1 А дванадцятого місяця, він місяць адар, тринадцятого дня в ньому, коли наказ царя та закон його мали бути виконані, дня, коли вороги юдеїв сподівалися запанувати над ними, повернулося те так, що вони, юдеї, запанували над ненависниками своїми,1 Дванадцятого місяця, себто місяця адар, тринадцятого дня його, котрого настав час звершитися наказові царя і указові його, того дня, коли сподівалися супротивники юдеїв узяти владу над ними, а сталося навпаки, що самі юдеї взяли владу над ворогами своїми,1 Цар Ксеркс наклав податок на землю і на морські країни.1 Бо в дванадцятому місяці, який є адар, в тринадцятому (дні) місяця, прийшли письма написані царем.1 Дванайцятого місяця, се б то місяця Адара, на тринайцятий день його, настав час, щоб здїйснився приказ царя і його наказ, в той день, коли вороги Юдеїв сподївались взяти власть над ними, а випало навідворот, що самі Юдеї взяли верх над ворогами своїми, -
2 зібралися юдеї в своїх містах по всіх округах царя Ахашвероша, щоб простягнути руку на тих, що задумували їм лихо, та ніхто не став перед ними, бо страх перед ними напав на всі народи.2 Зібралися юдеї в містах своїх, по всіх провінціях царя Артаксеркса, щоб накласти руку на ненависників своїх; і ніхто не міг встояти перед ними, тому що страх перед ними напав на всі народи.2 Всі діла його могутности та його подвиги й усі подробиці про вивищення Мардохея, яким цар ушанував його, записані в літописній книзі мідійських та перських царів.2 В тому дні згинули вороги юдеїв, бо ніхто не повстав, боячись їх.2 Зібрались Юдеї в своїх містах по всїх краях царя Артаксеркса, щоб накласти руку на тих, що задумали проти них лихо; й нїхто не міг проти них стати, бо страх перед ними напав на всї народи.
3 А всі зверхники округ, і сатрапи, і намісники, і виконавці царської праці підтримували юдеїв, бо напав на них страх перед Мордехаєм.3 І всі князі в провінціях, і сатрапи, і намісники, і виконавці царських справ підтримували юдеїв, тому що спіткав їх страх перед Мордехаєм.3 Бо Мардохей, юдей, був другим по цареві Ксерксі, великим між юдеями та улюбленим від багатьох своїх одноплемінників тому, що дбав про добро свого народу й говорив на користь усьому своєму племені.3 Бо володарі сатрапів і тиранни і царські писарі шанували юдеїв, бо страх Мардохея лежав на них.3 І всї князї по країнах, і сатрапи й начальники над областями, й виконателї справ царських піддержували Юдеїв, бо напав був на них страх перед Мардохейом.
4 Бо Мордехай став великим у царському домі, а вістка про нього покотилась по всіх округах, бо той чоловік, Мордехай, усе ріс.4 Бо великим був Мордехай у домі царя, і слава про нього покотилася по всіх провінціях, оскільки цей чоловік, Мордехай, підносився й підносився.4 Тоді Мардохей сказав: «Це все від Бога!4 Бо поставлено припис царя, щоб він був славним в усім царстві.4 Бо великий був Мардохей в домі в царя, і слава про нього розходилась по всїх краях, бо сей чоловік, Мардохей, підоймався щораз то висше.
5 І били юдеї всіх своїх ворогів, побиваючи мечем, і забиваючи та вигублюючи їх, і робили з своїми ворогами за своєю волею.5 І винищували юдеї ворогів своїх, витинаючи мечем, умертвляли і вигублювали, і вчиняли з ворогами своїми за своєю волею.5 Бо я пригадую собі той сон, що я бачив про ці події. Усе з них збулось!5 І в місті Сузи юдеї забили пятьсот чоловік: 5 І вбивали Юдеї всїх ворогів своїх, витинаючи мечем, вигублюючи й викорінюючи, й чинили з ворогами своїми, що хотїли.
6 А в замку Сузи юдеї позабивали та повигублювали п'ять сотень чоловіка,6 У Сузах, місті столичному, умертвили юдеї і повигублювали п'ятсот чоловіків;6 Маленьке джерело що рікою стало, і засіяло світло й сонце й води сила. Естера, з якою одружився цар і зробив царицею - це ріка.6 6 В Сузах, престольному містї, вбили Юдеї й вигубили пятьсот душ, (окрім)
7 і Паршандату, і Далфона, і Аспату,7 І Паршандату, і Далфона, і Аспату,7 Два дракони - то я і Аман.7 Фарсаннестена, і Делфона, і Фазґа,7 Паршандата, й Далфона, й Асфата,
8 і Пората, і Адалію, і Арідата,8 І Пората, і Адалію, і Арідата,8 Народи ж - то ті, що зібрались докупи, щоб знищити ім'я юдеїв.8 і Фардата, і Верея, і Сарваха,8 І Пората, й Адаля, і Аридата,
9 і Пармашту, і Арісая, і Арідая, і Вайзата,9 І Пармашту, і Арісая, і Арідая, і Вайзата,9 Мій народ - це Ізраїль, що взивав до Бога й був урятований. Господь вирятував свій народ і визволив нас від усіх тих злиднів. Бог учинив знаки й великі чуда, яких не було видано в інших народів.9 і Мармасіма, і Аруфея, і Арсея, і Завутея,9 І Пармашта, й Арисаї, і Аридаї, і Ваєзата -
10 десятьох синів Гамана, Гаммедатового сина, ненависника юдеїв, забили, а на грабунок не простягли своєї руки.10 І десятьох синів Гамана, Гаммедатового сина, ворога юдеїв, забили, а на грабунок не простягли руки своєї.10 Для цього він зробив два жереби: один для Божого народу, а другий для всіх інших народів.10 десятьох синів Амана, сина Амадата Вуґея, ворога юдеїв, і ограбили.10 Десятьох синів Амана, сина Амадатового, ворога Юдеїв, та до грабування не простягали рук своїх.
11 Того дня число забитих у замку Сузи прийшло перед цареве обличчя.11 Того ж дня доповіли цареві про число забитих в Сузах, столичному місті.11 І ці два жереби випали на час, на пору й на день суду, призначеного Богом для всіх народів.11 В тому дні передано цареві число тих, що згинули в Сусах.11 Того ж таки дня сказано цареві про число вбитих у Сузах, престольному містї.
12 І сказав цар до цариці Естери: У замку Сузи юдеї позабивали та повигублювали п'ять сотень чоловіка та десятьох Гаманових синів. Що вони зробили в решті царевих округ? І яке жадання твоє? І буде тобі вволене. І яке ще прохання твоє? І буде зроблене.12 І сказав цар цариці Естер: У Сузах, місті столичному, умертвили юдеї і вигубили п'ятсот чоловіків і десятьох синів Гамана; а що вчинили вони в інших провінціях? І яке пожадання твоє? Воно буде справджене.12 Бог згадав про свій народ і виправдав своє спадкоємство.12 Сказав же цар до Естери: Юдеї вигубили в місті Суси пятьсот чоловік. А в околиці, як думаєш, скористалися? Що, отже, ще просиш і буде тобі.12 І сказав царь царицї Естері: В Сузах, престольному містї, вбили Юдеї й вигубили пятьсот душ; що ж вони зробили по инших країнах царевих? Яке ж твоє бажаннє? й воно буде вдоволене. І яка ще твоя просьба? вона буде здїйснена.
13 І відповіла Естер: Якщо це цареві вгодне, нехай буде дане юдеям, що в Сузах, також узавтра вчинити за законом цього дня, а десятьох Гаманових синів нехай повісять на шибениці.13 І сказала Естер: Якщо цареві бажано, то нехай буде дозволено юдеям, котрі в Сузах, чинити те саме й завтра, що сьогодні, і десятьох синів Гаманових нехай повісять на дереві.13 Ці дні місяця Адара, тобто чотирнадцятий і п'ятнадцятий цього місяця, будуть днями сходин, радощів та веселощів перед Богом по всі роди, навіки, в Ізраїлі, його народі.»13 І сказала Естера цареві: Хай дасться юдеям так скористатися завтра, щоб повісити десятьох синів Амана.13 І сказала Естер: Коли цареві до вподоби, то нехай би було дозволено Юдеям, що в Сузах, робити те ж саме й завтра, що сьогоднї, та й нехай би й десятьох синів Аманових повісили на дереві.
14 І сказав цар, щоб було зроблено так, і був даний закон у Сузах, а десятьох Гаманових синів повісили.14 І наказав цар учинити так; і виданий указ в Сузах [про це], і десятьох синів Гаманових повісили.14 І він приказав, щоб так сталося і виніс юдеям міста, щоб повісили тіла синів Амана.14 І повелїв царь так зробити; й дано наказ в Сузах, і десятьох синів Аманових повішено.
15 І зібралися юдеї, що в Сузах, також чотирнадцятого дня місяця адар, і вибили в Сузах три сотні чоловіка, а на грабунок не простягли своєї руки.15 І зібралися юдеї, котрі в Сузах, також і чотирнадцятого дня місяця адара, і умертвили в Сузах триста чоловіків, а на грабунок не простягли свої руки.15 І юдеї зібралися в Сусах в чотирнадцятому (дні) адара і забили триста чоловік і не розграбили нічого.15 І зібрались Юдеї, що в Сузах, так само й чотирнайцятого дня місяця Адара й вбили в Сузах триста чоловіка, до грабіжі ж не простягали рук своїх.
16 А решта юдеїв, що жили по царських округах, зібралися та й стали до бою за своє життя, і відпочили від ворогів своїх. І позабивали вони між своїми ненависниками сімдесят і п'ять тисяч, а на грабунок не простягли своєї руки.16 І інші юдеї, що мешкали в царевих провінціях, зібралися стати на захист свого життя, і мати спокій від своїх ворогів, і умертвили із супротивників своїх сімдесят п'ять тисяч, а на грабунок не простягли руки своєї.16 Осталі ж юдеї, що в царстві, зібралися і собі помагали і спинилися від війни. Бо вигубили з них десять тисяч пятьсот в тринадцятім (дні) адара і нічого не розграбили.16 Та й инші Юдеї, що знаходились в царських країнах, позбірались, щоб стати до оборони свого життя й забезпечити себе від ворогів своїх, і повбивали споміж ворогів своїх сїмдесять пять тисяч; до їх же добра не простягли руки своєї.
17 Це було тринадцятого дня місяця адара, а чотирнадцятого в ньому настав мир, і зробили його днем гостини та радости.17 [Це сталося] тринадцятого дня місяця адара; а чотирнадцятого дня цього ж таки місяця вони заспокоїлися і вчинили його днем бенкетування і веселощів.17 І спочили чотирнадцятого (дня) того місяця і держали його як день спочинку з радістю і веселістю.17 Се було тринайцятого дня місяця Адара; а на чотирнайцятий день сього ж місяця вони втихомирились і зробили його днем бенкетування та веселощів.
18 А юдеї, що в Сузах, збиралися тринадцятого дня в ньому та чотирнадцятого в ньому, а мир мали п'ятнадцятого дня в ньому, і зробили його днем гостини та радости.18 А юдеї, котрі в Сузах, зібралися тринадцятого дня його і чотирнадцятого дня його, а п'ятнадцятого дня його заспокоїлися і вчинили його днем бенкетування і веселощів.18 А Юдеї, що в Сусах, зібралися в місті і в чотирнадцятім (дні) і не спочили. Провели ж і пятнадцятий (день) з радістю і веселістю.18 А Юдеї, що в Сузах, збірались тринайцятого дня його й чотирнайцятого дня його, та аж на пятнайцятий день його втихомирились і зробили його днем бенкетування та веселощів.
19 Тому то юдеї неогороджених селищ, що сидять по неогороджених містах, роблять чотирнадцятий день місяця адара днем радости й гостини та свята, та днем посилання дарунків один одному.19 Тому юдеї сільські, що мешкають у поселеннях відкритих, проводять чотирнадцятий день місяця адара у радості і бенкетуванні, надсилаючи дарунки одне одному.19 Отже, через це юдеї, що розсіяні поза, по всій країні, проводять з радістю чотирнадцятий (день) адара, як святковий день, посилаючи часті кожний ближньому, а ті, що живуть в митрополіях проводять радісно, святково і пятнадцятий день адара, посилаючи часті ближнім.19 З тієї причини Юдеї сілські, що живуть по селах та присїлках, проводять чотирнайцятий день місяця Адара в веселощах та в бенкетуваннї, як день празниковий, посилаючи подарунки один одному.
20 А Мордехай описав ці події, і порозсилав листи до всіх юдеїв, що по всіх округах царя Ахашвероша, до близьких та далеких,20 І описав Мордехай оці події, і послав листи до всіх юдеїв, котрі в провінціях царя Артаксеркса, до близьких і до далеких.20 А Мардохей записав ці слова в книгу і післав юдеям, які були в царстві Артаксеркса, близьким і далеким,20 І списав Мардохей сї подїї й порозсилав письма до всїх Юдеїв, що в областях царя Артаксеркса, до близьких і до далеких,
21 щоб вони постановили святкувати чотирнадцятий день місяця адара та п'ятнадцятий день у ньому кожного року,21 [Про те], щоб вони започаткували щорічне святкування в себе чотирнадцятого дня місяця адара і п'ятнадцятого дня його,21 щоб зробити дні ці святковими, і проводити чотирнадцятий і пятнадцятий (день) адара,21 Про те, щоб вони завели в себе щорочнє сьвяткуваннє чотирнайцятого дня місяця Адара й пятнайцятого дня його,
22 які ті дні, коли юдеї відпочили від ворогів своїх, і як той місяць, коли їм сум обернувся на радість, жалоба на свято, щоб зробити їх днями гостини та радости, і посилання дарунків один одному та дарунків убогим.22 Як таких днів, за котрих юдеї стали убезпечені від ворогів своїх, і як за такого місяця, за котрого перетворилася у них печаль на радість і ремствування – на день святковий, – щоб учинили їх днями бенкетування і веселощів, надсилаючи дарунки одне одному і милостиню убогим.22 бо в цих днях юдеї спочили від своїх ворогів; і місяць, що був адар, в якому обернено їм, від плачу на радість, і від пригнічення на святковий день, цілий проводити як святкові дні шлюбів і радості посилаючи часті друзям і бідним.22 Яко таких днїв, в яких Юдеї стали безпечними від ворогів своїх, і як такого місяця, в якому їх смуток обернувся в радість, а сумуваннє - на день сьвяточний, - щоб зробили їх днями угощування та веселощів, посилаючи один до одного подарунки та милостиню вбогим.
23 І прийняли юдеї це, що зачали робити, і про що написав їм Мордехай,23 І прийняли юдеї те, що вже самі почали робити, і про що Мордехай написав до них,23 І сприйняли юдеї, так як записав їм Мардохей,23 І прийняли Юдеї те, що вже сами почали чинити, й про що Мардохей написав до них,
24 що аґаґ'янин Гаман, син Гаммедатів, ненависник усіх юдеїв, замишляв був на юдеїв, щоб вигубити їх, і кидав пура, цебто жеребка, на збентеження їх та на згубу їхню.24 Як Гаман, син Гаммедатів, ворог усіх юдеїв, замірився вигубити юдеїв, і кидав жереба, про винищення і згубу їхню,24 як Аман, син Амадата, македонець, воював проти них, як дав рішення і жереб, щоб їх вигубити,24 Як Аман, син Амадатів, Вугеєць, ворог усїх Юдеїв, задумав був занапастити Юдеїв і кидав пур, то є жереб, щоб їх занапастити й вигубити,
25 Та коли прийшла вона, Естер, перед обличчя, царя він наказав листом: Нехай обернеться його злий задум, якого він задумав був на юдеїв, на його голову! І повісили його та синів його на шибениці.25 Та оскільки Естер дійшла до царя, то цар наказав новим листом, щоб злий замір Гамана, котрого він задумав на юдеїв, повернувся на голову його, і щоб повісили його і синів його на дереві.25 і як ввійшов до царя, кажучи, щоб повісити Мардохея. А те, що він зробив, щоб навести зло на юдеїв, прийшло на нього, і повішений був він і його діти.25 І як Естер доступила до царя, і як царь видав другим листом приказ, щоб лукавий намір Амана, який він задумав на Юдеїв, обернувся на його ж голову, та щоб його й синів його повісили на дереві.
26 Тому то й назвали ці дні: Пурім, від імени пур. Тому то згідно зо всіма словами цього листа, і що вони бачили про це й що трапилося з ними,26 А тому й назвали ці дні Пурім, від ймення: Пур. Тому згідно з усіми словами цього листа і з тим, що самі бачили і до чого доходило в них,26 Через це прозвано ці дні Фрури, через жереби, бо їхньою мовою вони звуться Фрури, через слова цього послання і те, що тому вони потерпіли, і те, що їм сталося.26 Через се й назвали сї днї Пурім, від імення: пур. З сієї причини, згідно з усїма словами сього письма і з тим, що самі бачили і до чого в їх доходило,
27 юдеї постановили й прийняли на себе й на нащадків своїх, та на всіх, хто поєднається з ними, і не відступлять, але щоб святкувати два ті дні кожного року згідно з написаним про них та згідно з їхнім часом.27 Юдеї ухвалили і прийняли на себе, і на дітей своїх і на всіх, що приєдналися до них, незмінно щоб святкувати ці два дні, за приписами про них і свого для них часу, щороку.27 І він поставив і юдеї прийняли для себе і для свого насіння і для тих, що додалися до них, й інакше не повелися б. А ці дні - це память, якої придержуються з роду в рід і в місті і в батьківщині і в країні.27 Постановили Юдеї і взяли на себе й на своїх дїтей, і на всїх попристававших до них, невідмінно, щоб сьвяткувати що року два днї, як приписано, й в свій час;
28 А дні ці мають споминатися та святкуватися в кожному поколінні, у кожному роді, у кожній окрузі, у кожному місті. А ці дні, Пурім, не минуться між юдеями, а пам'ять про них не скінчиться з їхнього насіння.28 І щоби дні ці були в пам'ятку і святкувалися в кожному поколінні і в кожному родові, в кожній провінції, і в кожному місті, і щоби дні ці, Пурім, не відмінялися у юдеїв, і пам'ять про них не щезла в дітей їхніх.28 А ці дні Фрурів будуть проводитися на завжди, і память їх не згине в родах.28 Та щоб сї днї були памятними і сьвятковано їх від роду до роду в кожному поколїннї, в кожному краю і в кожному містї; і щоб сї днї Пурім не були визаконені в Юдеїв, і спомин про них не зник у дїтей їх.
29 І написала цариця Естер, дочка Авіхаїлова, та юдеянин Мордехай з сильним домаганням другий раз про те, щоб виконувати цього листа про Пурім.29 Написала також цариця Естер, донька Авіхаїлова, та юдей Мордехай з усією вимогливістю, щоб виконували цього нового листа про Пурім.29 І написала цариця Естера, дочка Амінадава, і Мардохей юдей те, що зробили, і потвердження листа Фрурів.29 Та й цариця Естер, дочка Абихаїлова, й Мардохей, Юдей, написали так само з усією намогою, щоб виконувано се друге письмо про Пурім,
30 І порозсилав він листи до всіх юдеїв, до ста й двадцяти й семи округ Ахашверошового царства, зо словами миру та правди,30 І послали вони листи до всіх юдеїв, до ста двадцяти семи провінцій Артаксерксового царства, зі словами миру і правди.30 30 І послали письма до всїх Юдеїв в сто двайцятьох і сїмох областях Артаксерксового царства з словами мира й правди,
31 щоб вони виконували ті дні Пурім у їх означених часах, як постановив про них юдеянин Мордехай та цариця Естер, і як вони самі постановили на себе та на нащадків своїх приписи постів та їхнього голосіння.31 Щоб вони несхитно дотримувалися тих днів Пурім свого часу, котрого установив для них юдей Мордехай і цариця Естер, і як вони самі призначили їх для себе і для дітей своїх за днів посту і благання.31 І Мардохей і цариця Естера постановили собі для себе (піст) і тоді те, що постановили і їхню раду проти їхнього здоровля.31 Щоб вони твердо держали сї днї Пурім в призначений час, який постановив про них Мардохей Юдей і цариця Естер, і як вони самі призначили їх про себе й про дїтей сво- їх, яко днї посту та покликання (до Бога).
32 А Естерин наказ ствердив ці приписи про Пурім, і було це записане в книгу.32 Отак повеління Естери утвердило це слово про Пурім, і воно записане в книгу.32 І Естера словом постановила на віки, і записала на памятку.32 Так приказ Естерин ствердив се оповіданнє про Пурім, і його записано в книгу.