай, бо вони, впадаючи в розкiш, усупереч Христовi, прагнуть пошлюбитися. | 11 Молодих же вдовиць тримай від себе подаль, бо як їх охоплює пристрасть, противна Христові, то хочуть заміж виходити, | 11 Молодших же вдів обминай: бо коли їх охопить пристрасть, противна Христові, то хочуть виходити заміж. | 11 Молодих же вдовиць не приймай; бо, розбуявшись проти Христа, схочуть заміж; |
12 через що мають осуд, бо від першої віри відкинулись. | 12 Вони пiдлягають осудовi, тому що ухилилися вiд попередньої вiри; | 12 стягаючи на себе осуд, бо відкинули першу віру. | 12 Цим накликають на себе засуд, бо зреклися першої віри. | 12 маючи осуд, що першої віри відцурались. |
13 А разом із тим неробітні вони, бо вчаться ходити по домах, і не тільки неробітні, але й лепетливі, і занадто цікаві, і говорять, чого не годиться. | 13 Причому, вони, оскiльки є неробами, звикають бiгати по домiвках i бувають не лишень неробами, але й балакухами, є доскiпливi i мовлять те, про що не мусять, | 13 А разом з тим звикають бездільно по хатах тинятися, і не тільки нічого не роблять, а ще й цокочуть і скрізь втручаються, і базікають, що не личить. | 13 До того ж вони нероби - привчаються ходити по хатах, і не тільки нічого не роблять, а й плещуть язиками, і надто цікаві, говорять те, чого не личить. | 13 Ще ж без дїла звикають ходити по домах; не тілько ж без дїла, та й довгоязикі і пронозливі, говорять, чого не годить ся. |
14 Отож бо, я хочу, щоб молодші заміж виходили, родили дітей, домом рядили, не давали противникові ані жадного поводу для лихомовства. | 14 Отож, я бажаю, щоб молодi вдови шлюбилися, народжували дiтей, давали лад своєму домовi i не надавали супротивниковi жодного приводу до лихослiв'я. | 14 Отже, я хочу, щоб молодші виходили заміж, дітей народжували, рядили домом і не давали противникові ніякої зачіпки для лихомовства. | 14 Отож, наказую молодшим виходити заміж, народжувати дітей, рядити домом і не давати жодного приводу противникові для нарікань. | 14 Тим хочу, щоб молоді вдовицї йшли заміж, дїтей рожали, домом правили і нїякої причини не давали противному до поговору. |
15 Бо вже дехто пішли слідом за сатаною. | 15 Бо деякi вже спокусилися i пiшли слiдом за сатаною. | 15 Бо деякі вже пішли слідом за сатаною. | 15 Бо вже деякі пішли за сатаною. | 15 Вже бо деякі звернули слїдом за сатаною. |
16 А коли має вдів який вірний, нехай їх утримує, а Церква нехай не обтяжується, щоб могла вона втримувати вдів правдивих. | 16 Якщо котрийсь вiрний чи вiрна має вдiв на утриманнi, то мусять їх утримувати i не обтяжувати Церкву, щоб вона могла утримувати справжнiх (одиноких) удовиць. | 16 Коли ж якась віруюча прийняла до себе вдовиць, нехай їм допомагає, хай не обтяжується Церква, щоб вона могла справжнім удовам помагати. | 16 Коли який [вірний, або] яка вірна має вдів, то хай їм допомагає і не обтяжує церкви, щоб допомагала тим, що є справжніми вдовами. | 16 Коли який вірний або вірна має вдовицї, нехай їм помагає, і нехай не буде тягару для церкви, щоб правдивим удовицям помагати. |
17 А пресвітери, які добре пильнують діла, нехай будуть наділені подвійною честю, а надто ті, хто працює у слові й науці. | 17 А пресвiтерам (священослужителям), якi належним чином провадять служiння, необхiдно виявляти гiдну пошану, особливо тим, котрi трудяться в словi i в навчаннi. | 17 Пресвітери, що добре головують, гідні подвійної пошани, передусім ті, що працюють словом і навчанням. | 17 А пресвітери, що добре керують, хай удостояться подвійної чести, особливо ж ті, що трудяться словом і навчанням. | 17 Которі ж пресвитери пильнують добре, нехай удостоять ся двійної чести, найбільше ж ті, що трудять ся в слові і науцї. |
18 Бо каже Писання: Не в'яжи рота волові, що молотить, та: Вартий працівник своєї нагороди. | 18 Бо Писання оповiдає: Не зав'язуй рота воловi, що молотить; i: Працелюбний (працюючий) вартий своєї нагороди. | 18 Бо Писання говорить: «Не зав'язуй рота волові, що молотить»; і «Робітник - гідний своєї нагороди.» | 18 Бо Писання каже: Не в'яжи рота волові, що молотить; і: Працівник гідний своєї винагороди. | 18 Глаголе бо писаннє: Вола молотячого не заоброчуй; і: Достоїн робітник нагороди своєї. |
19 Не приймай скарги проти пресвітера, хібащо при двох чи трьох свідках. | 19 Звинувачення на пресвiтера приймай не iнакше, як при двох чи трьох свiдках. | 19 На пресвітера не приймай скарги, хібащо при двох або трьох свідках. | 19 На пресвітера не приймай скарги, хіба що при двох або трьох свідках. | 19 На пресвитера обвинувачення не приймай, хиба при двох або трьох сьвідках. |
20 А тих, хто грішить, картай перед усіма, щоб і інші страх мали. | 20 Тих, що грiшать, викривай перед загалом, щоби й iншi страх мали. | 20 Тих, які грішать, картай перед усіма, щоб і інші страх мали. | 20 Тих, що грішать, картай прилюдно, - хай і інші мають страх. | 20 Которі ж згрішять, обличай перед усїма, щоб і инші страх мали. |
21 Заклинаю тебе перед Богом й Ісусом Христом та вибраними Анголами, щоб ти заховав це без лицемірства, нічого не роблячи з упередженням. | 21 Перед Богом i Господом Iсусом Христом i вибраними Ангелами заклинаю тебе, зберегти це без упередження, нiчого не роблячи, виходячи з пристрастi. | 21 Заклинаю тебе перед Богом і Христом Ісусом та вибраними ангелами берегти це безсторонньо, не робивши нічого з нахилу до когось. | 21 Заклинаю тебе перед Богом і [Господом] Ісусом Христом та вибраними ангелами, щоб ти зберіг це без упередження, нічого не чинячи свавільно. | 21 Заклинаю перед Богом, і Господом Ісус-Христом, і вибраними ангелами, щоб се хоронив без пересуду, нїчого не роблячи по привичцї (пристрастї). |
22 Не рукополагай скоро нікого, і не приставай до чужих гріхів. Бережи себе чистим! | 22 Рук нi на кого квапливо не клади, i не ставай учасником у чужих грiхах; бережи себе чистим. | 22 Рук надто поквапно не клади ні на кого і не робися причетним до гріхів інших. Бережи себе чистим. | 22 Рук поспішно не клади ні на кого, не бери участи в чужих гріхах. Бережи себе чистим. | 22 Рук скоро не клади нї на кого, анї приставай до чужих гріхів; себе чистим держи. |
23 Води більше не пий, але трохи вина заживай ради шлунка твого та частих недугів твоїх. | 23 У подальшому не пий лише воду, але вживай трiшки вина, заради шлунку твого i частих недуг твоїх. | 23 Перестань пити воду, вживай і вина трохи з-за шлунку і твоїх частих недуг. | 23 Води більше не пий, але вживай трохи вина задля [твого] шлунка і твоїх частих недуг. | 23 Вже не пий води, а потроху вина приймай, ради жолудка твого і частих твоїх недугів. |
24 У інших людей гріхи явні і йдуть перед ними на осуд, а за іншими йдуть слідкома. | 24 Грiхи деяких людей явнi i невiдворотно ведуть до осуду, а деякi вiдкриваються згодом. | 24 Гріхи деяких людей явні ще перед судом, а в інших виявляються опісля. | 24 Гріхи деяких людей очевидні й випереджують ще до суду, а за іншими вони йдуть слідом. | 24 В инших людей гріхи явні, попереджують на суд, а за иншими йдуть слїдом. |
25 Явні так само й добрі діла, а ті, хто інакший, сховатись не можуть. | 25 Так само й добрi справи явнi, а якщо й не такi, утаємничитися не можуть. | 25 Так само й добрі діла бувають явні, а інші виявляються згодом. | 25 Так само й добрі діла очевидні; коли ж вони не добрі, то сховатися не можуть. | 25 Так само й добрі дїла наперед явні, тай що инше, утаїтись не може. |