1 О, ви нерозумні галати! Хто вас звів не коритися правді, вас, яким перед очима Ісус Христос переднакреслений був, як ніби між вами розп'ятий?1 О, нетямущі галати! Хто спокусив вас не коритися істині, вас, у котрих перед очима був зображений Ісус Христос, наче у вас розп‘ятий?1 О нерозумні галати! Хто вас зачарував, вас, перед очима в яких був зображений Ісус Христос розп'ятий?1 О, нерозумні галати! Хто вас спокусив [не коритися правді], - адже перед вашими очима був образ Ісуса Христа розіп'ятого?1 Ой ви безумні Галати! хто вас очарував, щоб ви не корились правдї, (ви) котрим перед очима наперед був прописаний Христос, розпятий між вами?
2 Це одне хочу знати від вас: чи ви прийняли Духа ділами Закону, чи із проповіді про віру?2 Оце лише хочу дізнатися у вас: Чи ви одержали Духа через справи закону, чи, може, через проповідь віри?2 Одне лиш хочу від вас знати: Чи ви прийняли Духа завдяки ділам закону, а чи тому, що повірили проповіді?2 Одне хочу від вас довідатися: чи ви через діла закону дістали Духа, чи від слухання віри?2 Про одно се хочу довідатись од вас: Чи дїлами закону прийняли ви Духа, чи, слухаючи, проповіддю віри?
3 Чи ж ви аж такі нерозумні? Духом почавши, кінчите тепер тілом?3 Чи такі ви нетямущі, що почали духом, а тепер закінчуєте плоттю?3 Невже бо ви такі безглузді? Почавши духом, завершуєте тепер тілом?3 Чи вже настільки ви нерозумні, що зачавши Духом, тепер кінчаєте тілом?3 Чи такі ви незмислі, що почавши духом, звершуєте тепер тїлом?
4 Чи ви так багато терпіли надармо? Коли б тільки надармо!4 Невже ви стільки витерпіли без користі? О, якби тільки без користі!4 Невже стільки ви натерпілися марно? Коли б лиш марно!4 Як багато ви натерпілися, - і невже все надаремно? О, коли б лише надаремно!4 Марно стільки ви терпіли? Коли б тільки марно!
5 Отже, Той, Хто вам Духа дає й чуда чинить між вами, чи чинить ділами Закону, чи із проповіді про віру?5 Чи Той, що дає вам Духа і утворює поміж вами дива, – невже через справи закону все це звершує, чи, може, через проповідь віри?5 Чи ж той, хто подає вам Духа і творить чудеса між вами, чи ж він робить це завдяки ділам закону, а чи тому, що ви повірили проповіді?5 Той, що дає вам Духа і робить чуда серед вас, - чи робить він це ділами закону чи слуханням віри?5 Хто подає вам Духа і робить чудеса між вами, чи дїлами закону, чи проповіддю віри?
6 Так як Авраам був увірував в Бога, і це залічено за праведність йому.6 Так, Авраам повірив Богові, і це зараховано йому у праведність.6 Як Авраам “увірував у Бога, і це було зараховано йому за оправдання”,6 Авраам повірив Богові, - і це зараховано йому за праведність.6 Яко ж Авраам вірував у Бога, і полїчено йому за праведність.
7 Тож знайте, що ті, хто від віри, то сини Авраамові.7 Тож пізнайте, що віруючі є сини Авраамові!7 - тож зрозумійте, що тільки віруючі - правдиві сини Авраама.7 Зрозумійте, що ті, хто від віри, - сини Авраамові.7 Знайте ж, що хто од віри, ті сини Авраамові.
8 І Писання, передбачивши, що вірою Бог виправдає поган, благовістило Авраамові: Благословляться в тобі всі народи!8 І Писання, передбачаючи, що Бог вірою виправдає поганів, провістило Авраамові: У тобі благословляться всі народи.8 Тому й писання, бачивши наперед, що Бог оправдає поган вірою, дало Авраамові цю добру звістку: “У тобі будуть благословенні всі народи.”8 Бо Писання, передбачивши, що Бог через віру виправдає поган, благовістило Авраамові, що: В тобі благословляться всі народи.8 І писаннє знаючи наперед, що Бог вірою оправдує поган, благовістило Авраамові: що в тобі благословлять ся всї народи.
9 Тому ті, хто від віри, будуть поблагословлені з вірним Авраамом.9 Отож, віруючі благословляються з вірним Авраамом.9 Так, отже, ті, що вірують, благословляться з вірним Авраамом.9 Тому ті, що з віри, будуть благословенні з вірним Авраамом.9 Тим же хто од віри, ті благословенні із вірним Авраамом.
10 А всі ті, хто на діла Закону покладається, вони під прокляттям. Бо написано: Проклятий усякий, хто не триває в усьому, що написано в книзі Закону, щоб чинити оте!10 А всі, що утверджуються на справах закону, – перебувають під прокляттям. Бо написано: Проклятий кожний, хто не виконує постійно всього, що написане в книзі Закону.10 Усі бо, які покликаються на діла закону, - під прокляттям, бо написано: “Проклят усякий, хто не пильнує, щоб виконати все, що написано в книзі закону.”10 А ті, що живуть за ділами закону, є під прокляттям; написано, що проклятий кожний, хто не дотримується всіх приписів книги закону, щоб їх виконувати.10 Которі ж од дїл закону, ті під клятьбою; писано бо: Проклят, хто не встоїть у всьому написаному в книзї закону, щоб робити те.
11 А що перед Богом Законом ніхто не виправдується, то це ясно, бо праведний житиме вірою.11 А що Законом ніхто не виправдовується перед Богом, це зрозуміло, тому що праведний вірою буде жити.11 А що ніхто законом не оправдується перед Богом, то це ясно, бо “праведний з віри буде жити.”11 А що законом ніхто не виправдовується перед Богом, то це ясно, бо праведник житиме вірою.11 А що нїхто законом не оправдуєть ся перед Богом, се явно, бо праведний вірою жив буде.
12 А Закон не від віри, але хто чинитиме те, той житиме ним.12 А Закон не за вірою; але хто виконує його, той буде ним жити.12 Закон же не від віри, бо каже: “Хто чинитиме його приписи, той буде ними жити”.12 Закон же не від віри, але хто виконує його, той житиме ним.12 Закон же не од віри, та которий чоловік робити ме те, жити ме в тому.
13 Христос відкупив нас від прокляття Закону, ставши прокляттям за нас, бо написано: Проклятий усякий, хто висить на дереві,13 Христос звільнив нас від прокляття Закону, ставши за нас прокляттям, – бо написано: Проклятий кожний, що висить на дереві.13 Христос нас викупив від прокляття закону, ставши за нас прокляттям, бо написано: “Проклят усякий, хто висить на дереві”, -13 Христос відкупив нас від прокляття закону, ставши за нас прокляттям. Бо написано: Проклятий кожний, хто висить на дереві, -13 Христос викупив нас од клятьби закону, ставшись за нас клятьбою, (писано бо: Проклят всяк, хто висить на дереві,)
14 щоб Авраамове благословення в Ісусі Христі поширилося на поган, щоб обітницю Духа прийняти нам вірою.14 Аби благословення Авраамове через Христа Ісуса поширилося на поганів, щоб нам одержати обіцяного Духа вірою.14 щоб благословення Авраама перейшло в Ісусі Христі на поган і щоб ми вірою прийняли обіцяного Духа.14 щоб благословення Авраама поширилося на поган у Христі Ісусі, щоб ми одержали обітницю Духа через віру.14 щоб на поган благословеннє Авраамове прийшло в Христї Ісусї, щоб обітуваннє Духа прийняли ми через віру.
15 Браття, кажу я по-людському: навіть людського затвердженого заповіту ніхто не відкидає та до нього не додає.15 Браття! Кажу з міркувань людських: Навіть людиною утвердженого заповіту ніхто не відміняє і не додає до нього.15 Брати, я говорю по-людському: Навіть людського заповіту, укладеного, як годиться, ніхто не може скасувати чи до нього щось додати.15 Брати, кажу вам по-людському: навіть затвердженого людьми Завіту ніхто не відкидає і нічого не додає до нього.15 Браттє, по чоловічи глаголю; одначе чоловічого закону ствердженого нїхто не відкидає, анї додає до него.
16 А обітниці дані були Авраамові й насінню його. Не говориться: і насінням, як про багатьох, але як про одного: і Насінню твоєму, яке є Христос.16 Але Авраамові дано було обітниці й насінню його. Не сказано: Нащадкам також, наче про багатьох, але як про одного. Також насінню твоєму, котре є Христос.16 Обітниці ж були дані Авраамові та його потомкові. Не сказано: “Потомкам”, немов би про багатьох, лише про одного: “І твоєму потомкові”, яким є Христос!16 Авраамові ж і його нащадкам були дані обітниці. Не сказано, що нащадкам, наче про багатьох, але наче про одного: і твоєму насінню, яким є Христос.16 Авраамові ж виречені обітування і насїнню його. Не сказано: І насїнням, яко про многі, а яко про одно: І насїнню твоєму, що єсть Христос.
17 А я кажу це, що заповіту, від Бога затвердженого, Закон, що прийшов по чотириста тридцяти роках, не відкидає, щоб обітницю він зруйнував.17 Я утверджую те, що заповіту про Христа, ще передніше Богом утвердженого, Закон, що з‘явився через чотириста тридцять років, не скасовує аж так, щоб обітниця втратила силу.17 Кажу бо це: Завіту, уже затвердженого Богом, закон, що надійшов по чотириста тридцятьох роках, не може скасувати й таким чином зробити недіючою обітницю.17 Я кажу, що попередньо ствердженого Богом Завіту про Христа, - закон, що прийшов по чотириста тридцяти роках, не відкидає так, щоб скасувати обітницю.17 Оце ж глаголю, що завіту перше ствердженого від Бога про Христа, закон, що постав чотириста й трийцять лїт потім, не нехтує, так щоб обернути в нїщо обітуваннє.
18 Бо коли від Закону спадщина, то вже не з обітниці; Авраамові ж Бог дарував із обітниці.18 Бо якщо за Законом спадщина, то вже не за обітницею; але Авраамові Бог дарував її за обітницею.18 Бо коли б спадщина була від закону, вона б не була вже від обітниці; Авраамові ж Бог дарував свою ласку через обітницю.18 Бо коли б спадщина виходила від закону, то не було б обітниці. Авраамові ж Бог подарував через обітницю.18 Бо коли від закону наслїддє, то вже не від обітування; Аврааму ж обітуваннєм дарував Бог.
19 Що ж Закон? Він був даний з причини переступів, аж поки прийде Насіння, якому обітниця дана була; він учинений був Анголами рукою посередника.19 А навіщо Закон? Його дано пізніше, з причини злочинів, до часу пришестя насіння, до котрого стосується обітниця, і переданий через Ангелів, рукою посередника.19 А що ж тоді закон? Його додано із-за переступів, доки не прийде потомство, якому була дана обітниця, проголошена ангелами через посередника.19 То навіщо закон? Він був даний через злочини, аж доки не вродить насіння, якому дана обітниця, проголошена через ангелів рукою посередника.19 Що ж тодї закон? Задля переступів додано його, доки прийде насїннє, котрому обітувано; (і був він) уряджений через ангелів рукою посередника.
20 Але посередник не є для одного, Бог же один.20 Але посередник при одному не буває, а Бог один.20 Посередника ж нема, коли є хтось один; а Бог один.20 Але посередник не є для одного, тоді як Бог один.20 Посередник же не єсть (посередник) одного, а Бог один.
21 Отож, чи ж Закон проти Божих обітниць? Зовсім ні! Якби бо був даний Закон, щоб він міг оживляти, то праведність справді була б від Закону!21 Отож, Закон суперечить обітницям Божим? Зовсім ні! Бо якби дано було закон, що може животворити, то справді праведність була б від Закону;21 То хіба закон проти обітниць Божих? Зовсім ні! Було б інакше, якби дано закон, який міг би оживляти. - тоді справді від закону було б оправдання.21 То що, може, закон проти Божих обітниць? Цілковито ні! Бо якби був даний закон, здатний оживляти, тоді й праведність була б від закону.21 То хиба закон проти обітувань Божих? Нехай не буде! Бо коли б дано закон, що міг би оживляти, то справдї від закону була б праведність.
22 Та все зачинило Писання під гріх, щоб віруючим була дана обітниця з віри в Ісуса Христа.22 Але Писання усіх вмістило під гріхом, щоб обітницю віруючим дано було через віру у Христа Ісуса.22 Але Письмо все замкнуло під гріхом, щоб віруючим була дана обітниця завдяки вірі в Ісуса Христа.22 Але Писання замкнуло все під гріхом, щоб обітниця від віри в Ісуса Христа була дана тим, які вірують.22 Нї, зачинило писаннє усе під гріхом, щоб обітуваннє од віри Ісус-Христової дане було віруючим.
23 Але поки прийшла віра, під Законом стережено нас, замкнених до приходу віри, що мала об'явитись.23 А до пришестя віри ми вміщені були під сторожу Закону, аж до того часу, як належало відкритися вірі.23 Раніш, ніж прийшла віра ми були замкнені під охороною закону очікуючи віри, що мала відкритися,23 А поки прийшла віра, ми були бережені законом, замкнені до приходу об'явлення віри.23 Перше ж приходу віри, під законом стережено нас зачинених на віру, що мала відкритись.
24 Тому то Закон виховником був до Христа, щоб нам виправдатися вірою.24 Отож, Закон був для нас поводирем до Христа, щоб нам виправдатися вірою;24 так що закон був нашим вихователем, аж до Христа, щоб вірою ми оправдалися.24 Тому закон був нам вихователем до Христа, щоб ми виправдалися вірою.24 Тим же закон був нам учителем, (щоб привести нас) до Христа, щоб вірою нам оправдитись.
25 А як віра прийшла, то вже ми не під виховником.25 А як віра прийшла, то ми вже не під поводирем.25 А як прийшла віра, ми вже не під вихователем.25 Щойно прийшла віра, як ми вже не потребуємо вихователя.25 Як же прийшла віра, то вже ми не під учителем.
26 Бо ви всі сини Божі через віру в Христа Ісуса!26 Бо всі ви сини Божі через віру у Христа Ісуса.26 Бо всі ви сини Божі через віру в Христа Ісуса.26 Бо ви всі - Божі сини через віру в Ісуса Христа.26 Усї бо ви сини Божі вірою в Ісуса Христа.
27 Бо ви всі, що в Христа охристилися, у Христа зодягнулися!27 Усі ви, що у Христі хрестилися, в Христа одяглися.27 Всі бо ви, що у Христа христилися, у Христа одягнулися.27 Бо ви, що в Христа христилися, - в Христа зодягнулися.27 Скільки бо вас у Христа хрестилось, у Христа одягли ся.
28 Нема юдея, ні грека, нема раба, ані вільного, нема чоловічої статі, ані жіночої, бо всі ви один у Христі Ісусі!28 Уже немає юдея, ні поганина, ні раба, ні вільного; немає чоловічої статі, ні жіночої; бо всі ви одне (спільне) у Христі Ісусі.28 Нема юдея ані грека, нема невільника ні вільного, немає ні чоловіка ані жінки, бо всі ви одно у Христі Ісусі.28 Нема ні юдея, ні поганина; нема раба, ні вільного, нема чоловічого роду, ні жіночого: всі ви є одним в Ісусі Христі.28 Нема Жидовина, нї Грека; нема невільника, нї вільного; нема мужеського полу, нї женського: усї бо ви одно, в Христї Ісусї.
29 А коли ви Христові, то ви Авраамове насіння й за обітницею спадкоємці.29 А якщо ви Христові, то ви насіння Авраамове і через обітницю – спадкоємці.29 А коли ви Христові, то ви потомство Авраама, спадкоємці за обітницею.29 Якщо ви Христові, то ви є насінням Авраамовим, спадкоємцями згідно з обітницею.29 Коли ж ви Христові, то ви насїннє Авраамове, і по обітованню наслїдники.