1 О, ви нерозумні галати! Хто вас звів не коритися правді, вас, яким перед очима Ісус Христос переднакреслений був, як ніби між вами розп'ятий? | 1 О, нетямущі галати! Хто спокусив вас не коритися істині, вас, у котрих перед очима був зображений Ісус Христос, наче у вас розп‘ятий? | 1 О нерозумні галати! Хто вас зачарував, вас, перед очима в яких був зображений Ісус Христос розп'ятий? | 1 О, нерозумні галати! Хто вас спокусив [не коритися правді], - адже перед вашими очима був образ Ісуса Христа розіп'ятого? | 1 Ой ви безумні Галати! хто вас очарував, щоб ви не корились правдї, (ви) котрим перед очима наперед був прописаний Христос, розпятий між вами? |
2 Це одне хочу знати від вас: чи ви прийняли Духа ділами Закону, чи із проповіді про віру? | 2 Оце лише хочу дізнатися у вас: Чи ви одержали Духа через справи закону, чи, може, через проповідь віри? | 2 Одне лиш хочу від вас знати: Чи ви прийняли Духа завдяки ділам закону, а чи тому, що повірили проповіді? | 2 Одне хочу від вас довідатися: чи ви через діла закону дістали Духа, чи від слухання віри? | 2 Про одно се хочу довідатись од вас: Чи дїлами закону прийняли ви Духа, чи, слухаючи, проповіддю віри? |
3 Чи ж ви аж такі нерозумні? Духом почавши, кінчите тепер тілом? | 3 Чи такі ви нетямущі, що почали духом, а тепер закінчуєте плоттю? | 3 Невже бо ви такі безглузді? Почавши духом, завершуєте тепер тілом? | 3 Чи вже настільки ви нерозумні, що зачавши Духом, тепер кінчаєте тілом? | 3 Чи такі ви незмислі, що почавши духом, звершуєте тепер тїлом? |
4 Чи ви так багато терпіли надармо? Коли б тільки надармо! | 4 Невже ви стільки витерпіли без користі? О, якби тільки без користі! | 4 Невже стільки ви натерпілися марно? Коли б лиш марно! | 4 Як багато ви натерпілися, - і невже все надаремно? О, коли б лише надаремно! | 4 Марно стільки ви терпіли? Коли б тільки марно! |
5 Отже, Той, Хто вам Духа дає й чуда чинить між вами, чи чинить ділами Закону, чи із проповіді про віру? | 5 Чи Той, що дає вам Духа і утворює поміж вами дива, – невже через справи закону все це звершує, чи, може, через проповідь віри? | 5 Чи ж той, хто подає вам Духа і творить чудеса між вами, чи ж він робить це завдяки ділам закону, а чи тому, що ви повірили проповіді? | 5 Той, що дає вам Духа і робить чуда серед вас, - чи робить він це ділами закону чи слуханням віри? | 5 Хто подає вам Духа і робить чудеса між вами, чи дїлами закону, чи проповіддю віри? |
6 Так як Авраам був увірував в Бога, і це залічено за праведність йому. | 6 Так, Авраам повірив Богові, і це зараховано йому у праведність. | 6 Як Авраам “увірував у Бога, і це було зараховано йому за оправдання”, | 6 Авраам повірив Богові, - і це зараховано йому за праведність. | 6 Яко ж Авраам вірував у Бога, і полїчено йому за праведність. |
7 Тож знайте, що ті, хто від віри, то сини Авраамові. | 7 Тож пізнайте, що віруючі є сини Авраамові! | 7 - тож зрозумійте, що тільки віруючі - правдиві сини Авраама. | 7 Зрозумійте, що ті, хто від віри, - сини Авраамові. | 7 Знайте ж, що хто од віри, ті сини Авраамові. |
8 І Писання, передбачивши, що вірою Бог виправдає поган, благовістило Авраамові: Благословляться в тобі всі народи! | 8 І Писання, передбачаючи, що Бог вірою виправдає поганів, провістило Авраамові: У тобі благословляться всі народи. | 8 Тому й писання, бачивши наперед, що Бог оправдає поган вірою, дало Авраамові цю добру звістку: “У тобі будуть благословенні всі народи.” | 8 Бо Писання, передбачивши, що Бог через віру виправдає поган, благовістило Авраамові, що: В тобі благословляться всі народи. | 8 І писаннє знаючи наперед, що Бог вірою оправдує поган, благовістило Авраамові: що в тобі благословлять ся всї народи. |
9 Тому ті, хто від віри, будуть поблагословлені з вірним Авраамом. | 9 Отож, віруючі благословляються з вірним Авраамом. | 9 Так, отже, ті, що вірують, благословляться з вірним Авраамом. | 9 Тому ті, що з віри, будуть благословенні з вірним Авраамом. | 9 Тим же хто од віри, ті благословенні із вірним Авраамом. |
10 А всі ті, хто на діла Закону покладається, вони під прокляттям. Бо написано: Проклятий усякий, хто не триває в усьому, що написано в книзі Закону, щоб чинити оте! | 10 А всі, що утверджуються на справах закону, – перебувають під прокляттям. Бо написано: Проклятий кожний, хто не виконує постійно всього, що написане в книзі Закону. | 10 Усі бо, які покликаються на діла закону, - під прокляттям, бо написано: “Проклят усякий, хто не пильнує, щоб виконати все, що написано в книзі закону.” | 10 А ті, що живуть за ділами закону, є під прокляттям; написано, що проклятий кожний, хто не дотримується всіх приписів книги закону, щоб їх виконувати. | 10 Которі ж од дїл закону, ті під клятьбою; писано бо: Проклят, хто не встоїть у всьому написаному в книзї закону, щоб робити те. |
11 А що перед Богом Законом ніхто не виправдується, то це ясно, бо праведний житиме вірою. | 11 А що Законом ніхто не виправдовується перед Богом, це зрозуміло, тому що праведний вірою буде жити. | 11 А що ніхто законом не оправдується перед Богом, то це ясно, бо “праведний з віри буде жити.” | 11 А що законом ніхто не виправдовується перед Богом, то це ясно, бо праведник житиме вірою. | 11 А що нїхто законом не оправдуєть ся перед Богом, се явно, бо праведний вірою жив буде. |
12 А Закон не від віри, але хто чинитиме те, той житиме ним. | 12 А Закон не за вірою; але хто виконує його, той буде ним жити. | 12 Закон же не від віри, бо каже: “Хто чинитиме його приписи, той буде ними жити”. | 12 Закон же не від віри, але хто виконує його, той житиме ним. | 12 Закон же не од віри, та которий чоловік робити ме те, жити ме в тому. |
13 Христос відкупив нас від прокляття Закону, ставши прокляттям за нас, бо написано: Проклятий усякий, хто висить на дереві, | 13 Христос звільнив нас від прокляття Закону, ставши за нас прокляттям, – бо написано: Проклятий кожний, що висить на дереві. | 13 Христос нас викупив від прокляття закону, ставши за нас прокляттям, бо написано: “Проклят усякий, хто висить на дереві”, - | 13 Христос відкупив нас від прокляття закону, ставши за нас прокляттям. Бо написано: Проклятий кожний, хто висить на дереві, - | 13 Христос викупив нас од клятьби закону, ставшись за нас клятьбою, (писано бо: Проклят всяк, хто висить на дереві,) |
14 щоб Авраамове благословення в Ісусі Христі поширилося на поган, щоб обітницю Духа прийняти нам вірою. | 14 Аби благословення Авраамове через Христа Ісуса поширилося на поганів, щоб нам одержати обіцяного Духа вірою. | 14 щоб благословення Авраама перейшло в Ісусі Христі на поган і щоб ми вірою прийняли обіцяного Духа. | 14 щоб благословення Авраама поширилося на поган у Христі Ісусі, щоб ми одержали обітницю Духа через віру. | 14 щоб на поган благословеннє Авраамове прийшло в Христї Ісусї, щоб обітуваннє Духа прийняли ми через віру. |
15 Браття, кажу я по-людському: навіть людського затвердженого заповіту ніхто не відкидає та до нього не додає. | 15 Браття! Кажу з міркувань людських: Навіть людиною утвердженого заповіту ніхто не відміняє і не додає до нього. | 15 Брати, я говорю по-людському: Навіть людського заповіту, укладеного, як годиться, ніхто не може скасувати чи до нього щось додати. | 15 Брати, кажу вам по-людському: навіть затвердженого людьми Завіту ніхто не відкидає і нічого не додає до нього. | 15 Браттє, по чоловічи глаголю; одначе чоловічого закону ствердженого нїхто не відкидає, анї додає до него. |
16 А обітниці дані були Авраамові й насінню його. Не говориться: і насінням, як про багатьох, але як про одного: і Насінню твоєму, яке є Христос. | 16 Але Авраамові дано було обітниці й насінню його. Не сказано: Нащадкам також, наче про багатьох, але як про одного. Також насінню твоєму, котре є Христос. | 16 Обітниці ж були дані Авраамові та його потомкові. Не сказано: “Потомкам”, немов би про багатьох, лише про одного: “І твоєму потомкові”, яким є Христос! | 16 Авраамові ж і його нащадкам були дані обітниці. Не сказано, що нащадкам, наче про багатьох, але наче про одного: і твоєму насінню, яким є Христос. | 16 Авраамові ж виречені обітування і насїнню його. Не сказано: І насїнням, яко про многі, а яко про одно: І насїнню твоєму, що єсть Христос. |
17 А я кажу це, що заповіту, від Бога затвердженого, Закон, що прийшов по чотириста тридцяти роках, не відкидає, щоб обітницю він зруйнував. | 17 Я утверджую те, що заповіту про Христа, ще передніше Богом утвердженого, Закон, що з‘явився через чотириста тридцять років, не скасовує аж так, щоб обітниця втратила силу. | 17 Кажу бо це: Завіту, уже затвердженого Богом, закон, що надійшов по чотириста тридцятьох роках, не може скасувати й таким чином зробити недіючою обітницю. | 17 Я кажу, що попередньо ствердженого Богом Завіту про Христа, - закон, що прийшов по чотириста тридцяти роках, не відкидає так, щоб скасувати обітницю. | 17 Оце ж глаголю, що завіту перше ствердженого від Бога про Христа, закон, що постав чотириста й трийцять лїт потім, не нехтує, так щоб обернути в нїщо обітуваннє. |
18 Бо коли від Закону спадщина, то вже не з обітниці; Авраамові ж Бог дарував із обітниці. | 18 Бо якщо за Законом спадщина, то вже не за обітницею; але Авраамові Бог дарував її за обітницею. | 18 Бо коли б спадщина була від закону, вона б не була вже від обітниці; Авраамові ж Бог дарував свою ласку через обітницю. | 18 Бо коли б спадщина виходила від закону, то не було б обітниці. Авраамові ж Бог подарував через обітницю. | 18 Бо коли від закону наслїддє, то вже не від обітування; Аврааму ж обітуваннєм дарував Бог. |
19 Що ж Закон? Він був даний з причини переступів, аж поки прийде Насіння, якому обітниця дана була; він учинений був Анголами рукою посередника. | 19 А навіщо Закон? Його дано пізніше, з причини злочинів, до часу пришестя насіння, до котрого стосується обітниця, і переданий через Ангелів, рукою посередника. | 19 А що ж тоді закон? Його додано із-за переступів, доки не прийде потомство, якому була дана обітниця, проголошена ангелами через посередника. | 19 То навіщо закон? Він був даний через злочини, аж доки не вродить насіння, якому дана обітниця, проголошена через ангелів рукою посередника. | 19 Що ж тодї закон? Задля переступів додано його, доки прийде насїннє, котрому обітувано; (і був він) уряджений через ангелів рукою посередника. |
20 Але посередник не є для одного, Бог же один. | 20 Але посередник при одному не буває, а Бог один. | 20 Посередника ж нема, коли є хтось один; а Бог один. | 20 Але посередник не є для одного, тоді як Бог один. | 20 Посередник же не єсть (посередник) одного, а Бог один. |
21 Отож, чи ж Закон проти Божих обітниць? Зовсім ні! Якби бо був даний Закон, щоб він міг оживляти, то праведність справді була б від Закону! | 21 Отож, Закон суперечить обітницям Божим? Зовсім ні! Бо якби дано було закон, що може животворити, то справді праведність була б від Закону; | 21 То хіба закон проти обітниць Божих? Зовсім ні! Було б інакше, якби дано закон, який міг би оживляти. - тоді справді від закону було б оправдання. | 21 То що, може, закон проти Божих обітниць? Цілковито ні! Бо якби був даний закон, здатний оживляти, тоді й праведність була б від закону. | 21 То хиба закон проти обітувань Божих? Нехай не буде! Бо коли б дано закон, що міг би оживляти, то справдї від закону була б праведність. |
22 Та все зачинило Писання під гріх, щоб віруючим була дана обітниця з віри в Ісуса Христа. | 22 Але Писання усіх вмістило під гріхом, щоб обітницю віруючим дано було через віру у Христа Ісуса. | 22 Але Письмо все замкнуло під гріхом, щоб віруючим була дана обітниця завдяки вірі в Ісуса Христа. | 22 Але Писання замкнуло все під гріхом, щоб обітниця від віри в Ісуса Христа була дана тим, які вірують. | 22 Нї, зачинило писаннє усе під гріхом, щоб обітуваннє од віри Ісус-Христової дане було віруючим. |
23 Але поки прийшла віра, під Законом стережено нас, замкнених до приходу віри, що мала об'явитись. | 23 А до пришестя віри ми вміщені були під сторожу Закону, аж до того часу, як належало відкритися вірі. | 23 Раніш, ніж прийшла віра ми були замкнені під охороною закону очікуючи віри, що мала відкритися, | 23 А поки прийшла віра, ми були бережені законом, замкнені до приходу об'явлення віри. | 23 Перше ж приходу віри, під законом стережено нас зачинених на віру, що мала відкритись. |
24 Тому то Закон виховником був до Христа, щоб нам виправдатися вірою. | 24 Отож, Закон був для нас поводирем до Христа, щоб нам виправдатися вірою; | 24 так що закон був нашим вихователем, аж до Христа, щоб вірою ми оправдалися. | 24 Тому закон був нам вихователем до Христа, щоб ми виправдалися вірою. | 24 Тим же закон був нам учителем, (щоб привести нас) до Христа, щоб вірою нам оправдитись. |
25 А як віра прийшла, то вже ми не під виховником. | 25 А як віра прийшла, то ми вже не під поводирем. | 25 А як прийшла віра, ми вже не під вихователем. | 25 Щойно прийшла віра, як ми вже не потребуємо вихователя. | 25 Як же прийшла віра, то вже ми не під учителем. |
26 Бо ви всі сини Божі через віру в Христа Ісуса! | 26 Бо всі ви сини Божі через віру у Христа Ісуса. | 26 Бо всі ви сини Божі через віру в Христа Ісуса. | 26 Бо ви всі - Божі сини через віру в Ісуса Христа. | 26 Усї бо ви сини Божі вірою в Ісуса Христа. |
27 Бо ви всі, що в Христа охристилися, у Христа зодягнулися! | 27 Усі ви, що у Христі хрестилися, в Христа одяглися. | 27 Всі бо ви, що у Христа христилися, у Христа одягнулися. | 27 Бо ви, що в Христа христилися, - в Христа зодягнулися. | 27 Скільки бо вас у Христа хрестилось, у Христа одягли ся. |
28 Нема юдея, ні грека, нема раба, ані вільного, нема чоловічої статі, ані жіночої, бо всі ви один у Христі Ісусі! | 28 Уже немає юдея, ні поганина, ні раба, ні вільного; немає чоловічої статі, ні жіночої; бо всі ви одне (спільне) у Христі Ісусі. | 28 Нема юдея ані грека, нема невільника ні вільного, немає ні чоловіка ані жінки, бо всі ви одно у Христі Ісусі. | 28 Нема ні юдея, ні поганина; нема раба, ні вільного, нема чоловічого роду, ні жіночого: всі ви є одним в Ісусі Христі. | 28 Нема Жидовина, нї Грека; нема невільника, нї вільного; нема мужеського полу, нї женського: усї бо ви одно, в Христї Ісусї. |
29 А коли ви Христові, то ви Авраамове насіння й за обітницею спадкоємці. | 29 А якщо ви Христові, то ви насіння Авраамове і через обітницю – спадкоємці. | 29 А коли ви Христові, то ви потомство Авраама, спадкоємці за обітницею. | 29 Якщо ви Христові, то ви є насінням Авраамовим, спадкоємцями згідно з обітницею. | 29 Коли ж ви Христові, то ви насїннє Авраамове, і по обітованню наслїдники. |