1 Диригентові хору. Не погуби. Псалом Асафів. Пісня.1 Маскіл. Асафа. Чому відкинув, Боже, нас навіки, палає гнів твій на овець твоєї пастви?1 На кінець. Не приведи до зітління. Псалом пісні Асафа.1 Наука Асафова. Д ля чого відкинув єси нас, Боже, на віки, палає гнїв твій на стадо пасовиска твого?
2 Спогадай про громаду Свою, яку Ти віддавна набув, про племено спадку Свого, що його Ти був викупив, про ту гору Сіон, що на ній оселився,2 Дякуємо Тобі, Боже, дякуємо; звіщається ймення Твоє поруч з дивним діянням Твоїм.2 Згадай Твою громаду, яку ти придбав собі віддавна, щоб була коліном, яке відкупив собі в посілість гору Сіон, на котрій ти осівся.2 Боже, Тобі визнаватимемося, визнаватимемося і прикличемо твоє імя.2 Спогадай твою громаду, що зєднав її оддавна, - ізбавив, як твоє наслїддє, тую гору Сион, на котрій ти осївся!
3 підійми ж Свої стопи до вічних руїн, бо ворог усе зруйнував у святині!...3 [Ти сказав: Я] виберу час, [Я] звершу суд справедливо.3 Зійди твоїми стопами на руїни відвічні; усе в святині зруйнував ворог.3 Я розповім про всі твої подивугідні (діла), коли виберу час. Я праведності суджу.3 Зверни стопи твої до недавньої руїни! Все у сьвятинї зруйнував ворог.
4 Ревіли Твої вороги у святині Твоїй, умістили знаки за ознаки свої,4 Захитається земля і все, що є живого на ній. Я утверджу стовпи її: 4 Зарикали противники твої посеред твоїх зборів, поставили там власні стяги як знамено перемоги.4 Розтаяла земля і всі, що на ній живуть, я закріпив її стовпи.4 Рикають вороги твої серед зборів твоїх; поставили знаки свої як знамена.
5 виглядало то так, якби хто догори підіймав був сокири в гущавині дерева...5 Нагадаю тим, що вдаються до безуму: Не шалійте, і нечестивим – не піднімайте рога!5 Неначе той, що в гущавині сокирою махає,5 Я сказав тим, що чинять беззаконня: Не чиніть беззаконня, і тим, що грішать: Не підносіть ріг вгору,5 Вони, як той, що сокирою замахнув в гущавинї лїса,
6 А тепер її різьби ураз розбивають вони молотком та сокирами,6 Не здіймайте високо рога вашого, і [не] озивайтеся з твердою шиєю,6 вони сокирою й молотом на заставки їхні двері забивають.6 не підносіть в гору ваш ріг, не говоріть неправедне проти Бога.6 І тепер вони топором і молотами розбивають різьбу його.
7 Святиню Твою на огонь віддали, оселю Твого Ймення аж дощенту збезчестили...7 Бо не зі сходу, і не від заходу, і не з пустелі піднесення;7 Твоє святилище вони вогнем пустили, з землею осквернили житло імени твого.7 Бо (добро не приходить) ані зі сходу, ані зі заходу, ані з пустинних гір,7 З пожаром пустили сьвятиню твою, осквернили дім імені твого.
8 Сказали вони в своїм серці: Зруйнуймо їх разом! і спалили в краю всі місця Божих зборів...8 Але Бог є суддя; одного принижує, а другого підносить.8 Сказали в своїм серці: «Винищмо до ноги їх!» Спалили на землі всі Божі місця зборів!8 бо Бог є суддя, цього впокорює і цього вивищує.8 Сказали в серцї своїм: Нуте, винищимо їх до ноги! - Пустили з димом всї Божі собори на землї.
9 Наших ознак ми не бачимо, нема вже пророка, і між нами немає такого, хто знає, аж доки це буде...9 Бо чаша в руці Господа, вино червоне шумує в ній, змішане уповні, і Він виливає з неї. Навіть 'осад її будуть видушувати і питимуть всі лиходії землі.9 Знамен наших не бачимо вже більше, немає більше пророка, і нема між нами того, що знав би, доки так буде.9 Бо в руці Господа чаша незмішаного вина повна змішання, і Він звідси схилив туди, лише його осад не спорожнений, питимуть всі грішні землі.9 Знамен наших ми не бачимо: нема більш пророка, й нема між нами, хто б знав, доки так буде.
10 Аж доки, о Боже, гнобитель знущатися буде, зневажатиме ворог навіки ім'я Твоє?10 А я буду звіщати вічно, буду співати славу Богові Якова.10 Докіль, о Боже, буде глумитися противник? Чи вічно буде ворог хулити твоє ім'я?10 Я ж зрадію на віки, співатиму Богові Якова.10 Доки, Боже, буде ругатись гнобитель? Чи вічно буде ворог зневажати імя твоє?
11 Для чого притримуєш руку Свою та правицю Свою? З середини лоня Свого їх понищ!11 Усі роги лиходіїв зламаю, і піднесуться роги праведника.11 Чому ти відтягаєш твою руку і стримуєш у пазусі твою десницю?11 І розібю всі роги грішників, і роги праведного піднімуться вгору.11 Чому здержуєш руку твою і правицю твою? Із лона твого допусти конець!
12 А Ти, Боже, віддавна мій Цар, Ти чиниш спасіння посеред землі!12 Таж ти, о Боже, - цар мій споконвіку, що дієш серед землі спасіння.12 Бог царь мій з поконвіку, що дає спасеннє на землї.
13 Розділив Ти був море Своєю потугою, побив голови зміям на водах,13 Ти силою твоєю розділив море, розбив на водах голови драконів.13 Ти роздїлив море силою твоєю, розбив голови змиїв морських.
14 Ти левіятанові голову був поторощив, його Ти віддав був на їжу народові пустині,14 Ти розторощив голови Левіятана, дав його морським потворам на поживу,14 Ти потрощив голову левіятана, дав його на поживу людям в пустинї.
15 Ти був розділив джерело та потік, Ти висушив ріки великі!15 Ти відкрив джерела й потоки, ти висушив вічнотекучі ріки.15 Ти вітворив жерела і потоки; ти висушив прудисті ріки.
16 Твій день, а також Твоя ніч, приготовив Ти світло та сонце,16 Твій - день і твоя - ніч. Ти сотворив світила й сонце,16 І день твій і ніч твоя; ти сотворив сьвітло і сонце.
17 всі границі землі Ти поставив, Ти літо та зиму створив!17 ти встановив усі земні границі, літо й зиму сотворив ти.17 Ти утвердив всї гряницї землї; ти постановив лїто і зиму.
18 Пам'ятай же про це: ворог знущається з Господа, а народ нерозумний зневажує Ймення Твоє!18 Згадай, як ворог, було, над Господом глумився, і як народ безумний зневажав твоє ім'я.18 Спогадай се: ворог поругав Господа, а народ безумний зневажив імя твоє.
19 Не віддай звірині душі Своєї горлиці, живої Твоїх бідарів не забудь же назавжди!19 Не дай шуліці життя горлички твоєї, життя твоїх убогих не забудь повіки.19 Не попусти зьвірюцї душу горлицї твоєї, не забудь на віки громаду нужденних твоїх.
20 Споглянь же на Свій заповіт, бо темноти землі повні мешкань насилля!20 Поглянь на твій союз, бо темні закутки землі стали кублом, повним насильства.20 Спогадай завіт! Бо темні закутки землї наповнились домівками насильства.
21 Нехай не відходить пригноблений посоромленим, бідний та вбогий нехай прославляють імення Твоє!21 Нехай пригноблений не повернеться стидом прикритий нехай нужденний та вбогий хвалять твоє ім'я.21 Нехай не вернеться з соромом пригноблений! Нужденний і бідний нехай возхвалять імя твоє.
22 Встань же, о Боже, судися за справу Свою, пам'ятай про щоденну наругу Свою від безумного!22 Встань, Боже, відстоюй твою справу, згадай наругу, що завдає тобі щоденно безумний.22 Встань, Боже, суди справу твою! Спогадай щоденне руганнє беззаконного!
23 Не забудь же про вереск Своїх ворогів, про галас бунтівників проти Тебе, що завжди зростає!23 Не забудь крику твоїх противників, галасу тих, що повстають на тебе, який іде угору безнастанно.23 Не забудь крику ворогів твоїх! Буяннє тих, що проти тебе встали, не має кінця.