1 А Йов відповів та й сказав:1 І відповідав Йов, і сказав: 1 Заговорив Іов і мовив: 1 Почавши ж Йов говорить: 1 І відповів Йов і сказав:
2 Справді пізнав я, що так... Та як оправдатись людині земній перед Богом?2 Справедливо! Відаю, що так є; але як виправдається чоловік перед Богом?2 «Правда! Я знаю, що воно так; та й як би чоловік міг бути справедливим перед Богом?2 По правді знаю, що так є. Бо як смертна людина буде праведною перед Господом?2 Правда! я знаю, що так; але як оправдаєсь чоловік перед Богом?
3 Якщо вона схоче на прю стати з Ним, Він відповіді їй не дасть ні на одне із тисячі скаржень...3 Якщо забажає розпочати з Ним суперечку, то не відповість Йому на жодне запитання із тисячі.3 Коли б він захотів на прю з ним стати, на тисячу ні разу йому не відповів би.3 Бо якщо бажає судити його, Він його не слухатиме, щоб не відказав на одне його слово з тисячі.3 А хоч би схотїв стати з ним на прю, то з тисячі й на одно не з'умів би одказати.
4 Він мудрого серця й могутньої сили; хто був проти Нього упертий і цілим зостався?4 Премудрий серцем і могутній силою; хто повставав супроти Нього і залишався в спокої?4 Він мудрий серцем і силою могутній; хто проти нього коли вперся й зостався цілим?4 Бо Він є мудрий умом, сильний і великий. Хто твердо ставши перед Ним остався?4 Він серцем премудрий і великий силою; хто проти його вставав та й бував з'упокоєн?
5 Він гори зриває, й не знають вони, що в гніві Своїм Він їх перевернув.5 Він пересуває гори, і не впізнають їх; Він перетворює їх у гніві Своєму;5 Він переносить гори, і вони не знають, в своєму гніві їх перевертає.5 Він старими робить гори і вони не знають, Він перекидає їх гнівом.5 Він переносить гори й не пізнають їх; він перевертає їх в гнїву свойму;
6 Він землю трясе з її місця, і стовпи її трусяться.6 Зрушує землю з місця її, і стовпи її тремтять;6 Зрушує землю з її місця, й її стовпи стрясаються.6 Він трясе піднебесну від основ, її стовпи зрушуються.6 Він рушає землю з її місця, і стовпи її колихаються;
7 Він сонцеві скаже, й не сходить воно, і Він запечатує зорі.7 Скаже сонцю, – і не зійде, і на зорі кладе печать.7 Він велить сонцю, і воно не сходить; кладе печать на звізди.7 Він говорить сонцеві і не сходить, а звізди запечатує.7 Скаже сонцеві, - і не зійде, й на звізди печать покладає.
8 Розтягує небо Він Сам, і ходить по морських висотах,8 Він один розпросторює небеса і простує по хвилях морських.8 Він небеса нап'яв, сам він; він ходить по морських висотах.8 Він сам розтягнув небо і ходить по морі, як по землі.8 Він самий напинає небеса й ходить по валах морських.
9 Він Воза створив, Оріона та Волосожара, та зорі південні.9 Він утворив Ведмедицю, Оріона і Волосожара і скарбниці півдня;9 Він створив Віз, Косарів, Квочку і Комори Півдня.9 Він, що творить Плеяду і Есперу і Арктура і кімнати півдня.9 Він і Ведмедя саздав, Орийон і Плеяди, й зорі cкриті на полуднї;
10 Він чинить велике та недослідиме, предивне, якому немає числа!...10 Він чинить велике, незбагнене і дивовижне, котрому немає числа.10 Він творить діла великі, незбагненні і чудеса без ліку!10 Він, що чинить велике і недослідиме, славне ж і надзвичайне, якому немає числа.10 Творить великі дива, недовідні, безлїчні.
11 Ось Він надо мною проходить, та я не побачу, і Він перейде, а я не приглянусь до Нього...11 Ось, Він пройде переді мною, і не побачу Його; пролине, і не побачу Його.11 Як пройде попри мене, я не побачу, як промайне, я не помічу.11 Якщо перейде мене, не побачу. І якщо мине мене, я зовсім не пізнав.11 Ось, він перейде попри мене, й не побачу його; промайне, й не замічу його.
12 Ось Він схопить кого, хто заверне Його, хто скаже Йому: що Ти робиш?12 Візьме, – і хто заборонить Йому? Хто скаже Йому: Що Ти вчинив?12 Як він щось забере, хто йому заборонить? Хто йому скаже: Що чиниш?12 Якщо Він змінить, хто відверне? Чи хто Йому скаже: Що Ти вчинив?12 Візьме, та хто заборонить йому? Хто скаже йому: що се ти робиш?
13 Бог гніву Свойого не спинить, під Ним гнуться Рагавові помічники,13 Бог не відверне гніву Свого; перед Ним упадуть захисники Раґава (Єгипту).13 Бог не одвертає свого гніву; під ним лежать помічники Рагава!13 Бо Він відвернув гнів, зігнулися під ним кити, що під небом.13 Коли Бог не одверне гнїву свого, впадуть перед ним володарі горді;
14 що ж тоді відповім я Йому? Які я слова підберу проти Нього,14 Тим паче, хіба можу я відповідати Йому і віднаходити собі слова перед Ним?14 Де вже мені йому відповідати та проти нього слова підбирати?14 Чи ж мене вислухає, чи розсудить мої слова?14 Як же менї відказувати йому та прибірати слова проти його?
15 я, який коли б був справедливий, то не відповідав би, я, що благаю свойого Суддю?15 А хоч би я мав рацію перед Ним, та не буду я відповідати, а буду благати Суддю мого.15 Я хоч би й правий був, не озвався б, а радше милосердя в судді мого благав би.15 Бо хоч я є праведний не вислухає мене, благатиму його суду.15 Хоч би я й прав був, озиватись не буду, а вмоляти му суддю мого.
16 Коли б я взивав, а Він мені відповідь дав, не повірю, що вчув би мій голос,16 А якби я покликав, і Він відповів мені, – я не повірю, що голос мій почує Той,16 Коли б я і покликав, і він озвався, я не повірив би, що він мій голос слухає.16 Якщо ж закличу, і почує, не вірю, що Він мене вислухав.16 Як би я покликнув, а він відповів менї, то я не поняв би віри, що мій голос вислухав той,
17 Він, що бурею може розтерти мене та помножити рани мої безневинно...17 Хто у бурі вражає мене, і примножує безневинно рани мої,17 Він, що торощить мене в хуртовині і множить без причини мої рани, -17 Чи не знищить мене темрявою? Численні ж мені зродив побиття даром.17 Що в хуртовинї мене поражає, й без вини мої рани намножує,
18 Не дає Він мені й звести духа мого, бо мене насичає гіркотою.18 Не дає мені перевести духа, але насичує мене гіркотами.18 він не дає мені й відідхнути так насичує мене гіркотою.18 Бо не дає мені віддихнути, наповнив же мене гіркотою.18 Та не дає менї спокійно й відотхнути, а без міри годує мене горем.
19 Коли ходить про силу, то Він Всемогутній, коли ж ходить про суд, хто посвідчить мені?19 Якщо [вдатися до] сили, то Він могутній; якщо до суду, то хто зведе мене з Ним?19 Коли йдеться про силу, він могутній! Коли про суд, хто сміє його позивати?19 Бо ж Він силою кріпкий. Хто, отже, спротивиться його судові?19 Коли питати про силу, то він один могучий; коли же про суд, та хто зведе мене з ним?
20 Якщо б справедливим я був, то осудять мене мої уста, якщо я безневинний, то вчинять мене винуватим...20 Якщо я буду виправдовуватися, то мої ж таки уста звинуватять мене; [коли] кажу, що я досконалий, це також доведе мою неправду.20 Якщо виправдуватисьму, мої уста мене осудять, як об'явлю себе невинним, мене обвинуватять.20 Бо якщо я буду праведний, мої уста будуть безбожні. Якщо ж буду непорочним, буду поганим.20 Буду я оправдуватись, то самі мої уста обвинуватять мене; як я безвинний, то він вину в менї знайде.
21 Я невинний, проте своєї душі я не знаю, і не радий життям своїм я...21 Безневинний я; не хочу знати душі моєї, зневажаю життя своє.21 Невинний я? Я й сам не знаю! Життя моє мені нінащо.21 Бо якщо я зробив безбожне, не взнав я душею, але забирається моє життя.21 Так! я не винен; байдуже менї жити; нїзащо менї життє.
22 Це одне, а тому я кажу: невинного як і лукавого Він вигубляє...22 Тому я сказав, що Він знищує і досконалого, і нечестивого.22 Тому й кажу: Усе одно безвинного й грішника він губить.22 Тому я сказав: Великого і сильного нищить гнів,22 Все одно; тим то й сказав я, що він (як схоче) губить безвинного й беззаконного.
23 Якщо нагло бич смерть заподіює, Він з проби невинних сміється...23 Якщо бич уражає (убиває) раптово, то Він буде сміятися на суді безневинного.23 А коли бич зненацька убиває, з невинного розпуки він сміється.23 бо погані смертю безбожною (вмирають), але праведні висміваються.23 Як того вбиває одразу бичем, то з муки невинних сміється.
24 У руку безбожного дана земля, та Він лиця суддів її закриває... Як не Він, тоді хто?24 Землю дано в руки гріховод, обличчя суддів її Він запинає. Якщо не Він, то хто?24 Коли якусь країну віддано в руки лиходія, обличчя її правителів він закриває. Як же не він - хто інший?24 Бо вони передані в руки безбожних. Лиця судів її покриває. Якщо ж не Сам Він, хто це?24 Земля оддана в руки безбожникам; він слїпить очі суддям її. А коли не він, то хто ж инший?
25 А дні мої стали швидкіші, як той скороход, повтікали, не бачили доброго,25 Дні мої швидші гінця, – біжать, не бачать добра;25 І мчать мої дні від гінця швидше, біжать, щастя не бачать.25 Життя ж моє легше від бігуна. Відбігли і не побачили.25 Днї мої хутші од гонця, - мчаться, не бачивши долї;
26 проминули, немов ті човни очеретяні, мов орел, що несеться на здобич...26 Линуть, мов легенькі човни, як орел падає на здобич.26 Линуть, мов чайки з очерету, неначе яструб, що падає на здобич.26 І чи є слід дороги корабля, чи орла, що ширяє, що шукає їжу?26 Мчаться, мов човни легкі, мов орел, що кидаєсь на здобич.
27 Якщо я скажу: Хай забуду своє нарікання, хай зміню я обличчя своє й підбадьорюся,27 Якщо сказати мені: Забуду я оскарження мої, позбавлюся сумного вигляду і підбадьорюся;27 Як я скажу собі: Забуду мою скаргу, скину хмурий вид, розвеселюся! -27 Бо якщо скажу, забуду говорити, схилившись лицем, стогнатиму.27 Як я скажу собі: забуду жалощі мої, виясню мій хмурий вид, підбодрю моє серце,
28 то боюся всіх смутків своїх, і я знаю, що Ти не очистиш мене...28 То боюся усіх страждань моїх, знаючи, що Ти не будеш тримати мене безневинним.28 то я тремчу перед усіма муками моїми, бо знаю, що не визнаєш мене безвинним.28 Трясуся всіма членами тіла, бо знаю що не оставиш мене невинним.28 То знов муки мої лякають мене, знаю бо, що не признаєш мене безвинним;
29 Все одно буду я винуватий, то нащо надармо я мучитися буду?29 [Якщо ж] я винуватий, то навіщо марно страждаю?29 Коли ж я винуватий, чому маю томитися надармо?29 Якщо ж я є безбожним, чому я не помер?29 А скоро я винуватий, так чого надармо й силкуватись?
30 Коли б я умився сніговою водою, і почистив би лугом долоні свої,30 Навіть, якщо обмиюся я сніговою водою і зроблю свої руки білими, як ніколи,30 Хоч би обмивсь я і снігом і вимив чисто мої руки лугом,30 Бо хоч би я помився снігом і очистився чистими руками,30 Хоч би я й снїгом обмивсь і найчистїйше очистив руки мої,
31 то й тоді Ти до гробу опустиш мене, і учинить бридким мене одіж моя...31 То й за такої обстави Ти зануриш мене в багнюку, і гидуватиме мною одежа моя.31 навіть тоді ти вкинув би мене в багнисько, мною гидилась би моя одежа.31 надмірно Ти мене замочив в нечистоті, огидною стала ж мені одіж.31 То й тодї ти трутиш мене в багно, та й одежа моя буде мною гидитись.
32 Бо Він не людина, як я, й Йому відповіді я не дам, і не підемо разом на суд,32 Тому що Він не людина, як я, щоб я міг відповідати Йому, і йти разом з Ним на суд.32 Бо він не людина, як я, щоб я міг йому відповісти: Ходімо на суд разом!32 Бо Ти не є чоловіком, так як я, якому протиставитимуся, щоб ми разом прийшли на суд.32 Він бо не людина, як я, щоб я міг одповідати йому й йти вкупі з ним на суд!
33 поміж нами нема посередника, що поклав би на нас на обох свою руку...33 Немає поміж нами посередника, котрий поклав би руку свою на нас обидвох.33 Немає посередника між нами, що поклав би на нас обох свою руку,33 Коби нам був посередник і оскаржувач і той, що вислухує між обома.33 І проміж нас нїякий посередник не стане, щоб положив руку на нас обох.
34 Нехай забере Він від мене Свойого бича, Його ж страх хай мене не жахає,34 Нехай же відхилить Він від мене берло Своє, і страх Його нехай не жахає мене;34 що відвернув би свій бич від мене, щоб страх його не лякав мене більше.34 Хай забере від мене палицю, а його страх хай мене не жахає,34 Нехай же відверне він від мене бича свого, й страх його нехай не лякає мене, -
35 тоді буду казати, й не буду боятись Його, бо я не такий сам з собою!...35 І тоді я буду говорити, і не злякаюся Його; бо я не такий сам у собі;35 Однак я говоритиму; я його не боюся, бо не такий я перед самим собою.»35 і не боятимуся, але промовлю. Бо я такого не свідомий.35 А тодї я говорити му й не збоюсь його, бо я сам собою не такий.