1 І сталося за шостого року, шостого місяця, п'ятого дня місяця сидів я в своєму домі, а Юдині старші сиділи передо мною, то впала там на мене рука Господа Бога.1 І сталося шостого року, шостого [місяця], п'ятого дня місяця, сидів я в домі своєму, і старшини юдейські сиділи перед обличчям моїм, і лягла на мене там рука Господа Бога.1 У шостому році, у шостому місяці, на п'ятий день місяця сидів я в моїй домівці, а передо мною сиділи старші юдейські, коли там з'явилась надо мною рука Господа Бога.1 І сталося, що в шостому році, в пятому місяці, в пятому (дні) місяця, я сидів у домі, і старшини Юди сиділи переді мною, і на мені була господня рука,1 У шестому ж роцї, в шестому місяцї, на пятий день місяця, седїв я в домівцї моїй, а передо мною седїли громадські мужі Юдейські, і зійшла там на мене рука Господня.
2 І побачив я, аж ось подоба, на вигляд чоловіка: від виду стегон його й додолу огонь, а від стегон його й догори на вигляд сяйва, ніби палаюча мідь.2 І побачив я: І ось, подоба [мужа], наче вогненна, і від крижів його і нижче – вогонь, і від крижів його і вище – наче сяяння, наче світло полум'я.2 Дивлюсь я, аж тут щось, подобою схоже на людину. Від того, що скидалось у нього на крижі, униз - вогонь, а від крижів угору - немов сяйво, неначе блиск бурштину.2 і я побачив і ось подоба людини, від його бедр і до долу огонь, і від його бедр вгору як вид бурштина.2 Дивлюсь, аж ось видиво, схоже на людину. Від його чересел у низ - огонь, і від його чересел у гору - сяєво, мов розпалена мідь блискуча.
3 І витягнув Він подобу руки, і взяв мене за волосся моєї голови, а Дух підійняв мене між землею та між небом, і впровадив мене до Єрусалиму в Божих видіннях, до входу внутрішньої брами, зверненої на північ, де місце перебування ідола, що викликує заздрість.3 Наче простягнув Він руку і взяв мене за волосся голови моєї, і Дух підняв Мене поміж небом і землею, і приніс мене у видіннях Божих до Єрусалиму, до входу внутрішньої брами, що дивиться на північ, де стояв був ідол ревнощів, що сприяє ревнощам.3 Він простяг неначе руку й узяв мене за волосся, і дух підняв мене між небом та землею і приніс мене в Божих видіннях до Єрусалиму, у внутрішню браму, що звернена на північ, де стояв бовван ревнощів, що побуджує ревнощі.3 І він простягнув подобу руки і взяв мене за мій чуб, і взяв мене дух посеред землі і посеред неба і повів мене до Єрусалиму в божому видінні, до переддверей брами, що дивилася на північ, де був стовп купця.3 І неначе простяг він руку, й вхопив мене за волоссє на голові в мене, й підняв мене дух у гору між землею й небом та й понїс у Божих видивах у Ерусалим, до ввіходу в середню браму, що обернена на північ, де стояв ідол ревновання, що розбуджує ревнованнє.
4 І ось була там слава Ізраїлевого Бога, як той вид, що я бачив у долині!4 І ось, там була слава Бога Ізраїлевого, схожа на ту, котру я бачив на полі.4 І ось слава Бога Ізраїля постала там, схожа на те видіння, що я бачив на рівнині.4 І ось там була слава Господа Бога Ізраїля за видінням, яке я бачив на рівнині.4 І ось, там слава Бога Ізраїлського, схожа на те видиво, що бачив я на полі.
5 І сказав Він до мене: Сину людський, зведи очі свої в напрямі на північ! І звів я очі свої в напрямі на північ, аж ось з півночі, від брами жертівника, був той ідол заздрости при вході.5 І сказав мені: Сину людський! Зведи очі свої на північ, і я звів очі мої на північ, і ось, з півночі біля воріт жертовника – той ідол ревнощів при вході.5 І сказав мені: «Сину чоловічий! Підведи твої очі до півночі!» І я підвів мої очі на північ, аж ось на північ від жертовної брами той бовван ревнощів, при вході.5 І Він сказав до мене: Людський сину, поглянь твоїми очима на північ. І я поглянув моїми очима на північ, і ось з півночі до брами, що на сході.5 І сказав менї: Сину чоловічий! поверни очима на північ; я ж і кинув очима на північ, аж се - стоїть ід півночи від жертівної брами той ідол ревновання коло ввіходу.
6 І сказав Він до мене: Сину людський, чи ти бачиш, що вони роблять! Це великі гидоти, що Ізраїлів дім робить тут, щоб віддалитися від Моєї святині! Та ти знову побачиш іще більші гидоти.6 І сказав Він мені: Сину людський! Чи бачиш ти, що вони вчиняють? Велику мерзоту, яку чинить дім Ізраїлів тут, щоб Я відійшов од святині Моєї! Але обернися, і ти побачиш ще гидкішу мерзоту.6 І сказав він мені: «Сину чоловічий! Чи бачиш ти, що вони коять? Ті великі мерзоти, що виробляє тут дім Ізраїля, щоб віддалити мене від моєї святині? Та ти побачиш іще більші мерзоти!»6 І сказав до мене: Людський сину, чи ти побачив, що ці чинять? Вони тут чинять великі беззаконня, щоб Я відступив від моїх святих. І ще побачиш більші беззаконня.6 І сказав він менї: Сину чоловічий! чи бачиш ти, що вони коять? Се велика гидота, що виробляє тут дом Ізрайлїв, так що я постановив відступитись од моєї сьвятинї. Та обернись, а побачиш іще більшу мерзоту.
7 І привів мене до входу подвір'я, і побачив я, аж ось дірка в стіні!7 І привів мене до входу на подвір'я, і я глянув, і ось, у мурі – щілина,7 І він привів мене до входу в дворище. Подививсь я: аж ось у мурі щілина.7 І ввів мене до переддверя двору7 І привів мене до ввіходу в дворище; я подививсь, аж у мурі щілина.
8 І сказав Він мені: Сину людський, прокопай дірку в стіні! І прокопав я в стіні, аж ось вхід!8 І сказав мені: Сину людський! Підкопай мура. І я підкопав мура, і ось, якісь двері.8 І сказав мені: «Сину чоловічий! Зроби діру в мурі.» Пробив я діру в мурі, і ось двері.8 і сказав до мене: Людський сину, копай. І я копав, і ось одні двері.8 І каже він менї: Сину чоловічий! пробери мур, і я пробрав мур, і ось двері.
9 І сказав Він до мене: Увійди, і побач ті злі гидоти, які вони роблять отут!9 І сказав мені: Зайди і подивися на гидкі мерзоти, які вони чинили тут.9 І сказав мені: «Увійди та подивись на гидкі мерзоти, що вони там коять.»9 І сказав до мене: Ввійди і поглянь на беззаконня, які ці тут чинять.9 І сказав менї: Увійди туди та споглянь на ті плюгаві мерзоти, які вони тут коять.
10 І ввійшов я й побачив, аж ось усякий вид плазуна та огидливої звірини, і всякі божки Ізраїлевого дому, накреслені на стіні навколо кругом...10 І зайшов я, і бачу, що ось, всілякі зображення плазунів і нечистих тварин, і всілякі ідоли дому Ізраїлевого, намальовані довкола на стінах.10 Увійшов я і побачив усякого роду гадів і гидких тварин, і всяких бовванів дому Ізраїля, вимальованих скрізь навколо по стінах.10 І я ввійшов і я побачив, і ось безумні гидоти і всі ідоли дому Ізраїля записані на ній довкруги,10 Я ввійшов і побачив всякі образи гидкого гаду та нечистих животин і всякі ідоли дому Ізрайлевого, вимальовані кругом по стїнах.
11 А сімдесят чоловіка зо старших Ізраїлевого дому та Яазанія, Шафанів син, що стояв посеред них, стояли перед ними, і кожен мав у своїй руці свою кадильницю, і підіймалися пахощі з хмари кадила.11 І сімдесят мужів із старших дому Ізраїлевого стоять перед ними і Яазанія, Шафанів син серед них; і кожного в руці – своє кадило, і густа хмара кадіння підноситься догори.11 І сімдесят мужів зо старших дому Ізраїля, а серед них Яазанягу, син Шафана, стоять перед ними; кожен з кадильницею в руках, і пахощі від кадила линули вгору.11 і сімдесять чоловік з старшин дому Ізраїля, і Єзонія син Сафана стояв посеред них перед їхнім лицем, і кожний мав свою кадильницю в руці, і піднімався дим ладану.11 А сїмдесять мужів із старшин із дому Ізрайлевого стоять перед ними, та й Езанїя Сафаненко серед них, а кожен держав кадильницю в руцї, і густий дим од кадила підіймався в гору.
12 І сказав Він до мене: Чи бачив ти, сину людський, що роблять Ізраїлеві старші в темноті, кожен у кімнатах своїх ідолів? Бо говорять вони: Господь нас не бачить, Господь покинув цей Край...12 І сказав мені: Чи бачиш, сину людський, що вчиняють старшини дому Ізраїлевого у темряві, кожний у розмальованім своїм покої? Бо кажуть: Не бачить нас Господь, залишив Господь цю землю.12 І сказав до мене: «Чи бачиш, сину чоловічий, що старші дому Ізраїля коять потай, кожен у своїй кімнаті з образами? Бо кажуть: Господь нас не бачить, Господь покинув країну.»12 І Він сказав до мене: Людський сину чи ти побачив те, що чинять старшини дому Ізраїля, кожний з них в своїй скритій кімнаті? Томущо сказали: Не бачить Господь, Господь оставив землю.12 І сказав він до мене: Чи бачиш, сину чоловічий, що старші дому Ізрайлевого коять потай, кожен у своїй коморі? бо кажуть: Господь нас не бачить, Господь покинув сю країну.
13 І сказав Він до мене: Ти знову побачиш ще більші гидоти, які вони роблять.13 І сказав мені: Обернись, і побачиш ще огидніші мерзоти, які вони чинять.13 Далі сказав до мене: «Та побачиш іще куди гірші мерзоти, що вони виробляють.»13 І Він сказав до мене: Ще побачиш більші беззаконня, які ці чинять.13 Потім каже менї: Обернись, а побачиш іще гірші гидоти, що вони виробляють.
14 І Він запровадив мене до входу до брами Господнього дому що на півночі, аж ось там сидять жінки, що оплакували Таммуза.14 І привів мене до входу у браму дому Господнього, котрі на північ, і ось, там сидять жінки і оплакують Таммуза,14 І привів мене до входу в ворота дому Господнього, що на півночі; аж ось там сидить жіноцтво, голосячи по Таммузі.14 І Він ввів мене до переддверя брами господнього дому, що гляділа на північ, і ось там жінки, що сидять, оплакуючи Фамуза,14 І повів мене до ввіходу в ворота дому Господнього, що 'д півночі, аж ось, там седить жіноцтво, голосючи по Таммузї.
15 І сказав Він до мене: Чи ти бачив, сину людський? Ти знову побачиш гидоти ще більші від цих!15 І сказав мені: Чи бачиш, сину людський? Обернись, і побачиш ще огиднішу мерзоту,15 І сказав до мене: «Чи бачиш, сину чоловічий? Та ти побачиш іще гірші, ніж ці, гидоти.»15 і Він сказав до мене: Чи ти побачив, людський сину? І ще побачиш задуми більші від цих.15 І сказав ізнов до мене: Чи бачиш, чоловічий сину? та обернись, а побачиш іще гірші гидоти.
16 І Він запровадив мене до внутрішнього подвір'я Господнього дому. Аж ось при вході до Господнього храму, між притвором та між жертівником, було біля двадцяти й п'яти чоловіка: спини їхні до Господнього храму, а їхні обличчя на схід, і вони кланялися до сходу, до сонця.16 І завів мене до внутрішнього двору храму Господнього, і ось, поміж притвором і жертовником, близько двадцяти п'яти мужів [стоять ] спинами своїми до храму Господнього, а обличчями своїми на схід, і кланяються на схід сонцю.16 І він повів мене до внутрішнього дворища Господнього дому, і ось там коло входу в Господню святиню, між сіньми та жертовником, стоїть з двадцять п'ять людей, спиною до Господньої святині, а лицем до сходу. Вони поклонялись до сходу, до сонця.16 І ввів мене до внутрішнього двору господнього дому, і ось при переддверях господнього храму між еламом і між жертівником, яких двадцять мужів, їхні зади до господнього храму і їхні лиця впереді, і ці покланяються сонцю.16 І повів мене на середнє дворище в дому Господньому, і ось, там коло ввіходу в дом Господень, між сїньми та жертівником стоїть чоловіка з двайцять і пять, плечима до дому Господнього, а лицем ід сходу сонця.
17 І сказав Він до мене: Чи ти бачив, сину людський? Чи легко Юдиному дому, щоб не робити тих гидот, які вони роблять отут? Бо вони наповнили Край насильством, і знову гнівають Мене, й ось вони держать зелені галузки при носі своїм.17 І сказав мені: Чи бачиш, сину людський! Чи замало домові Юдиному, щоб чинити таку мерзоту, котру вони чинять тут? Але вони іще землю напоїли нечестям і вельми гнівлять Мене, і ось, вони гілки підносять до носа свого.17 І він сказав до мене: «Бачиш, сину чоловічий? Ще мало домові Юди тих гидот, що тут коять; вони ще розповсюджують по землі насильство і знову доводять мене до гніву. Дивись, вони прикладають галузку до носа.17 І Він сказав до мене: Чи ти побачив, людський сину? Чи це мале для дому Юди чинити беззаконня, які тут вчинили? Томущо наповнили землю беззаконням, і ось вони як ті, що кплять.17 І каже менї: Бачиш, чоловічий сину? Ще мало Юдиному дому тої гидоти, що вони тут коять, вони ще й надто сповняють землю безбожностю, і доводять мене до гнїву. Дивись, вони прикладають галузки до носів своїх.
18 Тому то й Я зроблю з лютістю: око Моє не змилується, і милосердя не буду Я мати. І вони будуть кликати сильним голосом в вуха Мої, та Я їх не почую!...18 За це Я також почну діяти люто; не пожаліє око Моє, і не помилую; і хоч би вони волали у вуха Мої гучним голосом, – не почую їх.18 За те ж і я чинитиму з ними в гніві: око моє не пощадить, не змилосерджусь і хоч би вони і як голосно до моїх вух взивали, я їх не почую.»18 І я зроблю з ними в гніві. Моє око не пощадить, ані не помилую.18 За те ж і я чинити му в досадї своє. Не пощадить око моє, й не помилую; і хоч би вони громовим голосом до уш моїх покликали, я їх не вислухаю.