1 Рога до уст своїх, та й засурми: на дім Божий спадає неначе орел, бо переступили вони заповіта Мого, і на Закона Мого повстали.1 Сурму до уст твоїх! Як орел [налетить ] на дім Господній за те, що вони порушили заповіта Мого і зневажили закон Мій!1 Приклади сурму до твого рота, - мов сторож Господнього дому, за те, що вони порушили союз мій і від закону мого відступили.1 (Я піду) до їхнього лона як земля, як орел на господний дім, томущо вони переступили мій завіт і були безбожні проти мого закону.1 Приложи трубу до уст твоїх! Як орел (налетять) на дом Господень за те, що вони поломали вмову зо мною, і переступили закон мій!
2 До Мене взивають вони: Мій Боже, познали Тебе ми, Ізраїлю!2 До мене будуть кричати: Боже мій! Ми пізнали Тебе, ми – Ізраїль.2 Вони взиватимуть до мене; «Боже мій, ми ж тебе знаємо, ми - Ізраїль!»2 До Мене закличуть: Боже, ми Тебе пізнали.2 Покликати муть до мене: Боже мій! ми ж тебе знаємо, ми - Ізраїль!
3 Покинув Ізраїль добро, ворог його пожене!3 Відкинув Ізраїль добре; ворог буде переслідувати його.3 Ізраїль добро геть відкинув, ворог буде за ним гонитися.3 Бо Ізраїль повернув добро, переслідували ворога.3 Нї! відкинув Ізраїль добро, то ж ворог буде вганяти за ним.
4 Вони ставлять царя, але не від Мене, вони князя ставлять, але Я не знаю! Вони з срібла свого та із золота свого божків наробили собі, щоб загинути,4 Настановляли царів самі, без Мене; настановляли князів, але без Мого дозволу; із срібла свого і золота свого вчинили собі ідолів: Звідти – погибель.4 Вони царів настановили, та не від мене; князів собі робили, а я про те не відав.4 Собі поставили царя і не задля Мене, заволоділи і Мені не сповістили. Їхнє срібло і їхнє золото зробили собі в ідоли, щоб бути вигубленими.4 Ви без мене поставляли царів над собою; обирали собі князїв, мене не питавши; а з срібла свого та з золота свого собі боввани робили: ось, ізза чого погибель!
5 відкинув теля твоє Я, Самаріє! Мій гнів запалився на них, аж доки не можуть вони від провини очиститись?5 Покинуло тебе теля твоє, Самаріє! Спалахнув гнів Мій на них; аж доки не можуть вони очиститися?5 Твого бичка, о Самаріє, я відкинув; гнів мій на них палає; докіль вони очиститись не зможуть?5 Відкинь твоє теля, Самаріє. Розгнівився на них мій гнів. Аж доки не можуть очиститися в Ізраїлі?5 Покинув тебе, Самариє, телець твій! запалав гнїв мій на них; доки ж не зможуть вони очиститись?
6 Бо й воно від Ізраїля. Зробив його майстер, і воно то не Бог, бо теля самарійське на кавалки обернеться.6 Бо він також – вчинок Ізраїля. Художник виготовив його, і тому він – не бог; на куски перетвориться теля Самарійське!6 Бо він від Ізраїля походить: то ремісник зробив його і він - не Бог. На тріски розлетиться бичок самарійський.6 І це зробив столяр, і не є богом. Чому зводило твоє теля, Самаріє.6 Бо й той (ідол) - дїло Ізраїля. Ремесник уробив його, як же йому бути Богом? в куски розпадеться бик Самарийський!
7 А що вітер вони засівають, то бурю пожнуть, в них не буде й колосся, а зерно не видасть муки, коли ж видасть, чужі поковтають її.7 Оскільки вони сіяли вітер, то й пожнуть бурю; колоска на стеблині не буде у них, зерно не дасть борошна, а якщо дасть, то чужі проковтнуть його.7 Вони бо сіють вітер і пожнуть бурю: на їхньому стеблі нема колосся, муки воно не вродить; а як і вродить, то чужі його поглинуть.7 Бо посіяли знищене вітром, і їхнє знищення їх захопить. Пригорща не мала сили зробити муки. Якщо ж і зробить, чужі її зїдять.7 Сїяли вони вітра, так жати муть бурю: колоса на стеблї в нього не буде, не дасть муки зерно, а хоч би й дало, то чужі з'їдять,
8 Ізраїль проковтнений, став між народами він як та річ, що до неї немає замилування.8 Поглинутий Ізраїль! Тепер вони будуть серед народів, як непридатна посудина.8 Поглинутий Ізраїль! Тепер він став поміж народами, немов посудина безвартна.8 Затонув Ізраїль, тепер став в народах як непотрібний посуд.8 З'їдять і самого Ізраїля; і будуть вони у чужоземцїв за пусту посудину.
9 Бо вони відійшли до Ашшуру, як дикий осел, що самітний собі, а Єфрем за любов дає дари любовні.9 Вони пішли до Ашшуру, як дикий віслюк, що одинаком блукає; Єфрем подарунками дбав про добре ставлення до себе.9 Вони бо пішли до Ашшура, - немов дикий осел, самітний, одинокий - Ефраїм найняв собі коханців.9 Бо вони пішли до ассирійців. Зацвив сам Ефраїм, полюбили дари.9 Вони пійшли до Ассура, мов той дикий осел, що пустопаш блукає: Ефраїм купував прихильність подарунками.
10 І хоч вони здобувають прихильників серед поганів, Я їх позбираю тепер, і незабаром вони перестануть помазувати царя, і князів.10 Хоч вони й посилали дари до народів, але невдовзі Я заберу їх, і вони почнуть страждати від ярма царя князів.10 Та хоч вони поміж народами їх наймуть, я їх тепер зберу докупи і вони почнуть зменшуватись від тягару царя та князів.10 Через це будуть видані в народах. Тепер Я їх прийму, і перестануть вкоротці помазувати царя і володарів.10 Та хоч вони й посилали чужинцям данини, то, наколи я зберу їх докупи, почнуть вони впадати під тягарем царя над князями.
11 Бо жертівників був намножив Єфрем, щоб грішити, на провину йому стали ці жертівники!11 Бо вже чимало жертовників набудував Єфрем для гріха – для гріха й прислужилися йому ці жертовники.11 Ефраїм намножив собі жертовників, щоб грішити; жертовники й були для нього, щоб грішити.11 Бо Ефраїм намножив жертівники, на гріхи стали йому улюблені жертівники.11 Много жертівників про гріх Ефраїм спорудив, та й на (кару за) гріх йому ті жертівники вийшли.
12 Я можу йому написати Закон Свій хоч тисячу разів, як чуже пораховане буде!12 Написав Я йому важливі закони Мої, але вони сприйняли їх, немов би чужі.12 Хоч би я написав йому і тьму моїх законів, - вони б їх за щось чуже вважали!12 Запишу йому множество (приписів) і його закони, за чужі вважалися улюблені жертівники.12 Важні я йому написав закони, та вони, мов чужі, в нього поробились.
13 Вони ж жертви кохають, ріжуть м'ясо й їдять, та Господь не вподобує їх. Тепер Він згадає про їхню провину та їхні гріхи покарає, вони до Єгипту повернуться!13 У жертвоприношеннях Мені вони приносять м'ясо, і їдять його; Господові неприємні вони; нині Він пригадає нечестя їхнє і покарає їх за гріхи їхні: вони повернуться до Єгипту.13 Їм жертви довподоби. Нехай жертвують м'ясо й споживають! А Господові вони не вгодні. Тепер він пригадає їхню несправедливість і за гріхи їх покарає: вони повернуться у Єгипет.13 Томущо коли принесуть в жертву і їстимуть мясо, Господь їх не прийме. Тепер Він згадає їхні неправедності і пімстить їхні гріхи. Вони повернулися до Єгипту і в ассирійців їстимуть нечисте.13 Вони приносять в жертву менї мясо, щоб самі його їли; Господеві вони невгодні; безбожність їх нїколи в нього з думки не сходить, і він буде їх однако за гріхи карати: вернуться вони в Египет (у неволю).
14 Ізраїль забув про свого Творця та й будує палати, а Юда намножив твердинні міста, та пошлю Я огонь на його ці міста, і пожере він палати його!14 Забув Ізраїль Творця свого і влаштував капища, і Юда наспоруджував багато фортечних міст; але Я пошлю вогонь на міста його, – і пожере палаци його.14 Ізраїль бо Творця свого забув, палаців собі набудував. Та й Юда намножив укріплених міст; та я пошлю вогонь на його міста, й він пожере його твердині.14 І забув Ізраїль Того, Хто його створив, і збудували жертівники, і Юда помножив міста з мурами. І пішлю огонь на його міста, і він пожере їхні основи.14 Творця свого забув Ізраїль та построїв собі божницї, та й Юда побудував міста утверджені; та я пошлю огонь на міста його, - він пожере палати його.