1 (7-2) Хороші які стали ноги твої в черевичках, князівно моя! Заокруглення стегон твоїх мов намисто, руками мистецькими виточене!1 Озирнися, озирнися, о, Суламіто! Озирнися, озирнися, – і ми подивимося на тебе. Чого вам дивитися на Суламіту, наче на танок військовий?1 Вернись, вернись, о Суламіто! Вернись, вернись, щоб нам на тебе подивитись! Чому ви дивитесь на Суламіту, неначе на танок подвійний?1 Повернися, повернися, Суламітко, повернися, повернися, і тебе побачимо. Що ви побачили в Суламітці? Вона приходить як групи полків.1 Оглянься, оглянься, Суламито; оглянься, оглянься, щоб нам глядїти на тебе! - Що вам дивитись на Суламиту, мов на хоровод Манаїмський?
2 (7-3) Твоє лоно немов круглоточена чаша, в якій не забракне вина запашного! Твій живіт сніп пшениці, оточений тими лілеями!2 О, які прекрасні ноги твої в сандаліях, доню шляхетна! Округлість стегон твоїх – як намисто, витвір рук удатних;2 Які бо гарні твої ноги у сандалях, дочко княжа! Круглота твоїх стеген, неначе ланцюгові кільця, робота рук мистецьких.2 Які красні твої кроки у взутті, дочко Надава? Порухи твоїх бедр подібні до намиста, діло рук митця.2 Що за прегарні ноги твої в сандалах, ти, знатного батька дитино! а круглота твоїх стеген - неначе намисто, уроблене руками мистецькими;
3 (7-4) Два перса твої немов двоє сарняток близнят!3 Живіт твій – кругла чаша, [у котрій] не щезає духмяне вино; лоно твоє – сніп пшениці, оточений лілеями;3 Пупок твій - кубок круглий, вина замішаного в ньому не бракує. Лоно твоє - ворох пшениці, оточений лілеями навколо.3 Твій пупець карбована чаша, що не потребує суміші. Твій живіт сніп пшениці огороджений леліями.3 Пуп у тебе - се круглоточена чаша, повна по всяк час вина запашного, стан же в тебе - стіг пшеницї серед лилїй;
4 (7-5) Твоя шия як башта із кости слонової, твої очі озерця в Хешбоні при брамі того Бат-Рабіму, в тебе ніс немов башта ливанська, що дивиться все в бік Дамаску!4 Двійко персів твоїх – мов двоє сарняток, близняток сарни;4 Двоє грудей твоїх, як двоє оленяток, близняток олениці.4 Твої дві груді як два малюки близнюки серни.4 Соски твої - се двойнята в серни;
5 (7-6) Голівка твоя на тобі мов Кармел, а коса на голівці твоїй немов пурпур, полонений цар тими кучерями!5 Шия твоя, мов стовп із слонової кості; очі твої – озерця Хешбонські, що біля брами Бат-Рабіму; а ніс твій – вежа ливанська, що на Дамаск поглядає.5 Шия твоя, мов вежа із слонокости. Очі твої, немов ставки у Хешбоні при Бат-Раббім воротях. Ніс твій, немов вежа ливанська, що дивиться на бік Дамаску.5 Твоя шия як слонова вежа. Твої очі як озера в Есевоні в брамах Дочки Численних. Твої ніздрі як вежа Лівану, що дивиться на лице Дамаску.5 Шия твоя - наче вежа з слонової костї; очі в тебе - ставки Гесбонські коло воріт Батрабимських; ніс твій - мов вежа в лїсї Ливанськім, обернена 'д Дамаску;
6 (7-7) Яка ти прекрасна й приємна яка, о кохання в розкошах!6 Голівка твоя на тобі, мов Кармел, і коси на голівці твоїй, мов пурпур; цар у захваті від [твоїх] кучерів.6 А голова на тобі, мов Кармель той: волосся на тобі, неначе пурпура, - цар в її заплітках упіймався.6 Твоя голова на тобі як Кармил, і плетінки твоєї голови наче багряниця, цар звязаний в коридорах.6 Голова твоя - мов Кармель, волос на голові в тебе - мов пурпур, кучері твої - й цареві дивовижа.
7 (7-8) Став подібний до пальми твій стан, твої ж перса до грон виноградних!7 Яка ж ти вродлива, яка зваблива, кохана моя, твоєю вродою.7 Яка ж бо ти прекрасна, яка мила о моя люба у розкошах!7 Як ти прикрасилася і як ти осолодилася, любове, в твоїх насолодах?7 О, яка ж ти хороша, яка ти принадна, моя любко, твоїм цїлим видом!
8 (7-9) Я подумав: виберуся на цю пальму, схоплюся за віття її, і нехай стануть перса твої, немов виноградні ті грона, а пахощ дихання твого як яблука!...8 Цей стан твій схожий на пальму, і груди твої на виноградні грона.8 Станом твоїм нагадуєш ти пальму, грудьми твоїми виноградні грона.8 Це твоя велич, ти уподібнилася до пальми і твої груди до китиць.8 Стан твій - неначе пальма, груди ж твої - мов би винні грони.
9 (7-10) А уста твої як найліпше вино: простує воно до мого коханого, чинить промовистими й уста сплячих!9 Подумав я: Вилізу на пальму, вхоплюся за гілки її; і груди твої були б, як грона виноградні, і видих ніздрів твоїх, як від яблук;9 Я мовив: Я вилізу на пальму, вхоплю з плодами її гілку! Хай груди твої будуть, мов грона виноградні, а запах твого подиху, мов запах яблук.9 Я сказав: Я вийду на пальму, схоплю його висоти, і твої груди будуть як китиці винограду і запах твоїх ніздр як яблока9 Думаю: вилїзу на пальму, вхоплюся за віттє, а груди твої будуть менї за грони винні, і запах із ніздер твоїх, - як би від яблок;
10 (7-11) Я належу своєму коханому, а його пожадання до мене!10 Уста твої, як найкраще вино. Воно тече для мого улюбленого солодко, спонукаючи замовкнути того, хто говорить.10 Твоя розмова, мов вино добірне, що по устах моїх і по зубах стікає.10 і твоє горло як добре вино, що йде моєму кревному на добро, що досягає мої губи і зуби.10 Та й уста твої, як вино найлучше. - Воно тече право до милого мого, й солодить уста утомлені.
11 (7-12) Ходи ж, мій коханий, та вийдемо в поле, переночуємо в селах!11 Я належу улюбленому моєму, і до мене [прагне] бажання його.11 Я - для мого любого, і до мене звернене все його бажання.11 Я для мого кревного, і до мене його повертання.11 Я належу до друга мого, він лине серцем до мене.
12 (7-13) Устанемо рано, й ходім у сади-виногради, подивимося, чи зацвів виноград, чи квітки розцвілись, чи гранатові яблуні порозцвітали?... Там кохання своє тобі дам!12 Прийди, коханий мій, вийдемо в поле, заночуємо в поселеннях;12 Ходи, мій любий! Ходім у поле, та заночуймо у селах.12 Ходи, мій кревний, вийдемо на поле, поселимося в селах.12 Ходи ж, мій любий, пійдемо в поле, жити мемо в селах;
13 (7-14) Видадуть пах мандрагори, при наших же входах всілякі коштовні плоди, нові та старі, що я їх заховала для тебе, коханий ти мій!13 Уранці підемо до виноградників, глянемо, чи виноград броститься, чи його квіт з'явився, чи зацвіли вже гранатові дерева; там я віддам йому кохання моє.13 Устаньмо у виноградниках раненько, гляньмо, чи виноград броститься, чи його квіт відкрився, чи зацвіли вже яблуні гранатові. Там обдарую я тебе любов'ю.13 Рано будемо в виноградниках, побачимо чи зацвив виноград, чи зацвив цвіт винограду, чи зацвили ґранатові яблока. Там тобі дам мої груди.13 Вранцї рано вийдем у виноградник, оглянемо, чи вже розвилась лоза виноградна, чи овощ завязався, чи в цьвіту вже гранатові яблонї; там ти моїх ласк дознаєш.