| 1 Диригентові хору. По смерті сина. Псалом Давидів. | 1 Провідникові хору. На мелодію “Мут лаббен”. | 1 На кінець, про таємниці сина. Псалом Давида. | 1 Проводиреві хора: під мутляббен. Псальма Давидова. С лавити му Господа всїм серцем моїм; я звіщу про всї чудеса твої. |
2 (9-3) Я буду радіти, і тішитись буду Тобою, і буду виспівувати Ймення Твоє, о Всевишній! | 2 Буду прославляти [Тебе], Господе, всім серцем своїм, звіщати всі чудеса Твої! | 2 Славитиму тебе, о Господи, усім моїм серцем, розповім про всі чуда твої. | 2 Визнаватимуся тобі, Господи, всім моїм серцем, розповім про всі твої чуда. | 2 Радуватись і веселитись буду задля тебе і сьпівати хвалу імени твоєму, Всевишний! |
3 (9-4) Як будуть назад відступати мої вороги, то спіткнуться і вигинуть перед обличчям Твоїм! | 3 Буду радіти і святкувати Тебе, співати йменню Твоєму, Всевишній! | 3 Я буду радуватися й веселитися з-за тебе, оспівуватиму ім'я твоє, Всевишній. | 3 Розвеселюся і зрадію Тобою, співатиму твому імені, Всевишний. | 3 Як вороги мої повернулись назад, і, спотикнувшись, погибли перед лицем твоїм. |
4 (9-5) Бо суд мій і справу мою розсудив Ти, Ти на троні суддевім сидів, Судде праведний! | 4 Коли вороги мої повернуті назад, то спіткнуться і загинуть перед лицем Твоїм. | 4 Бо вороги мої назад повернулись, спіткнулися, зникли з-перед лиця твого. | 4 Коли мій ворог відвернеться назад, вони послабнуть і згинуть від твого лиця, | 4 Ти бо судив мою правду і мою праведну справу: Ти сїв на престолї, суддя справедливий. |
5 (9-6) Докорив Ти народам, безбожного знищив, ім'я їхнє Ти витер на вічні віки! | 5 Бо Ти підтримав право моє і мій позов; Ти посів трона, Суддя Праведний. | 5 Бо ти взяв в оборону мій суд і мою справу, возсівши на престолі. Суддя справедливий. | 5 бо Ти виповнив мій суд і мою справедливість, Ти посадив на престолі, Ти, що судиш праведність. | 5 Ти погромив народи, знищив безбожника, імя їх затер єси на віки вічні. |
6 (9-7) О вороже мій, руйнування твої закінчились на вічність, ти й міста повалив був, і згинула з ними їхня пам'ять! | 6 Ти засудив народи, вигубив злочинця, ім'я їхнє Ти стер навіки вічні. | 6 Скартав єси народи, знищив нечестивця, їхнє ім'я стер ти навік-віки. | 6 Ти загрозив народам і безбожний згинув, Ти стер їхнє імя на віки і на віки віку. | 6 Ох вороже! Конець руїнам на віки - і городи понищив ти; ой пропала їх память. |
7 (9-8) Та буде Господь пробувати навіки, Він для суду поставив престола Свого, | 7 Спустошення ворогів скінчилося навіки, і міста Ти викоренив; загинула пам'ять їхня з ними. | 7 Ворог охляв, руїна його вічна; ти міста понищив: пам'ять по них пропала. | 7 У ворога зовсім не стало мечів, і Ти знищив міста. Хай згине їхня память з шумом. | 7 Але Господь пробуває на віки; він приготовив на суд престол свій. |
8 (9-9) і вселенну Він буде судити по правді, справедливістю буде судити народи. | 8 Але Господь є вічно; Він приготував для суду трона Свого. | 8 А Господь повік перебуває, він свій престол поставив для суду. | 8 І Господь хай останеться на віки, Він приготовив на суді свій престіл, | 8 І він, він судити ме весь сьвіт по правдї, і зробить суд над народами по правотї. |
9 (9-10) і твердинею буде Господь для пригніченого, в час недолі притулком. | 9 І Він буде судити світ за правдою, звершить суд над народами за справедливістю. | 9 І правдою судитиме вселенну, і народи розсудить справедливо. | 9 і Він судитиме вселенну в праведності, судитиме народи в простоті. | 9 І буде Господь пристанню пригнетеному, велике прибіжище під час злиднїв. |
10 (9-11) і на Тебе надіятись будуть усі, що ім'я Твоє знають, бо не кинув Ти, Господи, тих, хто шукає Тебе! | 10 І буде Господь притулком пригнобленому, сховком на час скорботи. | 10 Пригнобленому Господь буде захистом, і пристановищем у час скрути. | 10 І Господь став пристановищем для бідного, помічником в добрих часах (і) в смутках. | 10 І будуть вповати на тебе, хто знає імя твоє; бо ти не опускаєш нїкого, хто шукає тебе, Господи. |
11 (9-12) Співайте Господеві, що сидить на Сіоні, між народами розповідайте про чини Його, | 11 І будуть сподіватися на Тебе ті, що знають ймення Твоє, тому що Ти не залишиш тих, що шукають Тебе, Господе. | 11 І уповатимуть на тебе, хто знає твоє ім'я, бо ти, о Господи, не покидаєш тих, що тебе шукають. | 11 І хай на тебе покладають надію ті, що знають твоє імя, бо Ти не оставив тих, що Тебе шукають, Господи. | 11 Сьпівайте Господу живущому на Сионї, звіщайте між народами дїла його. |
12 (9-13) бо карає Він вчинки криваві, про них пам'ятає, і не забуває Він зойку убогих! | 12 Співайте славу Господові, що мешкає на Сіоні, звіщайте між народами діяння Його. | 12 Співайте Господеві, що сидить на Сіоні, звіщайте між народами діла його величні. | 12 Співайте Господеві, що живе в Сіоні, сповістіть між народами його почини, | 12 Бо коли він слїдить за пролитою кровю, то згадає про них; він не забуває голосїння бідолашних. |
13 (9-14) Помилуй мене, Господи, поглянь на страждання моє від моїх ненависників, Ти, що мене підіймаєш із брам смерти, | 13 Бо Він карає за кров; пам'ятає їх, не забуває волання вбогих. | 13 Бо месник крови їх пам'ятає, і не забув він крику вбогих. | 13 бо той, що досліджує кров згадав про них, не забув крику бідних. | 13 Помилуй мене, Господи, зглянься над недолею моєю від ненавидників моїх, і підніми мене від дверей смертї, |
14 (9-15) щоб я розповідав про всю славу Твою, у брамах Сіонської доні я буду радіти спасінням Твоїм! | 14 Помилуй мене, Господе; поглянь на страждання моє від тих, що ненавидять мене, – Ти, Котрий підносиш мене від брам смерти. | 14 Помилуй мене, Господи; зглянься над лихом, що завдають мені мої ненависники, ти, що мене рятуєш від брам смерти, | 14 Помилуй мене, Господи, поглянь на моє впокорення від моїх ворогів, Ти, що підносиш мене від брам смерті, | 14 Щоб я ізвістив всю хвалу твою у брамах дочки Сионової; щоб я радувався спасеннєм твоїм. |
15 (9-16) Народи попадали в яму, яку самі викопали, до пастки, яку заховали, нога їхня схоплена. | 15 Щоб я вістив усю славу Твою у брамах доньки Сіонової: буду радіти у спасінні Твоєму. | 15 щоб я оповістив усю твою хвалу в брамі доньки Сіону і тішився твоїм спасінням. | 15 щоб я сповістив всі твої похвали в брамах дочки Сіону. Я зрадію твоїм спасінням. | 15 Провалились народи в пропасть, що викопали її; зловилась нога їх у сїтях, що заставили їх тайно. |
16 (9-17) Господь знаний, Він суд учинив, спіткнувсь нечестивий у вчинку своєї руки! Гра на струнах. Села. | 16 Потонули народи в ямі, котру викопали; у сітях, котрі приховали вони, заплуталася нога їхня. | 16 Народи провалилися в яму, що самі зробили; у сіті, що порозставляли, запуталась нога їх. | 16 Застрягли народи в знищенні, яке вчинили, в цій пастці, яку скрили, схоплено їхню ногу. | 16 Пізнали Господа, він звершив суд; безбожник запутався в дїлах рук своїх. |
17 (9-18) Попрямують безбожні в шеол, всі народи, що Бога забули, | 17 Пізнали Господа за судом, котрого Він звершив; злочинець спійманий учиненим руками своїми. | 17 Господь явив себе, суд учинив; у творі рук своїх заплутався безбожник. | 17 Знаний Господь, що чинить суди, в ділах його рук схоплений грішник. | 17 Нехай повернуться безбожники в пекло, всї народи, що забувають Бога. |
18 (9-19) бож не навіки забудеться бідний, надія убогих не згине назавжди! | 18 Завернуть нечестиві до пекла, і всі народи, що забувають Бога. | 18 Нехай безбожники зійдуть до Шеолу, усі ті народи, що забули Бога. | 18 Хай повернуться грішні до аду, всі народи, що забувають про Бога. | 18 Бо не буде завсїди забутий вбогий, і не пропаде на віки надїя смирних. |
19 (9-20) Устань же, о Господи, хай людина не перемагає, нехай перед лицем Твоїм засуджені будуть народи! | 19 Бо не назавжди забудеться вбогий, і очікування вбогих не навіки загине. | 19 Бож не назавжди буде забутий бідний, не пропаде навік надія вбогих. | 19 Бо не до кінця Він забуде про бідного, терпеливість бідних не пропаде на віки. | 19 Встань, Господи, щоб не взяв верх чоловік; нехай перед лицем твоїм приймуть суд народи. |
20 (9-21) Накинь, Господи, пострах на них, нехай знають народи, що вони тільки люди! Села. | 20 Постань, Господе, нехай не переважає людина; нехай будуть засуджені народи перед очима Твоїми. | 20 Встань, Господи, щоб не подолав смертний; нехай народи на суд перед тобою стануть. | 20 Встань Господи, хай не скріплюється людина, хай будуть суджені народи перед Тобою. | 20 Напусти, Господи, страх на них; нехай знають народи, що вони смертні люде. |