1 І сказав Господь до Ісуса: Не бійся й не лякайся, візьми з собою ввесь військовий люд, та й устань, піди на Ай. Подивися: ось дав Я в руку твою айського царя, і народ його, і місто його, і край його. | 1 Господь сказав Ісусові: Не бійся і не жахайся; візьми з собою увесь народ, придатний для війни, і, підвівшись, рушай на Ай; ось, Я передаю в руки твої царя айського і народ його, місто його, і землю його. | 1 Господь сказав Ісусові: “Не бійся і не занепадай на дусі. Візьми з собою ввесь люд, здатний до бою, та встань і йди на Аї. Ось я даю тобі в руки царя Аї, його народ і його місто; й його землю. | 1 І сказав Господь до Ісуса: Не бійся, ані не жахайся. Візьми з собою всіх військових мужів і, вставши, піди до Ґай. Ось дав Я в твої руки царя Ґай і його землю, | 1 І рече Господь Йозейові: Не лякайсь і не вдавайсь у тугу. Бери ввесь люд спосібний до війни з собою, та й іди проти Гаю. Подам тобі на поталу царя Гайського, нарід його, город його й землю його. |
2 І зробиш Аєві, і цареві його, як ти зробив Єрихонові та цареві його, тільки здобич його та худобу його заберете собі. Постав собі засідку на місто позад нього. | 2 Зроби з Аєм і царем його те саме, що вчинив з Єрихоном і царем його, тільки здобич його і скотину його розподіли поміж собою. І постав засідку позаду міста. | 2 Ти зробиш з Аї та з його царем, як був зробив з Єрихоном та його царем; одначе здобич і скотину заберете собі. Та гляди, зроби засідку з тилу міста.” | 2 і зробиш Ґаям так, як вчинив ти Єрихонові і його цареві, полон і скотину собі візьмеш в полон. Постав же собі засідку містові зі заду. | 2 І зроби з Гаєм і з царем його, як учинив єси з Ерихоном і з царем його; однакже, скільки знайдете лупу там і скотини, заберете собі. Заляжете ж засадом на місто його ззаду. |
3 І встав Ісус та ввесь військовий люд, щоб іти на Ай. І вибрав Ісус тридцять тисяч чоловіка сильних вояків, та й послав їх уночі. | 3 Ісус і увесь народ, придатний до війни, підвівся, щоб іти на Ай; і вибрав Ісус тридцять тисяч вояків хоробрих, і послав їх уночі. | 3 Вирядився Ісус зо своїм збройним людом, щоб іти на Аї. Вибрав він тридцять тисяч хоробрих вояків та й вислав їх уночі | 3 І встав Ісус і ввесь військовий нарід, щоб піти до Ґай. А Ісус вибрав тридцять тисяч мужів сильних в кріпості і післав їх вночі. | 3 І встав Ісус з усїм збройним людом, щоб ійти проти Гая. Ісус вибрав трийцять тисяч хоробрих людей, та й вислав їх уночі. |
4 І він наказав їм, говорячи: Глядіть, чатуйте на Ай з-позад міста, не віддаляйтеся дуже від міста, і будьте всі готові. | 4 І наказав їм, і сказав: Глядіть, ви будете складати засідку поблизу міста за містом; не відходьте далеко від міста, і будьте напоготові. | 4 з таким наказом: “Глядіть, ви маєте зробити засідку на місто, з тилу міста; не відходьте надто далеко від міста й будьте всі напоготові. | 4 І заповів їм, кажучи: Ви вчините засідку зі заду міста. Не будьте далеко від міста і всі будете готові. | 4 І наказав їм: Слухайте! Мусите залягти на місто, і то позад міста, з заходу сонця, та не надто далеко від города і бувайте всї напоготові. |
5 А я та ввесь народ, що зо мною, прийдемо до міста. І станеться, коли вийдуть навперейми нам, як перше, то ми втечемо перед ними. | 5 А я і увесь народ, котрий зі мною, підійдемо до міста. І коли [мешканці Аю] виступлять супроти нас, як і перше, то ми кинемося втікати од них. | 5 Я ж з усім народом, що зо мною, підійдемо до міста, і як вони вийдуть проти нас, як першим разом, ми будемо втікати від них. | 5 І я і всі, що зі мною, підійдемо до міста, і буде, що як вийдуть ті, що живуть в Ґаях нам на зустріч так як і передше, і втечемо від їхнього лиця. | 5 Я ж і всї люде, що зо мною, рушимо проти міста, і як вийдуть вони проти нас уперше, щоб на нас бити, ми будемо втїкати перед ними, |
6 І вийдуть вони за нами, а ми відтягнемо їх від міста, бо скажуть: Вони втікають перед нами, як перше. І ми втечемо перед ними. | 6 Вони кинуться за нами; отак ми відтягнемо їх од міста, бо вони скажуть: Утікають від нас, як перше. Коли ми втікатимемо від них, | 6 І от вони кинуться за нами, аж поки ми їх відтягнемо від міста, бо гадатимуть, що ми втікаємо, як і перше, від них; і як ми будемо втікати від них, | 6 І як лиш вийдуть за нами, відтягнемо їх від міста, і скажуть: Ці втікають від нашого лиця так як і передше. | 6 І гнати муть нас поти, покіль відріжемо їх від міста; бо міркувати муть: Біжать утеком од нас, як і вперед. |
7 А ви встанете з засідки, і здобудете те місто, і Господь, Бог ваш, дасть його вам у вашу руку. | 7 Тоді ви підхопіться із засідки і заволодійте містом; і Господь, Бог ваш, віддасть його в руки ваші. | 7 ви встанете з засідки й займете місто; Господь, Бог ваш, дасть вам його в руки. | 7 Ви ж встанете з засідки і підете до міста. | 7 А як ми будемо втїкати, то ви встанете тодї з залягу та й опануєте город: Господь, Бог ваш, подасть вам його в руки. |
8 І станеться, як ви візьмете місто, то підпалите місто огнем, зробите за Господнім словом. Глядіть, я вам наказав. | 8 Коли візьмете місто, підпаліть місто вогнем, за словом Господнім учиніте. Глядіть, я наказую вам. | 8 А як візьмете місто, запалите його вогнем, чинивши згідно з Господнім словом. Глядіть же, Це мій вам наказ!” | 8 Зробите за цим словом; ось я вам заповів. | 8 Як же город опануєте, тодї запалите його огнем. По слову Господньому чинити мете. Гледїть, се я вам приказав! |
9 І послав їх Ісус, і пішли вони на засідку, та й засіли між Бет-Елом та між Аєм, із заходу від Аю. А Ісус ночував тієї ночі серед народу. | 9 У такий спосіб послав їх Ісус, і вони пішли в засідку, і засіли між Бет-Елом і між Аєм, із західного боку Аю; а Ісус тієї ночі спочивав серед народу. | 9 І вислав їх Ісус, і пішли вони в засідку й засіли між Бетелом та Аї, на захід від Аї. Ісус же ночував тієї ночі серед народу. | 9 І послав їх Ісус, і пішли до засідки, і засіли між Витилем і між Ґаями з моря (заходу) Ґай. | 9 Оце ж вислав їх Йозей, і залягли вони в засїдку, вибравши місце між Бетельом і Гаєм, на захід сонця від Гаю. А Ісус ночував ту ніч між збройним людом. |
10 І встав Ісус рано вранці, і переглянув народ, і пішов він та Ізраїлеві старші перед народом до Аю. | 10 Підвівшись удосвіта, Ісус оглянув народ, і пішов він і старшини Ізраїлеві попереду народу до Аю. | 10 На другий же день устав Ісус рано-вранці, переглянув військо й рушив на його чолі, сам він і старшина Ізраїля, на Аї-місто. | 10 Й Ісус, вставши вранці, провірив нарід, і пішов він і старшини перед лицем народу до Ґай. | 10 Назавтра вранцї перегледїв Йозей військовий люд, і тодї рушив із старшиною Ізрайлевою поперед війська на місто Гай. |
11 А всі вояки, що були з ним, пішли під гору, і підійшли, і прийшли навпроти того міста, і таборували з півночі Аю, а між ним та між Аєм була долина. | 11 І увесь народ, придатний для війни, котрий був з ним, рушив, наблизився і підійшов до міста, | 11 Увесь збройний люд, що був з ним, рушив і, наблизившись, підійшов до міста, і отаборився на північ від Аї, так що між ним та містом була долина. | 11 І ввесь військовий нарід пішов з ним і, пішовши, прийшли проти міста зі сходу, | 11 І йшов увесь військовий люд, що був з ним, і наближились вони до города, та й отаборились на північньому боцї міста, так що між ними і містом була долина. |
12 І взяв він коло п'яти тисяч чоловіка, і поставив їх як засідку між Бет-Елом та між Аєм з заходу міста. | 12 І розташувався станом із північного боку Аю, а між ним і Аєм була долина. Потім узяв близько п'яти тисяч вояків і вчинив з них засідку між Бет-Елом і Аєм, із західного боку міста. | 12 Тоді взяв Ісус яких п'ять тисяч чоловік та й примістив їх у засідку між Бетелом та Аї, на захід від міста. | 12 і засідка міста з моря (заходу). | 12 Тодї взяв він до пяти тисяч чоловіка та й посадив засїдком між Бетельом та Гаєм на західньому боцї міста позад нього. |
13 І розклав народ, увесь табір, що з півночі міста, а задню частину його з заходу міста. І прийшов Ісус тієї ночі на середину долини. | 13 І народ розташував увесь стан, котрий був із північного боку міста, так, що задня частина була з західного боку міста. І прийшов Ісус тієї ночі на середину долини. | 13 А військо розташувалось усім табором на північ від міста, й його задні ряди були на захід від міста; Ісус же провів цю ніч серед долини. | 13 | 13 І як отаборилось військо на півночі від города, а його задні люде стояли на захід сонця від города, зостававсь Йозей вночі насеред долини. |
14 І сталося, як побачив це айський цар, то люди того міста поспішили, і встали рано, і вийшли навперейми Ізраїля на бій, він та ввесь його народ, на означений час перед степ. А він не знав, що є засідка на нього з-позад міста. | 14 Коли побачив те цар айський, тут-таки, з мешканцями міста, підхопившись уранці, виступив супроти Ізраїля на бій, він і весь народ його, на призначене місце перед рівниною. А він не відав, що для нього є засідка позаду міста. | 14 Як же побачив те цар Аї, встав він раненько й рушив у бій проти Ізраїля, сам він і ввесь його люд, на схил проти Арави. Не знав же він, що за містом засіла на нього засідка. | 14 І сталося, як побачив цар Ґай, поспішився і вийшов на зустріч їм прямо на бій, він і ввесь нарід, що з ним, і він не знав, що для нього є засідка поза містом. | 14 Як довідався ж про се Гайський царь, заметушились городяне і рушили рано, щоб ударити на Ізраїля, сам царь і все військо його, на призначене місце, на схід сонця від степу. Та не знав про те, що на заходї від города залягли на нього засїдком. |
15 А Ісус та ввесь Ізраїль удавали, ніби побиті перед ними, і втікали дорогою на пустиню. | 15 А Ісус і увесь Ізраїль, наче переможені ними, відступили до пустелі. | 15 Ісус і всі ізраїльтяни вдали, ніби їх розбито, і кинулись навтеки по дорозі в пустиню. | 15 І побачив Ісус і відійшов він і Ізраїль від їхнього лиця. | 15 Ісус же і всї Ізрайлитяне допустили на себе вдарити та й кинулись утеком ід степу. |
16 А ті скликали ввесь народ, що в місті, щоб гнатися за ними. І гналися вони за Ісусом, і віддалилися від міста. | 16 А вони покликали увесь народ, який був у місті, щоб переслідувати їх; і, переслідуючи Ісуса, віддалилися од міста. | 16 І скликано тоді ввесь народ, що був у місті, щоб гнатися за ними; і кинулись вони за Ісусом і віддалилися від міста. | 16 І пігналися за ізраїльськими синами і вони відійшли від міста. | 16 Тодї наказано всїм людям, що були в городї, уганяти за ними; уганяючи ж за ними, віддалялись вони все дальше та дальше від міста. |
17 І не полишився ніхто в Аї та в Бет-Елі, хто не погнався б за Ізраїлем. І позоставили вони місто відчиненим, та й гналися за Ізраїлем. | 17 У Аї і Бет-Елі не залишилося жодного чоловіка, котрий не погнався б за Ізраїлем. І місто своє вони залишили відчиненим, переслідуючи Ізраїля. | 17 Нікого не зосталось в Аї, ані в Бетелі, що не вийшов би, щоб гнатися за Ізраїлем; полишили місто відкритим і пустилися в погоню за Ізраїлем. | 17 Не остався в Ґаях ніхто, хто не пігнався за Ізраїлем. І оставили місто відкритим і пігналися за Ізраїлем. | 17 І не зосталось нїкого в Гаї і в Бетелї позаду, щоб не метнувся за Ізраїлем; і покинули вони місто з відчиненими ворітьми позад себе і вганяли за Ізраїлем. |
18 І сказав Господь до Ісуса: Простягни списа, що в руці твоїй, до Аю, бо в руку твою його віддам. І простягнув Ісус списа, що в руці його, до міста. | 18 Тоді Господь сказав Ісусові: Простягни списа, котрий у руці твоїй, до Аю, бо Я віддам його в руки твої. Ісус простягнув списа, котрий був у руці його, до міста. | 18 Тоді Господь промовив до Ісуса: “Простягни списа, що в твоїй руці, проти Аї, бо я даю його тобі в руки.” І простяг Ісус списа, що був у руці його, проти міста. | 18 І сказав Господь до Ісуса: Простягни твою руку зі списом, що в твоїй руці проти міста, бо в твої руки Я його передав, і засідки хай скоро встануть з свого місця. І простягнув Ісус свою руку, спис, проти міста, | 18 І промовив тодї Господь до Йозея: Простягни списа, що в руцї в тебе, проти Гаю, бо подам його тобі в руки. І простяг Йозей списа, що був у руцї в нього, проти міста. |
19 А засідка швидко встала зо свого місця, та й побігли, як він простягнув свою руку. І ввійшли вони до міста, і здобули його, і поквапилися та й підпалили те місто огнем. | 19 Ті, що сиділи у засідці миттю звелися з місця того і побігли, тільки-но він простягнув руку свою. І увійшли до міста, і взяли його, і тут-таки підпалили місто вогнем. | 19 Як тільки він простяг руку, люди, що були в засідці, схопились хутенько зо свого місця, і бігцем увійшли в місто, взяли його й негайно підпалили. | 19 і засідки швидко встали з їхнього місця і вийшли, коли він простягнув руку, і пішли проти міста і взяли його і, поспішившись, запалили місто огнем. | 19 Люде ж ті, що лежали в засїдї, схопились, як простяг він руку, і ввійшли в город та й опанували його, і зараз підпалили місто огнем. |
20 І обернулися айські люди позад себе, та й побачили, аж ось знявся дим міста до неба! І не було в них сили, щоб утікати ані сюди, ані туди... А народ, що втікав до пустині, обернувся на тих, хто гнався за ним. | 20 Мешканці Аю, озирнувшись назад, побачили, що дим від міста підноситься до неба. І не було для них місця, куди втікати, ні туди, ані сюди; бо народ (Ізраїля), який біг до пустелі, повернув на переслідувачів. | 20 Оглянулись мешканці Аї-міста й побачили дим, що знімається над містом до неба, й ніхто з них не мав уже спромоги ні туди, ні сюди втікати, бо ті, що втікали в пустиню, обернулись проти своєї погоні. | 20 І мешканці Ґай, оглянувшись позад себе, і побачили дим, що з міста підносився до неба, і не мали куди втекти, сюди чи туди. | 20 Озирнуться тодї Гаяне, коли ж дим над містом устає до неба; тодї втеряли вже снагу сюди чи туди втїкати, бо й ті, що втїкали, обернулись проти них. |
21 А Ісус та ввесь Ізраїль, як побачили, що засідка здобула те місто, і що знявся дим із міста, то вернулися, та й повбивали айських людей. | 21 Ісус та увесь Ізраїль, побачивши, що залишені в засідці захопили місто, і дим від міста підносився [до неба], повернулися і почали винищувати айських людей. | 21 Ісус і ввесь Ізраїль, побачивши, що засідка здобула місто і що дим знімається над містом, обернулись назад і розбили людей Аї-міста. | 21 Й Ісус і ввесь Ізраїль побачили, що засідки взяли місто, і що піднявся до неба дим міста, і повернувшись, побили мужів Ґай. | 21 Бо ж Йозей і всї Ізрайлитяне, побачивши, що місто позад їх опановано та димова хмара встає понад городом, обернулись назад і побивали Гайських горожан. |
22 А ті повиходили з міста навперейми них, і опинилися серед Ізраїля: ті з цього боку, а ті з того. І повбивали їх, так що не позосталося з них нікого, хто врятувався б чи втік. | 22 А ті з міста вийшли назустріч їм, так що вони знаходилися в середині поміж Ізраїльтянами, [з котрих] одні були з одного боку, а інші – з другого. Так винищували їх, що не полишили жодного з них, що зацілів би чи втік. | 22 Інші вийшли теж з міста їм назустріч, і таким робом опинились вони посеред ізраїльтян, що були з одного й з другого боку, і били їх ізраїльтяни, поки не зосталось ні живого, ні втікача. | 22 І ці вийшли з міста на зустріч і були між табором, ці звідси і ці звідти. І побили доки не остався з них живий і втікач. | 22 А ті, що взяли і запалили місто, вийшли з міста на стрічу своїм, а вони опинились тепер серед Ізрайлитян, так що сї били на них і по цїм і по тім боцї; і бито їх поти, покіль не зісталось із них нїкого, щоб утекти чи рятуватись. |
23 А айського царя вони схопили живого, і привели його до Ісуса. | 23 А царя айського взяли живого, і привели до Ісуса. | 23 Царя ж Аї взято живцем і приведено перед Ісуса. | 23 І царя Гай взяли живим і привели його до Ісуса. | 23 Царя ж Гайського взято живцем і приведено перед Йозея. |
24 І сталося, як покінчив Ізраїль забивати всіх айських мешканців на полі, у пустині, що гнали їх по ній, і попадали вони від вістря меча аж до останнього, то вернувся ввесь Ізраїль до Аю, і перебили його вістрям меча. | 24 Коли Ізраїльтяни винищили усіх мешканців Аю у полі, у пустелі, де вони переслідували їх, і коли вони всі до одного впали од вістря меча, тоді всі ізраїльтяни повернули до Аю і винищили його вістрям меча. | 24 Як же Ізраїль вибив геть усіх мешканців Аї в полі та в пустині, кудою погналась була за ним погоня, і як усі вони до останнього полягли від вістря меча, увесь Ізраїль повернувся в Аї і вигубив його вістрям меча. | 24 І як ізраїльські сини перестали вбивати всіх, що в Ґаях, що на рівнинах і в горі на схилі де гналися за ними з нього до кінця, і повернувся Ісус до Ґай і побив їх лезом меча. | 24 Як же вигубили Ізрайлитяне всїх осадників Гайських в чистому полї, в степу, де їх наздоганяно, і як вони попадали від меча всї до останнього, то вернулись усї Ізрайлитяне у Гай, та й повигублювали всїх осадників його. |
25 І було всіх, що впали того дня, від чоловіка й аж до жінки, дванадцять тисяч, усі айські мешканці. | 25 Загиблих того дня мужів і жінок, усіх мешканців Аю, було дванадцять тисяч. | 25 А було всіх тих, що полягли того дня, чоловіків і жінок, дванадцять тисяч, усі мешканці Аї. | 25 І було дванадцять тисяч тих, що впало в тому дні від мужа і до жінки, з усіх, що жили в Ґаях, | 25 А було всїх тих, що полягли того дня, і чоловіків і жінок, дванайцять тисяч осадників Гайських. |
26 А Ісус не опускав своєї руки, що витягнув зо списом, аж поки не вчинив закляттям усіх айських мешканців. | 26 Ісус не опускав руки своєї, котру простягнув зі списом, доки не піддав закляттю всіх мешканців Аю. | 26 Ісус же не спускав руки своєї з простягнутим списом, докіль не винищив дощенту всіх мешканців Аї. | 26 | 26 Йозуа же не спускав руки своєї, що держав у нїй списа, докіль не передав прокляттю всїх осадників Гайських. |
27 Тільки худобу та здобич того міста позабирав собі Ізраїль за словом Господа, що наказав був Ісусові. | 27 Лише худобу і здобич міста цього [сини] Ізраїля поділили поміж собою, за словом Господа, котре [Господь] сказав Ісусові. | 27 Тільки скотину та здобич того міста забрав собі Ізраїль, за Господнім словом, як то Господь наказав був Ісусові. | 27 за вийнятком скота і здобичі, що в місті, все, що ізраїльські сини взяли в полон за приказом Господа, так як Господь заповів Ісусові. | 27 Тільки скотину та здобутий в містї луп позабирали Ізрайлитяне собі по наказу Господньому, що дав Господь Йозейові. |
28 І спалив Ісус Ай, і поклав його вічною руїною, пусткою, і так є аж до цього дня. | 28 І спалив Ісус Ай, і перетворив його на вічні руїни, в пустелю донині. | 28 Аї ж спалив Ісус та обернув його раз назавжди в могилу-руїну - посьогодні. | 28 І спалив Ісус місто огнем, зробив його незаселеною купою на віки до цього дня. | 28 Йозей ж пустив Гай на пожежу і зробив з нього могилу на вічні часи, пустку по сей день. |
29 А айського царя повісив на дереві аж до вечірнього часу. А коли сонце заходило, Ісус наказав, і зняли його трупа з того дерева та й кинули його до входу брами міста. І накидали над ним велику камінну могилу, що стоїть аж до цього дня. | 29 А царя айського повісили на дереві, до вечора; а по заході сонця наказав Ісус, і зняли труп його з дерева, і кинули його біля брами міської, і накидали понад ним велику купу каміння, [котра вціліла] навіть донині. | 29 А царя Аї повісив на дереві аж до вечора. Як же зайшло сонце, велів Ісус зняти з дерева його трупа, й кинуто його при вході до міської брами й насипано над ним велику купу каміння, що лежить там по цей день. | 29 І повісив царя Ґай на подвійному дереві, і був на дереві до вечора. Як заходило сонце Ісус заповів і зняли його тіло з дерева і вкинули його до ями і насипали над ним купу каміння до цього дня. | 29 А царя Гайського повісив на шибеницї до вечора. Як же сонце зайшло, повелїв Йозей зняти його трупа з шибеницї і кинуто його у воріт міста та й насипано над ним високу камяну могилу, що стоїть там і по сей день. |
30 Тоді Ісус збудував жертівника для Господа, Бога Ізраїлевого, на горі Евал, | 30 Тоді Ісус спорудив жертовника Господові, Богові Ізраїля, на горі Евал. | 30 Тоді Ісус спорудив жертовник Господеві, Богові Ізраїля, на Евал-горі, | | 30 Тодї ж таки спорудив Йозуа жертівника Господеві, Богу Ізрайлевому, на Гебал горі, |
31 як наказав був Мойсей, раб Господній, Ізраїлевим синам, як написано в книзі Мойсеєвого Закону, жертівника з цілого каміння, що над ними не підіймали заліза. І принесли на ньому цілопалення для Господа, і приносили мирні жертви. | 31 Як заповідав Мойсей, слуга Господній, синам Ізраїля, про що написано в книжці Закону Мойсеєвого, – жертовник із каменів цілих, на котрі не підіймала людина заліза, – і принесли на ньому приношення всеспалення Господові, і звершили пожертви мирних приношень. | 31 як доручив Мойсей, слуга Господній, ізраїльтянам і як написано в книзі закону Мойсея: жертовник з нетесаного каміння, якого не торкнулося залізне долітце, - і принесли на ньому всепалення Господеві й жертвували мирні жертви. | | 31 Як заповідав раб Господень Мойсей Ізрайлитянам, як стоїть написане в книзї закону Мойсейового, жертівник з нетесаних каменів, що необроблювано їх залїзним знаряддєм, і принесли вони на ньому всепаленнє Господеві і зложили жертви мирні. |
32 І він написав там на тих каміннях відписа Мойсеєвого Закону, що той написав перед Ізраїлевими синами. | 32 І написав [Ісус] там на камінні закони Мойсеєві, котрі він написав перед синами Ізраїля. | 32 І написав там на каменях відпис закону Мойсея, що його написав він був для синів Ізраїля. | | 32 І написав він там на каменнях відпис Мойсейового закону, що написав сей синам Ізрайлевим. |
33 А ввесь Ізраїль, і старші його, і урядники, і судді його, стояли з цього й з того боку ковчегу навпроти священиків-Левитів, що носять ковчега Господнього заповіту, як приходько, так і тубілець, половина його навпроти гори Ґарізім, а половина його навпроти гори Евал, як наказав був Мойсей, раб Господній, благословляти Ізраїлів народ найперше. | 33 Увесь Ізраїль, старшини його, і доглядачі [його], і судді його поставали з того і з другого боку Ковчега навпроти священиків левитів, які носять Ковчега заповіту Господнього, як захожі, так і давні мешканці, одна половина біля гори Ґеризім, а друга половина біля гори Евал, як передніше наказав Мойсей, слуга Господній, щоб вони благословляли народ Ізраїля. | 33 Увесь Ізраїль, старші його, урядовці і його судді, стояли по цім і по тім боці кивота проти священиків-левітів, що несли ковчег Господнього союзу, так чужинці, як і тубільці, половина їх обличчям до Герізім-гори, а половина до Евал-гори, як був велів Мойсей, слуга Господній, зробити перше, ніж будуть благословляти народ. | | 33 І поставали всї Ізрайлитяне, громадські мужі і князї і суддї по цїм і по тім боцї скринї сьвідчення навпроти сьвященників Левійських, що носили скриню закону Господнього, так приходні, як і горожане, одна половина їх навпроти Гарисим гори, а друга половина навпроти Гебал гори, як се приказав було раб Господень Мойсей перше, на те, щоб благословляти людей Ізраїля. |
34 А потім він читав усі слова того Закону, благословення та прокляття, усе так, як написано в Законі. | 34 Відтак прочитав [Ісус] усі слова закону, благословення і прокляття, як написано в книзі закону. | 34 Потім прочитав він усі слова закону, благословення і прокляття, все чисто так, як написано в книзі закону. | | 34 І потім прочитав він усї слова закону, і благословення і прокляття, так, як воно написано в книзї закону. |
35 Не було слова зо всього, що наказав був Мойсей, чого не читав би Ісус перед усіма зборами Ізраїля, і жінок, і дітей, і приходька, що ходить серед них. | 35 Із усього, що Мойсей заповідав [Ісусові], не було [жодного] слова, котрого Ісус не прочитав би перед усім зібранням Ізраїля, і [перед] жінками, і дітьми, і захожими, які були серед них. | 35 І не забракло словечка з того, що його заповідав Мойсей, чого Ісус не прочитав би був перед усією громадою Ізраїля, перед жіноцтвом, перед малечею й перед чужинцями, що серед них перебували. | | 35 Не було нїчого з усього того, що заповідав Мойсей усїй громадї Ізраїльській, чого не прочитав би Йозей перед усією громадою Ізраїля, перед жіноцтвом, і перед малечою і перед чуженицями, що перебували з ними. |