1 Того дня цар Ахашверош віддав цариці Естері дім Гамана, ненависника юдеїв, а Мордехай став перед цареве обличчя, бо Естер виявила, хто він для неї. | 1 Того дня цар Артаксеркс віддав цариці Естері дім Гамана, ворога юдеїв; а Мордехай став перед цареве обличчя, бо Естер оповіла, хто він для неї. | 1 Дванадцятого місяця, тобто місяця Адара, тринадцятого дня, коли мав бути виконаний наказ царя й його веління, у той день, коли вороги юдеїв сподівалися взяти гору над ними, сталось навпаки, бо то юдеї вийшли переможно над своїми ворогами. | 1 І в тому дні цар Артаксеркс подарував Естері те, що належало до Амана диявола, і цар закликав Мардохея, бо Естера відкрила, що він її кревний. | 1 Того ж дня віддав царь Артаксеркс царицї Естері дім Амана, ворога Юдеїв; а Мардохей ввійшов перед лице цареве, бо Естер призналась, хто він для неї. |
2 І зняв цар свого персня, що забрав від Гамана, та й дав його Мордехаєві, а Естер настановила Мордехая над Гамановим домом. | 2 І зняв цар свого персня, котрого він забрав від Гамана, і віддав його Мордехаєві; а Естер настановила Мордехая доглядачем над Гамановим домом. | 2 Юдеї зібрались у своїх містах по всіх країнах царя Ксеркса, щоб накласти руку на тих, хто задумували на них лихо. І ніхто не міг устоятися перед ними, бо страх перед ними спіткав усі народи. | 2 А цар взяв перстень, який відібрав в Амана, і дав його Мардохеєві, й Естера поставила Мардохея на всім, що було Амана. | 2 І зняв царь свій перстень, що одняв від Амана, та й віддав його Мардохейові; а Естер настановила Мардохея доглядником над домом Амановим. |
3 І Естер далі говорила перед обличчям царя. І впала вона перед його ногами, і плакала та благала його відвернути лихо аґаґ'янина Гамана та задуми його, які задумував був на юдеїв... | 3 І говорила Естер далі перед царем, і впала до його ніг, і плакала, і благала його відвернути лихий замір аґаґ'янина Гамана і задум його, котрий він мав супроти юдеїв. | 3 Князі країн, сатрапи, начальники й царські урядовці підтримували юдеїв, бо на них напав страх перед Мардохеєм. | 3 І додавши, сказала до царя і припала до його ніг і благала відсунути зло Амана і те, що він зробив Юдеям. | 3 І говорила Естер далї перед царем, і впала йому в ноги, й плакала й благала його, відвернути злобу Амана Вугейця і намір його, задуманий проти Юдеїв. |
4 І простягнув цар до Естери золоте берло, а Естер устала й стала перед царевим обличчям, | 4 І протягнув цар до Естери золоте берло; і підвелася Естер, і стала перед обличчя царя, | 4 Бо Мардохей став великим у царському домі, і слава про нього розходилась по всіх країнах, цей бо чоловік, Мардохей, ставав дедалі сильнішим. | 4 А цар простягнув Естері золоту палицю, Естера ж встала, щоб стати перед царем. | 4 І простяг царь до Естери золотий скипетр; і підвелась Естер, і стала перед лицем царевим, |
5 та й сказала: Якщо це цареві вгодне, й якщо знайшла я ласку перед обличчям його, і вгодна ця річ перед царевим обличчям та вгодна я в очах його, нехай буде написано, щоб були повернені ті листи задумів аґаґ'янина Гамана, Гаммедатового сина, що написав був повигублювати юдеїв, які є в царевих округах. | 5 І сказала: Якщо цареві бажано, і якщо я знайшла прихильність перед ним, і справедлива ця справа перед царем, і подобаюся я очам його; то нехай буде написано, щоб завернули листи аґаґ'янина Гамана, Гаммедатового сина, котрі написав він про винищення юдеїв по всіх провінціях царевих. | 5 Юдеї повбивали всіх своїх ворогів, стинаючи їх мечем, вирізуючи та винищуючи їх. Вони чинили із своїми ворогами, що хотіли. | 5 І сказала Естера: Якщо ти вважаєш за відповідне і я знайшла ласку, хай пішлеться, щоб завернути письма післані Аманом, в яких написано вигубити юдеїв, які є в твоїм царстві. | 5 Та й промовила: Коли цареві до вподоби, і коли я запобігла ласки перед лицем царевим, і ся справа справедлива перед царем, та й я подобаюсь очам його, то нехай би було написано, щоб відкликано письма по наміру Амана, сина Амадатового, Вугейця, ним писані про згубу Юдеїв по всїх царських країнах; |
6 Бо як я могла б дивитися на лихо, що спіткає народ мій, і як я могла б дивитися на загибіль роду свого? | 6 Бо, як я можу дивитися на лихо, котре спіткає мій народ, і як я можу пережити загибель моїх рідних? | 6 В Сузи-замку юдеї вбили й вигубили 500 чоловік. | 6 Бо як я зможу дивитися на скривдження мого народу і як я зможу спастися в погибелі мого роду? | 6 Бо як я можу дивитись на лихо, що спаде на народ мій, і як менї дивитись на загибель рідних моїх? |
7 І сказав цар Ахашверош до цариці Естери та до юдеянина Мордехая: Ось я дав Естері дім Гамана, а його повісили на шибениці за те, що простяг був руку свою на юдеїв. | 7 І сказав цар Артаксеркс цариці Естер і Мордехаєві юдеєві: Ось я дім Гаманів віддав Естері, і його самого повісили на дереві за те, що він клав руку свою на юдеїв; | 7 І Паршандату і Далфона, і Аспату, | 7 І цар сказав Естері: Якщо я дав ввесь маєток Амана і я тобі подарував і я його повісив на дереві, томущо він підняв руки на юдеїв, що ще шукаєш? | 7 І сказав царь Артаксеркс до цариці Естери й до Мардохея Юдея: От я віддав дім Аманів Естері, а його самого повісили на дереві за те, що він накладав руку свою на Юдеїв; |
8 А ви пишіть до юдеїв, як добре в ваших очах, в імені царя, і припечатайте царським перснем, бо листа, що був написаний в імені царя та був припечатаний царським перснем, не можна відмінити. | 8 Напишіть і ви про юдеїв, що вам бажано, від ймення царя, і засвідчіть царським перснем: бо листи, написані від ймення царя і засвідчені перснем царським не можна нікому відмінити. | 8 і Порату, й Адалію, і Арідату, | 8 Напишіть і ви від мого імени, як ви вважаєте, і запечатайте моїм перстенем. На те, що пишеться за царським приказом і підпечатане моїм перстенем, не можна щось проти них сказати. | 8 То ж напишіть і ви про Юдеїв що вам сподобаєсь, від імення царського і ствердїть царським перстенем; бо письма написаного від імення царського й ствердженого царським перстнем, не можна змінити. |
9 І були покликані царські писарі того часу, місяця третього, він місяць сіван, двадцять і третього дня в ньому, і було написане все, як наказав був Мордехай, до юдеїв, і до сатрапів, і намісників, і зверхників округ, що від Году й аж до Кушу, сто й двадцять і сім округ, і до кожної округи письмом її, і до кожного народу мовою його, та до юдеїв їхнім письмом та їхньою мовою. | 9 І покликали тоді царевих писарів третього місяця, себто місяця сівана, двадцять третього дня його, і написано було все так, як наказав Мордехай, до юдеїв і до сатрапів, і намісникам та старшинам провінцій від Індії до Ефіопії, до ста двадцяти семи провінцій і до кожної провінції письмом її і до кожного народу мовою його, та до юдеїв їхнім письмом і мовою їхньою. | 9 і Пармашту, і Арісая, і Арідая, і Вайзату, - | 9 А першого місяця, який є ніса, в двадцять третому (дні), в тому році, скликано писарів і написано для юдеїв те, що приказано економам і володарям сатрапів від Індії аж до Етіопії, сто двадцять сімом сатрапам за країною і країною за їхньою мовою. | 9 І покликано царських писарів третього місяця, се б то місяця Сивана, двайцять третього дня його, й написано все так, як звелїв Мардохей, до Юдеїв і до сатрапів і начальників в країнах і князїв у краях від Индиї до Етиопиї - в сто двайцятьох сїмох країнах, в кожний край його письмом і до кожного народу його мовою, та й до Юдеїв їх письмом і їх мовою. |
10 І понаписував він листи в імені царя Ахашвероша, і поприпечатував перснем царським, і послав через гінців на конях, які їздять на державних конях, конях баских, | 10 І написав він від ймення царя Артаксеркса, і засвідчив царевим перснем, і послав листи через гінців на конях, на верблюдах і мулах царських, | 10 десятьох синів Амана, сина Геммедати, ворога юдеїв, вони вбили, але до грабування рук своїх не простягли. | 10 Написано ж від царя і запечатано його перстнем, і післали писання через листоношів, | 10 І написав він від імення царя Артаксеркса, і запечатав царським перстнем, і послав листи через бігцїв на конях, на верблюдах і царських мулах |
11 що цар дав право юдеям, які живуть у кожному місті, зібратися й стати за своє життя, вигубити, забити та погубити всяке військо народу та округи, що ненавидять їх, дітей та жінок, а здобич по них розграбувати, | 11 Про те, що цар дозволяє юдеям, які мешкають у будь-якому місті, зібратися і стати на захист життя свого, знищити, вбити і вигубити всіх сильних в народі і в провінції, котрі вороже ставляться до них, дітей і дружин, і майно їхнє пограбувати | 11 Того ж таки дня дійшло до відома царя число вбитих у Сузи-замку. | 11 де той приказав їм послуговуватися своїми законами в кожному місті, помагати собі і робити як бажають з їхніми противниками і їхніми ворогами, | 11 Про те, що царь дозволяє Юдеям, жиючим в кожному містї, скупитись і стати до оборони свого життя, вигубити, повбивати і знищити всїх значних споміж народу й по країнах, що ворогували проти них, - дїтей і жінок, а маєтки їх розграбити |
12 одного дня по всіх округах царя Ахашвероша, тринадцятого дня дванадцятого місяця, він місяць адар. | 12 Одного дня по всіх провінціях царя Артаксеркса тринадцятого дня дванадцятого місяця, себто місяця адар. | 12 Цар сказав до цариці Естери: «В Сузи-замку юдеї вбили й винищили 500 чоловік, не рахуючи десятьох синів Амана. Що ж то вони зробили в решті царських країн! Яке твоє тепер бажання? А воно буде вдоволене. Яка ще твоя просьба? А вона буде здійснена.» | 12 в одному дні в усьому царстві Артаксеркса, в тринадцятому (дні) дванадцятого місяця, який є адар. | 12 В один день по всїх областях царя Артаксеркса, на тринайцятий день дванайцятого місяця, се б то місяця Адара. |
13 Відпис цього листа щоб був виданий, як закон, у кожній окрузі, посланий був відкритий для всіх народів, і щоб юдеї були готові на той день помститися на своїх ворогах. | 13 Копію з цього указу відіслати до кожної провінції, [як] закона, оголошуваного для всіх народів, щоб юдеї були готові на той день до помсти ворогам своїм. | 13 Тоді Естера сказала: «Коли цареві довподоби, нехай буде дозволено юдеям, що в Сузах, робити також завтра згідно з сьогоднішнім наказом, і нехай десятьох синів Амана повісять на шибениці.» | 13 Це є відпис листа, це те, що приписано: Великий цар Артаксеркс тим, що від Індії аж до Етіопії володарям сто двадцять сімох країн сатрапів і тим, що думають про нашу радість. | 13 Відпис з сього наказу віддати в кожну країну, як закон, оповіщуваний всїм народам, щоб Юдеї були напоготові, того дня помститись над своїми ворогами. |
14 Гінці, що поїхали верхи на швидких конях, вийшли, приспішені та пігнані царським словом. А цей наказ був даний у замку Сузи. | 14 Гінці, які поїхали верхи на прудких конях царських, помчали швидко й квапливо, з царевим повелінням. Оголошений був указ і в Сузах, столичному місті. | 14 І повелів цар так зробити, й дано наказ у Сузах, і десятьох синів Амана повішено. | 14 Численні, що часто були вшановані повною добротою добродіїв дуже зраділи | 14 Гонцї, що пустились верхи на прудких царських конях, погнали швидко й сквапно з царським приказом. Оповіщено наказ і в Сузах, престольному містї. |
15 А Мордехай вийшов з-перед царевого обличчя в царській одежі, блакитній та білій, а на ньому велика золота корона та віссонний і пурпуровий завій. І місто Сузи раділо та тішилося! | 15 І Мордехай вийшов від царя в царських шатах, блакитних та білих, і в чималій золотій короні, у мантії з пурпурового вісону. І Сузи раділи і втішалися. | 15 Зібралися юдеї, що в Сузах, також і чотирнадцятого дня місяця Адара й вбили в Сузах 300 чоловік, але до грабування рук своїх не прикладали. | 15 і не лише шукають зло вчинити нашим підданим, а не можучи зносити достаток, намагаються підставити й своїх добродіїв. | 15 І вийшов Мардохей від царя в царських ризах жовтої й білої барви й в великому золотому вінцї і в висоновій та пурпуровій мантиї. І місто Сузи веселилось і радїло. |
16 Юдеям було тоді світло, і радість, і веселість, і честь! | 16 А в юдеїв було це світле свято, і радість, і веселощі, і честь. | 16 Та й інші юдеї, що жили в царських країнах, зібралися, щоб стати до оборони свого життя й звільнитись від своїх ворогів, і вбили з тих, що їх ненавиділи, 75 тисяч, але до грабування рук своїх не простягали. | 16 І не лише усувають вдячність з посеред людей, але й вивищувані хвальками необізнаних з добром, вважають, що втечуть від справедливости Бога, що постійно все бачить, що ненавидить зло. | 16 У Юдеїв було тодї осьвітленнє й радощі, й веселощі, й сьвяткуваннє. |
17 І в кожній окрузі та в кожному місті, куди досягає слово царя та закон його, була юдеям радість та веселість, бенкет та свято! І багато-хто з народів краю стали юдеями, бо на них напав страх перед юдеям. | 17 І в кожній провінції, і в кожному місті, на [кожному] місці, куди [лиш] доходило повеління царя і указ його, була радість в юдеїв і веселощі, бенкетування і святковий день. І багато людей з-поміж народів стали юдеями, бо на них напав страх перед юдеями. | 17 Це було тринадцятого дня місяця Адара, а чотирнадцятого був відпочинок, і його зроблено днем бенкетування та радости. | 17 Часто ж і багато з тих, що поставлені під владою, яким довірено провадити справами друзів, заохота зробивши співвинними в невинній крові, обложила невилічимими клопотами, | 17 І в кожній країнї, й в кожному містї, й на кожному місцї, куди тільки доходив приказ царя й його наказ, були радощі та веселощі в Юдеїв, бенкетуваннє та сьвяткуваннє. І багато споміж народу в краю поставало Юдеями, бо на них напав страх перед Юдеями. |