1 Бог помсти Господь, Бог помсти з'явився,1 Прийдіть, заспіваємо Господові, вигукнемо Скелі порятунку нашого!1 О Боже, відплати, Господи; о Боже, відплати, явися в сяйві!1 Хвала пісні Давида. Ходіть зрадіємо Господеві, скликнемо Богові нашому спасителеві.1 Боже, помсти, Господи Боже, помсти, явись в сяєві твому!
2 піднесися, о Судде землі, бундючним заплату віддай!2 Станемо перед лицем Його із похвалою, у піснях будемо славити Його.2 Встань, судде землі, відплати гордим по заслузі!2 Випередимо його лице у визнаванні і закличемо до Нього в псальмах.2 Піднесись, суддє землї, заплати розгордїяшам!
3 Аж доки безбожні, о Господи, аж доки безбожні втішатися будуть?3 Бо Господь є Бог великий, Цар великий понад усіма богами.3 Доки безбожні, Господи, доки безбожні будуть торжествувати?3 Бо Господь великий Бог і великий цар над всіма богами.3 Доки будуть беззаконники, Господи, доки беззаконники будуть веселитись?
4 Доки будуть верзти, говорити бундючно, доки будуть пишатись злочинці?4 У Його руці глибини землі, і верховини гір – також Його.4 Доки будуть базікати, нахабно теревенити і вихвалятись усі, що творять беззаконня?4 Бо в його руці кінці землі, і висоти гір є його.4 Будуть безсоромне верзяканнє говорити, будуть вихвалюватись всї, що беззаконнє творять?
5 Вони тиснуть народ Твій, о Господи, а спадок Твій вони мучать...5 Його – море, і Він витворив його, і суходіл утворили руки Його.5 Топчуть, о Господи, народ твій, гноблять твою спадщину.5 Бо море є його, і Він його зробив, і його руки зліпили сушу.5 Господи, нарід твій вони топчуть, і гноблять наслїддє твоє.
6 Вдову та чужинця вбивають вони, і мордують сиріт6 Прийдіть, поклонимося і припадемо, і схилимо коліна перед лицем Господа, Творця нашого.6 Удовицю й захожого вбивають, та й сиріт зводять зо світу.6 Ходіть поклонимося і припадемо до Нього і заплачемо перед Господом, що нас створив.6 Вбивають удовиць і захожого, і сиріт вони мордують,
7 та й говорять: Не бачить Господь, і не завважить Бог Яковів...7 Бо Він Бог наш, і ми – народ пастви Його і вівці руки Його. О, якби ви дослухалися сьогодні голосу Його.7 І кажуть: «Господь не бачить, Бог Якова не примічає.»7 Бо Він є нашим Богом, і ми нарід його отари і вівці його руки. Сьогодні, якщо почуєте його голос,7 І кажуть: Не побачить Господь, і не спостереже Бог Якова!
8 Зрозумійте це ви, нерозумні в народі, а ви, убогі на розум, коли наберетеся глузду?8 Не ожорсточуйте серця вашого, як у Мериві, як за дня спокуси в пустелі,8 Збагніть, дурні в народі! Безглузді, коли вам розум проясниться?8 не вчиніть ваші серця твердими, так як в роздражненні, в дні випробування в пустині,8 Одумайтесь, нерозумні люде! І ви, безумні, - коли проясниться розум ваш?
9 Хіба Той, що ухо щепив, чи Він не почує? Хіба Той, що око створив, чи Він не побачить?9 Де спокушали Мене батьки ваші, випробовували Мене і бачили діяння Мої.9 Чи ж той, хто насадив вухо, не чує? Хто око створив, - не бачить?9 в якому випробували ваші батьки. Випробували і побачили мої діла.9 Хто дав слух вам, той хиба не почує? Хто утворив око, той би не мав бачити?
10 Хіба Той, що карає народи, чи Він не скартає, Він, що навчає людину знання?10 Сорок літ Мене дратував рід оцей, і Я сказав: Це народ, що заблукав серцем; вони не спізнали шляхів Моїх;10 Той, що повчає народи, не буде карати? Він, що навчає розумну людину?10 Сорок літ Я негодував тим родом і сказав: Ці вічно блукатимуть серцем і вони не впізнали моїх доріг,10 Хто карає народи, чи вже ж той не карати ме? Він, що навчає розуму чоловіка?
11 Господь знає всі людські думки, що марнота вони!11 І тому Я присягнувся у гніві Моєму, що вони не увійдуть до Мого спочину.11 Господь знає думки людини, що вони марні11 як Я поклявся в моїм гніві: Що вони не ввійдуть до мого спочинку.11 Бог знає думки чоловіка, що вони марні.
12 Блаженний той муж, що його Ти караєш, о Господи, і з Закону Свого навчаєш його,12 Щасливий чоловік, Господи, що його перестерігаєш і у твоїм законі навчаєш,12 Щасливий чоловік, котрого ти, Господи, караєш, і закону твого навчаєш,
13 щоб його заспокоїти від лиходення, аж поки не викопана буде яма безбожному,13 щоб дати йому спокій за лихої години, поки викопується грішникові яма.13 Щоб дізнав супокою перед злиднями, поки викопається беззаконному яма!
14 бо Господь не опустить народу Свого, а спадку Свого не полишить,14 Господь свого народу не відкине і спадщини своєї не полишить.14 Бо Господь не кине свого народу, і не оставить свого наслїддя;
15 бо до праведности суд повернеться, а за ним всі невинного серця!15 Бо право повернеться до правди і всі щирі серцем стоятимуть за нею.15 Бо до справедливостї повернеться суд, і всї щирі серцем підуть слїдом за ним.
16 Хто встане зо мною навпроти злостивих, хто встане зо мною навпроти злочинців?16 Хто встане за мене проти злісних, заступиться за мене проти злочинців?16 Хто встане за мене проти злочинників? Хто поступиться за мене проти тих, що творять беззаконнє?
17 Коли б не Господь мені в поміч, то душа моя трохи була б не лягла в царство смерти!...17 Якби Господь та не прийшов мені на допомогу, ще трохи, і моя душа жила б у мовчанні.17 Як би не Господь став до помочі менї, - не багацько забракло, то в мовчанню зупинила б ся душа моя.
18 Коли я кажу: Похитнулась нога моя, то, Господи, милість Твоя підпирає мене!18 Коли я кажу: «Хитається нога моя», - ласка твоя, о Господи, підтримує мене.18 Коли я сказав: Нога моя хитається, то милість твоя, Господи, піддержала мене.
19 Коли мої думки болючі в нутрі моїм множаться, то розради Твої веселять мою душу!19 Коли сила турбот у моїм серці, -твої втіхи розвеселяють мою душу.19 Як було важко менї на серцї від натовпу думок моїх, твоя потїха роскошою сповняла душу мою.
20 Чи престол беззаконня з Тобою з'єднається, той, що гріх учиняє над право?20 Чи ж може бути в тебе спілка з престолом погибелі, що коїть зло під виглядом закону?20 Чи може з тобою з'єднатись престіл погибелї, що з нещастя робить закон?
21 Збираються проти душі справедливого, і чисту кров винуватять.21 Вони збираються проти душі праведника, засуджують кров неповинну.21 Збігаються до купи проти душі праведного, і безвинну кров засуджують.
22 і Господь став для мене твердинею, і мій Бог став за скелю притулку мого,22 Але Господь - мій захист, мій Бог - скеля прибіжища мого.22 Та Господь високий мій замок, і Бог мій скеля притулку мого.
23 і Він їхню силу на них повернув, і злом їхнім їх нищить, їх нищить Господь, Бог наш!23 Він наведе на них їхню безбожність, в їх власній злобі їх погубить, -погубить їх Господь, Бог наш.23 І нещастє їх він одверне на них, і злобою їх він погубить їх; знищить їх Господь, Бог наш.