1 Диригентові хору. На музичному [інструменті]. Свідоцтво. Псалом Асафів.1 Псалом. Асафа. Боже, увійшли погани в твою спадщину, сплюгавили храм твій святий, зробили купу румовищ з Єрусалиму;1 На кінець, про тих, що міняються. Свідчення Асафа, псалом про Ассирійця.1 Псальма Асафова. Боже, погани увійшли в наслїддє твоє, осквернили сьвятий храм твій, обернули Єрусалим в руїну.
2 Рабів Твоїх трупи вони віддали на поживу для птаства небесного, тіло Твоїх богобійних звірині земній...2 Пастире Ізраїлів! Зважай; Ти, що водиш, мов овечок, Йосипа, Той, що мешкаєш серед херувимів, яви Себе.2 віддали трупи твоїх слуг птиці небесній на поживу, тіло твоїх побожних - земному звірю.2 Зглянься Ти, що пасеш Ізраїля, Ти, що провадиш Йосифа наче овець, зявися Ти, що сидиш на херувимах.2 Трупом слуг твоїх птаство небесне годували, тїло праведних твоїх зьвірам земним кидали.
3 Вони розливали їхню кров, немов воду, в околицях Єрусалиму, і не було погребальників!...3 Перед Єфремом і Веніямином, і Манасією постань силою Твоєю, і прийди врятувати нас.3 Пролили кров їхню, немов воду, довкола Єрусалиму, і нікому було ховати.3 Перед Ефраїмом і Веніямином і Манассією підніми твою силу і піди щоб нас спасти.3 Як воду, кров їх кругом Єрусалима розливали, і не було кому ховати їх.
4 Ми стали за ганьбу для наших сусідів, за наругу та посміх для наших околиць...4 Боже! Відроди нас; засяй лицем Твоїм, і врятуємося!4 Ми стали глумом для сусідів наших, наругою та сміховиськом для всіх що навколо нас.4 Боже, поверни нас і просвіти твоє лице, і спасемося.4 Ми стали посьміховиском для сусїдів наших, наругою і соромом для всїх, що кругом нас осїлись.
5 Аж доки, о Господи, гніватись будеш назавжди, доки буде палати Твій гнів, як огонь?5 Господе, Боже сил! Доки гніватимешся на молитви народу Твого?5 Докіль, о Господи? Чи будеш гніватись повіки? Палатиме, немов вогонь, твоя ревність?5 Господи Боже сил, доки гніваєшся на молитву твого раба,5 Доки, Господи, буде гнїв твій тревати, і серце твоє поломям палати?
6 Вилий Свій гнів на людей, що Тебе не пізнали, і на царства, що Ймення Твого не кличуть,6 Ти наситив їх хлібом слізним і напоїв їх слізьми уприщерть.6 Вилий твій гнів на поган, що тебе не знають, і на царства, що твого імени не прикликають.6 годуєш нас хлібом сліз і напоюєш нас слізми в міру?6 Вилий гнїв твій на народи, що тебе не знають, і на царства, що не призивають імені твого!
7 бо вони з'їли Якова, а мешкання його опустошили!7 Учинив нас суперечкою сусідам нашим, і вороги наші збиткуються [над нами].7 Вони бо Якова пожерли й оселю його зруйнували.7 Ти нас поклав як помовку для наших сусідів, і наші вороги покпили з нас.7 Вони бо зажерли Якова, і зруйнували домівку його.
8 Не пам'ятай гріхів предківських нам, нехай попередить нас скоро Твоє милосердя, бо ми зовсім ослабли!...8 Боже сил! Відроди нас; засяй лицем Твоїм, і врятуємося!8 Не згадуй проти нас провин предків; хай прийде небарно нам назустріч твоє милосердя, бо ми вельми нужденні стали.8 Господи Боже сил, поверни нас і просвіти твоє лице, і спасемося.8 Не памятай нам несправедливостї давні! Пошли нам скоро на зустріч милосердє твоє, ми бо дуже нужденні стали!
9 Поможи нам, Боже нашого спасіння, ради слави Ймення Твого, і збережи нас, і прости наші гріхи ради Ймення Свого!9 Із Єгипту переніс Ти виноградну лозу, прогнав народи і посадив її.9 Поможи нам, о Боже нашого спасіння, слави імени твого ради; визволь нас, прости нам гріхи наші імени твого ради.9 Ти переніс виноградник з Єгипту, Ти викинув народи і його посадив.9 Поможи нам, Боже, спасителю наш, для слави імені твого; і спаси нас і прости нам гріхи наші задля імені твого!
10 Чого будуть казати погани: Де їхній Бог? Нехай в наших очах між народами стане відомою помста за пролиту кров Твоїх рабів,10 Приготував для неї місце і зміцнив коріння її; і вона виповнила землю.10 Чому б погани мали говорити: «Де їхній Бог?» Нехай погани перед очима нашими дізнають відплату за пролиту кров слуг твоїх!10 Ти йшов перед ним і посадив його коріння, і земля наповнилася.10 Чому мали б казати народи: Де Бог їх? Нехай народи перед очима нашими дізнають помсту за кров слуг твоїх пролиту!
11 нехай перед лице Твоє дійде стогін в'язня! За великістю сили рамена Твого збережи на смерть прирокованих!11 Гори дістали затінок від неї, і гілки її, мов кедри високі.11 Нехай до тебе дійде стогін бранця! Могутністю руки твоєї визволь призначених на смерть!11 Покрила гори його тінь і його віття божі кедри.11 Нехай дійде до тебе стогнаннє невольника! По великостї рамени твого сохрани дїтей смертї!
12 А нашим сусідам верни семикратно на лоно їхнє їхню наругу, якою Тебе зневажали, о Господи!12 Вона опустила гілки свої до моря і паростки свої до річки.12 І поверни всемеро сусідам нашим у лоно їхній глум, яким, о Господи, глумились над тобою.12 Він простягнув свої галузки до моря і свої паростки аж до ріки.12 І верни в семеро у серце сусїдам нашим наругу їх, котрою зневажали тебе, Господи!
13 А ми, Твій народ і отара Твого пасовиська, будем дякувати Тобі вічно, будем оповідати про славу Твою з роду в рід!13 Нащо ж Ти зруйнував паркани її аж так, що обривають її всі, котрі проходять шляхом?13 Ми ж твій народ й отара твоєї пастви будемо дякувати тобі повіки і з роду в рід хвалу твою звіщати.13 Чому Ти знищив його огорожу і його зривають всі, що дорогою проходять?13 Ми ж, люде твої і стадо твого пасовиска, будем вічно прославляти тебе, звіщати хвалу твою з роду в рід.