1 І прийшов цар та Гаман на гостину цариці Естер. | 1 І прийшов цар з Гаманом на бенкет до Естер. | 1 Того ж дня цар Ксеркс подарував цариці Естері дім Амана, ворога юдеїв, і Мардохей мав доступ до царя, бо Естера призналась, хто він був для неї. | 1 Ввійшов же цар та Аман бенкетувати з царицею. | 1 І прийшов царь із Аманом гоститись у царицї Естери. |
2 І сказав цар до Естери також другого дня при питті вина: Яке жадання твоє? І буде тобі дане. І яке прохання твоє? Якщо побажаєш аж до половини царства, то буде зроблено! | 2 І знову сказав цар Естері другого дня під час бенкету: Яке в тебе бажання, царице Естер? Воно справдиться: яке прохання твоє? [Навіть], якщо зажадаєш половину царства, воно справдиться. | 2 Тоді зняв цар свій перстень, що відібрав був від Амана, й дав його Мардохеєві, а Естера настановила Мардохея над домом Амана. | 2 А цар сказав до Естери в другому дні під час бенкету: Що є царице Естеро, і яке твоє прохання, і яке твоє бажання, і буде тобі аж до половини мого царства. | 2 І сказав царь Естері так само й на другий день, як напився вина: Чого ти бажаєш, царице Естеро? воно буде тобі дано; яка ж твоя просьба? Хоч би й до половини царства, воно буде здїйснене. |
3 І відповіла цариця Естер та й сказала: Якщо знайшла я ласку в очах твоїх, о царю, і якщо це цареві вгодне, нехай буде дане мені життя моє на жадання моє, а народ мій на прохання моє! | 3 І відповідала цариця Естер, і сказала: Якщо я знайшла прихильність в очах твоїх, то нехай мені буде дароване життя моє, за бажанням моїм, і народ мій, на прохання моє! | 3 Естера ще раз заговорила до царя. Вона впала йому в ноги й плакала й благала його відвернути лихо з боку Амана, агагія, й намір, що він задумав проти юдеїв. | 3 І вона, відповівши, сказала: Якщо я знайшла ласку перед царем, хай дана буде душа на моє прохання і мій нарід на моє бажання. | 3 І відповіла цариця Естер і сказала: Коли я, царю, найшла ласку в очах твоїх, і коли цареві до вподоби, то нехай буде дароване менї життє моє по мойму бажанню, й народ мій, по просьбі моїй! |
4 Бо продані ми, я та народ мій, на вигублення, на забій та на погибіль... Та коли б ми були продані на рабів та на невільниць, мовчала б я, бо цей утиск був би не вартий царевого занепокоєння... | 4 Тому що продані ми, я і народ мій, на винищення, убивство і загибель. Якби нас продали були в раби і рабині, я змовчала б, хоч ворог не відшкодував би збитків царя. | 4 Цар простяг до Естери золоте берло, і Естера підвелася, стала перед царем, | 4 Бо продані я і мій нарід на знищення і розграбовання і рабство, ми і наші діти на рабів і рабинь, і я незгідна. Бо диявол не гідний царського двору. | 4 Бо видані ми, я й народ мій, щоб нас вигубити, повбивати і занапастити. Коли б ми були запродані в невольників та невольниць, я б мовчала, хоч ворог не надоложив би шкоди цареві. |
5 Тоді сказав цар Ахашверош, і повів до цариці Естери: Хто то він, і де той, що його серце наповнило його відвагою чинити так? | 5 І відповідав цар Артаксеркс і сказав цариці Естері: Що це за один, і де той, що наважився в серці своєму вчинити отак? | 5 і промовила: «Коли цареві довподоби й коли я знайшла перед ним ласку, коли ця справа справедлива перед царем та й я подобаюсь його очам, нехай буде написано відкликати листи, задумані Аманом, сином Геммедати, агагія, які він написав, щоб вигубити юдеїв по всіх царських країнах. | 5 А цар сказав: Хто цей, що відважився зробити це діло? | 5 І відповів царь Артаксеркс і сказав цариці Естері: Хто ж то такий, і де той, що поважився в серцї свойму таке вчинити? |
6 І сказала Естер: Ненависник та ворог це злий Гаман! І Гаман перелякався перед обличчям царя та цариці... | 6 І сказала Естер: Ворог і супротивник – це злющий Гаман! І Гаман затремтів перед царем і царицею. | 6 Бо як мені дивитися на лихо, що спаде на мій народ? Як мені дивитися на загибель мого роду?» | 6 А Естера сказала: Чоловік ворог цей поганий Аман. Аман же жахнувся перед царем і царицею. | 6 І відказала Естер: Ворог і супротивник - то сей злющий Аман! І затрусився Аман перед царем та царицею. |
7 А цар у своїй лютості устав від гостини, і вийшов до палацового саду. А Гаман став просити царицю Естер за життя своє, бо побачив, що загрожує йому лихо від царя... | 7 А цар підхопився у гніві своєму з бенкету, [і пішов] до саду при палаці. А Гаман лишився благати за життя своє царицю Естер, тому що бачив, що загрожує йому велике лихо від царя. | 7 Тоді цар Ксеркс сказав до цариці Естери і до Мардохея, юдея: «Оце я подарував Естері дім Амана, а його самого повісили на шибениці за те, що він простягнув руку проти юдеїв. | 7 Цар встав з бенкету, (пішов) до городу, а Аман благав царицю, бо побачив що він є в біді. | 7 І встав царь від гостини в гнїві своєму й пійшов у сад коло палати; Аман же зістався благати царицю Естеру за життє своє, бо бачив, що йому від царя призначена вже гірка доля. |
8 І цар вернувся з палацового саду до дому пиття вина, а Гаман припав до ліжка, що на ньому була Естер. І цар сказав: Чи хочеш також збезчестити царицю в мене в домі? Як тільки це слово вийшло з царевих уст, то закрили Гаманове обличчя... | 8 Коли цар повернувся із саду до палацу у дім бенкету, Гаман припав до ложа, на котрому сиділа Естер. І сказав цар: Навіть збезчестити царицю [зажадав] у домі моєму! Коли це слово вийшло з уст царя, – то закрили обличчя Гаманові! | 8 Напишіть, отже, ви самі від імени царя, що вам подобається, про юдеїв і запечатайте царським перснем, бо того, що написане від імени царя й запечатане царським перснем, не можна змінити.» | 8 Цар повернувся з городу, а Аман припав до ліжка благаючи царицю. Сказав же цар: Чи і жінку силує в моїм домі? Аман, почувши, змінив лице. | 8 Як же царь вернувся з саду коло палати в дім гостини, припав був Аман до ложа, де знаходилась Естер. І сказав царь: Навіть і царицю хоче знасилувати вдома в мене! Тільки що вийшло слово з уст царевих, а вже й закрили Аманові лице. |
9 І сказав Харвона, один з евнухів перед царевим обличчям: Та ось шибениця, яку зробив Гаман для Мордехая, що говорив добре на царя, яка стоїть у Гамановому домі, висока на п'ятдесят ліктів. І сказав цар: Повісьте його на ній! | 9 І сказав Харвона, один з управителів перед царевим лицем: Ось і дерево, котре приготував Гаман для Мордехая, який говорив доброзичливе для царя, стоїть біля дому Гамана, висотою на п'ятдесят ліктів. І сказав цар: Повісьте його на ньому. | 9 Того ж часу, тобто третього місяця, місяця Сівана, двадцять третього дня, скликано царських писарів і написано все так, як звелів Мардохей, до юдеїв, до сатрапів, до начальників і до князів країн, від Індії до Етіопії, 127 країн, до кожної країни її письмом і до кожного народу його мовою та й до юдеїв їхнім письмом і мовою. | 9 Сказав же Вуґатан один з евнухів до царя: Ось і дерево Аман приготовив для Мардохея, що говорив про царя, і в Амана стоїть дерево на пятдесять ліктів. Сказав же цар: Хай буде на ньому повішений. | 9 І сказав Харбона, один із скопцїв при цареві: Он і дерево, що його зготував Аман про Мардохея, що говорив на добро для царя, стоїть коло Аманового дому, заввишки на пятьдесять локот. І звелїв царь: Повісьте його на ньому! |
10 І повісили Гамана на шибениці, яку він приготовив був для Мордехая, а лютість царева втихла... | 10 І повісили Гамана на шибениці, котру він приготував для Мордехая. І гнів царя упокорився. | 10 Він написав від імени царя Ксеркса й, запечатавши царським перснем, послав листи через гінців на баских породистих конях з державних стаєнь | 10 І повішено Амана на дереві, яке він приготовив для Мардохея. І тоді цар спинився від гніву. | 10 І повісили Амана на дереві, що він приладив про Мардохея. І вгамувався гнїв у царя. |