1 Бог помсти Господь, Бог помсти з'явився, | 1 Прийдіть, заспіваємо Господові, вигукнемо Скелі порятунку нашого! | 1 О Боже, відплати, Господи; о Боже, відплати, явися в сяйві! | 1 Хвала пісні Давида. Ходіть зрадіємо Господеві, скликнемо Богові нашому спасителеві. | 1 Боже, помсти, Господи Боже, помсти, явись в сяєві твому! |
2 піднесися, о Судде землі, бундючним заплату віддай! | 2 Станемо перед лицем Його із похвалою, у піснях будемо славити Його. | 2 Встань, судде землі, відплати гордим по заслузі! | 2 Випередимо його лице у визнаванні і закличемо до Нього в псальмах. | 2 Піднесись, суддє землї, заплати розгордїяшам! |
3 Аж доки безбожні, о Господи, аж доки безбожні втішатися будуть? | 3 Бо Господь є Бог великий, Цар великий понад усіма богами. | 3 Доки безбожні, Господи, доки безбожні будуть торжествувати? | 3 Бо Господь великий Бог і великий цар над всіма богами. | 3 Доки будуть беззаконники, Господи, доки беззаконники будуть веселитись? |
4 Доки будуть верзти, говорити бундючно, доки будуть пишатись злочинці? | 4 У Його руці глибини землі, і верховини гір – також Його. | 4 Доки будуть базікати, нахабно теревенити і вихвалятись усі, що творять беззаконня? | 4 Бо в його руці кінці землі, і висоти гір є його. | 4 Будуть безсоромне верзяканнє говорити, будуть вихвалюватись всї, що беззаконнє творять? |
5 Вони тиснуть народ Твій, о Господи, а спадок Твій вони мучать... | 5 Його – море, і Він витворив його, і суходіл утворили руки Його. | 5 Топчуть, о Господи, народ твій, гноблять твою спадщину. | 5 Бо море є його, і Він його зробив, і його руки зліпили сушу. | 5 Господи, нарід твій вони топчуть, і гноблять наслїддє твоє. |
6 Вдову та чужинця вбивають вони, і мордують сиріт | 6 Прийдіть, поклонимося і припадемо, і схилимо коліна перед лицем Господа, Творця нашого. | 6 Удовицю й захожого вбивають, та й сиріт зводять зо світу. | 6 Ходіть поклонимося і припадемо до Нього і заплачемо перед Господом, що нас створив. | 6 Вбивають удовиць і захожого, і сиріт вони мордують, |
7 та й говорять: Не бачить Господь, і не завважить Бог Яковів... | 7 Бо Він Бог наш, і ми – народ пастви Його і вівці руки Його. О, якби ви дослухалися сьогодні голосу Його. | 7 І кажуть: «Господь не бачить, Бог Якова не примічає.» | 7 Бо Він є нашим Богом, і ми нарід його отари і вівці його руки. Сьогодні, якщо почуєте його голос, | 7 І кажуть: Не побачить Господь, і не спостереже Бог Якова! |
8 Зрозумійте це ви, нерозумні в народі, а ви, убогі на розум, коли наберетеся глузду? | 8 Не ожорсточуйте серця вашого, як у Мериві, як за дня спокуси в пустелі, | 8 Збагніть, дурні в народі! Безглузді, коли вам розум проясниться? | 8 не вчиніть ваші серця твердими, так як в роздражненні, в дні випробування в пустині, | 8 Одумайтесь, нерозумні люде! І ви, безумні, - коли проясниться розум ваш? |
9 Хіба Той, що ухо щепив, чи Він не почує? Хіба Той, що око створив, чи Він не побачить? | 9 Де спокушали Мене батьки ваші, випробовували Мене і бачили діяння Мої. | 9 Чи ж той, хто насадив вухо, не чує? Хто око створив, - не бачить? | 9 в якому випробували ваші батьки. Випробували і побачили мої діла. | 9 Хто дав слух вам, той хиба не почує? Хто утворив око, той би не мав бачити? |
10 Хіба Той, що карає народи, чи Він не скартає, Він, що навчає людину знання? | 10 Сорок літ Мене дратував рід оцей, і Я сказав: Це народ, що заблукав серцем; вони не спізнали шляхів Моїх; | 10 Той, що повчає народи, не буде карати? Він, що навчає розумну людину? | 10 Сорок літ Я негодував тим родом і сказав: Ці вічно блукатимуть серцем і вони не впізнали моїх доріг, | 10 Хто карає народи, чи вже ж той не карати ме? Він, що навчає розуму чоловіка? |
11 Господь знає всі людські думки, що марнота вони! | 11 І тому Я присягнувся у гніві Моєму, що вони не увійдуть до Мого спочину. | 11 Господь знає думки людини, що вони марні | 11 як Я поклявся в моїм гніві: Що вони не ввійдуть до мого спочинку. | 11 Бог знає думки чоловіка, що вони марні. |
12 Блаженний той муж, що його Ти караєш, о Господи, і з Закону Свого навчаєш його, | | 12 Щасливий чоловік, Господи, що його перестерігаєш і у твоїм законі навчаєш, | | 12 Щасливий чоловік, котрого ти, Господи, караєш, і закону твого навчаєш, |
13 щоб його заспокоїти від лиходення, аж поки не викопана буде яма безбожному, | | 13 щоб дати йому спокій за лихої години, поки викопується грішникові яма. | | 13 Щоб дізнав супокою перед злиднями, поки викопається беззаконному яма! |
14 бо Господь не опустить народу Свого, а спадку Свого не полишить, | | 14 Господь свого народу не відкине і спадщини своєї не полишить. | | 14 Бо Господь не кине свого народу, і не оставить свого наслїддя; |
15 бо до праведности суд повернеться, а за ним всі невинного серця! | | 15 Бо право повернеться до правди і всі щирі серцем стоятимуть за нею. | | 15 Бо до справедливостї повернеться суд, і всї щирі серцем підуть слїдом за ним. |
16 Хто встане зо мною навпроти злостивих, хто встане зо мною навпроти злочинців? | | 16 Хто встане за мене проти злісних, заступиться за мене проти злочинців? | | 16 Хто встане за мене проти злочинників? Хто поступиться за мене проти тих, що творять беззаконнє? |
17 Коли б не Господь мені в поміч, то душа моя трохи була б не лягла в царство смерти!... | | 17 Якби Господь та не прийшов мені на допомогу, ще трохи, і моя душа жила б у мовчанні. | | 17 Як би не Господь став до помочі менї, - не багацько забракло, то в мовчанню зупинила б ся душа моя. |
18 Коли я кажу: Похитнулась нога моя, то, Господи, милість Твоя підпирає мене! | | 18 Коли я кажу: «Хитається нога моя», - ласка твоя, о Господи, підтримує мене. | | 18 Коли я сказав: Нога моя хитається, то милість твоя, Господи, піддержала мене. |
19 Коли мої думки болючі в нутрі моїм множаться, то розради Твої веселять мою душу! | | 19 Коли сила турбот у моїм серці, -твої втіхи розвеселяють мою душу. | | 19 Як було важко менї на серцї від натовпу думок моїх, твоя потїха роскошою сповняла душу мою. |
20 Чи престол беззаконня з Тобою з'єднається, той, що гріх учиняє над право? | | 20 Чи ж може бути в тебе спілка з престолом погибелі, що коїть зло під виглядом закону? | | 20 Чи може з тобою з'єднатись престіл погибелї, що з нещастя робить закон? |
21 Збираються проти душі справедливого, і чисту кров винуватять. | | 21 Вони збираються проти душі праведника, засуджують кров неповинну. | | 21 Збігаються до купи проти душі праведного, і безвинну кров засуджують. |
22 і Господь став для мене твердинею, і мій Бог став за скелю притулку мого, | | 22 Але Господь - мій захист, мій Бог - скеля прибіжища мого. | | 22 Та Господь високий мій замок, і Бог мій скеля притулку мого. |
23 і Він їхню силу на них повернув, і злом їхнім їх нищить, їх нищить Господь, Бог наш! | | 23 Він наведе на них їхню безбожність, в їх власній злобі їх погубить, -погубить їх Господь, Бог наш. | | 23 І нещастє їх він одверне на них, і злобою їх він погубить їх; знищить їх Господь, Бог наш. |