1 І сталося, як Соломон покінчив будувати храм Господній та дім царський, та все, що було бажанням Соломона, що прагнув він зробити,1 Потому, як Соломон завершив спорудження храму Господнього і дому царського, і все, що Соломон бажав зробити,1 Якже скінчив Соломон будову Господнього храму та царського палацу, і всього, що бажав зробити,1 І сталося, як Соломон закінчив будувати господний дім і царський дім і всяке діло Соломона, яке забажав чинити,1 Як же скінчив Соломон будову сьвятинї Господньої й царської палати й всього, що бажав витворити,
2 то Господь явився Соломонові другий раз, як явився йому в Ґів'оні.2 З'явився Соломонові Господь удруге, як з'явився йому в Ґів'оні.2 об'явився йому Господь удруге так, як об'явивсь був у Гівеоні.2 і Господь вдруге зявився Соломонові, так як зявився в Ґаваоні,2 Обявився Господь Соломонові вдруге, як обявивсь був йому в Габаонї.
3 І сказав Господь до нього: Вислухав Я молитви твої та благання твої, якими благав ти перед лицем Моїм, Я освятив той храм, що ти збудував, щоб покласти Ім'я Моє там аж навіки. І будуть там Мої очі та серце Моє по всі дні.3 І сказав йому Господь: Я почув молитву твою і прохання твоє, про що ти просив Мене. Я освятив цей храм, котрого ти збудував, щоб ймення Моє було там навіки. І будуть очі Мої і серце Моє там у всі дні.3 Господь сказав йому: «Вислухав я твою молитву і твоє благання, що ти приніс перед мене. Я освятив цей храм, що ти збудував, оселивши там навіки моє ім'я. Очі мої і серце моє будуть там на всі віки.3 і сказав йому Господь: Я почув голос твоєї молитви і твого благання, яким Ти помолився переді Мною. Я тобі зробив за всією твоєю молитвою, Я освятив цей дім, який ти збудував, щоб покласти там моє імя на віки, і там будуть мої очі і моє серце на всі дні.3 І рече Господь йому: Вислухав я молитву твою й благаннє твоє, що приносив ти перед мене. Я осьвятив сей храм, що збудовав єси, оселивши там на віки ймя моє, й мої очі й моє серце будуть там віковічно пробувати.
4 А ти, якщо будеш ходити перед лицем Моїм, як ходив був батько твій Давид, у чистості серця та в правоті, щоб зробити все, що наказав Я тобі, якщо будеш дотримуватися уставів Моїх та постанов Моїх,4 І якщо ти будеш ходити переді Мною, як батько твій Давид, у чистоті серця і в правоті, виконуючи все, що Я заповідав тобі, і якщо будеш берегти настанови Мої і закони Мої,4 Тож як ходитимеш передо мною так, як ходив батько твій Давид, - у чистоті серця і в щирості, та чинитимеш усе, що я тобі заповідав, пильнувавши моїх установ і моїх наказів,4 І якщо ти ходитимеш переді Мною, так як ходив твій батько Давид, в праведності серця і в простоті і чинитимеш згідно з усім, що Я йому заповів, і збережеш мої приписи і мої заповіді,4 Як ходити меш передо мною, так як ходив отець твій Давид, в простотї серця й щиростї, та все те чинити, що я заповідав тобі, й моїх установ і прав пильнувати меш,
5 то трона царства твого над Ізраїлем Я поставлю навіки, як Я говорив був батькові твоєму Давидові, кажучи: Не буде переводу нікому з нащадків твоїх на Ізраїлевім троні.5 То Я поставлю царський трон твій над Ізраїлем навіки, як Я сказав батькові твоєму Давидові, говорячи: Не припиниться у тебе сидячий на троні Ізраїльському.5 то я зміцню твій царський престол над Ізраїлем повіки, як обіцяв батькові твоєму Давидові словами: не переведеться у тебе той, хто сидітиме на престолі Ізраїля.5 і Я підніму престіл твого царства над Ізраїлем на віки, так як Я сказав твому батькові Давидові, мовлячи: Не забракне тобі чоловіка провідника в Ізраїлі.5 Так я престол твій над Ізраїлем утверджу навіки, як обітував отцеві твойму Давидові, словами: не переведеся в тебе седючий на престолї Ізрайлевому.
6 Якщо ж справді відвернетеся ви та ваші сини від Мене, і не будете дотримувати заповідей Моїх та уставів Моїх, що Я дав вам, і підете, і будете служити іншим богам, і буде те вклонятися їм,6 А якщо ви і сини ваші відвернетеся од Мене, і не будете дотримуватися заповідей Моїх і настанов Моїх, котрі Я дав вам, і підете, і почнете служити іншим богам і поклонятися їм,6 Коли ж ви й ваші діти відвернетесь від мене і не будете пильнувати заповідей та установ, що я виклав був перед вами, а підете та й іншим богам станете служити і перед ними припадати,6 Якщо ж, відвертаючись, відвернетеся від Мене ви і ваші діти і не збережете моїх заповідей і моїх приписів, які Я дав Мойсеєві перед вами, і підете і послужите іншим богам і їм поклонитеся,6 Коли ж ви й дїти ваші одвертатись мете від мене, й не пильнувати мете моїх заповідей й встанов, що я положив перед вами, а відійдете й иншим богам станете служити й перед ними припадати мете,
7 то Я винищу Ізраїля з поверхні землі, яку дав їм, а цей храм, що Я освятив для Ймення Свого, відкину від лиця Свого. І стане Ізраїль за приповістку та за посміховище серед усіх народів!7 То Я винищу Ізраїля на землі, котру Я дав йому, і храм, котрого Я освятив для Ймення Мого, відкину від Себе, і буде Ізраїль приповісткою і посміховиськом поміж усіх народів.7 то я викоріню Ізраїля з землі, що дав їм, і оцей храм, що я посвятив імені моєму, відкину від обличчя мого, так що Ізраїль стане приказкою та посміховиськом в усіх народах.7 і викину Ізраїля з землі, яку Я їм дав, і цей дім, якого Я освятив моєму імені, відкину з перед мого лиця, і буде Ізраїль на знищення і на поголоску в усіх народах.7 Так викореню Ізраїля з землї, що надїлив їм, і той храм, що посьвятив іменню мойму, відкину від лиця мого, і станеться Ізраїль сьміховищем і гидом між усїма народами.
8 І храм цей найвищий, кожен, хто проходитиме біля нього, скам'яніє та свисне від здивування. І скажуть: За що Господь зробив так цьому Краєві та храмові цьому?...8 І про храм оцей високий кожний, хто проходитиме повз нього, жахнувшись, свисне, і скаже: А за що Господь учинив так із цією землею і з оцим храмом?8 Храм цей стане руїною. Кожен, хто проходитиме повз нього, здивується і буде посвистувати й питати: За що то Господь заподіяв таке цій землі й цьому храмові?8 І (відносно) цього високого дому, кожний хто пройде через нього жахнеться і підсвисне, і скажуть: Чому Господь так вчинив цій землі і цьому домові?8 І всякий, хто переходити ме попри храм сей величезний, страхати меться й буде посвистувати, й питати ме: За що Господь заподїяв таке сїй землї й сьому храмові?
9 І відкажуть: За те, що вони покинули Господа, Бога свого, Який вивів їхніх батьків з єгипетського краю, і держалися міцно інших богів, і вклонялися їм, і служили їм, тому Господь навів на них усе оце лихо!9 І скажуть: За те, що вони залишили Господа, Бога свого, котрий вивів батьків їхніх з єгипетської землі, і прийняли інших богів, і поклонялися їм, і служили їм, – за це навів на них Господь всі оці лихоліття.9 І йому відкажуть: За те, до вони покинули Господа, Бога свого, який вивів їх із Єгипетської землі, та що пристали до інших богів і припадали перед ними і служили їм, - за те наслав Господь на них усе це лихо.9 І скажуть: Томущо вони покинули свого Господа Бога, який вивів їхніх батьків з Єгипту з дому рабства, і натомість взяли чужих богів і їм поклонилися і їм послужили, через це Господь навів на них це зло. Тоді Соломон привів дочку Фараона з міста Давида до свого дому, який збудував собі в тих днях.9 І відказувати муть: Про те, що вони Господа, Бога свого, що їх батьків вивів із Египту, покинули, та прихилились до инших богів і припадали перед ними й служили їм, за те наслав Господь на них усю недолю сю.
10 І сталося по двадцяти роках, коли Соломон збудував ті два доми, храм Господній та дім царський,10 По закінченні двадцяти літ, упродовж котрих Соломон спорудив два доми, – дім Господній і дім царський, –10 Як же минуло 20 років, в яких Соломон звів обидві будівлі, - храм Господній і царський палац, -10 (Під час) двадцяти літ, в яких Соломон будував два доми, господний дім і царський дім,10 Як уплило ж двайцять років після того, що Соломон построїв обідві будівлї, храм Господень і царську палату,
11 а Хірам, цар тирський, достачав Соломонові кедрові дерева й дерева кипарисові, та золото на кожне бажання його, тоді цар Соломон дав Хірамові двадцять міст у краї Ґаліл.11 На що Хірам, цар тирський, доставляв Соломонові дерева кедрові і дерева кипарисові і золото за його бажанням, – цар Соломон дав Хірамові двадцять міст на землі галілейській.11 Хірам, цар тирський, постачав Соломонові кедрове й кипарисове дерево, а й золото, скільки забажає було, - тоді цар Соломон дав Хірамові 20 міст в галилейській країні.11 Хірам, цар Тиру, помагав Соломонові кедровим деревом і певковим деревом і золотом і всім чого він бажав. Тоді цар дав Хірамові двадцять міст в Галилейській землі.11 А Гирам, царь Тирський, додавав на се Соломонові кедрового й кипарисового брусся, як і золота, скільки забажає було, - тодї поступився царь Соломон Гирамові двайцятьма городами в Галилейській країнї.
12 І вийшов Хірам із Тиру, щоб побачити ті міста, які дав йому Соломон, і не вподобались йому вони.12 І вийшов Хірам із Тиру оглянути міста, котрі дав йому Соломон; і вони не сподобалися йому.12 Вийшов Хірам із Тиру, щоб подивитись на ті міста, що їх дав йому Соломон, та й не подобались вони йому.12 І вийшов Хірам з Тиру і пішов до Галилеї, щоб побачити міста, які йому дав Соломон, і не вгодили йому.12 І вийшов Гирам із Тиру, щоб на ті городи подивитись, що їх дав йому Соломон, та й не сподобались вони йому.
13 І він сказав: Що це за міста, які ти дав мені, мій брате? І він назвав ім'я їм: Край Кавулу, і так вони звуться аж до цього дня.13 І сказав він: Що це за міста, котрі ти, брате мій, дав мені? І назвав їх землею Кавул, як називаються вони ад донині!13 І каже він: «Що це за міста, що ти дав мені, брате?» І прозвано їх по цей день - земля Кавул.13 І сказав: Що то за міста ці, які ти мені дав, брате? І назвав їх Границею аж до цього дня.13 І каже він: Що се за городи, що ти, брате, поступився менї ними! Тим прозвано їх по сей день Кабул (багно).
14 І послав Хірам цареві сто й двадцять талантів золота.14 І послав Хірам цареві сто двадцять талантів золота.14 Хірам же послав був цареві 120 талантів золота.14 І Хірам приніс Соломонові сто двадцять талантів золота.14 Гирам же послав був цареві сто й двайцять талантів золота.
15 А оце наказ тих поборів, які брав цар Соломон на збудування храму Господнього та дому свого, і Мілло, і муру єрусалимського, і Хацору, і Меґіддо, і Ґезеру.15 Ось розпорядження про данину, яку наклав цар Соломон, щоб спорудити храм Господній і дім свій, і Мілло, і мур храму Єрусалимського, і Хацору, і Меґіддо, і Ґезеру.15 А ось те, що стосується робіт, які наклав цар Соломон, щоб збудувати храм Господній, свій палац, Мілло і мур єрусалимський, Хацар, Мегідо і Гезер.15 І за них зробив цар Соломон корабель в Ґазіонґавері, що було близько Елата, на гирлі останнього моря в землі Едома.15 А ось роботи, на які побіралась данина, що її наложив Соломон, щоб вибудовувати храм Господень і свою палату, і міст (над пропасттю) Милло й мур Ерусалимський, й Гезер, Мегиддо й Газер,
16 Фараон, єгипетський цар, прийшов і здобув Ґезер, та й спалив його огнем, а ханаанеянина, що сидів у місті, убив, і віддав його як віно для своєї дочки, Соломонової жінки.16 Фараон, цар єгипетський, прийшов і захопив Ґезер, і спопелив його вогнем, і ханаанеїв, що жили в місті, понищив, і віддав його як віно доньці своїй, дружині Соломоновій.16 Фараон, цар єгипетський, напав був і завоював Гезер і спалив його, а ханаанян, що жили в місті, вибив, та й віддав його в віно своїй дочці, Соломоновій жінці.16 І післав Хірам в кораблі своїх слуг мужів мореплавців, що знали море, щоб плили ним з слугами Соломона.16 Бо Фараон, царь Египецький напав був і звоював Газер та спалив його, а Канаанїїв, що жили в городї, побив, та й оддав його в віно дочцї своїй, супрузї Соломоновій;
17 І вибудував Соломон Ґезера, і Бет-Горона Долішнього,17 І спорудив Соломон Ґезер і Бет-Херона – Долішнього.17 Соломон відбудував Гезер та нижчий Бет-Хорон,17 І вони пішли до Софира і взяли звідти сто двадцять талантів золота і принесли цареві Соломонові.17 От і відбудував Соломон Газер і нижнїй Беторон,
18 і Баалата, і Тамара в пустині того краю,18 І Баалата, і Тадмор в пустелі того краю,18 Валаат і Тамар у пустині,18 І Баалам і Тадмор (Пальмиру) в пустинї,
19 і всі міста на запаси, що були Соломонові, і міста на колесниці, і міста на верхівців, і інші бажання Соломонові, що бажав збудувати в Єрусалимі та на Ливані, та в усьому Краї панування його.19 І всі міста оці для запасів, котрі були в Соломона, і міста для колісниць, і міста для кінноти, і все те, що Соломон хотів спорудити в Єрусалимі і на Ливані і на всій землі свого володіння.19 і всі міста - склади, що належали Соломонові, міста для колісниць, міста для коней і все те, що Соломон хотів збудувати в Єрусалимі, на Ливані й на всій землі, що була йому підвладна.19 І всї запасові городи, що належали до Соломона, й міста про вози й міста про кінноту, й все те, що хотїв Соломон побудувати в Ерусалимі, на Ливанї й в усїй землї царства свого.
20 Увесь народ, що позостався з амореян, хіттеян та періззеян, хіввеян та євусеян, що вони не з Ізраїлевих синів,20 Увесь народ, що залишився від амореїв, хеттеїв, періззеїв, хіввеїв та євусеїв, котрі були не із синів Ізраїлевих,20 Усіх тих, що зосталися з аморіїв, хеттитів, перізіїв та євусіїв, що не були з синів Ізраїля,20 Увесь же народ, що позістався од Аморіїв, Гетіїв, Ферезіїв, Гевіїв і Евузіїв, що не були з синів Ізрайлевих,
21 їхні сини, що були позоставлені по них у Краю, яких Ізраїлеві сини не могли вигубити, то взяв їх Соломон за поборових працівників, і так є аж до цього дня.21 Дітей їхніх, що залишилися після них на землі, котрих сини Ізраїля не могли винищити, Соломон зробив оброчними робітниками до цього дня.21 і потомків їхніх, що після них зостались у країні, що їх сини Ізраїля не могли вигубити, цар Соломон забрав до тяжких рабських робіт - по цей день.21 Потомки тих, що позоставались іще в землї, що їх Ізрайлитяне не здолїли вигубити, тих обернув Соломон у крепацтво по сей день.
22 А з Ізраїлевих синів Соломон не дав раба, бо вони вояки, і його раби, і провідники його, і старші над трьома, і провідники над його колесницями та його верхівці.22 А синів Ізраїлевих Соломон не вчиняв робітниками; але вони були його вояками, його служниками, його урядовцями, його старшинами над військом і провідниками його колісниць і його вершників.22 З ізраїльтян же Соломон не зробив нікого рабом. Вони були у нього вояками, урядовцями, начальниками, старшинами та наказними над колісницями та кіннотою.22 З Ізрайлитян же не зробив нїкого Соломон крепаком, а були вони військовими людьми, його урядниками, його отаманнєм та наказними над його колесницями й кіннотою.
23 Оце приставлені провідники, що були над Соломоновою роботою, п'ятдесят і п'ять сотень, що правили народом, який робив на праці.23 Ось головні старшини над роботами Соломоновими, які урядували народом, котрий здійснював роботи, їх було п'ятсот п'ятдесят.23 Ось наставники, що Соломон призначив над роботами: 550, що давали людям накази при роботі.23 Старших наставників над роботами Соломоновими було пятьсот і пятьдесять, що доглядали над людьми, що робили дїло.
24 Тільки фараонова дочка вийшла з Давидового Міста до свого дому, якого збудував їй; тоді збудував він Мілло.24 Дочка фараонова перейшла з міста Давидового у дім свій, котрого збудував для неї Соломон, відтак спорудив він Мілло.24 Скоро дочка фараонова перейшла з Давидгороду у свій власний, для неї збудований дім, Соломон заходився будувати Мілло.24 Дочка Фараонова перейшла з Давидового городу в свій власний дом, що їй Соломон збудував; він збудував і Милло.
25 І приносив Соломон три рази річно цілопалення та мирні жертви на жертівнику, що збудував Господеві, і кадив на тому, що перед Господнім лицем. І викінчив він той дім.25 І приносив Соломон тричі на рік усеспалення і мирні пожертви на жертовнику, котрого він спорудив Господові, і кадіння на ньому звершував перед Господом. І завершив він [побудову] дому.25 Соломон жертвував тричі щороку всепалення і мирні жертви на жертовнику, що спорудив Господеві, і палив кадило перед Господом. Так він викінчив храм.25 І жертвував Соломон тричі що року всепалення й мирні жертви на жертівнику, що построїв Господеві, й палив на йому кадило перед Господом. І покінчив він будову.
26 І цар Соломон наробив кораблів в Ецйон-Ґевері, що при Елоті на березі Червоного моря в едомському краї.26 Цар Соломон також побудував кораблі у Ецйон-Ґевері, що при Елоті на березі Червоного моря в едомському краю, на землі Едому.26 Цар Соломон набудував також і кораблів у Еціон-Гевері, що коло Елату, на березі Червоного моря, в Едом-землі.26 Побудував царь Соломон і кораблї в Асіонгабері, коло Елота, на березї Червоного моря в Едом-землї.
27 І послав Хірам кораблями своїх рабів, моряків, що знають море, з рабами Соломоновими.27 І послав Хірам на кораблі своїх підданих моряків, що знали море, із підданими Соломоновими;27 Хірам послав на тих кораблях, разом із слугами Соломона, своїх слуг, моряків, що були обізнані з морем,27 І послав Гирам на тих кораблях своїх підданих мореходів, що з морем обізнані були, вкупі з підданими Соломоновими,
28 І прийшли вони до Офіру, і взяли звідти чотири сотні й двадцять талантів золота, та й привезли до царя Соломона.28 І рушили вони до Офіру, і взяли звідти золота чотириста двадцять талантів, і привезли цареві Соломонові.28 і вони прибули в Офір і взяли звідти 420 талантів золота, і привезли до царя Соломона.28 І прибули вони в Офир, і взяли звідти золота чотириста й двайцять талантів*, і привезли до царя Соломона.