1 Того дня цар Ахашверош віддав цариці Естері дім Гамана, ненависника юдеїв, а Мордехай став перед цареве обличчя, бо Естер виявила, хто він для неї.1 Того дня цар Артаксеркс віддав цариці Естері дім Гамана, ворога юдеїв; а Мордехай став перед цареве обличчя, бо Естер оповіла, хто він для неї.1 Дванадцятого місяця, тобто місяця Адара, тринадцятого дня, коли мав бути виконаний наказ царя й його веління, у той день, коли вороги юдеїв сподівалися взяти гору над ними, сталось навпаки, бо то юдеї вийшли переможно над своїми ворогами.1 І в тому дні цар Артаксеркс подарував Естері те, що належало до Амана диявола, і цар закликав Мардохея, бо Естера відкрила, що він її кревний.1 Того ж дня віддав царь Артаксеркс царицї Естері дім Амана, ворога Юдеїв; а Мардохей ввійшов перед лице цареве, бо Естер призналась, хто він для неї.
2 І зняв цар свого персня, що забрав від Гамана, та й дав його Мордехаєві, а Естер настановила Мордехая над Гамановим домом.2 І зняв цар свого персня, котрого він забрав від Гамана, і віддав його Мордехаєві; а Естер настановила Мордехая доглядачем над Гамановим домом.2 Юдеї зібрались у своїх містах по всіх країнах царя Ксеркса, щоб накласти руку на тих, хто задумували на них лихо. І ніхто не міг устоятися перед ними, бо страх перед ними спіткав усі народи.2 А цар взяв перстень, який відібрав в Амана, і дав його Мардохеєві, й Естера поставила Мардохея на всім, що було Амана.2 І зняв царь свій перстень, що одняв від Амана, та й віддав його Мардохейові; а Естер настановила Мардохея доглядником над домом Амановим.
3 І Естер далі говорила перед обличчям царя. І впала вона перед його ногами, і плакала та благала його відвернути лихо аґаґ'янина Гамана та задуми його, які задумував був на юдеїв...3 І говорила Естер далі перед царем, і впала до його ніг, і плакала, і благала його відвернути лихий замір аґаґ'янина Гамана і задум його, котрий він мав супроти юдеїв.3 Князі країн, сатрапи, начальники й царські урядовці підтримували юдеїв, бо на них напав страх перед Мардохеєм.3 І додавши, сказала до царя і припала до його ніг і благала відсунути зло Амана і те, що він зробив Юдеям.3 І говорила Естер далї перед царем, і впала йому в ноги, й плакала й благала його, відвернути злобу Амана Вугейця і намір його, задуманий проти Юдеїв.
4 І простягнув цар до Естери золоте берло, а Естер устала й стала перед царевим обличчям,4 І протягнув цар до Естери золоте берло; і підвелася Естер, і стала перед обличчя царя,4 Бо Мардохей став великим у царському домі, і слава про нього розходилась по всіх країнах, цей бо чоловік, Мардохей, ставав дедалі сильнішим.4 А цар простягнув Естері золоту палицю, Естера ж встала, щоб стати перед царем.4 І простяг царь до Естери золотий скипетр; і підвелась Естер, і стала перед лицем царевим,
5 та й сказала: Якщо це цареві вгодне, й якщо знайшла я ласку перед обличчям його, і вгодна ця річ перед царевим обличчям та вгодна я в очах його, нехай буде написано, щоб були повернені ті листи задумів аґаґ'янина Гамана, Гаммедатового сина, що написав був повигублювати юдеїв, які є в царевих округах.5 І сказала: Якщо цареві бажано, і якщо я знайшла прихильність перед ним, і справедлива ця справа перед царем, і подобаюся я очам його; то нехай буде написано, щоб завернули листи аґаґ'янина Гамана, Гаммедатового сина, котрі написав він про винищення юдеїв по всіх провінціях царевих.5 Юдеї повбивали всіх своїх ворогів, стинаючи їх мечем, вирізуючи та винищуючи їх. Вони чинили із своїми ворогами, що хотіли.5 І сказала Естера: Якщо ти вважаєш за відповідне і я знайшла ласку, хай пішлеться, щоб завернути письма післані Аманом, в яких написано вигубити юдеїв, які є в твоїм царстві.5 Та й промовила: Коли цареві до вподоби, і коли я запобігла ласки перед лицем царевим, і ся справа справедлива перед царем, та й я подобаюсь очам його, то нехай би було написано, щоб відкликано письма по наміру Амана, сина Амадатового, Вугейця, ним писані про згубу Юдеїв по всїх царських країнах;
6 Бо як я могла б дивитися на лихо, що спіткає народ мій, і як я могла б дивитися на загибіль роду свого?6 Бо, як я можу дивитися на лихо, котре спіткає мій народ, і як я можу пережити загибель моїх рідних?6 В Сузи-замку юдеї вбили й вигубили 500 чоловік.6 Бо як я зможу дивитися на скривдження мого народу і як я зможу спастися в погибелі мого роду?6 Бо як я можу дивитись на лихо, що спаде на народ мій, і як менї дивитись на загибель рідних моїх?
7 І сказав цар Ахашверош до цариці Естери та до юдеянина Мордехая: Ось я дав Естері дім Гамана, а його повісили на шибениці за те, що простяг був руку свою на юдеїв.7 І сказав цар Артаксеркс цариці Естер і Мордехаєві юдеєві: Ось я дім Гаманів віддав Естері, і його самого повісили на дереві за те, що він клав руку свою на юдеїв;7 І Паршандату і Далфона, і Аспату,7 І цар сказав Естері: Якщо я дав ввесь маєток Амана і я тобі подарував і я його повісив на дереві, томущо він підняв руки на юдеїв, що ще шукаєш?7 І сказав царь Артаксеркс до цариці Естери й до Мардохея Юдея: От я віддав дім Аманів Естері, а його самого повісили на дереві за те, що він накладав руку свою на Юдеїв;
8 А ви пишіть до юдеїв, як добре в ваших очах, в імені царя, і припечатайте царським перснем, бо листа, що був написаний в імені царя та був припечатаний царським перснем, не можна відмінити.8 Напишіть і ви про юдеїв, що вам бажано, від ймення царя, і засвідчіть царським перснем: бо листи, написані від ймення царя і засвідчені перснем царським не можна нікому відмінити.8 і Порату, й Адалію, і Арідату,8 Напишіть і ви від мого імени, як ви вважаєте, і запечатайте моїм перстенем. На те, що пишеться за царським приказом і підпечатане моїм перстенем, не можна щось проти них сказати.8 То ж напишіть і ви про Юдеїв що вам сподобаєсь, від імення царського і ствердїть царським перстенем; бо письма написаного від імення царського й ствердженого царським перстнем, не можна змінити.
9 І були покликані царські писарі того часу, місяця третього, він місяць сіван, двадцять і третього дня в ньому, і було написане все, як наказав був Мордехай, до юдеїв, і до сатрапів, і намісників, і зверхників округ, що від Году й аж до Кушу, сто й двадцять і сім округ, і до кожної округи письмом її, і до кожного народу мовою його, та до юдеїв їхнім письмом та їхньою мовою.9 І покликали тоді царевих писарів третього місяця, себто місяця сівана, двадцять третього дня його, і написано було все так, як наказав Мордехай, до юдеїв і до сатрапів, і намісникам та старшинам провінцій від Індії до Ефіопії, до ста двадцяти семи провінцій і до кожної провінції письмом її і до кожного народу мовою його, та до юдеїв їхнім письмом і мовою їхньою.9 і Пармашту, і Арісая, і Арідая, і Вайзату, -9 А першого місяця, який є ніса, в двадцять третому (дні), в тому році, скликано писарів і написано для юдеїв те, що приказано економам і володарям сатрапів від Індії аж до Етіопії, сто двадцять сімом сатрапам за країною і країною за їхньою мовою.9 І покликано царських писарів третього місяця, се б то місяця Сивана, двайцять третього дня його, й написано все так, як звелїв Мардохей, до Юдеїв і до сатрапів і начальників в країнах і князїв у краях від Индиї до Етиопиї - в сто двайцятьох сїмох країнах, в кожний край його письмом і до кожного народу його мовою, та й до Юдеїв їх письмом і їх мовою.
10 І понаписував він листи в імені царя Ахашвероша, і поприпечатував перснем царським, і послав через гінців на конях, які їздять на державних конях, конях баских,10 І написав він від ймення царя Артаксеркса, і засвідчив царевим перснем, і послав листи через гінців на конях, на верблюдах і мулах царських,10 десятьох синів Амана, сина Геммедати, ворога юдеїв, вони вбили, але до грабування рук своїх не простягли.10 Написано ж від царя і запечатано його перстнем, і післали писання через листоношів,10 І написав він від імення царя Артаксеркса, і запечатав царським перстнем, і послав листи через бігцїв на конях, на верблюдах і царських мулах
11 що цар дав право юдеям, які живуть у кожному місті, зібратися й стати за своє життя, вигубити, забити та погубити всяке військо народу та округи, що ненавидять їх, дітей та жінок, а здобич по них розграбувати,11 Про те, що цар дозволяє юдеям, які мешкають у будь-якому місті, зібратися і стати на захист життя свого, знищити, вбити і вигубити всіх сильних в народі і в провінції, котрі вороже ставляться до них, дітей і дружин, і майно їхнє пограбувати11 Того ж таки дня дійшло до відома царя число вбитих у Сузи-замку.11 де той приказав їм послуговуватися своїми законами в кожному місті, помагати собі і робити як бажають з їхніми противниками і їхніми ворогами,11 Про те, що царь дозволяє Юдеям, жиючим в кожному містї, скупитись і стати до оборони свого життя, вигубити, повбивати і знищити всїх значних споміж народу й по країнах, що ворогували проти них, - дїтей і жінок, а маєтки їх розграбити
12 одного дня по всіх округах царя Ахашвероша, тринадцятого дня дванадцятого місяця, він місяць адар.12 Одного дня по всіх провінціях царя Артаксеркса тринадцятого дня дванадцятого місяця, себто місяця адар.12 Цар сказав до цариці Естери: «В Сузи-замку юдеї вбили й винищили 500 чоловік, не рахуючи десятьох синів Амана. Що ж то вони зробили в решті царських країн! Яке твоє тепер бажання? А воно буде вдоволене. Яка ще твоя просьба? А вона буде здійснена.»12 в одному дні в усьому царстві Артаксеркса, в тринадцятому (дні) дванадцятого місяця, який є адар.12 В один день по всїх областях царя Артаксеркса, на тринайцятий день дванайцятого місяця, се б то місяця Адара.
13 Відпис цього листа щоб був виданий, як закон, у кожній окрузі, посланий був відкритий для всіх народів, і щоб юдеї були готові на той день помститися на своїх ворогах.13 Копію з цього указу відіслати до кожної провінції, [як] закона, оголошуваного для всіх народів, щоб юдеї були готові на той день до помсти ворогам своїм.13 Тоді Естера сказала: «Коли цареві довподоби, нехай буде дозволено юдеям, що в Сузах, робити також завтра згідно з сьогоднішнім наказом, і нехай десятьох синів Амана повісять на шибениці.»13 Це є відпис листа, це те, що приписано: Великий цар Артаксеркс тим, що від Індії аж до Етіопії володарям сто двадцять сімох країн сатрапів і тим, що думають про нашу радість.13 Відпис з сього наказу віддати в кожну країну, як закон, оповіщуваний всїм народам, щоб Юдеї були напоготові, того дня помститись над своїми ворогами.
14 Гінці, що поїхали верхи на швидких конях, вийшли, приспішені та пігнані царським словом. А цей наказ був даний у замку Сузи.14 Гінці, які поїхали верхи на прудких конях царських, помчали швидко й квапливо, з царевим повелінням. Оголошений був указ і в Сузах, столичному місті.14 І повелів цар так зробити, й дано наказ у Сузах, і десятьох синів Амана повішено.14 Численні, що часто були вшановані повною добротою добродіїв дуже зраділи14 Гонцї, що пустились верхи на прудких царських конях, погнали швидко й сквапно з царським приказом. Оповіщено наказ і в Сузах, престольному містї.
15 А Мордехай вийшов з-перед царевого обличчя в царській одежі, блакитній та білій, а на ньому велика золота корона та віссонний і пурпуровий завій. І місто Сузи раділо та тішилося!15 І Мордехай вийшов від царя в царських шатах, блакитних та білих, і в чималій золотій короні, у мантії з пурпурового вісону. І Сузи раділи і втішалися.15 Зібралися юдеї, що в Сузах, також і чотирнадцятого дня місяця Адара й вбили в Сузах 300 чоловік, але до грабування рук своїх не прикладали.15 і не лише шукають зло вчинити нашим підданим, а не можучи зносити достаток, намагаються підставити й своїх добродіїв.15 І вийшов Мардохей від царя в царських ризах жовтої й білої барви й в великому золотому вінцї і в висоновій та пурпуровій мантиї. І місто Сузи веселилось і радїло.
16 Юдеям було тоді світло, і радість, і веселість, і честь!16 А в юдеїв було це світле свято, і радість, і веселощі, і честь.16 Та й інші юдеї, що жили в царських країнах, зібралися, щоб стати до оборони свого життя й звільнитись від своїх ворогів, і вбили з тих, що їх ненавиділи, 75 тисяч, але до грабування рук своїх не простягали.16 І не лише усувають вдячність з посеред людей, але й вивищувані хвальками необізнаних з добром, вважають, що втечуть від справедливости Бога, що постійно все бачить, що ненавидить зло.16 У Юдеїв було тодї осьвітленнє й радощі, й веселощі, й сьвяткуваннє.
17 І в кожній окрузі та в кожному місті, куди досягає слово царя та закон його, була юдеям радість та веселість, бенкет та свято! І багато-хто з народів краю стали юдеями, бо на них напав страх перед юдеям.17 І в кожній провінції, і в кожному місті, на [кожному] місці, куди [лиш] доходило повеління царя і указ його, була радість в юдеїв і веселощі, бенкетування і святковий день. І багато людей з-поміж народів стали юдеями, бо на них напав страх перед юдеями.17 Це було тринадцятого дня місяця Адара, а чотирнадцятого був відпочинок, і його зроблено днем бенкетування та радости.17 Часто ж і багато з тих, що поставлені під владою, яким довірено провадити справами друзів, заохота зробивши співвинними в невинній крові, обложила невилічимими клопотами,17 І в кожній країнї, й в кожному містї, й на кожному місцї, куди тільки доходив приказ царя й його наказ, були радощі та веселощі в Юдеїв, бенкетуваннє та сьвяткуваннє. І багато споміж народу в краю поставало Юдеями, бо на них напав страх перед Юдеями.