1 Тож благаю вас, браття, через Боже милосердя, повіддавайте ваші тіла на жертву живу, святу, приємну Богові, як розумну службу вашу,1 Отож, благаю вас, браття, милосердям Божим, віддайте тіла ваші на пожертву живу, святу, вельми угодну Богові, для розумного служіння вашого;1 Тож благаю вас, брати, на милість Божу, віддати тіла ваші як жертву живу, святу, приємну Богові: богослужбу від вас розумну.1 Тож благаю вас, братове, з Божого милосердя: принесіть ваші тіла як живу, святу, приємну Богові жертву, - як ваше служіння розумом.1 То ж благаю вас, браттє, щедротами Божими, представляйте тїла ваші (яко) жертву живу, сьвяту, угодну Богові; (се) розумне служеннє ваше.
2 і не стосуйтесь до віку цього, але перемініться відновою вашого розуму, щоб пізнати вам, що то є воля Божа, добро, приємність та досконалість.2 І не спілкуйтеся з віком цим, але вдосконалюйтеся оновленням ума вашого, щоб вам пізнати, що є воля Божа, добра, угодна і досконала.2 І не вподібнюйтеся до цього світу, але перемінюйтесь обновленням вашого розуму, щоб ви переконувалися, що то є воля Божа, що добре, що вгодне, що досконале.2 І не пристосовуйтеся до цього віку, але перетворюйтеся оновленням [вашого] розуму, щоб переконалися ви, якою є Божа воля, - що добром, що миле, що досконале.2 І не приладжуйтесь до віку сього, а переображуйтесь обновленнєм ума вашого, щоб довідуватись, що воля Божа добра й угодна і звершена.
3 Через дану мені благодать кажу кожному з вас не думати про себе більш, ніж належить думати, але думати скромно, у міру віри, як кожному Бог наділив.3 Через дану мені благодать, кожному з вас кажу: Не думайте про себе більше, аніж треба думати, але думайте скромно, в міру віри, котрою кожного Бог наділив.3 Ласкою, яка мені дана, я кажу кожному з вас: не думати понад те, що треба думати, а думати скромно, мірою віри, як Бог наділив кожному.3 Кажу кожному з вас даною мені ласкою: не думати про себе більше, ніж належить думати, але думати скромно, згідно з мірою віри, якою Бог кожного наділив.3 Глаголю бо благодаттю, даною менї, кожному між вами, щоб не думав більш про себе, нїж треба думати, а думав тверезо, як Бог кожному удїлив міру віри.
4 Бо як в однім тілі маємо багато членів, а всі члени мають не однакове діяння,4 Бо, як в одному тілі в нас багато членів, але не в усіх членів одне і те ж діяння;4 Бо як в одному тілі маємо багато членів і всі члени не виконують ту саму роботу,4 Бо як в одному тілі маємо багато членів, а всі члени виконують не однакові дії,4 Бо яко ж в одному тїлї маємо многі члени, усї ж члени мають не одно дїло,
5 так багато нас є одне тіло в Христі, а зосібна ми один одному члени.5 Отак і ми: численні, але складаємо одне тіло у Христі, а нарізно один для одного члени.5 отак і ми: численні - одне в Христі тіло, кожен один одному член.5 так само й ми, бувши численними, є одним тілом у Христі, а окремо ми один для одного є членами.5 так многі ми - одно тїло в Христї, по одному ж, один другому члени.
6 І ми маємо різні дари, згідно з благодаттю, даною нам: коли пророцтво то виконуй його в міру віри,6 Та, згідно з даною нам благодаттю, маємо різні обдаровання, то, чи маєш пророцтво, пророкуй в міру віри;6 Маючи ж, згідно з даною нам благодаттю, різні дари: коли то дар пророцтва, виконуймо його мірою віри;6 Маємо різноманітні дари, згідно з даною нам ласкою: якщо пророцтво, то виконуймо його згідно з величиною віри;6 Маючи ж дарування по даній нам благодатї неоднакі: чи то пророцтво (то й пророкуймо) по мірі віри;
7 а коли служіння будь на служіння, коли вчитель на навчання,7 Чи маєш служіння – перебувай у служінні; чи навчитель, – в навчанні;7 хто має дар служіння, нехай служить; хто навчання, нехай навчає;7 якщо служіння, - служімо; якщо навчання, - навчаймо;7 чи то служеннє (пильнуймо) в служенню; чи то навчає хто - в ученню;
8 коли втішитель на потішання, хто подає у простоті, хто головує то з пильністю, хто милосердствує то з привітністю!8 Умовляч (наставник), – умовляй; чи роздавач, – роздавай у простоті, чи старший, – учиняй старшинство старанно; чи доброчинець, – чини добро з радістю.8 хто напоумлення, нехай напоумляє. Хто дає - у простоті; хто головує - дбайливо; хто милосердиться - то з радістю.8 якщо втішання, - втішаймо; хто подає, - давай у простоті, хто керує, - керуй з ревністю, хто милосердиться, - хай робить це з привітністю.8 чи то напоминає хто - в напоминанню; хто дає, (давай) у простотї; хто старшинує, (старшинуй) з пильностю; хто милосердує, (милосердуй) з радістю.
9 Любов нехай буде нелицемірна; ненавидьте зло та туліться до доброго!9 Любов нехай буде невдавана; відвертайтеся од зла; приставайте до добра;9 Любов нехай буде нелицемірна; ненавидівши зло, приставайте до добра.9 Любов - не лицемірна. Ненавидьте зло, шукайте добра,9 Любов (нехай буде) нелицемірна. Ненавидячи лихе, прихиляйтесь до доброго.
10 Любіть один одного братньою любов'ю; випереджайте один одного пошаною!10 Будьте братолюбні один до одного з ніжністю; з пошаною один одного випереджайте;10 Любіть один одного братньою любов'ю. Пошаною один одного випереджайте.10 любіть один одного по-братерському; в пошані один одного випереджайте;10 Братньою любовю (бувайте) один до одного нїжні; честю один одного більшим робіть;
11 У ревності не лінуйтеся, духом палайте, служіть Господеві,11 У ревності не занепадайте; духом горіть; Господові служіть;11 В ревності не будьте ліниві, духом горіть, Господеві служіть;11 у старанні не лінуйтеся, духом палайте, Господеві служіть,11 у роботї не лїниві; духом горючі, Господеві служачі;
12 тіштесь надією, утиски терпіть, перебувайте в молитві,12 Утішайтеся надією; у скорботі будьте терплячі, в молитві постійні;12 веселі в надії, в горі терпеливі, в молитві витривалі;12 радійте надією, в горі будьте терплячі, перебувайте в молитві;12 в надїї веселї; в горю терпіливі; в молитві непереставаючі,
13 беріть уділ у потребах святих, будьте гостинні до чужинців!13 У потребах святих беріть участь; будьте гостинні до мандрівників (чужинців);13 святих у потребах спомагайте і дбайте про гостинність.13 беріть участь у потребах святих, дотримуйтесь гостинности.13 у потребинах сьвятих - подїльчиві; до гостинностї охочі.
14 Благословляйте тих, хто вас переслідує; благословляйте, а не проклинайте!14 Благословляйте переслідувачів ваших; благословляйте, а не проклинайте.14 Благословляйте тих, що вас гонять; благословляйте, не проклинайте.14 Благословляйте тих, що переслідують вас, - благословляйте, а не проклинайте.14 Благословляйте тих, хто гонить вас; благословляйте, а не кленїть.
15 Тіштеся з тими, хто тішиться, і плачте з отими, хто плаче!15 Радійте з тими, що радіють і плачте з тими, що плачуть.15 Радуйтеся з тими, що радуються; плачте з тими, що плачуть.15 Радійте з тими, що радіють, і плачте з тими, що плачуть.15 Радуйте ся з тими, хто радуєть ся, і плачте з тими, хто плаче.
16 Думайте між собою однаково; не величайтеся, але наслідуйте слухняних; не вважайте за мудрих себе!16 Будьте однодумцями поміж собою; не мудруйте зависоко, але наслідуйте сумирних; не підносьтеся в собі;16 Між собою будьте одної думки, про високе не мудруйте, радше до покірного схиляйтеся; не будьте зарозумілі на себе.16 Тримайтеся між собою однієї думки, не будьте зарозумілими, схиляйтесь до лагідних. Не вважайте себе замудрими.16 Однаково один з одним думайте. Високо про себе не думайте, а до смиренних нахиляйтесь. Не бувайте мудрі самі в себе.
17 Не платіть нікому злом за зло, дбайте про добре перед усіма людьми!17 Нікому не повертайте злом за зло, але дбайте про добре перед усіма людьми.17 Нікому злом за зло не віддавайте; дбайте перед усіма людьми про добро.17 Нікому не платіть злом за зло, дбайте про добро перед всіма людьми.17 Нїкому злом за зло не оддавайте. Дбайте про добре перед усїма людьми.
18 Коли можливо, якщо це залежить від вас, живіть у мирі зо всіма людьми!18 Якщо можливо з вашого боку, будьте в мирі з усіма людьми.18 Коли можливо, оскільки це від вас залежить, будьте з усіма людьми в мирі.18 Якщо це можливо, і коли це залежатиме від вас, - живіть з усіма людьми в мирі.18 Коли можна, скільки (се) од вас, з усїма людьми майте мир.
19 Не мстіться самі, улюблені, але дайте місце гніву Божому, бо написано: Мені помста належить, Я відплачу, говорить Господь.19 Не мстіться за себе, улюблені, але дайте місце гнівові Божому. Бо написано: Моя помста, Я відплачу, каже Господь.19 Самих себе не відомщайте, любі, а дайте місце гніву, написано бо: «Мені належить помста, я відплачу», - говорить Господь.19 Не мстіться за себе, улюблені, але дайте місце гніву, як написано: В моїй владі є помста, - і я віддам, каже Господь.19 Не відомщайте за себе, любі, а давайте місце гнїву (Божому), писано бо: Менї відомщеннє, я віддам, глаголе Господь.
20 Отож, як твій ворог голодний, нагодуй його; як він прагне, напій його, бо, роблячи це, ти згортаєш розпалене вугілля йому на голову.20 Отож, якщо ворог твій голодний, нагодуй його; якщо спраглий, – вгамуй спрагу його; бо, творячи це, ти збираєш йому на голову розпалене вугілля.20 Але коли твій ворог голодує, нагодуй його; і коли має спрагу, напій його, бо, роблячи це, ти нагромаджуєш йому на голову розпалене вугілля.20 Якщо твій ворог голодний, - нагодуй його; якщо спраглий, - дай йому пити; роблячи це, ти згортаєш йому на голову палаюче вугілля.20 Оце ж, коли голодує ворог твій, нагодуй його; коли жаждує, напій його; се бо роблячи, уголлє огняне згребеш на голову його.
21 Не будь переможений злом, але перемагай зло добром!21 Не будь переможений злом, але перемагай зло добром.21 Не дозволь, щоб зло тебе перемогло, але перемагай зло добром.21 Не дайся, щоб зло перемогло тебе, але перемагай зло добром!21 Не давай ся подужати злу, а подужуй зло добром.