1 Диригентові хору. На мелодію `Лелії`. Псалом Давидів.1 Провідникові хору. Давида. Псалом. Пісня.1 На кінець, про тих, що міняються, Давида.1 Проводиреві хора: Давидова псальма, пісня. Нехай встане Бог! Щоб розсипались вороги його, і розбіглись перед ним ненавидники його!
2 (68-3) Як дим розвівається, так їх розвій, як топиться віск від огню, отак несправедливі загинуть перед Божим лицем!2 Урятуй мене, Боже; бо води сягають душі [моєї].2 Устане Бог, і розсипляться вороги його, а ненависники його з-перед його обличчя розбіжуться.2 Спаси мене, Боже, бо води ввійшли аж до моєї душі.2 Як дим щезає, нехай вони так щезнуть; як віск топиться від огню, нехай так погибнуть грішники від лиця Божого.
3 (68-4) А праведні будуть радіти, і будуть тішитися перед Богом, і веселитися в радості будуть!3 Я загруз у глибокім болоті, і немає на чому стати; зайшов у глибінь води, де швидкі потоки поглинуть мене.3 Як дим щезає, так щезають, як віск від вогню тане, так гинуть грішники від обличчя Божого.3 Я загруз в глибокому болоті, і немає як встоятися. Я прийшов в глибини моря, і мене затопила вітряна буря.3 А праведники нехай звеселяться, нехай возрадуються перед лицем Божим, і торжествують в радостї.
4 (68-5) Співайте Богові, виспівуйте Йменню Його, рівняйте дорогу Тому, Хто їде на хмарах, Господь Йому Ймення, та перед Ним веселіться!4 Я знесилів від зойку, пересохло горло у мене, втомилися очі мої від очікування Бога [мого].4 А праведники веселяться, радіють перед обличчям Божим, у радощах торжествують.4 Я струдився, кричачи, моє горло захрипло, мої очі пропали від того, що я надіявся на мого Бога.4 Сьпівайте Богу, величайте імя його! Зробіть дорогу тому, хто проходить крізь пустинї - Господь імя його - і радуйтесь перед ним!
5 (68-6) Сиротам батько й вдовицям суддя, то Бог у святому мешканні Своїм!5 Тих, що ненавидять мене без провини більше, аніж волосся на моїй голові. Вороги мої, які переслідують мене несправедливо, зміцніли; чого я не брав, те маю віддати.5 Співайте Богові, славте ім'я його; рівняйте дорогу тому, що їде в колісниці пустинею, - Господь його ім'я, - і перед ним радійте.5 Помножилися понад волосся моєї голови ті, що даром мене ненавидять, скріпилися мої вороги, що мене неправедно переслідують. Те, що я не розграбив, тоді я платив.5 Батько сиротам і суддя вдовам Бог у сьвятому домі своїм.
6 (68-7) Бог самітних уводить до дому, витягує в'язнів з кайданів, тільки відступники мешкати будуть у спаленій сонцем землі!6 Боже! Ти відаєш про безум мій, і гріхи мої не утаємничені від Тебе.6 Сиротам батько він і суддя удовам, Бог у святім своїм житлі.6 Боже, Ти пізнав мою безумність, і мої проступки не сховалися від Тебе.6 Одиноким дає Бог жити вкупі в одній домівцї, закованих виводить на волю до щастя; ворохобникам же дає місце в пустинї.
7 (68-8) Боже, коли перед народом Своїм Ти виходив, коли йшов Ти пустинею, Села,7 Нехай же не осоромляться в мені всі, що сподіваються на Тебе, Господе, Боже сил. Нехай не осоромляться в мені ті, що шукають Тебе, Боже Ізраїля.7 Бог оселює покинутих у домі, виводить закутих до щастя-долі, лиш бунтарі живуть в сухій пустині.7 Хай не завстидаються мною ті, що Тебе терплять, Господи, Господи сил, хай не засоромляться мною ті, що Тебе шукають, Боже Ізраїля,7 Боже! Як ійшов ти поперед твого народу, як переходив пустиню,
8 (68-9) то тряслася земля, також капало небо було перед Богом, Сінай затремтів перед Богом, Богом ізраїля!8 Бо заради Тебе несу я обмову, і сором покриває обличчя моє.8 Боже, коли ти йшов перед твоїм народом, коли ти переходив крізь пустиню,8 бо задля Тебе я стерпів погорду, сором покрив моє лице.8 Тремтїла земля - і небеса клянули перед Богом - сам Синай перед Богом, Богом Ізраїля.
9 (68-10) Дощ добродійний спускаєш Ти краплями, Боже, на спадок Свій перемучений міцно поставив його.9 Чужинцем став я для братів моїх і стороннім для синів матері моєї.9 земля тремтіла, небо топилось перед Богом, дрижав перед Богом Синай, Богом Ізраїля.9 Я став відчужений моїм братам і чужинцем для синів моєї матері,9 Дав линути животворному дощеві, о Боже; ти кріпив наслїддє твоє, коли воно томилось.
10 (68-11) У ньому сиділо Твоє многолюддя, у Своїй доброті все готуєш Ти бідному, Боже!10 Бо ревність за дім Твій сушить мене, і лихослів'я обмовників на Тебе падає на мене,10 Щедрий дощ послав єси, о Боже, на твою спадщину і стомлене підсилив.10 бо ревність твого дому мене пожерла, і погорди тих, що Тобою гордять, впали на мене.10 Племя твоє осїло там; в добротї твоїй, Боже, приготовляв ти для бідного.
11 (68-12) Господь дає слово; провісниць велика многота:11 Коли плачу і очищаю душу мою постами; і це додають мені до обмови.11 Твоя отара наситилась на ній, ти приготував її у доброті твоїй Убогому, о Боже.11 І я похилив в пості мою душу, і мені було на погорду.11 Господь прорік слово, і було вістовниць велика сила.
12 (68-13) Царі військ утікають, утікають, пані ж дому розділює здобич.12 Вереття стало моєю одежею, і я став для них притчею.12 Господь мовить слово, і радісних вісниць велика сила: 12 І я поклав мішок як мою одіж, і я став притчею для них.12 Царі з військами втїкали, вони втїкали, а хто обняв домівку, паював здобич.
13 (68-14) Коли ви спочиваєте між обійстями то крила голубки покриті сріблом, а пера її зеленкавістю золота.13 Проти мене говорять, сидячи біля брами, і співають у піснях ті, що п'ють вино.13 «Царі з військами втікають, утікають; а господиня ділить здобич.13 Проти мене виговорювали ті, що сиділи в брамі, і про мене співали ті, що пили вино.13 Коли ви й впокоїтесь по вівчарнях, то маєте бути, як крила голубки, сріблом покриті, котрих пірє золотом сяє.
14 (68-15) Коли Всемогутній царів розпорошував в Краї, то сніг Ти спускав на Цалмоні.14 А я з молитвою моєю до Тебе, Господе, в пору добру, Боже, з великої ласки Твоєї, почуй мене в істині порятунку Твого.14 Коли ви лежали собі посеред вівчарень, крила голубки були вкриті сріблом, а її пір'я - золотом жовтим.14 Я ж моєю молитвою до Тебе Господи, (закличу). Час радости, Боже, в множестві твого милосердя. Почуй мене в правді твого спасіння.14 Як Всемогущий розсипав царів на землї, побілїла, як снїг, на Цальмонї.
15 (68-16) Гора Божа Башанська гора, гора верхогір'я гора та Башанська.15 Витягни мене із твані, щоб не загрузнути мені; нехай визволюся від ненависників моїх, і від глибокої води.15 Коли Всемогутній розганяв царів там, сніг випав на Цалмоні!»15 Спаси мене від глини, щоб я не застряг. Хай буду визволений від тих, що мене ненавидять, і з глибини вод.15 Гора Базанська, гора Божа, щоглами багата гора Базанська.
16 (68-17) Верхогір'я, чого заздрісно дивитеся на ту гору, що Бог зажадав на мешкання Своє, і Господь буде мешкати там завжди?16 Нехай не понесе мене швидка вода, і нехай не проковтне мене глибочінь, нехай не зімкне наді мною провалля пащі своєї.16 Високі гори - Башан-гори, гори крутії - Башан-гори.16 Хай мене не затопить буря води, ані не пожере мене глибина, ані не замкне наді мною криниця свої уста.16 Чого ви, гори-бескиди, споглядаєте завидно на гору, котру взяв Бог на домівку для себе? Господь жити ме там по віки.
17 (68-18) Колесниць Божих дві десятьтисячки, тисячі багатократні, Господь із Сінаю прибув до святині.17 Почуй мене, Господе, бо щедра милість Твоя; з великих щедрот Своїх зглянься наді мною.17 Чому, круті гори поглядаєте зависно на гору, де Богові вподобалося жити і де він повіки житиме?17 Вислухай мене, Господи, бо твоє милосердя добре. За множеством твоєї щедрости поглянь на мене.17 Колесниця Божа двічі десять тисяч, тисячі і знов тисячі; Господь між ними - Господь живущий у сьвятинї Синая.
18 (68-19) Ти піднявся був на висоту, полонених набрав, узяв дари ради людини, і відступники мешкати будуть у Господа Бога також.18 Не утаємничуй лиця Твого від служника Твого, бо я в скорботі; почуй мене швидше!18 Колісниць Божих - тьма: тисячі й ще раз тисячі; Господь сходить із Синаю до святині.18 Не відверни твого лиця від твого слуги, бо я зажурений, скоро вислухай мене.18 Вийшов єси на гору, ти забрав в неволю бранцїв; приняв дари для людей, і навіть для противних твоїй волї, щоб Господь Бог мав оселю.
19 (68-20) Благословенний Господь, тягарі Він щоденно нам носить, Бог наше спасіння! Села.19 Наближся до душі моєї, визволи її, заради ворогів моїх урятуй мене.19 Зійшов єси на гору, забрав у неволю бранців, узяв собі людей у подарунок, навіть і тих, що противляться у Господа Бога жити.19 Зглянься на мою душу і визволи її, задля моїх ворогів спаси мене.19 Благословен Господь! День в день щедрить нам Бог нашого спасення.
20 (68-21) Бог для нас Бог спасіння, і в Господа Владики виходи смерти!20 Ти відаєш обмову про мене, сором мій і ганьбу мою; вороги мої всі перед Тобою.20 Благословен Господь день-у- день: Бог, наш Спаситель, несе наш тягар!20 Бо Ти знаєш мою погорду і мій встид і мій сором. Перед Тобою всі ті, що мені дошкулюють.20 Бог наш, Бог спасення, і в руках Господа Бога збавленнє від смертї.
21 (68-22) Але розторощить Бог голову Своїх ворогів, маківку, вкриту волоссям, того, хто в гріхах своїх ходить!21 Обмова зламала серце моє, і я цілком безсилий; чекав на співчуття, але немає його, – потішувачів, але не знаходжу.21 Бог наш - Бог спасіння, у Господа Бога - рятунок від смерти.21 Моя душа очікувала погорду і клопіт, і я очікував співчутливого, і не було, і потішника, і я не знайшов.21 Річ певня, що Бог розтрощить голову ворога свого, косматий лоб того, хто закостенїв в гріхах своїх.
22 (68-23) Промовив Господь: Я спроваджу з Башану тебе, з глибин моря спроваджу,22 І поклали мені в страву полину, і в спрагу мою напоїли мене оцтом.22 Бог безсумнівно розторощить голову своїх ворогів, косматий лоб того, хто закостенів у своїх злочинах.22 І дали мені в їжу жовч і в моїй спразі мене напоїли оцтом.22 Господь сказав: Приверну їх із Базан-гори, приверну з безоднї моря,
23 (68-24) щоб ти ногу свою мив у крові, щоб язик твоїх псів мав частину свою в ворогів!23 Нехай же трапеза їхня стане їм тенетами, і добре їство – пасткою.23 Сказав Господь: «Я приведу назад їх із Башану, я приведу назад їх з безодні моря»,-23 Хай їхній стіл буде перед ними на силку і на віддачу і на згіршення.23 Щоб ти полоскав ноги твої в крові, а для язиків собак твоїх була з ворогів частина їх.
24 (68-25) Походи Твої, Боже, бачено, походи Бога мого у святині мого Царя:24 Нехай потьмяніють очі їхні, щоб не бачили, і стегна їхні вчини слабкими назавжди.24 щоб ти полоскав твої ноги в крові, щоб язик твоїх собак мав від ворогів частку.24 Хай потемніють їхні очі, щоб не бачили, і їхні плечі зігни на завжи.24 І бачили вони твій похід, Боже, похід мого Бога, мого царя, у сьвятиню.
25 (68-26) Попереду йшли співаки, потому грачі, посеред дівчат, що бряжчали на бубнах:25 Вилий на них лють Твою і полум'я гніву Твого нехай обгорне їх.25 Бачать твій вхід, о Боже, вхід Бога мого, царя мого - у святиню: 25 Вилий на них твій гнів, і хай їх охопить лють твого гніву.25 Поперед ійшли люде, що сьпівали; за ними ті; що на струнах вигравали, кругом їх дївчата тимпанами брязчали.
26 (68-27) Благословляйте на зборах Бога, Господа, ви, хто від джерел ізраїля!26 Оселя їхня нехай буде спустошеною, і в шатрах їхніх нехай не буде мешканців.26 співаки йдуть і попереду, ззаду музики, всередині дівчата, що на бубнах грають.26 Хай їхній двір буде пустим, і в їхніх поселеннях хай не буде мешканця.26 На зборах прославляйте Бога, Господа, ви потомки Ізраїля!
27 (68-28) Там Веніямин молодий, їхній володар, князі Юди, їхні полки, князі Завулона, князі Нефталима.27 Бо кого Ти уразив, вони [ще] переслідують, і страждання уражених Тобою примножують.27 «Благословіть Бога на зборах,; Господа, о ви, Ізраїля нащадки!»27 Бо вони переслідували того, кого ти побив, і додали до терпіння твоїх ран.27 Ось вони, Бенямин, наймолодший, їх владика; князї Юдині, їх полки, князї Завулонові, князї Нефталимові.
28 (68-29) Твій Бог наказав тобі силу, будь силою, Боже, того, кого нам учинив!28 Долучи беззаконня до беззаконня їхнього, і нехай не увійдуть вони в правду Твою.28 Там Веніямин, наймолодший, перед веде, Юди князі, із своїми полками, князі Завулона, князі Нафталі.28 Додай беззаконня до їхнього беззаконня, і хай не ввійдуть в твою праведність.28 Звелїв наперед Бог силу твою. Укріпи, Боже, те, що дав єси нам!
29 (68-30) із храму Твого на Єрусалимі царі привезуть Тобі дара.29 Нехай викреслені будуть вони з книги живих, і з праведниками не будуть вписані.29 Покажи, Боже, твою силу, силу, о Боже, що для нас ти дієш!29 Хай будуть забрані з книги живих і хай не будуть записані з праведними.29 Ради храму твого в Єрусалимі царі принесуть дари тобі.
30 (68-31) Погрози звірині в очереті, череді волів разом з телятами людськими, понищ тих, хто кавалками срібла милується, розпорош ті народи, що воєн бажають!30 А я убогий і страждаю, і спасіння Твоє, Боже, піднесе мене.30 Ради храму твого, що в Єрусалимі, тобі царі принесуть дари.30 Я бідний і в болях, і спасіння твого лиця, Боже, мені помогло.30 Вгамуй зьвіра-дикуна, стадо бугаїв з ялівками народів: кожний з них підбиває людей брилою срібла. Розсип народи, що війни бажають!
31 (68-32) Прийдуть з Єгипту посли, і руки свої Куш простягне до Бога.31 Я буду славити ймення Бога [мого], піснею буду звеличувати Його у вдячності моїй.31 Погрози звіреві, що в очереті, стаду волів з телятами народів! Нехай поклоняться із злитками срібла; народи розвій, що війни бажають.31 Похвалю імя Бога піснею, звеличу Його похвалою,31 Прийдуть можні з Египту; Етиопія скоро простягне руки свої до Бога.
32 (68-33) Царства землі, співайте Богові, виспівуйте Господа, Села,32 І буде це бажаніше Господові, аніж віл, аніж бичок з рогами і з копитами роздвоєними.32 Нехай прийдуть вельможі з Єгипту, хай Етіопія простягне руки свої до Бога.32 і буде вгодним Богові більше ніж молоде теля, що випускає роги і копита.32 Царства земні! Сьпівайте Богу, прославляйте Господа,
33 (68-34) що їздить в відвічному небі небес. Ось Він загримить Своїм голосом, голосом сильним.33 Побачать [це] ті, що страждають, і зрадіють. І буде жити серце тих, що шукають Бога.33 Царства землі, співайте Богові, славте Господа,33 Хай бідні побачать і зрадіють. Шукайте за Богом, і житиме ваша душа,33 Котрий сидить на небесах, небесах одвічних; ось він гремить голосом своїм, голосом сильним.
34 (68-35) Визнайте Богові силу, величність Його над ізраїлем, а в хмарах потуга Його!34 Бо Господь зважає на вбогих і не знехтує в'язнями Своїми.34 що верхи їздить небесами, небесами одвічними! Ось він гримить голосом своїм сильним: 34 бо Господь вислухав бідних і не погордив його скованими.34 Воздайте славу Богові! Величиє його над Ізраїлем і потуга його над хмарами.
35 (68-36) Бог грізний у святинях Своїх, Бог ізраїлів Він, що народові дає силу й міць, Бог благословенний!35 Нехай же хвалять Його небеса і земля, і моря, і все, що рухається в них.35 «Визнайте силу Божу!» Над Ізраїлем його велич, а його потуга у хмарах.35 Хай Його похвалять небеса і земля, море і все, що рухається в них.35 Дивен Бог в сьвятинї своїй, Бог Ізраїля; він дає народові силу й потугу. Благословен Бог!