1 Так говорить Господь: Небеса Мій престол, а земля то підніжок для ніг Моїх: який же то храм, що для Мене збудуєте ви, і яке ото місце Його відпочинку? | 1 Так говорить Господь: Небо – престол Мій, а земля – підніжжя ніг Моїх; де ж ви збудуєте дім для Мене, і де місце спочину Мого? | 1 Так говорить Господь: «Небо -мій престол, а земля - мій підніжок. Який дім ви мені могли б збудувати? І де те місце, на якому я міг би спочити? | 1 Так говорить Господь: Небо мій престіл а земля підніжжя моїх ніг. Який дім мені збудуєте? Чи яке місце мого спочинку? | 1 Так говорить Господь: небо - престол мій а земля - підніжок ногам моїм; де ж ви збудуєте дом менї, і де місце спочинку мого? |
2 Таж усе це створила рука Моя, і так все це сталось, говорить Господь! І при тому дивлюсь Я на вбогого та на розбитого духом, і на тремтячого над Моїм словом. | 2 Бо все це вчинила рука Моя, і все це було, говорить Господь. А ось на кого Я подивлюся (приязно): На сумирного і пригніченого духом, і на того, хто тремтить перед словом Моїм. | 2 Все моя рука зробила, і так усе те сталося, - слово Господнє. Та ось на кого я дивлюсь ласкаво: на вбогого й скрушеного духом, і на того, Що тремтить перед моїм словом. | 2 Бо це все зробила моя рука, і це все є моє говорить Господь. І на кого погляну, хіба не на впокореного і мовчазного і того, що тремтить перед моїми словами? | 2 Все ж бо те зробила рука моя, й все од мене постало, говорить Господь. А ось, на кого я ласкаво спогляну: на смирного й сокрушеного духом та й на того, що тремтить перед словом моїм. |
3 Інакше хто ріже вола одночасно вбиває людину, приносить у жертву ягня переломлює шию собаці, дарунка приносить вживає свинячої крови, складає з кадила частину пригадувальну, одночасно божка благословить... Отак як дороги свої вони повибирали, і до гидот тих своїх уподобання чує душа їхня, | 3 Бо хто приносить у пожертву вола, такий самий, як убивник чоловіка; А хто приносить на пожертву ягнят, – такий самий, як убивник пса; а хто приносить дара, – такий самий, як той, що приносить свинячу кров; а хто вчиняє кадіння, – такий самий, як той, що молиться до ідола. Бо вони вибрали власні шляхи, і душа їхня знаходить задоволення в мерзотах їхніх, | 3 Хто жертвує вола, вбиває чоловіка, а хто вівцю приносить у жертву, пса давить; хто приносить офіру, приносить із свинячої крови; хто палить кадило, кумира благословляє. І так, як вони у своїх путях мають замилування та їхня душа кохається в їхніх гидотах, | 3 А беззаконний, що жертвує Мені теля, як той, що вбиває пса, а хто приносить пшеничну муку, як (той, хто приносить) свинську кров, хто дає ладан на память, як той, що хулить. І ці вибрали свої дороги і свої гидоти, які забажала їхня душа, | 3 (Беззаконник же) той, що заколює вола, - він у мене те саме, що той, хто вбиває людину; хто приносить ягня в жертву - те саме, наче б пса задавив; хто приносить жертву хлїбну, - наче б жертвував свинину; хто палить на подяку кадило - наче той, що молиться до ідола; і як вони свою собі путь обрали, та як їх душа в гидотах кохається власних, - |
4 так виберу й Я їх на зведення, і предмета їхнього страху на них наведу, за те, що Я кликав і ніхто відповіді не давав, говорив Я й не чули вони, та чинили лихе в Моїх очах, і вибрали те, чого Я не жадав!... | 4 Отак і Я використаю їхню облуду і наведу на них жахливе для них; тому що Я кликав – і не відповів жодний, говорив – і вони не чули, а чинили недобре в Моїх очах і вибирали те, що небажане Мені. | 4 так само і я буду мати замилування в їхніх злиднях і наведу на них страшне їм; бо коли я кликав, то ніхто не озивався, коли я говорив, вони не зважали. Чинили зло на очах у мене і вибирали те, що мені не довподоби.» | 4 і Я виберу їхні насміхання і віддам їм гріхи. Бо Я до них закликав і не послухалися Мене, Я сказав і не почули, і зробили погане переді Мною і вибрали те, що Я не бажав. | 4 Так само й я обійдусь із їх оманою, й наведу на них страшне їм; за те, що я кликав, а нїхто не озивався; я говорив, а вони не слухали, та чинили зло в очах моїх, і вибирали те, чим я гидував. |
5 Послухайте слова Господнього ті, що на слово Його тремтите: Кажуть ваші брати, що ненавидять вас, що вас ради Ймення Мого виганяють: Хай прославлений буде Господь, і ми вашу радість побачимо! Та будуть вони посоромлені! | 5 Вислухайте слово Господнє ті, що в трепеті перед словом Його: ваші брати, що ненавидять вас і проганяють вас за ймення Моє, говорять: Нехай явить Себе в Славі Господь, і ми подивимося на втіху вашу. Але вони будуть посоромлені. | 5 Слухайте слово Господнє, ви, що тремтите перед його словом! Ваші брати, які вас ненавидять і відпихають вас з-за мого імени, кажуть: «Нехай Господь явить свою славу, щоб ми узріли вашу радість!» Та їх окриє сором. | 5 Послухайте слово Господа, ви, що тремтите перед його словом. Скажіть, наші брати, тим, що нас ненавидять і нами гидятся, щоб прославилося господне імя і зявилося в їхній радості, і вони завстидаються. | 5 Почуйте ж слово Господнє, ви, що дрожите перед словом його: Ваше браттє, що не любить вас, і прогонить вас од себе задля імени мого, говорить: Нехай лиш явить себе в славі Господь, а ми побачимо вас веселих! Але їх окриє сором: |
6 Голос гомону з міста, голос із храму, це голос Господа, що заплату дає для Своїх ворогів! | 6 Ось, гомін з міста, голос із храму, голос Господа, що віддає покаранням ворогам Своїм. | 6 Голос, гомін несеться з міста, голос із храму. Це голос Господа, що відплачує своїм ворогам. | 6 Голос крику з поля, голос з храму, голос Господа, що віддає віддачу противникам. | 6 А от: гомін роздаєсь із міста, се голос Господень, що віддає заплату ворогам своїм. |
7 Поки зазнала дрижання породу, вона породила, і поки прийшов її біль, то сина легенько вона привела... | 7 Іще не страждала пологами, а породила, передніше, аніж настав біль її, розродилася сином. | 7 Ще й не мучилась, а вже вродила; ще не настали болі, а вже привела сина. | 7 Раніше ніж та, що боліє вродить, раніше ніж прийде труд болів, уникнула і породила хлопя. | 7 Ще й не мучилась, а вродила; нїм ще прийшли болї, а вже привела сина. |
8 Хто таке коли чув, і хто бачив таке? Чи зроджена буде земля в один день, чи народжений буде народ за одним разом? Бо як тільки зазнала Сіонська дочка породові дрижання, то синів своїх вже породила... | 8 Хто чував про таке? Хто бачив схоже на це? Чи виникала країна упродовж дня? Чи народжувався народ воднораз, як Сіон: заледве почав пологами страждати, – і породив синів своїх. | 8 Хто колинебудь таке чував? Хто таке колинебудь бачив? Чи народився колинебудь якийсь край в одну днину? Та чи з'явився на світ якийсь народ відразу, як от Сіон, що ледве зазнав болів, і вже вродив своїх синів. | 8 Хто це почув, і хто таке побачив? Чи земля боліла один день, і чи народився нарід на раз? Бо Сіон поболів і породив своїх дітей. | 8 Хто коли чував таке? Хто коли видав таке диво? Чи виринув коли який край в одну днину? Чи народився де нарід від разу, як от Сион, що ледви почав болїти, а вже й породив синів своїх? |
9 Чи Я допроваджу до породу, і не вчиню, щоб вона породила? говорить Господь. Чи Я, що чиню, щоб родила, і стримаю? каже твій Бог. | 9 Чи доведу Я до пологів, і не дам породити? – Говорить Господь. Або, даючи сили народити, чи замкну [лоно]? – говорить Бог твій. | 9 Чи ж то відкрию материнське лоно та й не дам породити? Або, приводячи на світ, замкну утробу? - каже Бог твій. | 9 Я ж очікував це, і ти Мене не згадав, сказав Господь. Чи не ось Я створив ту, що родить, і неплідну? сказав Бог. | 9 Чи то ж я доведу до породу, та й не дам уродити? - говорить Господь. Або даючи силу родити, - чи зачиню утробу? - говорить Бог твій. |
10 Радійте із Єрусалимом і тіштеся всі ним, хто його покохав! Втішайтесь ним радістю всі, що з-за нього в жалобі були! | 10 Звеселійте з Єрусалимом і радійте за нього всі, хто любить його! Радійте з ним радістю всі, хто журився за нього. | 10 Радуйтеся з Єрусалимом і веселіться, ви всі, заради нього, що його любите! Возрадуйтеся з ним радістю всі, що за нього журилися, | 10 Зрадій Єрусалиме, і святкуйте в ньому, всі що Його любите, радійте радістю всі, що плачите над ним, | 10 Звеселїться ж із Ерусалимом і радуйтесь ізза него всї, що любите його! возрадуйтесь із ним радістю, всї, що через него колись журились, |
11 Щоб ви ссали й наситилися з перс потіхи його, щоб ви ссали та розкошували із перс його слави! | 11 Щоб вам їсти і насичуватися від грудей втіхи його, впиватися і розкошувати повнотою слави його. | 11 щоб могли ссати й насичуватися з грудей його втіхи, щоб могли впиватись і розкошувати багатством його слави. | 11 щоб ви ссали і наситилися від грудей його потіхи, щоб виссавши, ви розвеселилися входом його слави. | 11 Щоб вам ссати й насичуватись потїхами з грудей його, впиватись і роскошувати великим багацтвом слави його. |
12 Бо Господь каже так: Ось керую до нього Я мир, немов річку, і славу народів, немов той потік заливний: і ви будете ссати, і на руках вас носитимуть, і бавитимуть на колінах! | 12 Бо так говорить Господь: Ось, Я спрямовую до нього мир, як ріку, і скарби народів, як потік повені, для насолоди вашої; на руках будуть вас носити і на колінах пестити. | 12 Так бо говорить Господь: «Ось я спрямую до нього мир рікою, потоком зливним будете ви звідти славу народів усмоктувати. І вас носитимуть при боці, й на колінах вас будуть голубити. | 12 Бо так говорить Господь: Ось Я до них схилю наче ріки миру і наче потоки, що заливають славу народів. Діти їхні на раменах підняті будуть і на колінах потішені будуть. | 12 Так бо говорить Господь: рікою направлю до його мир, а заливним потоком - багацтва й славу народів, - а все вам на осолоду, мов би вас на руках ношено, на колїнах голублено. |
13 Як когось його ненька втішає, так вас Я потішу, і ви втішені будете Єрусалимом. | 13 Як утішає кого-небудь мати, так і Я втішатиму вас, і ви будете мати розраду в Єрусалимі. | 13 Як утішає когось рідна мати, так я буду вас утішати, і найдете втіху в Єрусалимі. | 13 Так як коли когось потішить матір, так і Я вас потішу, і будете потішені в Єрусалимі. | 13 Як кого потїшає мати, так я вас буду потїшати; ви знайдете собі потїху в Ерусалимі. |
14 І побачите це, й серце ваше радітиме, й як трава молода, розцвітуть ваші кості! І в рабах Його пізнана буде Господня рука, і буде Він гніватися на Своїх ворогів. | 14 І побачите це, і зрадіє серце ваше, і кості ваші розквітнуть, як молода трава, і відкриється рука Господня слугам Його, а на ворогів Своїх Він розгнівається. | 14 Побачите це, і звеселиться ваше серце; немов трава, квітнутимуть ваші кості. Рука Господня об'явиться його слугам, а його гнів - його супостатам.» | 14 І побачите, і зрадіє ваше серце і ваші кості піднімуться як трава. І явна буде господня рука для тих, що Його почитають, і Він погрозить непослушним. | 14 Побачите се, й звеселиться серце ваше, ба й костї ваші процьвітуть, як молода зелень, і розтулиться правиця Господня слугам його; на ворогів же своїх він гнївом запалає. |
15 Бо ось прийде Господь ув огні, а Його колесниці мов буря, щоб відплатити жаром гніву Свого, а погрози Свої полум'яним огнем! | 15 Бо ось, прийде Господь у вогні, і колісниці Його – як вітер, щоб вилити гнів Свій з люттю і гнів Свій з палаючим вогнем. | 15 Бо ось Господь прийде у вогні, і наче вихор - його колісниці, щоб вилити свій гнів пожаром, свої погрози - полум'ям вогненним. | 15 Бо ось Господь прийде як огонь і його колісниці як буря, щоб віддати в гніві пімсту і відкинення в полумені огня. | 15 Ось бо Господь прийде в огнї, а колесницї його - мов той вихор, щоб пролити гнїв свій і досаду й кару свою з огнем палаючим. |
16 Бо огнем та мечем Своїм буде судитись Господь з кожним тілом, і буде багато побитих від Господа... | 16 Бо Господь з вогнем і мечем Своїм учинить суд над кожною плоттю, і багато буде понищених Господом. | 16 Бо вогнем судитиме Господь усю землю, мечем - усяке тіло; багато буде побитих Господом. | 16 Бо в господньому огні буде суджена вся земля і його мечем всяке тіло. Численні будуть ранені Господом. | 16 Господь бо буде огнем та мечем своїм всяку плоть судити, й много буде Господом побитих. |
17 А ті, хто освячується й очищає себе у поганських садках, один по одному, всередині, їдять м'ясо свиняче й гидоти та мишу, вони разом загинуть, говорить Господь!... | 17 Ті, котрі освячують і очищають себе в дібровах, один по одному, їдять свиняче м'ясо і мерзоту та мишей, – усі загинуть, говорить Господь. | 17 Ті ж, які святяться, очищують себе, щоб увійти в сади за кимось, що всередині; ті, що їдять свинину, гидоту й мишей, усі загинуть, - слово Господнє. | 17 Ті, що освятилися і очистилися в городах, і в переддверях їдять мясо свиней і гидоти і мишу, разом будуть знищені, сказав Господь, | 17 Ті, що сьвятять і очищують себе по дубровах, їдять свинину, миши й иншу гидоту, - всї погибнуть, говорить Господь. |
18 І Я знаю їхні вчинки та їхні думки, і прийду, щоб зібрати всі народи й язики, і прийдуть вони й Мою славу побачать! | 18 Бо Я [знаю] вчинки їхні і думки їхні; і ось, прийду зібрати всі народи і всі язики, і вони прийдуть і побачать славу Мою. | 18 «Я знаю їхні діла й думки їхні. Я прийду, щоб зібрати всі народи та язики, і вони прийдуть та узріють мою славу. | 18 і Я знаю їхні діла і їхній задум. Я приходжу зібрати всі народи і язики, і прийдуть і побачать мою славу. | 18 Я бо знаю думки їх і дїла їх; та й прийду зібрати всї народи й язики, і прийдуть вони й взрять славу мою. |
19 І знака на них покладу, і пошлю урятованих з них до народів, у Таршіш, Пул, і Лул, в Мешех і Кос, у Тувал та Яван, в острови предалекі, що звістки про Мене не чули й не бачили слави Моєї, і звістять мою славу вони між народами! | 19 І покладу на них ознаку, і пошлю із врятованих від них до народів: у Таршіш, Пул, і Лул, у Мешех і Кос, у Тувал та Яван, на острови далекі, котрі не чули про Мене і не бачили слави Моєї; і вони сповістять народам славу Мою. | 19 Я дам їм знак і пошлю врятованих з-поміж них до народів: до Таршішу, Путу, Луду, Мешеха й Рощу Тувала та Явану й до далеких островів, що ніколи про мене не чували й не бачили моєї слави. І возвістять народам мою славу. | 19 І оставлю на них знаки і в народи відішлю тих, що з них спаслися, до Тарсіса і Фуда і Луда і Мосоха і Товила і до Греції і до островів далеко, які не почули моє імя, ані не побачили моєї слави, і сповістять мою славу в народах. | 19 І положу на них знамено, й пошлю врятованих зміж них до народів: у Тарсис, у Пулу й Луду, до тих, що лука напинають; у Тубалу, Евану, й по далеких островах, що слави моєї не вбачали, й возвістять вони народам славу мою, |
20 І вони приведуть усіх ваших братів із народів усіх у дарунок для Господа на конях та на колесницях, і на фурах та мулах, та на верблюдах, на гору святу Мою, до Єрусалиму, говорить Господь, як приносять синове Ізраїлеві дарунка в посудині чистій до дому Господнього. | 20 І приведуть усіх братів ваших від усіх народів у дарунок Господові на конях і колісницях, і на ношах, і на мулах, і на швидких верблюдах, – на святу гору Мою, до Єрусалиму, говорить Господь, як сини Ізраїлеві приносять дарунки до Господнього дому у чистому посуді. | 20 І приведуть усіх братів ваших з-поміж усіх народів у дар Господеві на конях, колісницях, на носилах, на мулах та верблюдах - на мою святу гору в Єрусалим, - слово Господнє, - так, як сини ізраїльські приносять дари в чистій посудині у дім Господній. | 20 І приведуть ваших братів з усіх народів як дар Господеві з кіньми і колісницями в возах з ослами з покриттям до святого міста Єрусалиму, сказав Господь, так як сини Ізраїля обновили мені свої жертви з псальмами в господньому домі. | 20 І зберуть вони всїх братів ваших зміж усїх народів на дар Господу на конях і возах, на носилах і на мулах та верблюдах - на сьвяту мою гору в Ерусалимі, говорить Господь, - так само, як Ізраїль приносить дар у дом Господнїй в чистій посудинї. |
21 І візьму Я із них за священиків та за Левитів, говорить Господь. | 21 З них буду брати також за священиків і левитів, говорить Господь. | 21 З них я теж візьму у священики й левіти, - слово Господнє. | 21 І з них Я візьму собі священиків і левітів, сказав Господь. | 21 З них я буду брати в сьвященники й левіти, говорить Господь. |
22 Бо як небо нове та нова та земля, що вчиню, стануть перед обличчям Моїм, говорить Господь, так стоятимуть ваші нащадки та ваше ім'я! | 22 Бо як нове небо і нова земля, котрі Я витворю, завжди будуть перед лицем Моїм, говорить Господь, так буде і насіння ваше, і ймення ваше. | 22 Бо так, як нове небо й нова земля, що я створю, стоятимуть передо мною, - слово Господнє, - отак буде стояти ваше потомство і ваше ім'я. | 22 Бо так як нове небо і нова земля, які Я створю, остануть переді Мною, говорить Господь, так стоятиме ваше насіння і ваше імя. | 22 Бо як нове небо й земля нова, що я сотворю, все будуть передо мною, говорить Господь, так буде рід ваш і імя ваше. |
23 І станеться, кожного новомісяччя в часі його, і щосуботи за часу її кожне тіло приходитиме, щоб вклонятися перед обличчям Моїм, говорить Господь. | 23 Тоді щонового місяця і щонової суботи буде приходити всіляка плоть перед лице Моє на поклоніння, говорить Господь. | 23 І що нового місяця і щосуботи приходитиме всяке тіло, щоб передо мною поклонитися, - слово Господнє. | 23 І буде з місяця до місяця і з суботи до суботи прийде всяке тіло поклонитися переді Мною в Єрусалимі, сказав Господь. | 23 Тодї місяць за місяцем, субота за суботою приходити ме всяка людина перед лице моє, щоб поклін менї оддавати, говорить Господь. |
24 І вийдуть вони та й побачать ті трупи людей, що відпали від Мене, бо їхня черва не помре й не погасне огонь їхній, і стануть вони за гидоту для кожного тіла! | 24 І будуть виходити, і побачать трупи людей, що відступилися від Мене: бо черва їхня не помре, і вогонь їхній не загасне, і будуть вони мерзотою для всілякої плоті. | 24 І коли вийдуть, то побачать трупи людей, що проти мене збунтувались. Червяк їхній не помре, вогонь їхній не погасне. Вони будуть осоружні всім людям.» | 24 І вийдуть і побачать трупи людей, що переступили проти Мене. Бо їхній червяк не скінчится, і їхній огонь не згасне, і будуть на видовище для всякого тіла. | 24 І будуть виходити й оглядати трупи людей, що одцурались мене; червяк їх не вмре й огонь їх не погасне; й будуть вони гидотою всякій тварі. |