1 Братолюбство нехай пробуває між вами! | 1 Братня любов нехай буде поміж вами. | 1 Братня любов нехай перебуває! | 1 Нехай утверджується братолюбство. | 1 Братня любов нехай пробуває. |
2 Не забувайте любови до приходнів, бо деякі нею, навіть не відаючи, гостинно були прийняли Анголів. | 2 Гостинности не забувайте, бо через неї деякі, не відаючи, виявили гостинність Ангелам. | 2 Гостинности не забувайте, бо нею деякі, не відаючи, ангелів були вгостили. | 2 Не забувайте гостинности, бо нею деякі, не знаючи, прийняли ангелів. | 2 Гостинности не забувайте, через се бо инші, не відаючи, вгостили ангелів. |
3 Пам'ятайте про в'язнів, немов із ними були б ви пов'язані, про тих, хто страждає, як такі, що й самі ви знаходитесь в тілі. | 3 Пам‘ятайте в‘язнів так, наче ви також були з ними в кайданах, і страдників, бо ви й самі є в тілі. | 3 Про в'язнів пам'ятайте, немов би ви самі були в кайданах з ними, та про тих, що страждають, оскільки й ви самі в тілі. | 3 Пам'ятайте про в'язнів, наче з ними зв'язані; про тих, що терплять, бо й ви самі перебуваєте в тілі. | 3 Памятайте вязників, мов би з ними ви увязнені, бідолашних, самі бувши в тїлї. |
4 Нехай буде в усіх чесний шлюб та ложе непорочне, а блудників та перелюбів судитиме Бог. | 4 Нехай у всіх буде шлюб чесний та ложе непорочне; а блудників і перелюбців судить Бог. | 4 Подружжя хай у всіх буде в пошані й ложе хай буде без плями, бо Бог буде судити блудників та перелюбців. | 4 Подружжя в усіх хай буде чесним і ліжко безплямним, розпусників же і перелюбників судитиме Бог. | 4 Чесна женитва у всїх і ложе непорочне; блудників же і перелюбників судити ме Бог. |
5 Будьте життям не грошолюбні, задовольняйтеся тим, що маєте. Сам бо сказав: Я тебе не покину, ані не відступлюся від тебе! | 5 Майте вдачу не грошолюбну, вдовольняйтеся тим, що є; бо Сам сказав: Не залишу тебе і не покину тебе, | 5 У вашій поведінці не будьте грошолюбні, задовольняйтеся тим, що маєте, сам бо говорив: «Я тебе не зоставлю, я тебе не покину», | 5 У поведінці будьте не грошолюбні, задоволені тим, що маєте. Бо він сказав: Я тебе не залишу і не відступлю від тебе! | 5 Не сріблолюбиві обичаєм, довольні тим, що єсть. Сам бо рече: `Не оставлю тебе, анї покину тебе.` |
6 Тому то ми сміливо говоримо: Господь мені помічник, і я не злякаюсь нікого: що зробить людина мені? | 6 Тому-то ми сміливо кажемо: Господь мені помічник, і не злякаюся: що учинить мені людина? | 6 так що ми сміло можемо сказати: «Господь - мій помічник: я не боюся. Що може мені людина зробити?» | 6 Тому ми відважуємося сказати: Господь - мені помічник, і я не злякаюся. Що зробить мені людина? | 6 Так що сьміло можемо сказати: `Господь моя поміч; не бояти мусь: що вдїє менї чоловік?` |
7 Спогадуйте наставників ваших, що вам говорили Слово Боже; і, дивлячися на кінець їхнього життя, переймайте їхню віру. | 7 Згадуйте наставників ваших, котрі проповідували вам Слово Боже, і, споглядаючи на кінець їхнього життя, наслідуйте їхню віру. | 7 Пам'ятайте про наставників ваших, які звіщали вам слово Боже, і дивлячись уважно на кінець їхнього життя, наслідуйте їхню віру. | 7 Згадуйте ваших наставників, які проповідували вам Боже слово, і, споглядаючи кінець їхнього життя, наслідуйте віру. | 7 Поминайте наставників ваших, що глаголали вам слово Боже; і позираючи на конець їх життя, послїдуйте вірі їх. |
8 Ісус Христос учора, і сьогодні, і навіки Той Самий! | 8 Ісус Христос учора і сьогодні, і навіки Той Самий. | 8 Ісус Христос учора й сьогодні - той самий навіки. | 8 Ісус Христос учора, сьогодні і навіки той самий! | 8 Ісус Христос учора і сьогоднї, той же самий і на віки. |
9 Не захоплюйтеся всілякими та чужими науками. Бо річ добра зміцняти серця благодаттю, а не стравами, що користи від них не одержали ті, хто за ними ходив. | 9 Не захоплюйтеся усілякими і чужими ученнями; бо добре благодаттю зміцнювати серця, а не стравами, від котрих не дістали користі навіть такі, що займаються ними. | 9 Не піддавайтеся різним та чужим наукам: воно бо добре укріпити серце благодаттю, не стравами, які не принесли ніякої користи тим, що віддавалися їм. | 9 Не приставайте до всіляких чужих вчень. Бо добре скріплювати серця ласкою, а не стравами, від яких не мали користи ті, що за ними ходили. | 9 У всякі чужі науки не вдавайтесь. Добре бо благодаттю покріпляти серця, а не їжами, з котрих не мали користи ті, що пішли за ними. |
10 Маємо жертівника, що від нього годуватися права не мають ті, хто скинії служить, | 10 Ми маємо жертовника, від котрого не мають права насичуватися служники скинії. | 10 Є у нас жертовник, з якого не мають права їсти ті, що при наметі служать. | 10 Маємо жертівника, з якого не мають права їсти ті, що в шатрі заповіту служать. | 10 Маємо жертівню, з котрої не мають права їсти, хто служить скинї. |
11 бо котрих звірят кров первосвященик уносить до святині за гріхи, тих м'ясо палиться поза табором, | 11 Оскільки тіла тварин, котрих кров для очищення гріха вноситься першосвящеником до святині і спалюється поза табором, | 11 Бо котрих звірят кров архиєрей заносить у святиню за гріхи, тих м'ясо палиться за табором. | 11 Бо тіла тих тварин, кров яких архиєрей вносить до святого за гріхи, спалюються поза табором. | 11 Которих бо животних кров уносить в сьвятиню архиєрей за гріхи, тих мясо палить ся осторонь стану. |
12 тому то Ісус, щоб кров'ю Своєю людей освятити, постраждав поза брамою. | 12 То Ісус також, щоб освятити людей кров‘ю Своєю, постраждав поза брамою. | 12 Тому й Ісус, щоб освятити народ власною своєю кров'ю, страждав поза містом. | 12 Тому й Ісус, щоб освятити народ своєю кров'ю, потерпів поза брамою. | 12 Тим і Ісус, щоб осьвятити людей своєю кровю, осторонь воріт пострадав. |
13 Тож виходьмо до Нього поза табір, і наругу Його понесімо, | 13 Отож, вийдемо до Нього за табір, несучи Його наругу; | 13 Тож виходьмо до нього за табір, несучи наругу його, | 13 Тож виходьмо до нього поза табір, несучи його наругу, | 13 Тим же оце вийдїмо до Нього осторонь стану, дізнаючи наруги Його. |
14 бо постійного міста не маємо тут, а шукаємо майбутнього! | 14 Бо не маємо тут постійного міста, але шукаємо майбутнього. | 14 бо ми не маємо тут постійного міста, а майбутнього шукаєм. | 14 бо не маємо тут постійного міста, але шукаємо майбутнього. | 14 Не маємо бо тут сталого города, а того, що буде, шукаємо. |
15 Отож, завжди приносьмо Богові жертву хвали, цебто плід уст, що Ім'я Його славлять. | 15 Отож, будемо через Нього безугавно приносити Богові пожертву хвали, себто плід уст, що прославляють ймення Його. | 15 Через нього принесім завжди Богові жертву хвали, тобто плід уст, які визнають його ім'я. | 15 Отож, через нього завжди приносьмо жертву хвали Богові, тобто плід вуст, що прославляють його ім'я. | 15 Тим оце через Нього приносьмо жертву хвалення без перестанку Богу, се єсть `овощ уст`, що визнають імя Його. |
16 Не забувайте ж і про доброчинність та спільність, бо жертви такі вгодні Богові. | 16 Не забувайте також доброчинства і приязні (товаристкости), бо такі пожертви гаразд угодні Богові. | 16 Добродійства та взаємної допомоги не забувайте: такі бо жертви Богові приємні. | 16 Не забувайте чинити добро, спілкуйтеся, бо такими жертвами догождаєте Богові. | 16 Благотворення ж і подїльчивости не забувайте; такими бо жертвами вельми догоджують Богу. |
17 Слухайтесь ваших наставників та коріться їм, вони бо пильнують душ ваших, як ті, хто має здати справу. Нехай вони роблять це з радістю, а не зідхаючи, бо це для вас не корисне. | 17 Підкоряйтеся наставникам вашим і будьте покірні, бо вони безнастанно клопочаться за душі ваші, як такі, що забов‘язані дати звіт; щоб вони чинили це з радістю, а не зітхаючи, бо це для вас не корисне. | 17 Слухайтесь ваших наставників і коріться, бо вони пильнують ваші душі, за які мають звіт дати; щоб вони це робили з радістю, а не зідхаючи, - бо це для вас некорисно. | 17 Слухайтеся ваших наставників, підкоряйтеся їм, бо вони дбають про ваші душі, як ті, що мають дати звіт. Хай же вони роблять це з радістю, а не із зітханням, бо це для вас не корисне. | 17 Слухайте наставників ваших і коріть ся (їм); вони бо пильнують душ ваших, яко мають перелїк оддати; щоб з радістю се робили, а не зітхаючи; не користь бо вам се. |
18 Моліться за нас, бо надіємося, що ми маємо добре сумління, бо хочемо добре в усьому поводитись. | 18 Моліться за нас; бо ми певні, що маємо добру совість, тому що у всьому бажаємо поводитися чесно. | 18 Молітеся за нас, бо нам здається, що маємо добре сумління, бажаючи у всьому поводитись добре; | 18 Моліться за нас, бо надіємося, що маємо добре сумління, в усьому бажаючи поводитися чесно. | 18 Молїте ся за нас: уповаємо бо, що добру совість маємо, у всьому хотячи добре жити. |
19 А надто прошу це робити, щоб швидше до вас мене вернено. | 19 А особливо прошу чинити це, щоб я скорше був вам повернений. | 19 тим більше ж прошу вас це робити, щоб якнайскоріше мене вам повернено. | 19 Особливо ж прошу робити це, щоб я швидше був повернений вам. | 19 Найбільше ж благаю се чинити, щоб скоро вернено мене вам. |
20 Бог же миру, що з мертвих підняв великого Пастиря вівцям кров'ю вічного заповіту, Господа нашого Ісуса, | 20 А Бог миру, що з мертвих підніс великого Пастиря овечок кров‘ю заповіту вічного, Господа нашого Ісуса Христа, | 20 Нехай Бог миру, що підняв з мертвих того, хто кров'ю вічного завіту став великим Пастирем овець, - Господа нашого Ісуса, - | 20 Бог же миру, що підняв з мертвих кров'ю вічного заповіту великого пастиря овець - нашого Господа Ісуса, - | 20 Бог же впокою, що підняв з мертвих великого Пастиря вівцям через кров завіту вічнього, Господа нашого Ісуса Христа, |
21 нехай вас удосконалить у кожному доброму ділі, щоб волю чинити Його, чинячи в вас любе перед лицем Його через Ісуса Христа, Якому слава на віки вічні. Амінь. | 21 Нехай удосконалить вас у всілякій добрій справі, на виконання волі Його, здійснюючи у вас те, що Йому вельми угодне через Ісуса Христа. Йому слава на віки вічні. Амінь. | 21 зробить вас здібними виконувати його волю добрими ділами, здійснюючи у вас те, що йому любе через Ісуса Христа, якому слава по віки вічні. Амінь. | 21 хай удосконалить вас у всякім добрім ділі, щоб виконати його волю, чинячи в вас усе миле для нього - через Ісуса Христа, якому слава на віки віків! Амінь. | 21 нехай звершить вас у всякому доброму дїлї, щоб чинили волю Його, роблячи в вас любе перед Ним, через Ісуса Христа, котрому слава до віку вічнього. Амінь. |
22 Благаю ж вас, браття, прийміть слово потіхи, бо коротко я написав вам. | 22 Прошу вас, браття, прийміть це слово напучування; а я небагато й написав вам. | 22 Благаю вас, брати, прийміте це слово попередження, бож я коротко написав вам. | 22 Прошу ж вас, брати, прийміть слово втіхи. Адже я написав вам коротко. | 22 Благаю ж вас, браттє, прийміте се слово напомину: бо коротко написав вам. |
23 Знайте, що наш брат Тимофій вже випущений, і я з ним; коли незабаром він прийде, я вас побачу. | 23 Знайте, що брат наш Тимофій звільнений; і я разом із ним, якщо він невдовзі прийде, побачу вас. | 23 Знайте, що наш брат Тимотей уже випущений, і як прибуде скоро, то я з ним вас побачу. | 23 Знайте, що наш брат Тимофій відпущений - і я разом з ним; якщо він незабаром прийде, я вас побачу. | 23 Знайте, що брата нашого Тимотея випущено, з котрим, коли скоро прийде, побачу вас. |
24 Вітайте всіх ваших наставників та всіх святих. Вітають вас ті, хто в Італії. | 24 Вітайте усіх наставників ваших і всіх святих. Вітають вас італійські. | 24 Вітайте всіх ваших наставників і всіх святих. Вітають вас ті, що в Італії. | 24 Вітайте всіх ваших наставників та всіх святих. Вітають вас ті, що в Італії. | 24 Витайте всїх наставників ваших і всїх сьвятих. Витають вас ті, що з Італиї. |
25 Благодать зо всіма вами! Амінь. | 25 Благодать з усіма вами. Амінь. | 25 Благодать хай буде з усіма вами! Амінь! | 25 Ласка з усіма вами! [Амінь] | 25 Благодать з усїма вами. Амінь. |