1 (7-2) Хороші які стали ноги твої в черевичках, князівно моя! Заокруглення стегон твоїх мов намисто, руками мистецькими виточене! | 1 Озирнися, озирнися, о, Суламіто! Озирнися, озирнися, – і ми подивимося на тебе. Чого вам дивитися на Суламіту, наче на танок військовий? | 1 Вернись, вернись, о Суламіто! Вернись, вернись, щоб нам на тебе подивитись! Чому ви дивитесь на Суламіту, неначе на танок подвійний? | 1 Повернися, повернися, Суламітко, повернися, повернися, і тебе побачимо. Що ви побачили в Суламітці? Вона приходить як групи полків. | 1 Оглянься, оглянься, Суламито; оглянься, оглянься, щоб нам глядїти на тебе! - Що вам дивитись на Суламиту, мов на хоровод Манаїмський? |
2 (7-3) Твоє лоно немов круглоточена чаша, в якій не забракне вина запашного! Твій живіт сніп пшениці, оточений тими лілеями! | 2 О, які прекрасні ноги твої в сандаліях, доню шляхетна! Округлість стегон твоїх – як намисто, витвір рук удатних; | 2 Які бо гарні твої ноги у сандалях, дочко княжа! Круглота твоїх стеген, неначе ланцюгові кільця, робота рук мистецьких. | 2 Які красні твої кроки у взутті, дочко Надава? Порухи твоїх бедр подібні до намиста, діло рук митця. | 2 Що за прегарні ноги твої в сандалах, ти, знатного батька дитино! а круглота твоїх стеген - неначе намисто, уроблене руками мистецькими; |
3 (7-4) Два перса твої немов двоє сарняток близнят! | 3 Живіт твій – кругла чаша, [у котрій] не щезає духмяне вино; лоно твоє – сніп пшениці, оточений лілеями; | 3 Пупок твій - кубок круглий, вина замішаного в ньому не бракує. Лоно твоє - ворох пшениці, оточений лілеями навколо. | 3 Твій пупець карбована чаша, що не потребує суміші. Твій живіт сніп пшениці огороджений леліями. | 3 Пуп у тебе - се круглоточена чаша, повна по всяк час вина запашного, стан же в тебе - стіг пшеницї серед лилїй; |
4 (7-5) Твоя шия як башта із кости слонової, твої очі озерця в Хешбоні при брамі того Бат-Рабіму, в тебе ніс немов башта ливанська, що дивиться все в бік Дамаску! | 4 Двійко персів твоїх – мов двоє сарняток, близняток сарни; | 4 Двоє грудей твоїх, як двоє оленяток, близняток олениці. | 4 Твої дві груді як два малюки близнюки серни. | 4 Соски твої - се двойнята в серни; |
5 (7-6) Голівка твоя на тобі мов Кармел, а коса на голівці твоїй немов пурпур, полонений цар тими кучерями! | 5 Шия твоя, мов стовп із слонової кості; очі твої – озерця Хешбонські, що біля брами Бат-Рабіму; а ніс твій – вежа ливанська, що на Дамаск поглядає. | 5 Шия твоя, мов вежа із слонокости. Очі твої, немов ставки у Хешбоні при Бат-Раббім воротях. Ніс твій, немов вежа ливанська, що дивиться на бік Дамаску. | 5 Твоя шия як слонова вежа. Твої очі як озера в Есевоні в брамах Дочки Численних. Твої ніздрі як вежа Лівану, що дивиться на лице Дамаску. | 5 Шия твоя - наче вежа з слонової костї; очі в тебе - ставки Гесбонські коло воріт Батрабимських; ніс твій - мов вежа в лїсї Ливанськім, обернена 'д Дамаску; |
6 (7-7) Яка ти прекрасна й приємна яка, о кохання в розкошах! | 6 Голівка твоя на тобі, мов Кармел, і коси на голівці твоїй, мов пурпур; цар у захваті від [твоїх] кучерів. | 6 А голова на тобі, мов Кармель той: волосся на тобі, неначе пурпура, - цар в її заплітках упіймався. | 6 Твоя голова на тобі як Кармил, і плетінки твоєї голови наче багряниця, цар звязаний в коридорах. | 6 Голова твоя - мов Кармель, волос на голові в тебе - мов пурпур, кучері твої - й цареві дивовижа. |
7 (7-8) Став подібний до пальми твій стан, твої ж перса до грон виноградних! | 7 Яка ж ти вродлива, яка зваблива, кохана моя, твоєю вродою. | 7 Яка ж бо ти прекрасна, яка мила о моя люба у розкошах! | 7 Як ти прикрасилася і як ти осолодилася, любове, в твоїх насолодах? | 7 О, яка ж ти хороша, яка ти принадна, моя любко, твоїм цїлим видом! |
8 (7-9) Я подумав: виберуся на цю пальму, схоплюся за віття її, і нехай стануть перса твої, немов виноградні ті грона, а пахощ дихання твого як яблука!... | 8 Цей стан твій схожий на пальму, і груди твої на виноградні грона. | 8 Станом твоїм нагадуєш ти пальму, грудьми твоїми виноградні грона. | 8 Це твоя велич, ти уподібнилася до пальми і твої груди до китиць. | 8 Стан твій - неначе пальма, груди ж твої - мов би винні грони. |
9 (7-10) А уста твої як найліпше вино: простує воно до мого коханого, чинить промовистими й уста сплячих! | 9 Подумав я: Вилізу на пальму, вхоплюся за гілки її; і груди твої були б, як грона виноградні, і видих ніздрів твоїх, як від яблук; | 9 Я мовив: Я вилізу на пальму, вхоплю з плодами її гілку! Хай груди твої будуть, мов грона виноградні, а запах твого подиху, мов запах яблук. | 9 Я сказав: Я вийду на пальму, схоплю його висоти, і твої груди будуть як китиці винограду і запах твоїх ніздр як яблока | 9 Думаю: вилїзу на пальму, вхоплюся за віттє, а груди твої будуть менї за грони винні, і запах із ніздер твоїх, - як би від яблок; |
10 (7-11) Я належу своєму коханому, а його пожадання до мене! | 10 Уста твої, як найкраще вино. Воно тече для мого улюбленого солодко, спонукаючи замовкнути того, хто говорить. | 10 Твоя розмова, мов вино добірне, що по устах моїх і по зубах стікає. | 10 і твоє горло як добре вино, що йде моєму кревному на добро, що досягає мої губи і зуби. | 10 Та й уста твої, як вино найлучше. - Воно тече право до милого мого, й солодить уста утомлені. |
11 (7-12) Ходи ж, мій коханий, та вийдемо в поле, переночуємо в селах! | 11 Я належу улюбленому моєму, і до мене [прагне] бажання його. | 11 Я - для мого любого, і до мене звернене все його бажання. | 11 Я для мого кревного, і до мене його повертання. | 11 Я належу до друга мого, він лине серцем до мене. |
12 (7-13) Устанемо рано, й ходім у сади-виногради, подивимося, чи зацвів виноград, чи квітки розцвілись, чи гранатові яблуні порозцвітали?... Там кохання своє тобі дам! | 12 Прийди, коханий мій, вийдемо в поле, заночуємо в поселеннях; | 12 Ходи, мій любий! Ходім у поле, та заночуймо у селах. | 12 Ходи, мій кревний, вийдемо на поле, поселимося в селах. | 12 Ходи ж, мій любий, пійдемо в поле, жити мемо в селах; |
13 (7-14) Видадуть пах мандрагори, при наших же входах всілякі коштовні плоди, нові та старі, що я їх заховала для тебе, коханий ти мій! | 13 Уранці підемо до виноградників, глянемо, чи виноград броститься, чи його квіт з'явився, чи зацвіли вже гранатові дерева; там я віддам йому кохання моє. | 13 Устаньмо у виноградниках раненько, гляньмо, чи виноград броститься, чи його квіт відкрився, чи зацвіли вже яблуні гранатові. Там обдарую я тебе любов'ю. | 13 Рано будемо в виноградниках, побачимо чи зацвив виноград, чи зацвив цвіт винограду, чи зацвили ґранатові яблока. Там тобі дам мої груди. | 13 Вранцї рано вийдем у виноградник, оглянемо, чи вже розвилась лоза виноградна, чи овощ завязався, чи в цьвіту вже гранатові яблонї; там ти моїх ласк дознаєш. |