1 І побачив Валаам, що Господеві вгодно поблагословити Ізраїля, і не пішов, як кожного разу, на ворожбу, і звернув лице своє до пустині.1 Валаам побачив, що Господові приємно благословляти Ізраїля, і не пішов, як раніше, на ворожбу, але обернувся лицем своїм до пустелі.1 Валаам же побачив, що Господеві вгодно поблагословити Ізраїля, тож не пішов він уже, як перед тим, назустріч віщуванням, а обернувсь обличчям до пустелі.1 І Валаам, побачивши, що добрим є перед Господом благословити Ізраїль, не пішов за звичаєм на зустріч ворожбитству, і повернув своє лице до пустині.1 І побачив Білеам, що добре в очу в Господа благословити Ізраїля, і не пійшов, як перші рази, на ворожбу, а став лицем до степу.
2 І звів Валаам очі свої, та й побачив Ізраїля, що пробував за своїми племенами. І на ньому був Дух Божий!2 І глянув Валаам, і побачив Ізраїля, котрий вилаштувався за своїми племенами, і був на ньому Дух Божий.2 А підвівши Валаам очі, уздрів Ізраїля, що таборився за колінами; і зійшов на нього дух Божий,2 І Валаам, підвівши свої очі, побачив Ізраїля розтаборованого за племенами. І божий дух був на ньому,2 І зняв Білеам очі, та й побачив Ізраїля, що таборивсь по поколїннях своїх, і зійшов на його дух Божий.
3 І він виголосив свою приповістку пророчу й сказав: Мова Валаама, сина Беорового, і мова мужа з очима відкритими,3 І виголосив він притчу свою, і сказав: говорить Валаам, син Беорів, говорить муж з очима відкритими.3 і заходився він віщувати, мовивши: “Слово Валаама, сина Беора, слово мужа з одкритими очима;3 і взявши свою притчу, сказав: Говорить Валаам син Веора, говорить чоловік правдомовний, провидець,3 І почав він приповідь свою і промовив: Білеам, син Беорія, до вас промовляє, той, кому, відкрились очі, рече і звіщає.
4 це мова того, хто слухається Божих слів, хто бачить видіння Всемогутнього, що падає він, але очі відкриті йому.4 Говорить той, котрий чує слова Божі, котрий бачить видіння Всемогутнього; впадає у потьмарення, але відкриті очі його.4 слово того, що чув глагол Божий, що бачить видіння Всемогутнього, що падає і прозріває.4 говорить той, що чує божі слова, який побачив боже видіння, його очі в сні відкриті.4 Той рече, хто чув од Бога сї слова пророчі; всемогущого він бачив, і чув серед ночі.
5 Які, Якове, гарні намети твої, місця перебування твойого, Ізраїлю!5 Які чудові шатра твої, Якове, і житла твої, Ізраїлю!5 Що за красні, Якове, намети в тебе, - Ізраїлю, твої оселі!5 Які гарні твої доми Якове, твої шатра Ізраїлю.5 Ой Якове! що за гарні намети у тебе! Ізраїлю! Що за шатра в тебе таборові!
6 Вони розтяглися, немов ті долини, немов ті садки понад річкою, вони як дерева алойні, що Господь насадив, як кедри над водами!6 Розляглися вони, мов долина, як сади біля річки, мов дерева алойні, насаджені Господом, мов кедри при водах.6 Вони, немов луки, розкинулись, немов сади понад ріками, немов дуби, Господні садженці, немов оті кедри, що над водою.6 Наче отінені садки, і наче сади при ріці, і наче шатра, які розбив Господь, наче кедри при воді.6 Мов долини розпростерлись пишно та роскішно, мов дуброви над рікою, що Господь садив їх; мов кедри понад водою високо знялися, розростаючись по всяк час надять, ваблять око.
7 Вода потече з його відер, а насіння його над великими водами. Його цар стане вищий за Аґаґа, і царство його піднесеться.7 Вода тече з його відер, і насіння [його] буде у багатьох водах, і піднесеться над Аґаґом цар його і піднесеться царство його.7 Вода ллється з його відер і насіння його у воді обильній; могутніший, ніж Агаг, його володар, і царство його знесеться високо.7 Вийде людина з його насіння, і пануватиме багатьма народами і піднесеться Ґоґ, царство його, і побільшиться його царство.7 Лити меш ти воду з відер, щоб твоє насїннє виростало й процьвітало на впокійних водах. Царь його ще переважить і царя Агага; царство його візьме гору над всїма царствами.
8 Із Єгипту Бог вивів його, Він для нього як міць однорожця! Поїсть він людей, що ворожі йому, і їхні кості потрощить, а стріли його поламає.8 Бог вивів його з Єгипту, як той, що має силу, як у єдинорога, пожирає народи, ворожі до нього, трощить кості їхні і стрілами своїми уражає [ворога].8 Той Бог, що з Єгипту його вивів, - для нього він мов буйвіл сильний. Тож пожере він народи йому ворожі, кості їхні поторощить, стрілами їх повбиває.8 Бог вивів його з Єгипту, як слава однорога йому. Поїсть народи його ворогів, і їхню товщину виссе, і своїми стрілами застрілить ворога.8 Вивів Бог його з Египту, силу однорожу; ворогів всїх пожере він, побє всї народи; поборовши їх потрощить костї в дикім полї; стрілами він повбиває усїх їх запеклих.
9 Нахилився він, ліг, немов лев, і як левиця, хто підійме його? Хто благословляє тебе той благословенний, а хто проклинає тебе той проклятий!9 Приліг, лежить, мов лев, і, як левиця, хто підніме його? Той, хто благословляє тебе, благословенний, і той, хто проклинає тебе, – проклятий.9 Лягає й спочиває мов той лев, мов та левиця, - хто ж бо його збудить? Благословен, хто тебе благословляє, і проклят, хто проклинає тебе.”9 Лігши, спочив наче лев і наче левеня. Хто розбудить його? Ті, що благословлять тебе будуть благословенні, і ті, що проклинають тебе будуть прокляті.9 Ліг як лев він опочити, хто його розбудить? Благо, хто тобі радїє та благословляє; проклять, хто тебе не любить, клене, проклинає!
10 І запалав гнів Балаків на Валаама, і сплеснув він у долоні свої! І сказав Балак до Валаама: Я покликав тебе проклясти ворогів моїх, а ти ось, благословляючи, поблагословив їх оце тричі!10 І запалав гнів Балаків на Валаама, і вдарив він рукою об руку свою, і сказав Балак Валаамові: Я прикликав тебе, щоб ти прокляв ворогів моїх, а ти благословляєш їх уже утретє.10 Запалав Балак гнівом на Валаама, сплеснув руками та й каже: “Проклясти ворогів моїх я покликав тебе, а ти ось утретє те тільки й робиш, що їх благословляєш.10 І розгнівався Валак на Валаама, і плеснув своїми руками, і сказав Валак до Валаама: Я тебе покликав щоб прокляти мого ворога, і ось, благословляючи, ти поблагословив це втретє.10 І запалав гнївом Балак на Білеама, і сплесне він руками, і каже Балак Білеамові: Проклясти вороги мої покликав я тебе, і се навіть благословеннєм благословив єси їх оце вже три рази.
11 А тепер утікай собі до свого місця! Я сказав був: конче пошаную тебе, та ось стримав тебе Господь від пошани.11 Отож, забирайся на своє місце; я хотів пошанувати тебе, та ось, Господь позбавляє тебе честі.11 Геть забирайся у свій край! Мав я на думці гарно тебе вшанувати, та ось Господь не судив тобі тую честь.”11 Отже тепер втікай до твого місця. Сказав я: Почесть тобі дам, і тепер Господь позбув тебе слави.11 Утїкай же до своєї домівки! Хотїв я шаною вшанувати тебе; та се вдержав тебе Господь од пошановання.
12 І сказав Валаам до Балака: Чи ж не казав я також до посланців твоїх, яких послав ти до мене, говорячи:12 І сказав Валаам Балакові: Чи не казав я послам твоїм, котрих ти прислав до мене: 12 А Валаам і каже до Балака: “Хіба ж я вже посланцям, що ти посилав був по мене, не сказав: 12 І сказав Валам до Валака: Чи не сказав я і твоїм послам, яких ти вислав до мене, кажучи: 12 І каже Білеам Балакові: Хиба ж я й послам твоїм, що посилав їх єси до мене, не казав:
13 Якщо Балак дасть мені повний свій дім срібла та золота, то й тоді я не зможу переступити наказу Господнього, щоб зробити добре чи зле з власної волі, що казатиме Господь, те я буду говорити!13 А хоч би мені давав Балак повнісінький дім срібла і золота, не можу йти не за Господньою заповіддю, щоб учинити що-небудь добре чи погане за своїм розумом: але що скаже Господь, те й буду говорити.`13 навіть якби Балак давав мені дім свій, повний срібла й золота, я не переступив би наказ Господній, не вчинив би щось добре чи лихе з власної волі, а сказав би те лише, що Господь до мене промовив.13 Якщо мені дасть Валак свій дім повний срібла і золота, не зможу переступити господнє слово, щоб його чинити від себе погане чи добре. Те, що скаже Бог, це скажу?13 Коли б давав менї Балак будинок свій повен срібла та золота, не переступив би я слова Господнього, вчинити що доброго, чи лихого по своїй волї. Що промовить Господь, те й мушу мовляти.
14 А тепер я оце йду до народу свого. Ходи ж, я звіщу тобі, що зробить той народ твоєму народові на кінці днів.14 Отож, ось, я йду до народу свого; іди, я звіщу тобі, що вчинить народ сей з народом твоїм із плином часу.14 Та ось тепер, коли пускаюсь я в дорогу до мого народу, - ходи, об'явлю тобі, що народ отой зробить із твоїм у майбутньому.”14 І тепер ось відходжу на моє місце. Ходи пораджу тобі, що зробить цей нарід твому народові в останніх днях.14 Тепер ж оце йду до мого люду. Ходїмо, так виявлю тобі, що робити ме навпослї народ той з твоїм народом.
15 І він виголосив свою приповістку пророчу й сказав: Мова Валаама, сина Беорового, і мова мужа з очима відкритими,15 І проголосив притчу свою, і сказав: Говорить Валаам, син Беорів, говорить муж із очима відкритими.15 І заходився він віщувати, мовивши: “Слово Валаама, сина Беора, - слово мужа з одкритими очима;15 І взявши свою притчу, сказав: Говорить Валаам син Веора, говорить людина правдомовна, провидець,15 І почавши приповідь свою промовив він: Білеам се Беоренко рече-промовляє, той кому відкрито очі, рече і звіщає.
16 мова того, хто слухається Божих слів, і знає думку Всевишнього, хто бачить видіння Всемогутнього, що падає він, але очі відкриті йому.16 Говорить той, що чує слова Божі, той, що має знання од Всевишнього, котрий бачить видіння Всемогутнього, впадає у потьмарення, але відкриті очі його.16 слово того, який чує глагол Божий, який знає про задуми Всевишнього, який бачив видіння Всемогутнього, що і падає, і прозріває.16 що чує божі слова, знаючи знання вишнього, і як бачить боже видіння, в сні його очі відкриті.16 Той, хто чув од Бога слово в ночі, в сновидїннї, очі ж мав тодї закриті, а все ж таки бачив.
17 Я бачу його, та не тепер, дивлюся на нього, та він не близький! Сходить зоря он від Якова, і підіймається берло з Ізраїля, ламає він скроні Моава та черепа всіх синів Сифа!17 Бачу Його, але нині ще ні, бачу Його, але не близько. Сходить Зоря від Якова і повстає жезло від Ізраїля, і уразить Моава, та винищіть усіх синів Сетових.17 Бачу його, та не під теперішню пору; дивлюся на нього, та не зблизька. Зійде бо зірка з Якова, здійметься берло з Ізраїля, боки Моавові поторощить, і розгромить всіх синів Сета.17 Покажу йому, і не тепер. Блаженним чиню і не приближається. Встане звізда з Якова, і встане чоловік з Ізраїля, і розібю моавських старшин, і розграбить всіх синів Сита.17 Бачу його перед віччу, тільки не сьогоднї, бачу його, та не зблизька, чую в мому дусї: сходить зоря із Якова, здіймається берло з Ізраїля, та й поламле Моабіям роги. Сетовим синам потужно черепи потрощить, і виски їм неощадно всїм порозбиває.
18 І стане Едом за спадщину, і стане Сеїр за посілість своїх ворогів, а Ізраїль робитиме справи великі!18 Едом буде його володінням, Сеїр також буде під владою ворогів його, а Ізраїль виявить силу [свою].18 Заволодіють вони Едомом, підпаде Сеїр під ворожу владу, - Ізраїль же зійде вгору.18 І буде Едом насліддям, і буде насліддя Ісав його ворог. І Ізраїл зробив у силі.18 Буде Едом із Сеїром у гіркій неволї, а Ізраїль добру славу дїлами здобуде.
19 І той запанує, хто з Якова, і вигубить рештки із міста.19 Від Якова [прийде той], що матиме владу і вигубить того, хто залишиться в місті.19 Нащадок Якова панувати стане і знищить з міста те, що лишилось.”19 І встане з Якова, і знищить того, що спасається з міста.19 Із Якова вийде той, хто царів з їх престолів поскидає, і пустками городи поробить.
20 І побачив він Амалика, і виголосив свою приповістку пророчу й сказав: Початок народів Амалик, та загине наприкінці й він!20 І побачив він Амалика, і виголосив притчу свою, і сказав: Перший з народу Амалик, але кінець його – загибель вічна.20 І уздрів він Амалека й заходився далі віщувати, мовивши: “Хоч Амалек і первенець між народами, але загине він навіки.”20 І побачивши Амалика і взявши свою притчу сказав: Початок народів Амалик, і їхнє насіння згине.20 Побачивши ж Амалика, почав ще одну приповідь: Первим Амалик зробився між всїма царствами, та до впадку похилився, і буде остатнїм.
21 І побачив він кенеянина, і виголосив свою приповістку пророчу й сказав: Міцна ця оселя твоя, і поклав ти на скелі гніздо своє!21 І побачив він кенеїв, і виголосив притчу свою, і сказав: міцне житло твоє, і на скелі поклав ти гніздо своє,21 Далі добачив Кенія і знову почав віщувати: “Сильний твій осідок, гніздо твоє лежить на скелі.21 І побачивши Кенейця і взявши свою притчу, сказав: Сильне твоє поселення. І якщо покладеш на камені твоє гніздо,21 А як побачив Кенїїв, сказав приповідь: Сїв ти, Кенїю, на скелї нерухомій твердо;
22 Але вигублений буде Каїн, незабаром Ашшур поневолить тебе!22 Але зруйнований буде Каїн, і невдовзі станеться, що Ашшур поведе тебе в полон.22 Але Кеній загине, Ашур полонить тебе.”22 і якщо буде Веорові гніздо хитрости, Ассирійці полонять тебе.22 Та Ассур тебе в тяжкую одведе неволю.
23 І він виголосив свою приповістку пророчу й сказав: О, хто ж буде жити, як зачне Бог робити оце?23 І виголосив притчу свою, і сказав: Горе, тому хто залишиться живим, коли Бог учинить таке!23 І віщим нарешті духом промовив: “Ой горе тим, хто залишиться живий, коли Бог оте здійснить!23 І бачачи Оґа і продовживши свою притчу, сказав: Ох, ох, хто виживе, коли покладе це Бог?23 Тодї сказав ще приповідь: Горе, горе, хто на сьвітї буде пробувати, як Господь такий допустить допуст на потужних!
24 І кораблі припливуть від кіттеїв, і Ашшура впокорять, і Евера впокорять. Та загине наприкінці й він!24 [Припливуть] кораблі від кіттеїв, і упокорять Ашшура, і упокорять Евера, але і їм загибель вічна.24 Припливуть від хеттитів судна, підіб'ють Ашура, підіб'ють Евера, тож так само й він навіки загине.”24 І вийде з руки Кітіеців, і зло вчинять Ассурові, і зло вчинять євреям, і вони разом згинуть.24 Припливуть з Киттиму судна аж у тую землю, та й Ассурове звоюють, підневолять царство.
25 І встав Валаам і пішов, та й вернувся до місця свого. А Балак також пішов на дорогу свою.25 І підвівся Валаам, і рушив знову на своє місце, а Балак також пішов своїм шляхом.25 Устав Валаам та й пішов собі й повернувся до свого краю. А й Балак пішов своєю дорогою.25 І Валаам вставши, відійшов повернувшись до свого місця і Валак відійшов до себе.25 І встав Білеам та й пійшов і став жити в домівцї своїй; Балак теж пійшов своєю дорогою.