1 Горе пастирям тим, що розгублюють та розганяють отару Мого пасовиська, говорить Господь!1 Горе пастирям, котрі вигублюють та розганяють овець пастви Моєї! – говорить Господь.1 Горе пастухам, що занапащують і розганяють овець моєї отари, - слово Господнє.1 О пастухи, які розганяєте і нищите овець свого стада.1 Горе пастирям, що занапащують і розгонять вівцї отари моєї, говорить Господь.
2 Тому так промовляє Господь, Бог Ізраїлів, про пастирів тих, що пасуть Мій народ: Ви отару Мою розпорошили й їх розігнали, та не наглядали за ними. Ось тому покараю Я вас за лихі ваші вчинки, говорить Господь!2 А тому так говорить Господь, Бог Ізраїлів, до пастирів, що пасуть народ Мій: Ви порозганяли овечок Моїх і розпорошили їх, і не доглядали їх, ось, Я покараю вас за недобрі вчинки ваші, говорить Господь.2 Тим то так говорить Господь, Бог Ізраїлів, до пастирів, що пасуть народ мій: «Ви порозганяли моїх овець, ви їх розполохали, а не наглядали за ними. Оце ж я скараю вас за ваші лихі вчинки, - слово Господнє!2 Через це так говорить Господь про тих, що пасуть мій нарід: Ви розсіяли моїх овець і вигнали їх і ви їх не відвідали, ось Я відімщуся на вас за вашими лукавими задумами.2 Тим же то так говорить Господь, Бог Ізрайлїв, до пастирів, що пасуть нарід мій: Порозганяли ви й порозпуджували вівцї мої й не наглядали за ними. Оце ж я скараю вас за ледачі ваші вчинки, говорить Господь.
3 А Я позбираю останок отари Своєї зо всіх тих країв, куди Я їх повиганяв був, і їх поверну на пасовиська їхні, і вони порозплоджуються та розмножаться.3 І зберу останок отари Моєї із усіх країн, куди Я вигнав їх, – і поверну їх на подвір'я їхні, – і будуть плодитися і розмножуватися.3 Я позбираю останок моєї отари з усіх земель, куди повиганяв їх на їхні пасовиська, і будуть вони плодитись та множитись.3 І Я зберу тих, що осталися, з мого народу з усієї землі, куди Я їх туди вигнав, і поставлю їх в їхньому пасовиську, і виростуть і розмножаться.3 І позбіраю останок отари моєї з усїх земель, куди повиганяв їх, та заверну їх на їх пасовища, і будуть там плодитись й намножуватись.
4 І над ними поставлю Я пастирів тих, які пастимуть їх, і не будуть боятися вже й не злякаються, і не будуть загублені, каже Господь!4 І настановлю над ними пастирів, котрі будуть пасти їх, і вони уже не будуть боятися і лякатися, і не будуть губитися, говорить Господь.4 І поставлю над ними вівчарів, що їх пастимуть; і вже не будуть страхатись, ані боятись, і ні одна з них не загубиться, - слово Господнє.4 І підніму їм пастирів, які їх пастимуть, і не боятимуться більше, ані не жахатимуться, говорить Господь.4 І поставлю над ними пастирів, що їх пасти муть, і вже не будуть лякатись та пудитись і нї одна з них не загубиться, - говорить Господь.
5 Ось дні наступають, говорить Господь, і поставлю Давидові праведну Парость, і Цар зацарює, і буде Він мудрий, і правосуддя та правду в Краю запровадить.5 Ось, настануть дні, говорить Господь, – і поновлю Давидові Паростка праведного, і зацарює Цар, і буде чинити мудро і буде звершувати суд і правду на землі.5 Ось настане час, - слово Господнє, - і я пробуджу для Давида праведний пагін, що владарюватиме як цар і буде мудрим, буде чинити на землі суд і справедливість.5 Ось приходять дні, говорить Господь, і підніму Давидові праведну парость, і царюватиме цар і буде розумний і зробить суд і праведність на землі.5 Ось, надходить час, говорить Господь, і збуджу Давидові праведного пагонця, що володїти ме, як царь, і мудрим робом ходити ме й чинити ме суд і справедливість на землї.
6 За днів Його Юда спасеться, Ізраїль же буде безпечний. А це Його Ймення, яким Його кликати будуть: Господь праведність наша.6 За днів Його Юда врятується, і Ізраїль буде жити в безпеці, і ось – ім'я Його, котрим будуть називати Його: Господь – виправдання наше!6 За його днів спасеться Юда, й Ізраїль житиме безпечно. Ось ім'я його, яким його будуть звати: Господь - наша справедливість.6 В його днях Юда спасеться, й Ізраїль замешкає в упевності, і це імя, яким його назве Господь в пророках: Йоседек.6 За днїв його спасеться Юда, й жити ме безпеч Ізраїль, і ось імя його, яким його звати муть: Бог - оправданнє наше.
7 Тому наступають ось дні, говорить Господь, і не будуть уже говорити: Як живий Господь, що вивів синів Ізраїлевих із краю єгипетського,7 А тому ось, надходять дні, говорить Господь, коли вже не будуть говорити: Живий Господь, Котрий вивів синів Ізраїлевих із Єгипетського краю,7 Тим то настане час, - слово Господнє, - що не будуть казати більше: Жив Господь, що вивів синів Ізраїля з Єгипту,7 7 І ось, надходить час, говорить Господь, що не казати муть більш: Так певно, як жив Господь, що вивів синів Ізрайлевих із Египту, а казати муть:
8 а тільки: Як живий Господь, що вивів і випровадив насіння дому Ізраїлевого з північного краю, і зо всіх тих країв, куди їх був повиганяв! І осядуть вони на своїй землі.8 Але: Живий Господь, Котрий вивів, і Котрий привів плем'я дому Ізраїлевого з краю північного і з усіх країв, куди Я вигнав їх, і будуть жити на своїй землі.8 лише: Жив Господь, що вивів і привів потомків дому Ізраїля з північної землі й з усіх земель, куди їх був вигнав; і вони житимуть у рідній країні.»8 8 Так певно, як жив Господь, що вивів і привів рід дому Ізрайлевого з півночньої землї й з усїх земель, куди їх був вигнав, і будуть жити в рідній країнї.
9 Про пророків. Розривається серце моє в моїм нутрі, тріпочуть всі кості мої, я став, як п'яний, як той муж, що по ньому вино перейшло, через Господа й ради святих Його слів...9 Про пророків. Серце моє в мені розривається, всі кості мої здригаються; я, – наче п'яний, як чоловік, що його полонило вино, – заради Господа і заради святих слів Його;9 Про пророків: Серце моє розбите в мене в грудях, трясуться усі мої кості. Я - немов п'яний, немов чоловік, якого подолало вино, з-за Господа й з-за його святих слів.9 Моє серце розбите, в мені сколихнулися всі мої кості, я став як розбитий чоловік і як чоловік охоплений вином перед лицем Господа і перед лицем краси його слави.9 Що до пророків: Роздирається серце моє в менї; тремтять усї костї мої; я - мов пяний, мов чоловік, що його подолїло вино, а се через Господа й задля сьвятих слів його.
10 Бо земля перелюбниками стала повна, бо через прокляття потрапила в жалобу земля, повисихали в степах пасовиська, бо стався лихим їхній біг, їхня сила це кривда...10 Тому що земля наповнилася перелюбниками, тому що плаче земля через прокляття; повсихали пасовища пустелі, і заміри їхні – лихо, і сила їхня – неправда;10 Земля бо перелюбників повна, від прокляття плаче земля, повисихали у степу пасовиська. Вони до зла змагаються, і сила їхня - у кривді.10 Бо від лиця цих заплакала земля, висохли пасовиська пустині, і їхній біг був поганий і їхня сила не така.10 Земля бо повна перелюбників; земля плаче від прокляття; посохли степові пасовища; а задуми їх ледачі, й сила їх - у кривдї.
11 Бо й пророк та священик грішать, їхнє зло Я знайшов теж у домі Своїм, говорить Господь.11 Бо навіть пророк, і священик -лицеміри; навіть у домі Моєму Я знайшов нечестя їхнє, говорить Господь.11 «Навіть пророк і священик - і ті безбожні, ба й у домі моїм знайшов я їхнє ледарство, - слово Господнє.11 Бо пророк і священик осквернилися, і Я побачив їхнє лукавство в моєму домі.11 Бо й пророк і сьвященник лицемірні, ба й у домі мойму найшов я їх ледарство, говорить Господь.
12 Тому буде для них їхня дорога, мов сковзанка в темряві, вони будуть попхнені й впадуть через неї, бо зло Я спроваджу на них року навіщення їх, говорить Господь...12 За це шлях їхній буде для них, мов слизькі місця у пітьмі; їх штовхнуть – і вони впадуть там; бо Я наведу на них лихо, в рік відвідин їх, говорить Господь.12 Тим то дорога їхня стане їм, мов слизька стежка; потраплять вони у темряву й упадуть у ній, зішлю бо на них лихо у час їхньої кари, - слово Господнє.12 Через це хай їхня дорога буде їм на ховзання в темряві, і вони поховзнуться і впадуть на ній. Бо Я наведу на них зло в році їхніх відвідин.12 Тим же то дорога їх буде їм, наче ожеледа в темряві: торкнись їх, а вони попадають; пошлю бо лихолїттє на їх, час кари їх, - говорить Господь.
13 А в тих самарійських пророків Я бачив безглуздя, вони пророкували Ваалом собі, і вчинили блудячим народ Мій, Ізраїля!13 І в пророках Самарії Я бачив безум; вони пророкували ім'ям Вааловим – і завели в оману народ Мій, Ізраїля.13 Та й у пророків самарійських бачив я недоумкувате: пророкували вони ім'ям Ваала й збивали з дороги Ізраїля, народ мій.13 І в пророках Самарії Я побачив безаконня. Вони пророкували Ваалом і звели мій нарід Ізраїль.13 В пророків Самарийських бачив я безум: пророкували вони в імя Баалове, й звели з ума люд мій, Ізраїля.
14 А в єрусалимських пророків Я бачив гидоту: перелюбство й ходіння в неправді, і руки злочинців зміцнили вони, щоб ніхто з свого зла не вернувся... Всі вони Мені стали, немов той Содом, а мешканці його, як Гомора...14 Але в пророках Єрусалиму бачу жахливе: вони чинять перелюб і ходять в неправді, підтримують руки злодіїв, щоб ніхто не відвертався од свого безчестя; Усі вони переді Мною – як Содом, і мешканці його – як Гомора.14 А й у пророків єрусалимських бачив я жахливе: перелюби, життя нечестиве; там підтримують руки злочинців, не відвертаються від своєї злоби. Вони для мене всі, немов Содом, а мешканці його, немов Гомора.»14 І в пророках Єрусалиму Я побачив страшне, як чужоложили і ходили в брехні і помогли рукам поганців, щоб кожний не відвернувся від своєї поганої дороги. Для мене всі стали як Содома і ті, що в ній живуть, як Ґоморра.14 У пророків же Ерусалимських бачу я страшні речі: жиють вони перелюбно, блукають в неправдї, і піддержують руки лиходїям, щоб нїхто не вертався з безбожностї своєї. Вони менї такі, як Содома, а осадники його - як Гоморра.
15 Тому так промовляє Господь Саваот про пророків оцих: Ось Я їх полином нагодую, і водою отруйною їх напою, бо від єрусалимських пророків безбожність пішла для всієї землі!15 А тому так говорить Господь Саваот про пророків: Ось, Я нагодую їх полином і водою напою їх із жовчю, бо від пророків єрусалимських нечестя розповсюдилося на всю землю.15 Тим же то так говорить Господь сил про тих пророків: «Ось я їх нагодую полином і напою отруйною водою. Бо від пророків єрусалимських розійшлась безбожність по всій країні.»15 Через це так говорить Господь: Ось Я годую їх болем і напою їх гіркою водою, бо від єрусалимських пророків вийшло осквернення всієї землі.15 Тим же то говорить так Господь про ті пророки: Ось, я нагодую їх полином, а напою їх водою з жовчю, бо від пророків Ерусалимських розлилась безбожність по всїй країнї.
16 Так говорить Господь Саваот: Не слухайте слів цих пророків, що вам пророкують, вони роблять безглуздими вас, висловлюють привиди серця свого, а не слово з уст Господніх.16 Так говорить Господь Саваот: Не слухайте слів пророків, що пророкують вам; вони обманюють вас; виповідають мрії серця свого, [а] не від уст Господніх.16 Так говорить Господь сил: «Не слухайте слів тих пророків, що вам пророкують: вони нісенітниці вам верзуть. Оповідають марення серця свого, а не з уст Господніх.16 Так говорить Господь Вседержитель: Не слухайте слів пророків, бо вони обдурюють видіннями, вони говорять від свого серця і не від Господних уст.16 Ще так говорить Господь сил небесних: Не прислухуйтесь словам тих пророків, що вам пророкують: вони зраджують вас, оповідають мрії серця свого, а не з уст Господнїх.
17 Вони справді говорять до тих, що Мене ображають: Господь говорив: Мир вам буде! А кожному, хто ходить в упертості серця свого, говорять вони: Зло не прийде на вас!17 Вони постійно говорять тим, що нехтують Мною: Господь сказав: Мир буде у вас. І всілякому, хто вчиняє за упертістю свого серця, кажуть: Не прийде на вас біда.17 Вони кажуть тим, що зневажають моє слово: Мир вам буде! І всім тим, що ходять за своїм упертим серцем: Лихо не спіткає вас!17 Говорять до тих, що відкинули господнє слово: Мир буде вам. І всім, що ходять по їхніх волях, кожному, що ходить за обманою їхнього серця, вони сказали: На тебе не прийде зло.17 Раз-у-раз говорять вони моїм зневажникам: Господь сказав: мир буде вам. А всякому, хто ходить в упрямостї свого серця, провадять: Нїяке лихо не прийде на вас.
18 А хто ж то стояв на таємній Господній нараді, і бачив та чув Його слово? Хто до слова Його прислухався й почув?18 Бо хто стояв на раді Господній і бачив, і чув слово Його? Хто зважав на слово Його – і почув?18 Чи стояв же хтось у Господній раді? Хто бачив і чув його слово? Хто сприймав його слово, прислухавсь до нього?18 Бо хто став в господній раді і побачив його слово? Хто сприйняв і почув?18 А хто ж стояв у радї Господнїй? Хто бачив його й чував слова його? Хто прислухавсь до його слова і дослухався?
19 Ось буря Господня, як лютість, виходить, а вихор крутливий на голову несправедливих впаде...19 Ось, наближається буря Господня з люттю, буря грізна, і впаде на голову лиходіїв.19 Ось Господня хуртовина, гніву вибух; розбушувалась буря й ударила на голову безбожних.19 Ось трясіння від Господа і гнів виходить на трясіння, прийде зібраним проти безбожних.19 Се надходить хуртовина гнїву Господнього, буря грізна, і вдарить на голову безбожних.
20 Гнів Господній не вернеться, поки не зробить, і поки не виконає Він замірів серця Свого; наприкінці днів зрозумієте добре все це!20 Гнів Господній не відвернеться, аж доки Він не звершить і допоки не виконає намірів серця Свого; у прийдешні дні ви зрозумієте це достоту.20 І не відвернеться гнів Господній, покіль не довершить він і не виконає задумів серця свого. При кінці днів ви зрозумієте це достотно.20 І господний гнів більше не повернеться, аж доки не зробить це, і аж доки не підніме це за задумом свого серця. В кінці днів це впізнають.20 І не відвернеться гнїв Господень, покіль не довершить він і не спевнить задумів серця свого; свого часу буде вам се розумно й ясно.
21 Цих пророків Я не посилав, вони побігли самі, Я їм не говорив, та вони пророкують.21 Я не посилав цих пророків, вони самі надбігли; Я не говорив їм, а вони пророкували.21 Не посилав я тих пророків: самі вони позбігались! Не говорив я їм, - самі пророкували!21 Я не післав пророків, і вони бігли. Я не заговорив до них, і вони пророкували.21 Не посилав я тих пророків, а самі вони побігли; я не говорив їм, а вони пророкували.
22 А якби в Моїй раді таємній стояли вони, то вони об'являли б народові Моєму слова Мої, і їх відвертали б від їхньої злої дороги, та від зла їхніх учинків.22 Якби вони стояли на Моїй раді, то оголосили б народові Моєму слова Мої і відвертали б їх від лихого шляху і від недобрих вчинків їхніх.22 Коли ж вони стояли в моїй раді, нехай оповістять мої глаголи людові моєму, нехай відвернуть його від його злої дороги й від ледачих його вчинків.22 І якщо б вони стали в моїй справі і вислухали мої слова, і Я відвернув би мій нарід від їхніх лукавих задумів.22 Коли б вони стояли в моїй радї, та й ясували б людові мойму мої слова й з'упиняли б їх од ледачої дороги їх і від ледачих учинків їх.
23 Чи Я Бог тільки зблизька, говорить Господь, а не Бог і здалека?23 Хіба Я – Бог [лише] поблизу, говорить Господь, а не Бог – і на віддалі?23 Чи то ж я Бог лише зблизька, - слово Господнє, - а не Бог і здалека?23 Я є Бог, що наближається, говорить Господь, і не Бог, що здалека.23 Чи то ж я тілько зблизька Бог, говорить Господь, а не Бог і надалеки?
24 Якщо заховається хто у криївках, то Я не побачу Його? говорить Господь. Чи Я неба й землі не наповнюю? каже Господь.24 Чи може людина сховатися в утаємниченому місці, де Я не бачив би її? – Говорить Господь. Чи не виповнюю Я небо і землю? – Говорить Господь.24 Чи може хтось денебудь у потайне місце сховатись, де б я його не побачив? - слово Господнє. Чи я ж не сповнюю небо й землю? - слово Господнє.24 Якщо хтось сховається в схованках, чи Я його не побачу? Чи Я не наповняю небо і землю? Говорить Господь.24 Хиба ж сховається людина в потайне місце, де б я її не бачив? говорить Господь. Чи ж не сповнюю я небо й землю? говорить Господь.
25 Я чув, що говорять пророки, що Йменням Моїм пророкують неправду й говорять: Мені снилося, снилось мені!...25 Я чув, що говорять пророки, які Моїм йменням пророкують лжу. Вони кажуть: Мені наснилося, мені наснилося.25 Я чув, що говорять пророки, як вони моїм ім'ям неправду пророкують, мовивши: Я бачив сон! Я бачив сон!25 Я почув те, що говорять пророки, які фальшиво пророкували моїм іменем, кажучи: Я побачив сон.25 Я чув, що говорять пророки, та як вони в моє імя неправду пророкують. Вони говорять: Я бачив сон, я бачив сон!
26 Як довго це буде у серці пророків, які пророкують неправду, та пророкують оману свого серця?26 Чи довго це буде в серці пророків, що пророкують лжу, що пророкують облуду свого серця?26 Чи довго ж іще так буде в серці пророків, які неправду пророкують і які віщують оману з свого серця?26 Аж доки буде обмана в серці пророків, що пророкують, і в їхньому пророкуванню бажання їхнього серця? Які задумують, що забулося моє імя в їхніх снах, які розповідають кожний свому ближньому, так як їхні батьки забули моє імя в Ваалі.26 Чи довго ж воно ще так буде в серцї пророків, тих що пророкують лож, що пророкують оману свого серця?
27 Вони замишляють зробити, щоб народ Мій забув Моє Ймення, їхніми снами, які один одному розповідають, як через Ваала забули були їхні батьки Моє Ймення.27 Чи задумали вони довести народ Мій до забуття ймення Мого через сновидіння свої, котрі вони переказують один одному, як батьки їхні забули ймення Моє через Ваала?27 Невже ж вони мають на думці своїми снами, що їх оповідають кожен ближньому своєму, довести люд мій до того, щоб вони забули моє ім'я так, як батьки їхні забули моє ім'я заради Ваала?27 27 Невже ж у них на умі, своїми снами довести мій нарід до того, щоб забув моє імя, так як отцї їх позабували моє імя задля Баала?
28 Той пророк, що йому снився сон, нехай розповідає про сон, а з яким Моє слово, хай каже про слово правдиве Моє, що соломі до збіжжя? говорить Господь.28 Пророк, який бачив сновидіння, нехай оповідає про нього, як про сновидіння; а в якого – Моє слово, той нехай говорить слово Моє безпомильно. Що спільного у полови з чистим зерном? – Говорить Господь.28 Пророк, що бачив сон, нехай його як сон оповідає! А той, хто має моє слово, нехай говорить моє слово вірно! Що ж полові до чистого зерна?28 Пророк, в якого є сон, хай розповість свій сон, і в якого моє слово до нього, хай розкаже моє слово у правді. Чим полова до зерна?28 Пророк, що бачив сон, нехай же й оповідає його за сон, а в котрого моє слово, той нехай і переказує моє слово вірно. Хиба ж полова й чисте зерно все одно? говорить Господь.
29 Хіба слово Моє не таке, як огонь, говорить Господь, і як молот, що скелю розлупує?29 Чи не схоже слово Моє на вогонь, говорить Господь, і чи не схоже на молота, що розбиває скелю?29 Чи ж моє слово не схоже на вогонь, - слово Господнє, - на молот, що розбиває скелю?29 Чи мої слова не як огонь і як сокирка, що розбиває камінь?29 Хиба ж моє слово не похоже на огонь, - говорить Господь, - і не поможе молот, що розбиває скелю?
30 Тому то ось Я на пророків, говорить Господь, що слова Мої крадуть один від одного.30 Тому ось, Я – на пророків, говорить Господь, котрі крадуть слова Мої один у одного.30 Тому я проти пророків, - слово Господнє, - які один в одного викрадають мої глаголи.30 Через це, говорить Господь Бог, ось Я проти пророків, що крадуть мої слова кожний в свого ближнього.30 Тим же то встану я на пророки, - говорить Господь, - що один ув одного крадуть слово моє.
31 Ось Я на пророків, говорить Господь, що вживають свого язика, але кажуть: Це мова Господня!31 Ось, Я – на пророків, говорить Господь, котрі діють своїм язиком, а кажуть: Він сказав.31 Ось я проти пророків, - слово Господнє, - що розпускають свій язик, щоб проректи віщування.31 Ось Я проти пророків, що беруть пророцтва язика і снять свій сон.31 Ось, я - на пророки, говорить Господь, що крутять своїм язиком, а говорять: Він сказав.
32 Оце Я на тих, що сни неправдиві звіщають, говорить Господь, вони розповідають про них та впроваджують в блуд Мій народ своєю неправдою й глумом своїм, хоч Я не посилав їх і їм не наказував, і вони помогти не поможуть народові цьому, говорить Господь....32 Ось, Я – на пророків брехливих снів, говорить Господь, котрі виповідають їх і вводять народ Мій в оману своєю лжою і облудою, в той час, як Я не посилав їх і не наказував їм, і вони жодної користі не приносять народові цьому, говорить Господь.32 Ось я проти тих, які пророкують брехливі сни, - слово Господнє, - які оповідають їх і пантеличать народ мій своїми брехнями й своїм зухвальством. Я не посилав їх і не велів їм, і нема з них ніякої користи для цього народу, - слово Господнє.32 Ось Я проти пророків, що пророкують брехливі сни і їх розповідають і звели мій нарід своїми брехнями і своїми обманами, і Я їх не вислав і Я їм не заповів і не принесуть користі цьому народові.32 Я на пророки ложних снів, говорить Господь, що росказують їх, і зводять з ума люд мій своїми бріхнями й оманою, - на тих, що я не посилав їх і не давав їм наказу, й що з їх нема нїякого хісна народові сьому, говорить Господь.
33 А коли запитає тебе цей народ, чи пророк, чи священик, говорячи: Яке то Господнє пророцтво? то скажеш до них: Ви тягар, і Я вас поскидаю, говорить Господь.33 Якщо запитає у тебе народ цей, чи пророк, чи священик: Який тягар від Господа? Ти скажи їм: Ви тягар – і Я покину вас, говорить Господь.33 Коли ж цей народ - чи то пророк, чи то священик - тебе спитає: Яка, мовляв, вагота від Господа? -то ти їм скажеш: Ви - вагота для Господа, і я вас викину геть, - слово Господнє!33 Якщо й цей нарід, чи пророк, чи священик запитають тебе: Який господний тягар? І скажеш їм: Ви є тягар, і скину вас, говорить Господь.33 Коли ж оце спитає тебе сей нарід або пророк або сьвященник: Який тягар від Господа? то скажи їм: Ви той тягарь, і я скину вас додолу, говорить Господь.
34 А пророка й священика та той народ, який скаже: Господній тягар, то Я мужа того й його дім покараю!34 Якщо пророк або священик, або народ скаже: Тягар від Господа, Я покараю того чоловіка і дім його.34 Коли пророк або священик, або хтось з народу скаже: Вагота від Господа! - то я скараю того чоловіка з його домом.34 І пророк і священик і нарід, які скажуть: Господний тягар, і пімщуся на тій людині і його домі.34 Коли ж пророк або сьвященник або хто з народу скаже: Вагота від Господа, то я скараю того чоловіка з домом його.
35 Отак скажете ви один одному й кожен до брата свого: Що Господь відповів, й що Господь говорив?35 Так скажіть один одному і брат братові: Що відповів Господь? Або: Що сказав Господь?35 Ось як маєте один одному і брат братові казати: Що відповів Господь? - або: Що сказав Господь?35 Так скажете кожний до свого ближнього, і кожний до свого брата: Що відповів Господь, і: Що сказав Господь?35 Ось як маєте одно одному й брат братові казати: `Що відказав Господь?` або: `Що говорить Господь?`
36 А про Господній тягар не згадуйте більш, бо кожному слово його стане за тягара, і ви перекрутили б слова Бога Живого, Господа Саваота, нашого Бога.36 А цього слова: Тягар від Господа – надалі не вживайте: бо тягарем буде [такому] чоловікові слово його, тому що ви спотворюєте слово живого Бога, Господа Саваота, Бога нашого.36 А того слова „Вагота Господня` не згадуйте вже більше, бо інакше такому чоловікові його власне слово стане ваготою Господньою; ви бо перекручуєте слова живого Бога, Господа сил, нашого Бога.36 І більше не назвете Господний тягар, бо тягарем для чоловіка буде слово.36 А того слова `вагота Господня` не споминайте нїколи; бо тягарем буде такому чоловікові слово його, бо се ви перекручуєте слова живого Бога, Господа сил небесних, Бога вашого.
37 Так пророкові скажеш: Що Господь тобі відповів, і Що Господь говорив?37 Так говори пророкові: Що відповів тобі Господь? Або: Що сказав Господь?37 Так треба говорити пророкові: Що відповів тобі Господь? - або: Що сказав тобі Господь?37 І що сказав Господь Бог наш?37 Так треба говорити пророкові: Що відказав тобі Господь? або: Що говорив Господь?
38 Якщо ж будете ви говорити: Господній тягар, тому так промовляє Господь: За те, що ви кажете слово оце: Господній тягар, хоч Я посилав до вас, кажучи: Не говоріте Господній тягар,38 А якщо ви будете продовжувати говорити: Тягар від Господа, то так говорить Господь: За те, що ви говорите слово це: Тягар від Господа, в той час, коли Я послав вам сказати: Не кажіть: Тягар від Господа, –38 Коли ви й далі говоритимете,Вагота Господня`, то ось як говорить Господь: Що ви ввесь час говорите це слово, а саме: „Вагота Господня`, хоч я й наказав вам не говорити „Вагота Господня38 Через це так говорить Господь Бог: Томущо ви сказали це слово: Господний тягар, і Я післав до вас, кажучи: Не скажете: Господний тягар.38 Коли ж ви ще мовляти мете `вагота від Господа`, так ось як Господь говорить: Що ви мовляєте се слово вагота від Господа, хоч я послав сказати вам: не говоріть вагота від Господа, -
39 тому конче Я вас підійму, немов тягара, та й викину вас і те місто, що дав був Я вам та вашим батькам, від Свого лиця...39 За це ось, Я забуду вас назовсім і покину вас, і місто це, котре Я дав вам і батькам вашим, відкину од лиця Мого.39 то ось власне тому я вас, як річ ваготливу, підніму й відкину геть від обличчя мого; вас і місто те, що дав був вам і батькам вашим.39 Через це ось Я беру і скидаю вас і місто, яке Я дав вам і вашим батькам,39 То ось я покидаю вас, як ваготу, й покину вас, а місто се, що надїлив вам і отцям вашим, відкину від лиця мого,
40 І дам Я на вас сором вічний та вічну ганьбу, що не буде забута!...40 І покладу на вас тягар вічної наруги, і вічну ганьбу, котра й не забудеться.40 Я покладу на вас ваготу вічної наруги й вічного, невигладного сорому.»40 і дам на вас вічну погорду і вічне безчестя, яке не забудеться.40 І положу на вас вічну наругу й повсячасний, незабутний сором.