1 Пророцтво, яке бачив пророк Авакум. | 1 Пророче видіння, котре бачив пророк Авакум. | 1 Пророцтво, що бачив пророк Авакум. | 1 Тягар, який побачив пророк Аввакум. | 1 Видиво, явлене пророку Аввакумові: |
2 Аж доки я, Господи, кликати буду, а Ти не почуєш? До тебе я кличу: Насильство! та Ти не спасаєш! | 2 Доки, Господе, я буду озиватися, – а Ти не рятуєш, буду волати до Тебе про насильство, – а Ти не врятуєш? | 2 Докіль, о Господи, буду взивати - і ти не вислухуєш? Кричатиму до тебе про насильство - і не рятуєш? | 2 Аж доки, Господи, кричатиму і не вислухаєш? Кричатиму до Тебе кривджений і не спасеш? | 2 Ой докіль, Господи, буду я взивати, а ти не почуєш, - буду голосити до тебе про насиллє, а ти не спасеш? |
3 Для чого неправість мені Ти показуєш та позираєш на муку? А передо мною грабіж та насильство, і суперечка стається, і носиться сварка. | 3 Для чого дозволяєш мені бачити злочини і дивитися на бідування? Грабіж і насильство переді мною, і постає ворожнеча, і поширюється розбрат. | 3 Чому показуєш мені несправедливість і дивишся на кривду? Передо мною грабування й насильство, постає сварка й здіймається незгода. | 3 Навіщо Ти мені показав труди і болі, щоб поглянути на клопоти і безбожність? Переді мною був суд, і суддя бере. | 3 Про що даєш бачити менї кривду, й дивитись на нужду? Рабунок і насильство перед очима в мене; родиться що-раз більше ворогуваннє, підіймається незгода. |
4 Тому то Закон припиняється, і не виходить до чину назавсіди право, бо несправедливий вигублює праведного, тому правосуддя виходить покривленим. | 4 Тому-то закон утратив силу, і суду праведного немає; оскільки лиходій долає праведного, то й суд відбувається неправий. | 4 Тому закон утратив силу, ніде не панує право; грішник обступає праведника, тому й виходить право кривим. | 4 Через це розсипається закон, і не провадиться до кінця суд, бо безбожний насилює праведного. Через це вийде звихнений суд. | 4 Ось, закон утратив силу, справедливого суду нема; безбожний перемагає праведного, а суд виходить переворотний. |
5 Пригляньтеся ви до народів, і дивіться, і дуже здивуйтесь, бо вчиню Я за ваших днів діло, про яке не повірите ви, коли буде розказане. | 5 Подивіться між народами і гаразд придивіться; і ви вельми здивуєтеся; бо Я вчиню за днів ваших таке діяння, котрому ви не повірили б, якби вам повідали. | 5 Погляньте на народи, подивіться, і дивуйтесь дивом; бо я вчиню за ваших часів таке діло, що ви й не повірите, як вам оповідатимуть про нього. | 5 Гляньте, зневажливі, і подивіться і дивуйтеся подивом і зникніть, бо Я чиню діло у ваших днях, про яке не повірите, якщо хтось розповість. | 5 Розгляньтесь проміж народами, придивітесь уважно (моїм дїлам), а ви зачудуєтесь; я бо ще за ваших часів учиню таке, що ви б і не повірили, як би вам хто розповідав. |
6 Бо оце Я поставлю халдеїв, народ лютий та скорий, що ґрасує по широкій землі, щоб захопити оселі, які не його. | 6 Бо ось, Я підніму халдеїв, народ жорстокий і не упокорений, котрий ходить по широкополій землі, щоб загарбати поселення, які йому не належать. | 6 Бо ось я підійму халдеїв, народ жорстокий і палкий, який розійдеться широко по земних просторах, щоб захопити житла, що йому не належать. | 6 Томущо ось Я піднімаю вояків халдеїв, гіркий і швидкий нарід, що іде по ширині землі, щоб унаслідити не його поселення. | 6 Ось бо, я підійму Халдеїв, нарід жорстокий, та бутний, що широко по землї буяє, щоб загорнути осади, які до його нїколи не належали. |
7 Страшний та грізний він, від нього самого виходить і право його, і великість його. | 7 Страшний і грізний він; від нього самого звершується суд його і влада його. | 7 Жахливий і страшний він! Лише від нього походить його право і його велич. | 7 Він страшний і славний, з нього буде його суд, і його тягар з нього вийде. | 7 Страшний він і грізний, сам собі становить він право, рядить, як сам хоче. |
8 І від пантер його коні швидші, і від вовків вечерових лютіші. | 8 Прудкіші від барсів коні його і меткіші од вечірніх вовків; мчить увсібіч кіннота його; здалеку приходять вершники його, прилітають, мов орел, що кидається на здобич. | 8 Прудкіші його коні від леопардів, лютіші, ніж вовки під вечір. Кидаються його верхівці, приходять їздці його здалека, летять орлом, що раптом спадає, щоб пожерти. | 8 І скакатимуть більше ніж леопарди його коні і вони остріші від вовків Аравії. І його вершники поїдуть і гнатимуться далеко і ширятимуть наче орел, що жадний їди. | 8 В його конї бистрійші над парди, а швидкійші над вовки смерком; кінниця його розбігається на всї боки; орлом приходять-прилїтають їздецї його здалека, й кидаються на здобич. |
9 Він приходить увесь на насильство, а ціль їх обличчя вперед, і набере полонених, як того піску. | 9 Увесь він простує на грабіж; втупивши погляд уперед, він забирає полонених, мов пісок. | 9 Усі вони, всі пруться до насильства, обличчя в них горить, як палкий вітер; вони, немов пісок, збирають бранців. | 9 Викінчення прийде на безбожних, що протиставляться напроти їхніми лицями і він збере полон наче пісок. | 9 Цїлою силою виступає він на влови, встромивши зір наперед себе, загортає полонян, як пісок. |
10 І він глузує з царів, а князі сміх для нього. Він сміється з твердині усякої, бо на вал насипає землі, і її здобуває! | 10 І над царями він збиткується, і князі для нього стають посміховиськом; над усілякою фортецею він учиняє посміх: насипає облогового вала і здобуває її. | 10 Він і з царів кепкує, князі - то сміх для нього. З усіх твердинь сміється: вал насипає і бере їх. | 10 І він вигодується в царях, і тирани його забава, і він насміхатиметься з усякої твердині і накине землю і нею заволодіє. | 10 Насьміхається він із царів, збиткується над князями; іграшка йому всякий замок: усипле вал та й звойовує його. |
11 Тоді він несеться, як вітер, і перейде, і згрішить, бо зробить за бога свого оцю силу свою. | 11 Тоді зростає пихатість духу його, і він ходить та несамовитіє; сила його – бог йому. | 11 Потім буря проходить і зникає. Злочинець той, хто з своєї сили робить собі бога! | 11 Тоді змінить дух і перейде і надолужить. Це сила для мого Бога. | 11 Тодї надувається ще більш дух його; він ходить-буяє; сила його - вона богом йому. |
12 Хіба ж Ти не віддавна, о Господи? Боже Ти мій, мій Святий, не помремо! Господи, Ти для суду поставив його, і, о Скеле, призначив його на карання! | 12 Проте хіба не ти здавна, Господе, Бог мій, Святий мій? Ми не помремо. Ти, Господе, лише для суду попустив йому. Скеле моя! Для покарання Ти призначив його. | 12 Чи ж ти, о Господи, не споконвіку, Бог мій, Святий мій? Ми не помремо! Ти, Господи, навів його лише для суду; ти, Скеле, призначив його на кару. | 12 Чи Ти не від початку, Господи, мій святий Боже? І ми не помремо. Господи, Ти його поставив на суд. І Ти мене зліпив, щоб картати його напоумленням. | 12 Та чи ж ти, Господи, не Бог мій, не Сьвятий мій з давен давнезних? Нї, ми не погибнемо! Ти, Господи, тілько задля суду напустив його. Скеле моя! ти лиш на кару призначив його. |
13 Твої очі занадто пречисті, щоб міг Ти дивитись на зло, і на насильство дивитись не можеш. Чому ж дивишся Ти на грабіжників, мовчиш, коли несправедливий винищує справедливішого від себе? | 13 Чистим очам Твоїм не властиво споглядати злочини, і дивитися на утиски Ти не можеш. Нащо ж Ти дивишся на злодіїв і мовчиш, коли грішник поглинає того, хто праведніший від нього? | 13 Очі твої занадто чисті, щоб на зло глядіти; дивитися на утиск ти не можеш. Чому б ти мав дивитись на злочинців, мовчати, коли злий пожирає справедливішого за себе? | 13 Чисте око, щоб не бачити зла, і не зможе поглянути на труди. Навіщо Ти дивишся на тих, що зневажають? Чи мовчатимеш коли безбожний пожирає праведного? | 13 Не твоїм чистим очам дивитись на лиходїйства, не тобі приглядатись угнїтанню! Чом же ти позираєш мовчки на лиходіїв, як безбожник пожерає того, що праведнїйший від його? |
14 Ти ж маєш людей, як у морі тих риб, немов ту черву, що пана над нею нема. | 14 І покидаєш людей, мов рибу в морі, як плазунів, у котрих немає господаря? | 14 Обходишся з людьми, немов з тією рибою в морі, неначе з плазунами, що без володаря над собою. | 14 І зробиш людей наче риби моря і наче плазуни, що не мають провідника. | 14 Чом же ти покидаєш людей, як рибу у морі, як ті повзючі, що в їх нема пана? |
15 Усе це грабіжник витягує вудкою, своїм неводом тягне оце, та збирає оце в свою сітку, тому тішиться він та радіє. | 15 Усіх їх витягає вудкою, хапає у сіть свою і забирає їх у волоки свої, і через те радіє і звеселюється. | 15 Він витягає всіх їх вудкою своєю; ловить їх сіткою своєю, збирає у свій невід, тому й радується-веселиться. | 15 Викінчення витягнув вудкою і потягнув його в сіті і зібрав його в своїх мережах. Задля цього його серце розвеселиться і зрадіє, | 15 Ось, він витягає їх усїх вудкою, захоплює в сак, забірає в свої неводи, та й радується тим і веселиться. |
16 Тому жертву приносить він неводові, і кадить для сітки своєї, бо від них ситий уділ його та добірна пожива його! | 16 За це приносить пожертви сіті своїй, і кадить для волока свого, тому що від них щедра частка його і розкішна їжа його. | 16 Тому приносить своїй сітці жертви, палить кадило неводові, бо має від них пай свій ситний і смаковиту страву. | 16 через це принесе жертву своїй сіті і принесе ладан своїй мережі, бо ними великою зробив свою часть, і його їжа вибрана. | 16 За се він сїтї своїй жертву приносить й кадить неводу свому, бо має від них пай свій товстий й їду смаковиту. |
17 Чи на це випорожнює він свого невода, і завжди готов убивати народи без милости? | 17 Невже для цього він має випорожнювати сіть свою і безнастанно плюндрувати народи без милости? | 17 Невже він завжди випорожнюватиме свою сітку й немилосердно ввесь час народи вбиватиме? | 17 Через це вкине свою сіть і постійно не пощадить забити народи. | 17 Чи ж проте має він все сїть свою випорожнювати й безнастанно вигублювати народи безмилосердно? |