1 А про службу святим мені зайво писати до вас, | 1 А втім, для мене зайве писати вам про допомогу святим, | 1 А про службу на користь святим мені зайво до вас писати, | 1 А про службу для святих мені зайве писати вам. | 1 Про служеннє ж сьвятим злишнє менї писати вам: |
2 бо відаю вашу охоту, і нею хвалюся за вас македонянам, що Ахая готова з минулого року, а ваша ревність заохотила багатьох. | 2 Бо я знаю ревність вашу, і хвалюся вами перед македонянами, що Ахая готова ще з минулого року; і ревність ваша заохотила багатьох. | 2 бо знаю вашу добру волю і хвалю вас македонянам за неї, бо Ахая готова з минулого року; ваш запал заохотив багатьох. | 2 Бо знаю вашу старанність, якою про вас хвалюся македонцям, що Ахая приготувалася від минулого року, а ваша ревність заохотила багатьох. | 2 бо я знаю охоту вашу, котрою про вас хвалюсь Македонянам, що Ахая приготовилась від торішнього лїта, і ваша ревність заохотила многих. |
3 А я послав братів, щоб моя похвала, щодо вас, не даремна була в цім випадкові, але, як казав, щоб були ви приготовані, | 3 А братів я послав для того, аби похвала моя про вас не виявилася марною в цьому разі, але щоб ви, як я казав, були готові, | 3 Однак, я посилаю вам братів, щоб та хвала, якою я хвалив вас, не була щодо цього марна і щоб ви, як я сказав, були приготовані. | 3 А я послав братів, щоб наша похвала щодо вас не була марною в цім випадку, щоб, як я ото сказав, ви були приготовлені. | 3 Післав же я братів, щоб похвала наша, що єсть про вас, не зробилась марна в сьому случаї, щоб, яко ж казав я, ви були готові, |
4 щоб, коли македоняни прийдуть зо мною та знайдуть, що ви неготові, щоб не осоромитись нам не кажемо вам у цій речі. | 4 Щоб, коли прийдуть зі мною македонці і застануть вас неготовими, не залишилися у соромі ми, - не кажу ви, - похвалившися такою певністю. | 4 А то як прийдуть зо мною македоняни й застануть вас неготовими, ми, - щоб не сказати ви, - через ту певність осоромимося. | 4 Як прийдуть зі мною македонці і знайдуть вас непідготовленими, щоб ми не осоромилися, щоб не сказав я вам, в цій [похвалі]. | 4 щоб, як прийдуть зо мною Македоняне та знайдуть вас неготових, ми (щоб не сказати ви) не осоромились, сією сьмілостю хвальби. |
5 Отож, я надумався, що треба вблагати братів, щоб пішли перше до вас та приготували заздалегідь оголошений ваш щедрий дар, щоб був він приготований, як щедрий дар, а не річ примусова. | 5 Тому я вважав за необхідне вблагати братів, щоб вони наперед пішли до вас і передніше потурбувалися, аби сповіщене вже благословення ваше було готове, як благословення, а не як примусовий дар. | 5 Я вважав, отже, потрібним просити братів, щоб вони вийшли до вас перед нами і приготували заздалегідь той заповіджений щедрий ваш дар, щоб він був готовий як правдивий дар, а не як вимушений даток. | 5 Отже, я вважав за потрібне просити братів, щоб прийшли до вас заздалегідь і підготували сповіщений вами щедрий дар, аби він був готовий - саме як щедрий дар, а не як вимушений. | 5 Оце ж надумавсь я, що треба вблагати браттє, нехай попереду пійдуть до вас, і заздалегідь наготовлять сей дар ваш, про котрий наперед звіщено, що він готовий, так як дар, а не як здирство. |
6 А до цього кажу: Хто скупо сіє, той скупо й жатиме, а хто сіє щедро, той щедро й жатиме! | 6 А до цього скажу: хто сіє скупо, той скупо й жатиме; а хто сіє щедро, той щедро буде жати. | 6 Але я кажу: Хто скупо сіє, скупо буде жати; хто ж щедро сіє, той щедро жатиме. | 6 Втім, хто сіє скупо, той скупо й жатиме; а і хто сіє щедро, той щедро й жатиме. | 6 Оце ж: хто сїє скупо, скупо й жати ме; а хто сїє в дарах, в дарах і жати ме. |
7 Нехай кожен дає, як серце йому призволяє, не в смутку й не з примусу, бо Бог любить того, хто з радістю дає! | 7 Кожний виділяй, як на серце ляже, не з прикрістю і не з примусу; бо любить Бог того, хто доброчесно дає. | 7 Нехай дає кожний, як дозволяє серце, не з жалю чи примусу: Бог любить того, хто дає радо. | 7 Кожний хай дає за пориванням серця, не з жалю та не з примусу, бо Бог любить того, хто дає з радістю. | 7 Кожен (давай), яко ж постановляє в серцї, не з жалю або з примусу; веселого бо дателя любить Бог. |
8 А Бог має силу всякою благодаттю вас збагатити, щоб ви, мавши завжди в усьому всілякий достаток, збагачувалися всяким добрим учинком, | 8 А Бог спроможний збагатити вас всілякою благодаттю, щоб ви, завжди і в усьому маючи всілякий достаток, були багаті на всяку добру справу, | 8 А Бог спроможний обсипати вас усякою благодаттю, щоб ви у всьому мали завжди те, що вам потрібне, та щоб вам ще й зосталось на всяке добре діло, | 8 А Бог владний збагатити вас усякою ласкою, щоб, завжди маючи в усьому всілякий достаток, ви збагачувалися всяким добрим ділом, | 8 Силен же Бог всякою благодаттю збогатити вас, щоб у всьому всякого часу всякий достаток маючи, збагачувались ви всяким добрим дїлом, |
9 як написано: Розсипав та вбогим роздав, Його справедливість триває навіки! | 9 Як написано: Витратив, роздав убогим; правда його буде довіку. | 9 як написано: «Розсипав, дав убогим; праведність його перебуває вічно.» | 9 як написано: Розсипав, дав бідним; його праведність триває вічно. | 9 (яко ж писано: Розсипав, дав убогим; праведність його пробуває по вік. |
10 А Той, Хто насіння дає сіячеві та хліб на поживу, нехай дасть і примножить ваше насіння, і нехай Він зростить плоди праведности вашої, | 10 А той, що дає насіння сівачеві та хліб на їжу, - нехай подасть рясно посіяному вами, і примножить плоди правди вашої, | 10 Той, хто достачає насіння сіячеві, додасть і хліб на поживу, і примножить ваше насіння та зростить плоди вашої справедливости, | 10 А той, що дає насіння сіячеві та хліб на поживу, хай дасть і примножить ваше насіння і хай виростить плоди вашої праведности, | 10 Хто ж дає насїннє сїючому, подасть і хлїб на їжу, і намножить насїннє ваше і зростить засїви праведности вашої), |
11 щоб усім ви збагачувались на всіляку щирість, яка через нас чинить Богові дяку. | 11 Щоб усім ви багатими були на всіляку щедрість, котра через нас учиняє подяку Богові. | 11 щоб ви у всьому збагатилися всякою щедротою, яка через нас складає Богові подяку. | 11 щоб у всьому ви збагачувалися на всяку щирість, яка через нас складає подяку Богові. | 11 щоб у всьому збагатились на всяку щирість, котра через нас робить подяку Богу. |
12 Бо діло служіння цього не тільки виповнює недостачі святих, але й багатіє багатьма подяками Богові. | 12 Бо справа служіння цього не лише доповнює нужду святих, але викликає також у багатьох щедрі подяки Богові; | 12 Бо виконання цього служіння не тільки задовольнить потреби святих, але воно стане ще обильнішим завдяки численним подякам Богові. | 12 Бо справа цього служіння не тільки виповнює нестачу святим, а й сповнена багатьма подяками Богові. | 12 Бо порядкуваннє служення сього не тільки сповняє недостатки сьвятих, а також достаткує многими подяками Богові. |
13 Досвідченням цього служіння вони хвалять Бога за послух Христовій Євангелії, що ви визнаєте її, та за щирість учасництва з ними й усіма, | 13 Вони бачать досвід цього служіння і прославляють Бога за послух Євангелії Христовій, котру ви сповідуєте, і за щире спілкування з ними і з усіма, | 13 Спогадуючи цю прислугу, вони будуть хвалити Бога за ваш послух у визнанні Євангелії Христової та за щедрість вашого дару для них і для всіх. | 13 Випробуванням цього служіння вони славлять Бога за послух вашого визнання Христової Євангелії, та за щирість спільности з ними і в усьому. | 13 Дознавши служення сього, прославляють вони Бога за покірне визнаваннє ваше благовістя Христового, і за щирість общення з ними і з усїма, |
14 вони за вас моляться й тужать по вас із-за дуже великої Божої благодаті на вас. | 14 Молячись за вас, з прихильности до вас, за повноту Божої благодаті у вас. | 14 І вони своєю молитвою за вас з'являються вам зичливі - заради надмірної благодаті Божої у вас. | 14 Своєю молитвою за вас вони тужать за вами через превелику Божу ласку до вас. | 14 і молять ся за вас, прихиляючись до вас задля превеликої благодати Божої в вас. |
15 Дяка Богові за невимовний дар Його! | 15 Дяка Богові за невимовний дар Його! | 15 Подяка хай буде Богові за його дар несказанний! | 15 Дяка Богові за невимовний його дар. | 15 Дяка ж Богові за невимовний дар Його. |