1 І встав рано вранці Єруббаал, це Гедеон, та ввесь народ, що з ним, і таборували над Ен-Хародом. А мідіянітянський табір був із півночі від Ґів'ат-Гамморев долині.1 Єруббаал, він же Гедеон, підвівшися вранці і весь народ, що був із ним, розташувалися табором біля джерела Ен-Харод; А мідіянський табір був від нього північніше біля пагорбу Ґів'ат-Гамморе в долині.1 Уранці встав Єрувваал, тобто Гедеон, з усіма людьми, що були при ньому, та й отаборились коло Харод-джерела, а мідіянський табір стояв на північ від нього, коло горба Море, в долині.1 І вчинили ізраїльські сини погане перед Господом, і передав їх Господь в руку Мадіяма на сім літ.1 У ранцї встав Еробаах, се є Гедеон, з усїма людьми, що були при йому, та й отаборились вони коло криницї Гарод. Табір же Мадиянський стояв на північ від його, коло горба Море на поділлї.
2 І сказав Господь до Гедеона: Численний той народ, що з тобою, щоб Я дав мідіянітян в його руку, щоб не запишався надо Мною Ізраїль, говорячи: Рука моя спасла мене.2 І сказав Господь Гедеонові: Народу з тобою забагато, не можу Я віддати мідіян у руки їхні, щоб не запишався Ізраїль переді Мною і не сказав: Моя рука врятувала мене.2 Господь сказав Гедеонові: “Забагато людей у тебе, і я не можу дати мідіян їм у руки, а то Ізраїль буде чванитися передо мною та говорити: моя, мовляв, рука вирятувала мене.2 І закріпилася рука Мадіяма на Ізраїлі. І зробили собі ізраїльські сини загорожі в горах і печерах і кріпостях від мадіямського лиха.2 І сказав Господь Гедеонові: Людей в тебе надто багацько, так що я не можу подати Мадиянїїв у руки їх, а то б Ізраїль пишався передо мною та казав би: Моя рука вирятувала мене.
3 А тепер поклич до ушей люду, говорячи: Хто боїться й тремтить, нехай вернеться й відійде від гори Ґілеад. І вернулося з народу двадцять і дві тисячі, а десять тисяч позосталось.3 Отож, проголоси перед народом і скажи: Хто боязкий і нерішучий, той нехай повертається назад із гори Ґілеад. І повернулося народу двадцять дві тисячі, а десять тисяч залишилися.3 Оголоси, отже, людям голосно, щоб чули: Хто боязливий та полохливий, нехай собі повертається додому.” І повернулося з народу двадцять дві тисячі, а зосталось десять тисяч, коли Гедеон перевірив їх.3 І було, коли сіяв ізраїльський чоловік, і приходив Мадіям і Амалик і сини сходу і приходили на нього,3 Оце покликни покликом, щоб люде чули: Хто почувається боязьким і трусливим, нехай собі вертається від гори Галаада. І вернулось людей двайцять і дві тисячі, так що зісталось тільки десять тисячей.
4 І сказав Господь до Гедеона: Ще численний цей народ. Зведи їх до води, і Я там переберу його тобі. І буде, як Я скажу тобі: Цей піде з тобою, той піде з тобою, а кожен, що скажу тобі: Цей не піде з тобою, той не піде.4 І сказав Господь Гедеонові: Все ще забагато народу; веди їх до води, там Я виберу їх тобі. Про кого Я скажу: Нехай іде з тобою, той нехай і йде з тобою; а про кого скажу тобі: Не мусить йти з тобою, той нехай не йде.4 І сказав Господь Гедеонові: “Людей ще забагато. Веди їх до води, і я випробую їх там для тебе; про котрого скажу тобі: цей нехай іде з тобою, - той і йтиме; а про котрого скажу: цей нехай не йде, - той не піде з тобою.”4 і ставали до бою проти них і нищили плоди землі аж до приходу до Ґази і не оставляли потрібного для життя в Ізраїлі і стада і теля і осла,4 І рече Господь Гедеонові: Ще побагацко людей. Веди їх до водопійла, щоб менї там їх випробувати. Про которого скажу тобі: Сей нехай іде з тобою, той і йти ме, а про которого скажу: Сей нехай не йде, той і не буде йти.
5 І привів він народ до води. І сказав Господь до Гедеона: Кожен, хто буде хлептати воду язиком своїм, як хлепче пес, поставиш його окремо. А кожен, хто припаде на коліна свої, щоб пити, поставиш його окремо.5 Він привів народ до води. І сказав Господь Гедеонові: Хто буде хлебтати воду язиком своїм, як хлебче пес, того виокремлюй, також і тих, котрі будуть ставати на коліна свої і питимуть.5 От і повів він людей до води. І сказав Господь Гедеонові: “Хто хлептатиме воду язиком, як хлепчуть собаки, того поставиш окремо; так само й того, хто стане навколішки, щоб пити.”5 бо вони і їхній скот приходили і приносили свої шатра і приходили численністю наче саранча, і їм і їхнім верблюдам не було числа, і приходили до ізраїльської землі її нищити.5 Тодї повів людей до водопійла. І рече Господь Гедеонові: Хто хлептати ме воду язиком, як хлепчуть собаки, того станови окроме, так само й того, хто стане навколїшки, щоб пити.
6 І було число тих, що хлептали, носячи рукою своєю до уст своїх, три сотні чоловіка, а вся решта народу припали на коліна свої, щоб пити воду.6 І було число тих, хто хлебтав ротом своїм з руки триста чоловіків; вся решта народу ставала на коліна свої пити воду.6 І налічено тих, що хлептали язиком, триста чоловік, всі ж інші ставали навколішки, щоб напитись води.6 І дуже збіднів Ізраїль від лиця Мадіяма, і закричали ізраїльські сини до Господа.6 Налїчено ж тих, що хлептали з руки, триста чоловіка, всї ж инші люде становились навколїшки, щоб напитись води.
7 І сказав Господь до Гедеона: Трьома сотнями мужів, що хлептали, спасу тебе, і дам мідіянітян у твою руку, а ввесь народ піде кожен на своє місце.7 І сказав Господь Гедеонові: Трьома сотнями тих, що хлебтали, Я врятую вас і віддам мідіян в руки ваші; а весь народ нехай іде, кожний на своє місце.7 І сказав Господь Гедеонові: “Трьома сотнями, що хлептали воду, я врятую вас і дам мідіян тобі в руки, всі ж інші нехай собі йдуть кожен до себе додому.”7 І сталося коли закричали Ізраїльські сини до Господа через Мадіяма,7 І сказав Господь Гедеонові: Трома сотнями чоловіка, що воду хлептали, вирятую вас і подам Мадиянїїв в руки ваші, усї ж инші люде нехай вертають кожний у домівку свою.
8 І взяли вони в свою руку поживу народу та свої сурми, а всіх інших ізраїльтян він відпустив, кожного до намету свого, а три сотні мужа затримав. А мідіянітянський табір був під ним у долині.8 І взяли вони собі харчів у народу і сурми їхні, і відпустив Гедеон усіх ізраїльтян по шатрах, і притримав біля себе триста мужів; а табір мідіянський був у нього внизу, у долині.8 Взяли вони тоді припаси в людей і сурми їхні до себе, Гедеон же розпустив усіх ізраїльтян по шатрах, затримавши при собі триста чоловік. А табор мідіянський стояв унизу під ними, в долині.8 і післав Господь чоловіка пророка до ізраїльських синів, і він сказав їм: Так говорить Господь Бог ізраїльський: Я є Той, Хто вивів вас з Єгипту і Я вивів вас з дому рабства8 Тодї взяли вони харчі в людей і труби їх до себе; усїх же Ізрайлитян роспустив він по домівках, і вдержав тільки триста чоловіка. А табір Мадиянїйський стояв під ними на долинї.
9 І сталося тієї ночі, і сказав до нього Господь: Устань, зійди до табору, бо Я дав його в руку твою.9 Тієї ночі сказав йому Господь: Підведися, зійди в табір, Я віддаю його в руки твої.9 Тієї самої ночі повелів Господь Гедеонові: “Спустись у табір, бо я віддаю тобі його в руки.9 і Я вирвав вас з руки Єгипту і з руки всіх, що гнобили вас і Я прогнав їх з перед вашого лиця і Я дав вам їхню землю9 Повелїв же йому тієї ночі Господь: Устань, іди в табір униз: бо я подаю його тобі на поталу.
10 А якщо ти боїшся зійти, зійди ти та Пура, твій слуга, до табору.10 А якщо ти боїшся зійти [один], то піди у табір ти і Пура, служник твій.10 Якщо ж боїшся іти сам до нього, то піди туди з Пурою, твоїм джурою,10 і Я сказав вам: Я Господь Бог ваш, не боятиметесь аморрейських богів, між якими ви живете в їхній землі, і ви не послухалися мого голосу.10 Коли ж боїшся туди вибратись, так ійди з твоїм слугою Фурою в табір;
11 І почуєш, що вони говорять, а потім зміцняться твої руки, і ти зійдеш до табору. І зійшов він та Пура, слуга його, до краю озброєних у таборі.11 І почуєш, що говорять, і тоді зміцніють руки твої, і підеш до табору. І зійшов він і Пура, служник його, до самого [загону] озброєного, котрий був у таборі.11 і підслухай, що там говорять. Тоді наберешся духу та й нападеш на табір.” От і спустився він із Пурою, своїм джурою, близенько до військових чат, що були в таборі.11 І прийшов Господний ангел і сів під дубом, що є в Ефраті, Йоаса батька Авієзри, і Ґедеон його син молотив пшеницю на току, щоб втекти з перед лиця Мадіяма.11 І підслухай, що там говорять. Тодї наберешся духу пробратись туди. Він і пійшов із своїм слугою Фурою, та й пробравсь близенько до військових людей у таборі.
12 А мідіянітяни й амаликитяни та всі сини Кедему лежали в долині, як сарана, щодо численности. А верблюдам їх нема числа, як пісок на березі моря, щодо численности.12 А мідіяни і амаликитяни та всі мешканці сходу розташувалися на долині у такій кількості, немов сарана; верблюдам їхнім не було порахунку, багато їх було, як піску на березі моря.12 Мідіяни ж, амалекитяни та сини сходу розташувались долі, мов сарана, стільки було їх, та й верблюдам їх не було числа, як піску на морськім березі - така безліч.12 І зявився йому господний ангел і сказав до нього: Господь з тобою, сильний кріпостю.12 Було ж там як сарани Мадиянїя, Амалика і тих що з востоку таборян, а верблюдів їх безлїч, як піску на морському березї.
13 І прийшов Гедеон, аж ось один оповідає другові своєму сон. І він казав: Оце снився мені сон, а ото буханець ячмінного хліба котиться в мідіянітянському таборі. І докотився він аж до намету, та й ударив його, а той упав, і перевернув його догори, і намет той бухнув.13 Гедеон прийшов, аж ось там один чоловік оповідав другому свій сон, і казав: Снилося мені, наче буханець хліба ячмінного котиться табором мідіянським і, докотившися до шатра, вдарив його так, що він упав, перекинув його, і шатро розпалося.13 Підібравсь туди Гедеон і почув він, як розповідає один одному сон і каже: “Снивсь мені сон, що котилась ячмінна паляниця, отака кругляста, мідіянським табором, а докотившись до намету, вдарилась об нього так, що намет упав, перевернувся і розпався.”13 І сказав до нього Ґедеон: В мені, пане? І якщо є Господь з нами, чому нас знайшли всі ці зла? І де є всі його чуда, про які розповіли нам наші батьки, кажучи: Чи Господь не вивів нас з Єгипту? І тепер нас відкинув і передав нас в руку Мадіяма.13 Як підобрався ж Гедеон, от і росказує один одному свій сон словами: Снивсь менї сон, що котивсь ячмінний книш по Мадиянїйському таборові; докотивсь до гетьманського намету і ударив в нього так, що намет упав і перевернувсь до гори та й розпався.
14 І відповів його друг та й сказав: Це ніщо інше, як меч Гедеона, Йоашового сина, мужа Ізраїльського, Бог дав у його руку мідіянітян та ввесь табір.14 І відповів йому приятель: Це ніщо інше, як меч Гедеона, сина Йоашового, мужа Ізраїльського; віддав Бог в руки його мідіян і увесь табір.14 Озвався другий: “Це ніщо інше, як меч Гедеона, сина Йоаша, ізраїльтянина. Віддав йому Бог мідіян і ввесь табір.”14 І поглянув на нього господний ангел і сказав йому: Іди в твоїй силі і спасеш Ізраїля, і ось я тебе післав.14 А другий каже: Се не що инше, як меч Гедеонів Йоасенка Ізрайлитянина; Бог подав йому в руки Мидиянїїв і ввесь табір.
15 І сталося, як Гедеон почув оповідання про той сон та розгадку його, то вклонився, і вернувся до Ізраїлевого табору та й сказав: Уставайте, бо Господь дав у вашу руку мідіянітянський табір!15 Гедеон, зачувши оповідь про сон і розтлумачення його, вклонився Господові і повернувся в табір Ізраїльський та сказав: Підводьтеся. Бо віддав Господь в руки наші табір мідіянський.15 Як же вчув Гедеон той сон і його тлумачення, вклонивсь обличчям до землі, повернувся до ізраїльського табору та й сказав: “Уставайте, бо Господь віддав мідіянський табір вам у руки!”15 І сказав до нього Ґедеон: В мені, пане, чим спасу Ізраїля? Ось моя тисяча найсмирніша в Манассії, і я малий в домі мого батька.15 Як же почув Гедеон оповіданнє сну і його віщуваннє, припав він богобоязливо до землї, вернувся зараз до Ізраїлського коша та й гукне: Вставайте! бо Господь подав табір Мадиянїйський нам на поталу.
16 І поділив він три сотні тих мужів на три відділи, і дав у руку їх усіх сурми, і порожні глеки, та смолоскипи до середини тих глеків.16 І поділив він три сотні тих мужів на три загони, і дав кожному сурму в руку і порожні глеки, та світильники до глеків.16 І розділивши триста чоловік на три загони, дав їм усім сурми та порожні глечики в руки, а в глечиках були каганці,16 І сказав до нього господний ангел: Господь буде з тобою, і побєш Мадіяма, як одного чоловіка.16 Тодї подїлив триста чоловіка на три військові купи і дав їм усїм труби та порожні глеки в руки; у горшках же були каганцї.
17 І сказав він до них: Що будете бачити від мене, то й ви так зробите. А ось я піду до краю табору, і буде, як я зроблю, так зробите й ви.17 І сказав їм: Дивіться на мене і чиніть те саме. Ось, я підійду до табору і, що буду робити, те й ви робіть.17 і звелів їм: “Глядіть на мене й робіть так, як я. Скоро я дістанусь до краю табору, ви зробите так, як зроблю я.17 І сказав до нього Ґедеон: І якщо я знайшов ласку в твоїх очах, і вчиниш мені знак, що ти говориш зі мною.17 І звелїв їм: Позирайте на мене та й робіте так само, як я:
18 І засурмлю в сурму я та всі, що зо мною, то засурмите в сурми й ви навколо всього табору, та й скажете: меч за Господа та за Гедеона!18 Коли я і ті, що будуть біля мене, засурмимо сурмою, сурміть і ви всіма сурмами вашими навколо всього табору і кричіть: [Меч] Господа і Гедеона!18 Я засурмлю разом з усіма, що будуть при мені, засурмите й ви так само з усіх боків навколо табору й гукнете: За Господа й за Гедеона!”18 Не порушся звідси доки не прийду я до тебе, і принесу мою жертву і покладу перед тобою. І сказав: Я сидітиму доки ти не повернешся.18 Як затрублю я в труби вкупі з усїма, що будуть при менї, затрубіте й ви так само в труби з усїх боків навкруги коша та й кричіте: Меч Господень і Гедеонів!
19 І прийшов Гедеон та сотня мужів, що з ним, до краю табору, на початку середньої сторожі, коли тільки но поставили сторожу. І засурмили вони в сурми, і побили глеки, що в їхніх руках.19 І підійшов Гедеон і сто мужів з ним до табору, на початку середньої сторожі, і коли щойно змінили сторожу, то засурмили сурмами, і розбили глеки, котрі були в руках їхніх.19 І от на початку середньої чати, коли щойно були змінили варту, продістався Гедеон із сотнею своєю до краю табору, і засурмили вони й порозбивали глечики, що були в руках їхніх.19 І Ґедеон ввійшов і приготовив козля з кіз, і ефу прісної муки і поклав мясо до коша і юшку влив до посудини і виніс до нього під дуба і поклонився.19 От і пробравсь Гедеон із стома чоловіками, що були при йому, в початку середньої ночньої сторожі до краю табору, а там саме перемінено сторожу. Тодї затрубили в труби та й порозбивали глеки в руках.
20 І засурмили три відділи в сурми, і поторощили глеки, і тримали рукою своєї лівиці смолоскипа, а рукою своєї правиці сурми, щоб сурмити. І кричали вони: Меч за Господа та за Гедеона!20 І засурмили [всі] три загони сурмами і розбили глеки, і тримали в лівій руці світильники, а в правій руці сурми, і сурмили, і кричали: Меч Господа і Гедеона!20 І засурмили три відділи й, розбивши глечики, схопили лівою рукою каганці, а правою сурми й закричали: “За Господа й за Гедеона!”20 І сказав до нього господний ангел: Візьми мясо і прісні хліби і поклади коло того каменя і вилий юшку. І він вчинив так.20 Тодї затрубили разом усї три військові купи, порозбивали глеки, взяли каганцї лїворуч, а праворуч труби, та й закричали: Меч Господень та Гедеонів!
21 І стояли кожен на своїм місці навколо табору, а ввесь табір бігав, і вони кричали й утікали.21 І вони стояли кожний на своєму місці довкола табору, і все військо почало бігати й кричати, і кинулося врозтіч.21 І стали вони кожен на своєму місці навкруги табору. В таборі ж усе заметушилось, закричало та й кинулось утікати.21 І простягнув господний ангел кінець палиці, що в його руці і доторкнувся до мяса і прісного, і піднявся огонь з каменя і пожер мясо і прісне. І господний ангел відійшов з перед його очей.21 Кожен при тому стояв на свойму місцї навкруги табору; у коші ж все бігало кругом та й кинулись навтеки кричучи не своїм голосом.
22 І засурмили три сотні сурем, а Господь обернув меча одного на одного та на ввесь табір. І табір побіг аж до Бет-Гашшітта до Церери, аж до Сефат-Авел-Мехоли при Таббаті.22 Тим часом, як триста (мужів) сурмили сурмами, завернув Господь меча одного чоловіка на його сусіда по всьому війську, і побігло військо аж до Бет-Гашшітта, до Церери, аж до Сефат-Авел-Мехоли у Таббат.22 І тоді, як ці триста сурмили, Господь обернув у всім таборі мечі кожного проти себе самих; і кинувсь табір урозтіч на Бет-Шітту, в напрямку до Церери, аж до берега Авел-Мехоли коло Таббату.22 І побачив Ґедеон, що це господний ангел, і сказав Ґедеон: О, о, Господи, Господи, бо побачив я господнього ангела лицем в лице.22 Як затрубили ж у триста труб, обернув Господь мечі їх у таборі проти своїх людей, і все, що було в таборі, побігло до Бетситта на Цереру, до берега Абелмеголи під Табатом.
23 І були скликані ізраїльтяни з Нефталиму, і з Асиру, і з усього Манасії, і вони гналися за мідіянітянами.23 І були скликані ізраїльтяни з коліна Нефталимового, Асирового і всього коліна Манасіїного, і погналися за мідіянами.23 І скликано ізраїльтян з Нафталі, з Ашера й з усього Манассії, і вони кинулись навздогінці за мідіянами.23 І сказав йому Господь: Мир тобі, не бійся не помреш.23 Тодї покликано Ізрайлитян із Нафталїя, із Ассера і з усього поколїння Манассіїного, і вганяли вони за Мидиянїями.
24 А по всіх Єфремових горах Гедеон послав послів, говорячи: Зійдіть навперейми мідіянітян, і заступіть їм воду аж до Бет-Бари та Йордан. І скликали всіх Єфремових людей, та й заступили воду аж до Бет-Бари та Йордан.24 А Гедеон відрядив посланців через усю гору Єфремову, говорячи: Вийдіть навперейми мідіянам і перехопіть у них [броди] аж до Бет-Бари та Йордану. І тоді зібралися всі єфремляни 0673 і перехопили всі [броди через] воду аж до Бет-Бари через Йордан.24 І розіслав Гедеон послів по всіх Ефраїм-горах з наказом: “Зійдіть із гір проти мідіян і перетніть їм переправу через воду Йордану аж до Бет-Бари.” Зібралися на поклик усі ефраїмії й зайняли броди вздовж Йордану аж до Бет-Бари.24 І збудував там Ґедеон жертівник Господеві і назвав його: Мир господний аж до цього дня, ще як був він в Ефраті батька Езри.24 І розіслав Гедеон посли по всїх горах Ефраїмових з наказом: Виступайте проти Мадиянїїв і відріжте їм переправу через воду до Бет-Бара і на Йорданї. І скликано всї Ефраїмії і обсїли вони воду до Бет-Бара і на Йорданї.
25 І вони захопили двох мідіянітянських князів: Орева та Зеева, і вбили Орева в Цур-Ореві, а Зеева вбили в Екев-Зееві. І гналися за мідіянітянами, а голови Орева та Зеева перенесли до Гедеона на той бік Йордану.25 І спіймали двох князів мідіянських: Орева та Зеева, і вбили Орева в Цур-Ореві; а Зеева вбили в Екев-Зееві. І гналися за мідіянами, а голови Орева та Зеева принесли до Гедеона на той бік Йордану.25 І полонили вони двох мідіянських князів, Орева і Зеева: і Орева вбили під Орев-скелею, а Зеева коло Зеев-винодавлі. І гнались далі за мідіянами. Голови ж Орева й Зеева принесли до Гедеона до той бік Йордану.25 І сталося тієї ночі і сказав йому Господь: Візьми годоване теля твого батька, семилітне теля, і знищиш жертівник Ваала, що є твого батька, і вирубаєш гай, що коло нього,25 І зайняли в полонь два Мадиянські князї Орива (Ворона) та Зива (Вовка) й стяли Орива під Борон-скелею, а Зива коло Вовчої печери. Тодї вганяли за Мидиянїями; голови ж Оривову та Зивову принесли до Гедеона за Йордань.