| 1 Диригентові хору. На мелодію `Лелії`. Псалом Давидів. | 1 Провідникові хору. Давида. Псалом. Пісня. | 1 На кінець, про тих, що міняються, Давида. | 1 Проводиреві хора: Давидова псальма, пісня. Нехай встане Бог! Щоб розсипались вороги його, і розбіглись перед ним ненавидники його! |
2 (68-3) Як дим розвівається, так їх розвій, як топиться віск від огню, отак несправедливі загинуть перед Божим лицем! | 2 Урятуй мене, Боже; бо води сягають душі [моєї]. | 2 Устане Бог, і розсипляться вороги його, а ненависники його з-перед його обличчя розбіжуться. | 2 Спаси мене, Боже, бо води ввійшли аж до моєї душі. | 2 Як дим щезає, нехай вони так щезнуть; як віск топиться від огню, нехай так погибнуть грішники від лиця Божого. |
3 (68-4) А праведні будуть радіти, і будуть тішитися перед Богом, і веселитися в радості будуть! | 3 Я загруз у глибокім болоті, і немає на чому стати; зайшов у глибінь води, де швидкі потоки поглинуть мене. | 3 Як дим щезає, так щезають, як віск від вогню тане, так гинуть грішники від обличчя Божого. | 3 Я загруз в глибокому болоті, і немає як встоятися. Я прийшов в глибини моря, і мене затопила вітряна буря. | 3 А праведники нехай звеселяться, нехай возрадуються перед лицем Божим, і торжествують в радостї. |
4 (68-5) Співайте Богові, виспівуйте Йменню Його, рівняйте дорогу Тому, Хто їде на хмарах, Господь Йому Ймення, та перед Ним веселіться! | 4 Я знесилів від зойку, пересохло горло у мене, втомилися очі мої від очікування Бога [мого]. | 4 А праведники веселяться, радіють перед обличчям Божим, у радощах торжествують. | 4 Я струдився, кричачи, моє горло захрипло, мої очі пропали від того, що я надіявся на мого Бога. | 4 Сьпівайте Богу, величайте імя його! Зробіть дорогу тому, хто проходить крізь пустинї - Господь імя його - і радуйтесь перед ним! |
5 (68-6) Сиротам батько й вдовицям суддя, то Бог у святому мешканні Своїм! | 5 Тих, що ненавидять мене без провини більше, аніж волосся на моїй голові. Вороги мої, які переслідують мене несправедливо, зміцніли; чого я не брав, те маю віддати. | 5 Співайте Богові, славте ім'я його; рівняйте дорогу тому, що їде в колісниці пустинею, - Господь його ім'я, - і перед ним радійте. | 5 Помножилися понад волосся моєї голови ті, що даром мене ненавидять, скріпилися мої вороги, що мене неправедно переслідують. Те, що я не розграбив, тоді я платив. | 5 Батько сиротам і суддя вдовам Бог у сьвятому домі своїм. |
6 (68-7) Бог самітних уводить до дому, витягує в'язнів з кайданів, тільки відступники мешкати будуть у спаленій сонцем землі! | 6 Боже! Ти відаєш про безум мій, і гріхи мої не утаємничені від Тебе. | 6 Сиротам батько він і суддя удовам, Бог у святім своїм житлі. | 6 Боже, Ти пізнав мою безумність, і мої проступки не сховалися від Тебе. | 6 Одиноким дає Бог жити вкупі в одній домівцї, закованих виводить на волю до щастя; ворохобникам же дає місце в пустинї. |
7 (68-8) Боже, коли перед народом Своїм Ти виходив, коли йшов Ти пустинею, Села, | 7 Нехай же не осоромляться в мені всі, що сподіваються на Тебе, Господе, Боже сил. Нехай не осоромляться в мені ті, що шукають Тебе, Боже Ізраїля. | 7 Бог оселює покинутих у домі, виводить закутих до щастя-долі, лиш бунтарі живуть в сухій пустині. | 7 Хай не завстидаються мною ті, що Тебе терплять, Господи, Господи сил, хай не засоромляться мною ті, що Тебе шукають, Боже Ізраїля, | 7 Боже! Як ійшов ти поперед твого народу, як переходив пустиню, |
8 (68-9) то тряслася земля, також капало небо було перед Богом, Сінай затремтів перед Богом, Богом ізраїля! | 8 Бо заради Тебе несу я обмову, і сором покриває обличчя моє. | 8 Боже, коли ти йшов перед твоїм народом, коли ти переходив крізь пустиню, | 8 бо задля Тебе я стерпів погорду, сором покрив моє лице. | 8 Тремтїла земля - і небеса клянули перед Богом - сам Синай перед Богом, Богом Ізраїля. |
9 (68-10) Дощ добродійний спускаєш Ти краплями, Боже, на спадок Свій перемучений міцно поставив його. | 9 Чужинцем став я для братів моїх і стороннім для синів матері моєї. | 9 земля тремтіла, небо топилось перед Богом, дрижав перед Богом Синай, Богом Ізраїля. | 9 Я став відчужений моїм братам і чужинцем для синів моєї матері, | 9 Дав линути животворному дощеві, о Боже; ти кріпив наслїддє твоє, коли воно томилось. |
10 (68-11) У ньому сиділо Твоє многолюддя, у Своїй доброті все готуєш Ти бідному, Боже! | 10 Бо ревність за дім Твій сушить мене, і лихослів'я обмовників на Тебе падає на мене, | 10 Щедрий дощ послав єси, о Боже, на твою спадщину і стомлене підсилив. | 10 бо ревність твого дому мене пожерла, і погорди тих, що Тобою гордять, впали на мене. | 10 Племя твоє осїло там; в добротї твоїй, Боже, приготовляв ти для бідного. |
11 (68-12) Господь дає слово; провісниць велика многота: | 11 Коли плачу і очищаю душу мою постами; і це додають мені до обмови. | 11 Твоя отара наситилась на ній, ти приготував її у доброті твоїй Убогому, о Боже. | 11 І я похилив в пості мою душу, і мені було на погорду. | 11 Господь прорік слово, і було вістовниць велика сила. |
12 (68-13) Царі військ утікають, утікають, пані ж дому розділює здобич. | 12 Вереття стало моєю одежею, і я став для них притчею. | 12 Господь мовить слово, і радісних вісниць велика сила: | 12 І я поклав мішок як мою одіж, і я став притчею для них. | 12 Царі з військами втїкали, вони втїкали, а хто обняв домівку, паював здобич. |
13 (68-14) Коли ви спочиваєте між обійстями то крила голубки покриті сріблом, а пера її зеленкавістю золота. | 13 Проти мене говорять, сидячи біля брами, і співають у піснях ті, що п'ють вино. | 13 «Царі з військами втікають, утікають; а господиня ділить здобич. | 13 Проти мене виговорювали ті, що сиділи в брамі, і про мене співали ті, що пили вино. | 13 Коли ви й впокоїтесь по вівчарнях, то маєте бути, як крила голубки, сріблом покриті, котрих пірє золотом сяє. |
14 (68-15) Коли Всемогутній царів розпорошував в Краї, то сніг Ти спускав на Цалмоні. | 14 А я з молитвою моєю до Тебе, Господе, в пору добру, Боже, з великої ласки Твоєї, почуй мене в істині порятунку Твого. | 14 Коли ви лежали собі посеред вівчарень, крила голубки були вкриті сріблом, а її пір'я - золотом жовтим. | 14 Я ж моєю молитвою до Тебе Господи, (закличу). Час радости, Боже, в множестві твого милосердя. Почуй мене в правді твого спасіння. | 14 Як Всемогущий розсипав царів на землї, побілїла, як снїг, на Цальмонї. |
15 (68-16) Гора Божа Башанська гора, гора верхогір'я гора та Башанська. | 15 Витягни мене із твані, щоб не загрузнути мені; нехай визволюся від ненависників моїх, і від глибокої води. | 15 Коли Всемогутній розганяв царів там, сніг випав на Цалмоні!» | 15 Спаси мене від глини, щоб я не застряг. Хай буду визволений від тих, що мене ненавидять, і з глибини вод. | 15 Гора Базанська, гора Божа, щоглами багата гора Базанська. |
16 (68-17) Верхогір'я, чого заздрісно дивитеся на ту гору, що Бог зажадав на мешкання Своє, і Господь буде мешкати там завжди? | 16 Нехай не понесе мене швидка вода, і нехай не проковтне мене глибочінь, нехай не зімкне наді мною провалля пащі своєї. | 16 Високі гори - Башан-гори, гори крутії - Башан-гори. | 16 Хай мене не затопить буря води, ані не пожере мене глибина, ані не замкне наді мною криниця свої уста. | 16 Чого ви, гори-бескиди, споглядаєте завидно на гору, котру взяв Бог на домівку для себе? Господь жити ме там по віки. |
17 (68-18) Колесниць Божих дві десятьтисячки, тисячі багатократні, Господь із Сінаю прибув до святині. | 17 Почуй мене, Господе, бо щедра милість Твоя; з великих щедрот Своїх зглянься наді мною. | 17 Чому, круті гори поглядаєте зависно на гору, де Богові вподобалося жити і де він повіки житиме? | 17 Вислухай мене, Господи, бо твоє милосердя добре. За множеством твоєї щедрости поглянь на мене. | 17 Колесниця Божа двічі десять тисяч, тисячі і знов тисячі; Господь між ними - Господь живущий у сьвятинї Синая. |
18 (68-19) Ти піднявся був на висоту, полонених набрав, узяв дари ради людини, і відступники мешкати будуть у Господа Бога також. | 18 Не утаємничуй лиця Твого від служника Твого, бо я в скорботі; почуй мене швидше! | 18 Колісниць Божих - тьма: тисячі й ще раз тисячі; Господь сходить із Синаю до святині. | 18 Не відверни твого лиця від твого слуги, бо я зажурений, скоро вислухай мене. | 18 Вийшов єси на гору, ти забрав в неволю бранцїв; приняв дари для людей, і навіть для противних твоїй волї, щоб Господь Бог мав оселю. |
19 (68-20) Благословенний Господь, тягарі Він щоденно нам носить, Бог наше спасіння! Села. | 19 Наближся до душі моєї, визволи її, заради ворогів моїх урятуй мене. | 19 Зійшов єси на гору, забрав у неволю бранців, узяв собі людей у подарунок, навіть і тих, що противляться у Господа Бога жити. | 19 Зглянься на мою душу і визволи її, задля моїх ворогів спаси мене. | 19 Благословен Господь! День в день щедрить нам Бог нашого спасення. |
20 (68-21) Бог для нас Бог спасіння, і в Господа Владики виходи смерти! | 20 Ти відаєш обмову про мене, сором мій і ганьбу мою; вороги мої всі перед Тобою. | 20 Благословен Господь день-у- день: Бог, наш Спаситель, несе наш тягар! | 20 Бо Ти знаєш мою погорду і мій встид і мій сором. Перед Тобою всі ті, що мені дошкулюють. | 20 Бог наш, Бог спасення, і в руках Господа Бога збавленнє від смертї. |
21 (68-22) Але розторощить Бог голову Своїх ворогів, маківку, вкриту волоссям, того, хто в гріхах своїх ходить! | 21 Обмова зламала серце моє, і я цілком безсилий; чекав на співчуття, але немає його, – потішувачів, але не знаходжу. | 21 Бог наш - Бог спасіння, у Господа Бога - рятунок від смерти. | 21 Моя душа очікувала погорду і клопіт, і я очікував співчутливого, і не було, і потішника, і я не знайшов. | 21 Річ певня, що Бог розтрощить голову ворога свого, косматий лоб того, хто закостенїв в гріхах своїх. |
22 (68-23) Промовив Господь: Я спроваджу з Башану тебе, з глибин моря спроваджу, | 22 І поклали мені в страву полину, і в спрагу мою напоїли мене оцтом. | 22 Бог безсумнівно розторощить голову своїх ворогів, косматий лоб того, хто закостенів у своїх злочинах. | 22 І дали мені в їжу жовч і в моїй спразі мене напоїли оцтом. | 22 Господь сказав: Приверну їх із Базан-гори, приверну з безоднї моря, |
23 (68-24) щоб ти ногу свою мив у крові, щоб язик твоїх псів мав частину свою в ворогів! | 23 Нехай же трапеза їхня стане їм тенетами, і добре їство – пасткою. | 23 Сказав Господь: «Я приведу назад їх із Башану, я приведу назад їх з безодні моря»,- | 23 Хай їхній стіл буде перед ними на силку і на віддачу і на згіршення. | 23 Щоб ти полоскав ноги твої в крові, а для язиків собак твоїх була з ворогів частина їх. |
24 (68-25) Походи Твої, Боже, бачено, походи Бога мого у святині мого Царя: | 24 Нехай потьмяніють очі їхні, щоб не бачили, і стегна їхні вчини слабкими назавжди. | 24 щоб ти полоскав твої ноги в крові, щоб язик твоїх собак мав від ворогів частку. | 24 Хай потемніють їхні очі, щоб не бачили, і їхні плечі зігни на завжи. | 24 І бачили вони твій похід, Боже, похід мого Бога, мого царя, у сьвятиню. |
25 (68-26) Попереду йшли співаки, потому грачі, посеред дівчат, що бряжчали на бубнах: | 25 Вилий на них лють Твою і полум'я гніву Твого нехай обгорне їх. | 25 Бачать твій вхід, о Боже, вхід Бога мого, царя мого - у святиню: | 25 Вилий на них твій гнів, і хай їх охопить лють твого гніву. | 25 Поперед ійшли люде, що сьпівали; за ними ті; що на струнах вигравали, кругом їх дївчата тимпанами брязчали. |
26 (68-27) Благословляйте на зборах Бога, Господа, ви, хто від джерел ізраїля! | 26 Оселя їхня нехай буде спустошеною, і в шатрах їхніх нехай не буде мешканців. | 26 співаки йдуть і попереду, ззаду музики, всередині дівчата, що на бубнах грають. | 26 Хай їхній двір буде пустим, і в їхніх поселеннях хай не буде мешканця. | 26 На зборах прославляйте Бога, Господа, ви потомки Ізраїля! |
27 (68-28) Там Веніямин молодий, їхній володар, князі Юди, їхні полки, князі Завулона, князі Нефталима. | 27 Бо кого Ти уразив, вони [ще] переслідують, і страждання уражених Тобою примножують. | 27 «Благословіть Бога на зборах,; Господа, о ви, Ізраїля нащадки!» | 27 Бо вони переслідували того, кого ти побив, і додали до терпіння твоїх ран. | 27 Ось вони, Бенямин, наймолодший, їх владика; князї Юдині, їх полки, князї Завулонові, князї Нефталимові. |
28 (68-29) Твій Бог наказав тобі силу, будь силою, Боже, того, кого нам учинив! | 28 Долучи беззаконня до беззаконня їхнього, і нехай не увійдуть вони в правду Твою. | 28 Там Веніямин, наймолодший, перед веде, Юди князі, із своїми полками, князі Завулона, князі Нафталі. | 28 Додай беззаконня до їхнього беззаконня, і хай не ввійдуть в твою праведність. | 28 Звелїв наперед Бог силу твою. Укріпи, Боже, те, що дав єси нам! |
29 (68-30) із храму Твого на Єрусалимі царі привезуть Тобі дара. | 29 Нехай викреслені будуть вони з книги живих, і з праведниками не будуть вписані. | 29 Покажи, Боже, твою силу, силу, о Боже, що для нас ти дієш! | 29 Хай будуть забрані з книги живих і хай не будуть записані з праведними. | 29 Ради храму твого в Єрусалимі царі принесуть дари тобі. |
30 (68-31) Погрози звірині в очереті, череді волів разом з телятами людськими, понищ тих, хто кавалками срібла милується, розпорош ті народи, що воєн бажають! | 30 А я убогий і страждаю, і спасіння Твоє, Боже, піднесе мене. | 30 Ради храму твого, що в Єрусалимі, тобі царі принесуть дари. | 30 Я бідний і в болях, і спасіння твого лиця, Боже, мені помогло. | 30 Вгамуй зьвіра-дикуна, стадо бугаїв з ялівками народів: кожний з них підбиває людей брилою срібла. Розсип народи, що війни бажають! |
31 (68-32) Прийдуть з Єгипту посли, і руки свої Куш простягне до Бога. | 31 Я буду славити ймення Бога [мого], піснею буду звеличувати Його у вдячності моїй. | 31 Погрози звіреві, що в очереті, стаду волів з телятами народів! Нехай поклоняться із злитками срібла; народи розвій, що війни бажають. | 31 Похвалю імя Бога піснею, звеличу Його похвалою, | 31 Прийдуть можні з Египту; Етиопія скоро простягне руки свої до Бога. |
32 (68-33) Царства землі, співайте Богові, виспівуйте Господа, Села, | 32 І буде це бажаніше Господові, аніж віл, аніж бичок з рогами і з копитами роздвоєними. | 32 Нехай прийдуть вельможі з Єгипту, хай Етіопія простягне руки свої до Бога. | 32 і буде вгодним Богові більше ніж молоде теля, що випускає роги і копита. | 32 Царства земні! Сьпівайте Богу, прославляйте Господа, |
33 (68-34) що їздить в відвічному небі небес. Ось Він загримить Своїм голосом, голосом сильним. | 33 Побачать [це] ті, що страждають, і зрадіють. І буде жити серце тих, що шукають Бога. | 33 Царства землі, співайте Богові, славте Господа, | 33 Хай бідні побачать і зрадіють. Шукайте за Богом, і житиме ваша душа, | 33 Котрий сидить на небесах, небесах одвічних; ось він гремить голосом своїм, голосом сильним. |
34 (68-35) Визнайте Богові силу, величність Його над ізраїлем, а в хмарах потуга Його! | 34 Бо Господь зважає на вбогих і не знехтує в'язнями Своїми. | 34 що верхи їздить небесами, небесами одвічними! Ось він гримить голосом своїм сильним: | 34 бо Господь вислухав бідних і не погордив його скованими. | 34 Воздайте славу Богові! Величиє його над Ізраїлем і потуга його над хмарами. |
35 (68-36) Бог грізний у святинях Своїх, Бог ізраїлів Він, що народові дає силу й міць, Бог благословенний! | 35 Нехай же хвалять Його небеса і земля, і моря, і все, що рухається в них. | 35 «Визнайте силу Божу!» Над Ізраїлем його велич, а його потуга у хмарах. | 35 Хай Його похвалять небеса і земля, море і все, що рухається в них. | 35 Дивен Бог в сьвятинї своїй, Бог Ізраїля; він дає народові силу й потугу. Благословен Бог! |