1 А про службу святим мені зайво писати до вас,1 А втім, для мене зайве писати вам про допомогу святим,1 А про службу на користь святим мені зайво до вас писати,1 А про службу для святих мені зайве писати вам.1 Про служеннє ж сьвятим злишнє менї писати вам:
2 бо відаю вашу охоту, і нею хвалюся за вас македонянам, що Ахая готова з минулого року, а ваша ревність заохотила багатьох.2 Бо я знаю ревність вашу, і хвалюся вами перед македонянами, що Ахая готова ще з минулого року; і ревність ваша заохотила багатьох.2 бо знаю вашу добру волю і хвалю вас македонянам за неї, бо Ахая готова з минулого року; ваш запал заохотив багатьох.2 Бо знаю вашу старанність, якою про вас хвалюся македонцям, що Ахая приготувалася від минулого року, а ваша ревність заохотила багатьох.2 бо я знаю охоту вашу, котрою про вас хвалюсь Македонянам, що Ахая приготовилась від торішнього лїта, і ваша ревність заохотила многих.
3 А я послав братів, щоб моя похвала, щодо вас, не даремна була в цім випадкові, але, як казав, щоб були ви приготовані,3 А братів я послав для того, аби похвала моя про вас не виявилася марною в цьому разі, але щоб ви, як я казав, були готові,3 Однак, я посилаю вам братів, щоб та хвала, якою я хвалив вас, не була щодо цього марна і щоб ви, як я сказав, були приготовані.3 А я послав братів, щоб наша похвала щодо вас не була марною в цім випадку, щоб, як я ото сказав, ви були приготовлені.3 Післав же я братів, щоб похвала наша, що єсть про вас, не зробилась марна в сьому случаї, щоб, яко ж казав я, ви були готові,
4 щоб, коли македоняни прийдуть зо мною та знайдуть, що ви неготові, щоб не осоромитись нам не кажемо вам у цій речі.4 Щоб, коли прийдуть зі мною македонці і застануть вас неготовими, не залишилися у соромі ми, - не кажу ви, - похвалившися такою певністю.4 А то як прийдуть зо мною македоняни й застануть вас неготовими, ми, - щоб не сказати ви, - через ту певність осоромимося.4 Як прийдуть зі мною македонці і знайдуть вас непідготовленими, щоб ми не осоромилися, щоб не сказав я вам, в цій [похвалі].4 щоб, як прийдуть зо мною Македоняне та знайдуть вас неготових, ми (щоб не сказати ви) не осоромились, сією сьмілостю хвальби.
5 Отож, я надумався, що треба вблагати братів, щоб пішли перше до вас та приготували заздалегідь оголошений ваш щедрий дар, щоб був він приготований, як щедрий дар, а не річ примусова.5 Тому я вважав за необхідне вблагати братів, щоб вони наперед пішли до вас і передніше потурбувалися, аби сповіщене вже благословення ваше було готове, як благословення, а не як примусовий дар.5 Я вважав, отже, потрібним просити братів, щоб вони вийшли до вас перед нами і приготували заздалегідь той заповіджений щедрий ваш дар, щоб він був готовий як правдивий дар, а не як вимушений даток.5 Отже, я вважав за потрібне просити братів, щоб прийшли до вас заздалегідь і підготували сповіщений вами щедрий дар, аби він був готовий - саме як щедрий дар, а не як вимушений.5 Оце ж надумавсь я, що треба вблагати браттє, нехай попереду пійдуть до вас, і заздалегідь наготовлять сей дар ваш, про котрий наперед звіщено, що він готовий, так як дар, а не як здирство.
6 А до цього кажу: Хто скупо сіє, той скупо й жатиме, а хто сіє щедро, той щедро й жатиме!6 А до цього скажу: хто сіє скупо, той скупо й жатиме; а хто сіє щедро, той щедро буде жати.6 Але я кажу: Хто скупо сіє, скупо буде жати; хто ж щедро сіє, той щедро жатиме.6 Втім, хто сіє скупо, той скупо й жатиме; а і хто сіє щедро, той щедро й жатиме.6 Оце ж: хто сїє скупо, скупо й жати ме; а хто сїє в дарах, в дарах і жати ме.
7 Нехай кожен дає, як серце йому призволяє, не в смутку й не з примусу, бо Бог любить того, хто з радістю дає!7 Кожний виділяй, як на серце ляже, не з прикрістю і не з примусу; бо любить Бог того, хто доброчесно дає.7 Нехай дає кожний, як дозволяє серце, не з жалю чи примусу: Бог любить того, хто дає радо.7 Кожний хай дає за пориванням серця, не з жалю та не з примусу, бо Бог любить того, хто дає з радістю.7 Кожен (давай), яко ж постановляє в серцї, не з жалю або з примусу; веселого бо дателя любить Бог.
8 А Бог має силу всякою благодаттю вас збагатити, щоб ви, мавши завжди в усьому всілякий достаток, збагачувалися всяким добрим учинком,8 А Бог спроможний збагатити вас всілякою благодаттю, щоб ви, завжди і в усьому маючи всілякий достаток, були багаті на всяку добру справу,8 А Бог спроможний обсипати вас усякою благодаттю, щоб ви у всьому мали завжди те, що вам потрібне, та щоб вам ще й зосталось на всяке добре діло,8 А Бог владний збагатити вас усякою ласкою, щоб, завжди маючи в усьому всілякий достаток, ви збагачувалися всяким добрим ділом,8 Силен же Бог всякою благодаттю збогатити вас, щоб у всьому всякого часу всякий достаток маючи, збагачувались ви всяким добрим дїлом,
9 як написано: Розсипав та вбогим роздав, Його справедливість триває навіки!9 Як написано: Витратив, роздав убогим; правда його буде довіку.9 як написано: «Розсипав, дав убогим; праведність його перебуває вічно.»9 як написано: Розсипав, дав бідним; його праведність триває вічно.9 (яко ж писано: Розсипав, дав убогим; праведність його пробуває по вік.
10 А Той, Хто насіння дає сіячеві та хліб на поживу, нехай дасть і примножить ваше насіння, і нехай Він зростить плоди праведности вашої,10 А той, що дає насіння сівачеві та хліб на їжу, - нехай подасть рясно посіяному вами, і примножить плоди правди вашої,10 Той, хто достачає насіння сіячеві, додасть і хліб на поживу, і примножить ваше насіння та зростить плоди вашої справедливости,10 А той, що дає насіння сіячеві та хліб на поживу, хай дасть і примножить ваше насіння і хай виростить плоди вашої праведности,10 Хто ж дає насїннє сїючому, подасть і хлїб на їжу, і намножить насїннє ваше і зростить засїви праведности вашої),
11 щоб усім ви збагачувались на всіляку щирість, яка через нас чинить Богові дяку.11 Щоб усім ви багатими були на всіляку щедрість, котра через нас учиняє подяку Богові.11 щоб ви у всьому збагатилися всякою щедротою, яка через нас складає Богові подяку.11 щоб у всьому ви збагачувалися на всяку щирість, яка через нас складає подяку Богові.11 щоб у всьому збагатились на всяку щирість, котра через нас робить подяку Богу.
12 Бо діло служіння цього не тільки виповнює недостачі святих, але й багатіє багатьма подяками Богові.12 Бо справа служіння цього не лише доповнює нужду святих, але викликає також у багатьох щедрі подяки Богові;12 Бо виконання цього служіння не тільки задовольнить потреби святих, але воно стане ще обильнішим завдяки численним подякам Богові.12 Бо справа цього служіння не тільки виповнює нестачу святим, а й сповнена багатьма подяками Богові.12 Бо порядкуваннє служення сього не тільки сповняє недостатки сьвятих, а також достаткує многими подяками Богові.
13 Досвідченням цього служіння вони хвалять Бога за послух Христовій Євангелії, що ви визнаєте її, та за щирість учасництва з ними й усіма,13 Вони бачать досвід цього служіння і прославляють Бога за послух Євангелії Христовій, котру ви сповідуєте, і за щире спілкування з ними і з усіма,13 Спогадуючи цю прислугу, вони будуть хвалити Бога за ваш послух у визнанні Євангелії Христової та за щедрість вашого дару для них і для всіх.13 Випробуванням цього служіння вони славлять Бога за послух вашого визнання Христової Євангелії, та за щирість спільности з ними і в усьому.13 Дознавши служення сього, прославляють вони Бога за покірне визнаваннє ваше благовістя Христового, і за щирість общення з ними і з усїма,
14 вони за вас моляться й тужать по вас із-за дуже великої Божої благодаті на вас.14 Молячись за вас, з прихильности до вас, за повноту Божої благодаті у вас.14 І вони своєю молитвою за вас з'являються вам зичливі - заради надмірної благодаті Божої у вас.14 Своєю молитвою за вас вони тужать за вами через превелику Божу ласку до вас.14 і молять ся за вас, прихиляючись до вас задля превеликої благодати Божої в вас.
15 Дяка Богові за невимовний дар Його!15 Дяка Богові за невимовний дар Його!15 Подяка хай буде Богові за його дар несказанний!15 Дяка Богові за невимовний його дар.15 Дяка ж Богові за невимовний дар Його.