1 На кінець, про нарід, що віддалений від святих. Давида в память, коли ним заволоділи чужинці (филистимляни) в Ґеті.2 Помилуй мене, Господи, томущо мене потоптала людина, пригнобила мене, воюючи цілий день.3 Мене потоптали мої вороги цілий день, бо численні ті, що воюють проти мене з гори.4 В день боятимуся, а я надію на Тебе покладаю.5 В Бозі похвалю мої слова цілий день. На Бога поклав я надію. Не злякаюся, що зробить мені тіло.6 Цілий день моїми словами гидували, всі їхні задуми проти мене на зло.7 Хай поселяться і сховаються. Вони стерегтимуть мою пяту, так як стерпіли мою душу.8 Зовсім їх не спасеш, зведеш в гніві народу, Боже.9 Я тобі сповістив моє життя, я поклав мої слези перед Тобою так як і в твоїй обітниці.10 Хай мої вороги відвернуться на зад, в тому дні коли я покличу до Тебе. Ось я впізнав, що Ти мій Бог.11 У Бозі похвалю слово, у Господі похвалю слово.12 На Бога я поклав надію. Не побоюся, що зробить мені людина.13 В мені, Боже, молитви хвали, які я Тобі віддам,14 бо Ти визволив мою душу від смерти і мої ноги від спотикання, щоб я вгодив перед Богом в світлі живих.