1 Тож благаю вас, браття, через Боже милосердя, повіддавайте ваші тіла на жертву живу, святу, приємну Богові, як розумну службу вашу, | 1 Отож, благаю вас, браття, милосердям Божим, віддайте тіла ваші на пожертву живу, святу, вельми угодну Богові, для розумного служіння вашого; | 1 Тож благаю вас, брати, на милість Божу, віддати тіла ваші як жертву живу, святу, приємну Богові: богослужбу від вас розумну. | 1 Тож благаю вас, братове, з Божого милосердя: принесіть ваші тіла як живу, святу, приємну Богові жертву, - як ваше служіння розумом. | 1 То ж благаю вас, браттє, щедротами Божими, представляйте тїла ваші (яко) жертву живу, сьвяту, угодну Богові; (се) розумне служеннє ваше. |
2 і не стосуйтесь до віку цього, але перемініться відновою вашого розуму, щоб пізнати вам, що то є воля Божа, добро, приємність та досконалість. | 2 І не спілкуйтеся з віком цим, але вдосконалюйтеся оновленням ума вашого, щоб вам пізнати, що є воля Божа, добра, угодна і досконала. | 2 І не вподібнюйтеся до цього світу, але перемінюйтесь обновленням вашого розуму, щоб ви переконувалися, що то є воля Божа, що добре, що вгодне, що досконале. | 2 І не пристосовуйтеся до цього віку, але перетворюйтеся оновленням [вашого] розуму, щоб переконалися ви, якою є Божа воля, - що добром, що миле, що досконале. | 2 І не приладжуйтесь до віку сього, а переображуйтесь обновленнєм ума вашого, щоб довідуватись, що воля Божа добра й угодна і звершена. |
3 Через дану мені благодать кажу кожному з вас не думати про себе більш, ніж належить думати, але думати скромно, у міру віри, як кожному Бог наділив. | 3 Через дану мені благодать, кожному з вас кажу: Не думайте про себе більше, аніж треба думати, але думайте скромно, в міру віри, котрою кожного Бог наділив. | 3 Ласкою, яка мені дана, я кажу кожному з вас: не думати понад те, що треба думати, а думати скромно, мірою віри, як Бог наділив кожному. | 3 Кажу кожному з вас даною мені ласкою: не думати про себе більше, ніж належить думати, але думати скромно, згідно з мірою віри, якою Бог кожного наділив. | 3 Глаголю бо благодаттю, даною менї, кожному між вами, щоб не думав більш про себе, нїж треба думати, а думав тверезо, як Бог кожному удїлив міру віри. |
4 Бо як в однім тілі маємо багато членів, а всі члени мають не однакове діяння, | 4 Бо, як в одному тілі в нас багато членів, але не в усіх членів одне і те ж діяння; | 4 Бо як в одному тілі маємо багато членів і всі члени не виконують ту саму роботу, | 4 Бо як в одному тілі маємо багато членів, а всі члени виконують не однакові дії, | 4 Бо яко ж в одному тїлї маємо многі члени, усї ж члени мають не одно дїло, |
5 так багато нас є одне тіло в Христі, а зосібна ми один одному члени. | 5 Отак і ми: численні, але складаємо одне тіло у Христі, а нарізно один для одного члени. | 5 отак і ми: численні - одне в Христі тіло, кожен один одному член. | 5 так само й ми, бувши численними, є одним тілом у Христі, а окремо ми один для одного є членами. | 5 так многі ми - одно тїло в Христї, по одному ж, один другому члени. |
6 І ми маємо різні дари, згідно з благодаттю, даною нам: коли пророцтво то виконуй його в міру віри, | 6 Та, згідно з даною нам благодаттю, маємо різні обдаровання, то, чи маєш пророцтво, пророкуй в міру віри; | 6 Маючи ж, згідно з даною нам благодаттю, різні дари: коли то дар пророцтва, виконуймо його мірою віри; | 6 Маємо різноманітні дари, згідно з даною нам ласкою: якщо пророцтво, то виконуймо його згідно з величиною віри; | 6 Маючи ж дарування по даній нам благодатї неоднакі: чи то пророцтво (то й пророкуймо) по мірі віри; |
7 а коли служіння будь на служіння, коли вчитель на навчання, | 7 Чи маєш служіння – перебувай у служінні; чи навчитель, – в навчанні; | 7 хто має дар служіння, нехай служить; хто навчання, нехай навчає; | 7 якщо служіння, - служімо; якщо навчання, - навчаймо; | 7 чи то служеннє (пильнуймо) в служенню; чи то навчає хто - в ученню; |
8 коли втішитель на потішання, хто подає у простоті, хто головує то з пильністю, хто милосердствує то з привітністю! | 8 Умовляч (наставник), – умовляй; чи роздавач, – роздавай у простоті, чи старший, – учиняй старшинство старанно; чи доброчинець, – чини добро з радістю. | 8 хто напоумлення, нехай напоумляє. Хто дає - у простоті; хто головує - дбайливо; хто милосердиться - то з радістю. | 8 якщо втішання, - втішаймо; хто подає, - давай у простоті, хто керує, - керуй з ревністю, хто милосердиться, - хай робить це з привітністю. | 8 чи то напоминає хто - в напоминанню; хто дає, (давай) у простотї; хто старшинує, (старшинуй) з пильностю; хто милосердує, (милосердуй) з радістю. |
9 Любов нехай буде нелицемірна; ненавидьте зло та туліться до доброго! | 9 Любов нехай буде невдавана; відвертайтеся од зла; приставайте до добра; | 9 Любов нехай буде нелицемірна; ненавидівши зло, приставайте до добра. | 9 Любов - не лицемірна. Ненавидьте зло, шукайте добра, | 9 Любов (нехай буде) нелицемірна. Ненавидячи лихе, прихиляйтесь до доброго. |
10 Любіть один одного братньою любов'ю; випереджайте один одного пошаною! | 10 Будьте братолюбні один до одного з ніжністю; з пошаною один одного випереджайте; | 10 Любіть один одного братньою любов'ю. Пошаною один одного випереджайте. | 10 любіть один одного по-братерському; в пошані один одного випереджайте; | 10 Братньою любовю (бувайте) один до одного нїжні; честю один одного більшим робіть; |
11 У ревності не лінуйтеся, духом палайте, служіть Господеві, | 11 У ревності не занепадайте; духом горіть; Господові служіть; | 11 В ревності не будьте ліниві, духом горіть, Господеві служіть; | 11 у старанні не лінуйтеся, духом палайте, Господеві служіть, | 11 у роботї не лїниві; духом горючі, Господеві служачі; |
12 тіштесь надією, утиски терпіть, перебувайте в молитві, | 12 Утішайтеся надією; у скорботі будьте терплячі, в молитві постійні; | 12 веселі в надії, в горі терпеливі, в молитві витривалі; | 12 радійте надією, в горі будьте терплячі, перебувайте в молитві; | 12 в надїї веселї; в горю терпіливі; в молитві непереставаючі, |
13 беріть уділ у потребах святих, будьте гостинні до чужинців! | 13 У потребах святих беріть участь; будьте гостинні до мандрівників (чужинців); | 13 святих у потребах спомагайте і дбайте про гостинність. | 13 беріть участь у потребах святих, дотримуйтесь гостинности. | 13 у потребинах сьвятих - подїльчиві; до гостинностї охочі. |
14 Благословляйте тих, хто вас переслідує; благословляйте, а не проклинайте! | 14 Благословляйте переслідувачів ваших; благословляйте, а не проклинайте. | 14 Благословляйте тих, що вас гонять; благословляйте, не проклинайте. | 14 Благословляйте тих, що переслідують вас, - благословляйте, а не проклинайте. | 14 Благословляйте тих, хто гонить вас; благословляйте, а не кленїть. |
15 Тіштеся з тими, хто тішиться, і плачте з отими, хто плаче! | 15 Радійте з тими, що радіють і плачте з тими, що плачуть. | 15 Радуйтеся з тими, що радуються; плачте з тими, що плачуть. | 15 Радійте з тими, що радіють, і плачте з тими, що плачуть. | 15 Радуйте ся з тими, хто радуєть ся, і плачте з тими, хто плаче. |
16 Думайте між собою однаково; не величайтеся, але наслідуйте слухняних; не вважайте за мудрих себе! | 16 Будьте однодумцями поміж собою; не мудруйте зависоко, але наслідуйте сумирних; не підносьтеся в собі; | 16 Між собою будьте одної думки, про високе не мудруйте, радше до покірного схиляйтеся; не будьте зарозумілі на себе. | 16 Тримайтеся між собою однієї думки, не будьте зарозумілими, схиляйтесь до лагідних. Не вважайте себе замудрими. | 16 Однаково один з одним думайте. Високо про себе не думайте, а до смиренних нахиляйтесь. Не бувайте мудрі самі в себе. |
17 Не платіть нікому злом за зло, дбайте про добре перед усіма людьми! | 17 Нікому не повертайте злом за зло, але дбайте про добре перед усіма людьми. | 17 Нікому злом за зло не віддавайте; дбайте перед усіма людьми про добро. | 17 Нікому не платіть злом за зло, дбайте про добро перед всіма людьми. | 17 Нїкому злом за зло не оддавайте. Дбайте про добре перед усїма людьми. |
18 Коли можливо, якщо це залежить від вас, живіть у мирі зо всіма людьми! | 18 Якщо можливо з вашого боку, будьте в мирі з усіма людьми. | 18 Коли можливо, оскільки це від вас залежить, будьте з усіма людьми в мирі. | 18 Якщо це можливо, і коли це залежатиме від вас, - живіть з усіма людьми в мирі. | 18 Коли можна, скільки (се) од вас, з усїма людьми майте мир. |
19 Не мстіться самі, улюблені, але дайте місце гніву Божому, бо написано: Мені помста належить, Я відплачу, говорить Господь. | 19 Не мстіться за себе, улюблені, але дайте місце гнівові Божому. Бо написано: Моя помста, Я відплачу, каже Господь. | 19 Самих себе не відомщайте, любі, а дайте місце гніву, написано бо: «Мені належить помста, я відплачу», - говорить Господь. | 19 Не мстіться за себе, улюблені, але дайте місце гніву, як написано: В моїй владі є помста, - і я віддам, каже Господь. | 19 Не відомщайте за себе, любі, а давайте місце гнїву (Божому), писано бо: Менї відомщеннє, я віддам, глаголе Господь. |
20 Отож, як твій ворог голодний, нагодуй його; як він прагне, напій його, бо, роблячи це, ти згортаєш розпалене вугілля йому на голову. | 20 Отож, якщо ворог твій голодний, нагодуй його; якщо спраглий, – вгамуй спрагу його; бо, творячи це, ти збираєш йому на голову розпалене вугілля. | 20 Але коли твій ворог голодує, нагодуй його; і коли має спрагу, напій його, бо, роблячи це, ти нагромаджуєш йому на голову розпалене вугілля. | 20 Якщо твій ворог голодний, - нагодуй його; якщо спраглий, - дай йому пити; роблячи це, ти згортаєш йому на голову палаюче вугілля. | 20 Оце ж, коли голодує ворог твій, нагодуй його; коли жаждує, напій його; се бо роблячи, уголлє огняне згребеш на голову його. |
21 Не будь переможений злом, але перемагай зло добром! | 21 Не будь переможений злом, але перемагай зло добром. | 21 Не дозволь, щоб зло тебе перемогло, але перемагай зло добром. | 21 Не дайся, щоб зло перемогло тебе, але перемагай зло добром! | 21 Не давай ся подужати злу, а подужуй зло добром. |