1 Усі заповіді, що я сьогодні наказав тобі, будете пильнувати виконувати, щоб ви жили, і множилися, і ввійшли й посіли той Край, що Господь присягнув вашим батькам. | 1 Усі заповіді, котрі я заповідаю вам сьогодні, прагніть виконувати, щоб ви були живі і розмножилися, і рушили й заволоділи землею, котру, присягнувшись, обіцяв Господь батькам вашим. | 1 «Всі заповіді, що їх заповідаю тобі сьогодні, виконуйте пильно, щоб ви були живі й розросталися та щоб увійшли й зайняли землю, про яку Господь клявся вашим батькам. | 1 Всі заповіді, які я заповідаю вам сьогодні, стережіться творити, щоб ви жили і помножилися і вийшли і унаслідили землю, якою поклявся Господь вашим батькам. | 1 Всї заповідї, що заповідаю тобі сьогоднї, будете додержувати сповняючи їх, щоб були живі і множились і прийшли в землю, що про неї клявся Господь батькам вашим. |
2 І будеш пам'ятати всю ту дорогу, що Господь, Бог твій, вів тебе нею по пустині ось уже сорок літ, щоб упокорити тебе, щоб випробувати тебе, щоб пізнати те, що в серці твоїм, чи будеш ти держати заповіді Його, чи ні. | 2 І пам'ятай увесь шлях, котрим вів тебе Господь, Бог твій, пустелею ось уже сорок літ, щоб упокорити тебе, щоб випробувати тебе і дізнатися, що в серці твоєму, чи будеш дотримуватися заповідей Його, чи ні. | 2 Спогадай увесь той шлях, що ним водив тебе Господь, Бог твій, за цих сорок років у пустині, щоб упокорити тебе, щоб випробувати тебе, щоб довідатися, що в твоєму серці, чи додержуватимеш заповіді його, чи ні. | 2 І памятатимеш кожний шлях, яким попровадив тебе Господь Бог твій в пустині, щоб випробувати тебе, і зло вчинить тобі і випробує те, що в твоїм серці, чи зберігатимеш заповіді його чи ні. | 2 І мусиш памятати всї дороги, що ними водив тебе Господь, Бог твій, усї сорок років, по степу, щоб впокорити тебе, щоб випробовувати тебе, щоб довідатись, що в тебе в серцї, чи додержувати меш заповідї його, чи нї. |
3 І впокорював Він тебе, і морив тебе голодом, і годував тебе манною, якої не знав ти й не знали батьки твої, щоб дати тобі знати, що не хлібом самим живе людина, але всім тим, що виходить із уст Господніх, живе людина. | 3 Він упокорював тебе, морив тебе голодом, годував тебе манною, котрої не відав ти і не знали батьки твої, щоб довести тобі, що не єдиним хлібом живе людина, але усяким [словом], що виходить з уст Господніх, живе людина. | 3 Він упокоряв тебе, морив тебе голодом та годував манною, про яку не знав ні ти, ні твої батьки; щоб ти пізнав, що не тільки хлібом живе людина, але всім, що виходить з уст Господніх, може жити людина. | 3 І зло вчинив тобі і морив тебе голодом і нагодував тебе манною, чого не знали твої батьки, щоб сповістити тобі, що не самим хлібом житиме людина, але кожним словом, що виходить з уст Бога, житиме людина. | 3 І впокорював тебе, і морив тебе голодом; і годував тебе манною, що не знав її, і не знали батьки твої, щоб ти довідався, що не хлїбом тільки живе людина, а всїм, що промовляють уста Господнї, і тим живе людина. |
4 Одежа твоя не витиралася на тобі, а нога твоя не спухла от уже сорок літ. | 4 Одежа твоя не відала зносу на тобі, і нога твоя не спухала, ось уже сорок літ. | 4 Одежа твоя не зношувалась на тобі і твої ноги не попухли за отих сорок літ. | 4 Твоя одіж не роздерлася на тобі, твої ноги не посходились ось сорок літ. | 4 Одїж твоя не розлетїлась на тобі і ноги твої не попухли за сорок років. |
5 І пізнаєш ти в серці своїм, що, як навчає чоловік сина свого, так навчає тебе Господь, Бог твій. | 5 І спізнай у серці твоєму, що Господь, Бог твій, наставляє тебе, як чоловік наставляє сина свого. | 5 Тож признайся в своєму серці, що як чоловік виховує свого сина, так Господь, Бог твій, виховує тебе. | 5 І пізнай твоїм серцем, що так як якась людина картає свого сина, так Господь Бог твій картає тебе. | 5 І мусиш знати в серцї твому, що Господь, Бог твій, карав тебе, як чоловік карає сина свого. |
6 І будеш виконувати заповіді Господа, Бога свого, щоб ходити Його дорогами, та щоб боятися Його, | 6 Отож, пильнуй заповіді Господа, Бога твого, ходи шляхами Його і бійся його. | 6 А ти мусиш додержувати заповіді Господа, Бога твого, ходити дорогами його й боятися його. | 6 І берегтимеш заповіді Господа Бога твого, щоб ходити в його дорогах і боятися його. | 6 Тим же то мусиш додержувати заповідї Господа, Бога твого, ходити дорогами його і боятись його. |
7 бо Господь, Бог твій, уводить тебе до Краю хорошого, до Краю водних потоків, джерел та безодень, що виходять у долині й на горі, | 7 Бо Господь, Бог твій, веде тебе на землю добру, на землю, [де] потоки води, джерела й озера виходять із долин і гір. | 7 Бо Господь, Бог твій, хоче ввести тебе в гарний край, у край долин з водою, з джерелами та підземними водами, що б'ють по рівнинах та по горах; | 7 Бо Господь Бог твій вводить тебе до доброї і великої землі, де потоки вод - джерела безодні виходять по рівнинах і по горах. | 7 Бо Господь, Бог твій, уводить тебе в гарну землю, у землю водяних потоків, криниць і озер, що пробиваються по долинах і по горах; |
8 до Краю пшениці, й ячменю, і винограду, і фіґи, і гранату, до Краю оливкового дерева та меду, | 8 На землю, [де] пшениця, ячмінь, виноградні лози, смоковниці і гранатові дерева, на землю оливкової оливи і меду; | 8 у край пшениці та ячменю й винограду, смоков і ґранат; у край оливкових дерев, олії й меду; | 8 Земля пшениці і ячменю; (де) виноградники, фіґи, ґранати, земля оливкової олії і меду. | 8 У землю пшеницї і ячменю і винограду й смоківниць і гранатової деревини; в землю оливного дерева, багатого на оливу і в землю медом багату, |
9 до Краю, де подостатком будеш їсти хліб, де не забракне нічого, до Краю, що каміння його залізо, а з його гір добуватимеш мідь. | 9 На землю, в котрій без нужди будеш їсти хліб свій і де нічого не бракуватиме тобі, на землю, де каміння – залізо, і з гір котрої добуватимеш мідь. | 9 у край, де їстимеш хліб не серед нужди, і де нічого не бракуватиме тобі; у край, де залізні рудовища, і де з гір добуватимеш мідь; | 9 Земля на якій не в нужді зїси твій хліб і не забракне на ній нічого. Земля, в якій її каміння залізне, і з її гір видобудеш мідь. | 9 В землю, де ти не в нуждї їсти меш хлїб і де нїчого не бракувати ме тобі; в землю, де каміннє желїзне, і де в горах можна тобі викопувати мідь. |
10 І будеш ти їсти й наситишся, і поблагословиш Господа, Бога свого, у тім добрім Краї, що дав Він тобі. | 10 І коли будеш їсти доволі, тоді благословляй Господа, Бога твого, за добру землю, котру Він дав тобі. | 10 там матимеш що їсти і благословитимеш Господа, Бога твого, за добрий край, що його він тобі дав. | 10 І зїси і наситишся, і поблагословиш Господа Бога твого на добрій землі, яку Він тобі дав. | 10 Щоб попоївши ти до сита, прославляв ти Господа, Бога твого, за добру землю, що дав тобі. |
11 Стережися, щоб не забув ти Господа, Бога свого, щоб не пильнувати Його заповідей, і законів Його, і постанов Його, що я сьогодні наказую тобі, | 11 Гляди, щоб ти не забув Господа, Бога твого, не дотримуючись заповідей Його, і законів Його, і настанов Його, котрі нині заповідаю тобі. | 11 Гляди, щоб ти не забув Господа, Бога твого, не додержуючи його заповідей, його рішень і установ, що оце я заповідаю тобі сьогодні. | 11 Вважай на себе, щоб ти не забув Господа Бога твого, щоб переступати його заповіді і суди і його оправдання, які я заповідаю тобі сьогодні, | 11 Бережись, щоб не забувати тобі про Господа, Бога твого, як не додержувати меш заповідї його і присуди його і установи його, що їх заповідаю тобі сьогодня! |
12 щоб, коли ти будеш їсти й наситишся, і добрі доми будуватимеш, і осядеш у них, | 12 Коли будеш їсти доволі, і спорудиш гарні доми і будеш жити в [них] ; | 12 А коли наїсися доволі, коли набудуєш гарних домів і розгосподаришся, | 12 щоб не зївши і наситившись і збудувавши гарні хати і поселившись в них, | 12 Щоб, як їсти меш і будеш ситий, і побудуєш гарні домівки і розгосподаруєшся в них, |
13 а худоба твоя велика та худоба твоя мала розмножиться, і срібло та золото розмножаться тобі, і все, що твоє, розмножиться, | 13 І коли буде в тебе багато великої і дрібної скотини, і буде багато срібла й золота, і всього в тебе буде багато; | 13 коли намножиться в тебе високорослого й дрібного скоту та й матимеш багато срібла й золота, і коли стане множитись усе, що тільки є в тебе, | 13 і коли тобі множаться твої воли і твої вівці, щоб коли тобі множиться срібло і золото і все, що твоє буде, коли множиться тобі, | 13 І намножиться буйна і дрібна скотина в тебе, і стане в тебе багацько срібла й золота, і буде множитись все, що є в тебе, |
14 то щоб не загордилося серце твоє, і щоб не забув ти Господа, Бога свого, що вивів тебе з єгипетського краю, з дому рабства, | 14 То гляди, щоб не запишалося твоє серце, і не забув ти Господа, Бога твого, котрий вивів тебе з Єгипетської землі, з дому рабства. | 14 вважай, щоб не неслось угору твоє серце та щоб не забув ти Господа, Бога твого, який вивів тебе з Єгипетської землі, з дому неволі; | 14 загордівши серцем, щоб не забув ти Господа Бога твого, що вивів тебе з єгипетскої землі, з дому рабства, | 14 Щоб не неслось у гору серце твоє і ти не забув Господа, Бога твого, що вивів тебе з Египецької землї, з дому неволї; |
15 що веде тебе цією великою пустинею, яка збуджує страх, де вуж, сараф, і скорпіон, і висохла земля, де немає води; що Він випроваджує тобі воду з крем'яної скелі, | 15 Котрий провів тебе пустелею великою і страшною, [де] гадюки, отруйне гаддя і скорпіони, і місцини безводні; котрий виточив для тебе [джерело] води з гранітної скелі. | 15 який водив тебе величезною й страшною пустинею, де гадюки, їдовиті вужі й скорпіони, сухий і безводний степ; який виточив тобі з твердої, як кремінь, скелі воду; | 15 який попровадив тебе через ту велику і страшну пустиню, де є змій, що кусає, і скорпіон і спрага, де не було води, який вивів тобі з твердого каменя джерело води, | 15 Що водив тебе величезним і страшенним степом, де пекельні гадюки-сарафи і шкорпіони, і суш безводна, та що точив тобі води з кременистої скелі; |
16 що в пустині годує тебе манною, якої не знали батьки твої, щоб упокоряти тебе, і щоб випробовувати тебе, щоб чинити тобі добро наостанку, | 16 Який годував тебе в пустелі манною, котрої не відали батьки твої, щоб упокорити тебе і випробувати тебе, щоб, зрештою, вчинити тобі добро. | 16 який годував тебе в пустині манною, про яку не знали твої батьки, щоб упокорити тебе та щоб випробувати тебе й остаточно привести тебе до добра; | 16 який годував тебе манною в пустині, чого не знали твої батьки, щоб зло тобі вчинити і випробувати тебе, щоб добро тобі вчинити в кінці твоїм. | 16 Годував тебе в степу манною, що її не знали батьки твої, про те, щоб упокорити тебе, і про те, щоб випробувати тебе, щоб добро чинити тобі в будуччинї твоїй, |
17 щоб ти не сказав у серці своїм: Сила моя та міць моєї руки здобули мені цей добробут. | 17 І щоб ти не сказав у серці твоєму: `Моя сила і міцність руки моєї надбали мені багатство оце`. | 17 і щоб ти не казав у своєму серці: та це моя власна сила й моя міцна рука здобулася на ті блага. | 17 Щоб ти не сказав в твоїм серці: Моя сила і міць моєї руки вчинили мені велику оцю силу. | 17 І щоб ти не казав в серцї свому: Сила моя й потуга руки моєї здобули менї сї маєтки! |
18 І будеш ти пам'ятати Господа, Бога свого, бо Він Той, що дає тобі силу набути потугу, щоб виконати Свого заповіта, якого присягнув Він батькам твоїм, як дня цього. | 18 Але щоби пам'ятав Господа, Бога твого, бо Він дасть тобі силу надбати багатство, щоб виконати, як нині, заповіта Свого, котрий Він клятвою підтвердив батькам твоїм. | 18 Пам'ятай про Господа, Бога твого, бо то він дає тобі силу на здобуття цих благ, щоб Дотримати свій союз, про який він клявся твоїм батькам, як воно сьогодні й сталось. | 18 І памятатимеш Господа Бога твого, бо Він дає тобі силу чинити міць і щоб Він поклав свій заповіт, яким поклявся твоїм батькам, так як сьогодні. | 18 А мусиш памятати про Господа, Бога твого, що він дає тобі силу здобувати маєтки; щоб він додержав завіт свій, котрим він клявся батькам твоїм, як се нинї сталось. |
19 І станеться, якщо справді забудеш ти Господа, Бога свого, і підеш за іншими богами, і будеш їм служити, і будеш вклонятися їм, то врочисто свідчу вам сьогодні, ви конче погинете! | 19 А якщо ти забудеш Господа, Бога твого, і підеш за іншими богами, і будеш слугувати їм і поклонятися їм, то засвідчую вам сьогодні, що ви загинете. | 19 Коли ти таки й забудеш за Господа, Бога твого, і потягнеш за іншими богами та й станеш їм служити й падати перед ними лицем до землі, то ось нині я свідчуся вам, що напевно загинете; | 19 І буде, коли забуваючи забудеш Господа Бога твого і підеш за іншими Богами і послужиш їм і поклонишся їм, свідчу вам сьогодні, що знищенням згинете; | 19 І станеться, коли ти забудеш про Господа, Бога твого, та пійдеш за иншими богами, і станеш служити їм і покланятись перед ними, то я сьвідчусь перед вами сьогоднї, що певно ви погибнете; |
20 Як ті люди, що Господь вигубляє з-перед вас, так ви погинете за те, що не будете слухатися голосу Господа, Бога вашого! | 20 Як народи, котрих Господь винищує перед лицем вашим, отак погинете [й ви] за те, що не послухали голосу Господа, Бога вашого. | 20 так само, як народи, що їх Господь вигубить перед вами, так згинете й ви за те, що не послухали голосу Господа, Бога вашого.» | 20 так як і інші народи, які Господь вигублює перед вашим лицем, так згинете, через це, що не послухали ви голосу Господа Бога вашого. | 20 Так само, як ті народи, що губить їх Господь поперед вами, так і ви згинете за те, що не слухаєте голосу Господа, Бога вашого. |