1 Веселися ж, неплідна, яка не родила, співанням утішайся й радій, що мук породільних не мала, бо в покиненої буде більше синів від синів заміжньої, говорить Господь!1 Звеселій, неплідна, що не народжувала; вигукни і виголоси, що не страждала в пологах; тому що в залишеної набагато більше дітей, аніж у тієї, що має чоловіка, – говорить Господь.1 Ликуй, неплідна, ти, що не родила! Закричи з радости й веселися, ти, що пологових болів не знала! Бо більш дітей у покинутої, ніж у заміжньої, - слово Господнє.1 Розвеселися, ти неплідна, що не породила, розірви і закричи, ти, що не боліла, бо численні діти в опущеної більше ніж у тої, що має чоловіка. Бо Господь сказав: 1 Возвеселися, неплідня, ти, що не роджала; викликай радісним голосом, ти, що породїльнїх мук не знала; більше бо дїтей в опущеної, нїж у тої, що має мужа - говорить Господь.
2 Пошир місце намету свого, а завіси наметні помешкань твоїх повитягай, не затримуй! Свої шнури продовж, а кілочки свої позміцняй!2 Поширюй місце шатра твого, поширюй покриття жител твоїх; не соромся, попусти довше мотузки твої і вчини твердими кілки твої.2 Розшири місце твого намету! Нехай розпустяться запони твоїх осель! Попусти довше твоє мотуззя, вжени кілки глибоко в землю!2 Пошири місце твого шатра і твоїх дворів, постав, не щади. Побільши твої шнури і скріпи твої кілки.2 Розшири місце намету твого, розпростри ширше накривала пробутків твоїх; годї тїснитись, - попусти довше верівки твої, вганяй глибоко в землю приколки наметові;
3 Бо праворуч і ліворуч поширишся ти, а насіння твоє одідичать народи, і заселять міста опустошені.3 Бо ти розпросторишся праворуч і ліворуч; нащадки твої заволодіють народами і заселять спустошені міста.3 Бо ти розкинешся праворуч і ліворуч; твоє потомство успадкує народи, покинуті міста заселить.3 Ще пошири на право й на ліво, і твоє насіння унаслідить народи, і заселиш спустошені міста.3 Бо ти розпросторишся направо й налїво, а потомки твої загорнуть народи, й населять попустошені городи.
4 Не бійся, бо сорому ти не зазнаєш, і не соромся, бо не будеш застиджена, бо про сором свого юнацтва забудеш, а ганьби удівства свого ти не будеш уже пам'ятати!...4 Не бійся, бо не спізнаєш сорому; не знічуйся, бо не зазнаєш ганьби; ти забудеш осоромлення юности твоєї і не будеш згадувати про ганебне вдовування твоє.4 Не бійся, бо стиду не зазнаєш! Не соромся, бо червоніти більш не будеш. Бо ти забудеш стид твого юнацтва, зневаги твого вдовицтва більш не згадаєш.4 Не бійся, що ти була завстиджена, ані не соромся, що ти була зневажена. Бо забудеш вічний сором і зневагу твого вдівства не памятатимеш.4 Не бійся, не дознаєш стиду; не лякайся, не зазнаєш наруги; забудеш сором молодощів своїх, і не згадаєш більше зневаги свого вдовування.
5 Бо Муж твій, Творець твій, Господь Саваот йому Ймення, а твій Викупитель Святий Ізраїлів, Він Богом усієї землі буде званий!5 Бо Творець твій є муж твій; Господь Саваот – ймення Його, і Визволитель твій – Святий Ізраїлів; Богом усієї землі Він називається.5 Бо твій муж - твій Творець, Господь сил - його ім'я. Твій Викупитель - Святий Ізраїля, що зветься Богом усієї землі.5 Бо Господь Той, що створив тебе, Господь Саваот Йому імя. І святий Бог Ізраїля Той, Хто тебе визволяє, прозветься по всій землі.5 Се бо сам твій творець стане мужем твоїм; на ймя йому - Господь Саваот; він відкупитель твій, Сьвятий Ізраїля; він Богом всієї землї названий буде.
6 Бо Господь був покликав тебе, як покинуту жінку й засмучену духом, й як жінку юнацтва Свого, як була ти відкинена, каже твій Бог.6 Бо, як дружину, залишену і зажурену духом, кличе тебе Господь, і, [як] дружині юности, котра була відкинута, говорить Бог твій.6 Немов покинуту й засмучену жінку, Господь прикличе тебе знову. Чи ж можна жінку молодощів відіслати? - каже Бог твій.6 Не як оставлену і зневірену жінку тебе Господь покликав, ані не як жінку зненавиджену від молодості, сказав твій Бог.6 Як жену, покинуту й опечалену духом, покликує тебе Господь; як жену з молодощів, що був її одправив, - говорить Бог твій.
7 На хвильку малу Я тебе був покинув, але з милосердям великим тебе позбираю.7 На короткий час Я залишив тебе, але з великою милістю прийму тебе.7 Я на короткий час тебе покинув але з великим співчуттям тебе приймаю.7 На короткий час Я тебе оставив і з великим милосердям тебе помилую,7 На час невеличкий покинув я був тебе; тепер же з великою любовю приймаю тебе.
8 У запалі гніву Я сховав був обличчя Своє на хвилину від тебе, та вічною милістю змилуюся над тобою, каже твій Викупитель, Господь.8 У вогні гніву Я утаємничив від тебе обличчя Моє на час, але вічною милістю помилую тебе, говорить Визволитель твій, Господь.8 У палкім гніві я на хвильку сховав був обличчя моє від тебе, але в моїй любові вічній мені тебе жалко, - каже Господь, твій Викупитель.8 в малому гніві Я відвернув від тебе моє лице і тебе помилую вічним милосердям, сказав той, хто тебе визволяє - Господь.8 В запалї гнїву я на короткий час сховав був лице моє від тебе, тепер же вічною любовю помилую тебе, - говорить твій Господь.
9 Бо для Мене оце мов ті Ноєві води: як Я присягнув був, що Ноєві води не прийдуть уже над землею, так Я присягнув, щоб на тебе не гніватися й не картати тебе!9 Бо це для Мене, наче води Ноя; як Я присягнувся, що води Ноя не прийдуть більше на землю, так поклявся не гніватися на тебе і не докоряти тобі.9 Воно зо мною тепер так, як за днів Ноя: Як я був поклявся, що води вже не затоплять більше землі Ноя, отак клянусь не гніватись на тебе і не сварити тебе більше.9 Від води, що за Ноя так Мені є. Так як Я поклявся йому в тому часі землею не розгніватися більше на тебе, ані в твоїх погрозах,9 Се бо менї - як Нойові води: як я поклявся, що Нойові води не прийдуть вже більше на землю, оттак поклявся я, не гнївитись на тебе й тебе не карати.
10 Бо зрушаться гори й холми захитаються, та милість Моя не відійде від тебе, і заповіт Мого миру не захитається, каже твій милостивець, Господь.10 Гори зсунуться, і пагорби захитаються; а милість Моя не відступить од тебе, і заповіт миру Мого не захитається, говорить Господь, що милує тебе.10 Гори зрушаться й горби похитнуться, моя ж любов від тебе не відступить, мій союз миру не похитнеться, - каже Господь, якому тебе жалко.10 щоб переставити гори, ані твої горби не пересунуться, так ані не забракне тобі те милосердя, що від Мене, ані не переставиться завіт твого миру. Бо (так) сказав Господь, що тебе милує.10 Гори бо з місця здвигнуться й горби похитнуться, - милість же моя не одвернесь од тебе, й заповіт миру мого не схитнеться, говорить милосердний до тебе Господь.
11 Моя дочко убога та бурею гнана, невтішна, ось каміння твої покладу в малахіті, основи ж твої закладу із сапфірів!11 Безталанна, бурею розкидана, позбавлена втіхи! Ось, Я покладу каміння твоє на рубіні, і вчиню підвалини твої на сапфірах;11 О безталанний, бурею киданий, безутішний! Ось я кладу основи твої на малахіті, підвалини твої на сафірі.11 Смиренною і нестійкою, не потішеною ти була. Ось Я приготовлю тобі уголь на твій камінь і твої основи сапфір11 О, ти, злиденна, метана бурею, без'одрадна! Я укріплю тебе на каменї-рубинї, зроблю підвалини твої з сапфирів;
12 І пороблю із рубіну карнізи твої, твої ж брами з каміння карбункула, а всю горожу твою з дорогого каміння.12 І вчиню вікна твої із рубінів і брами твої – з перлин, і всю огорожу твою – з коштовного каміння.12 Зроблю зубці твої з рубіну, твої ворота з каміння-ґранату, всю твою огорожу з самоцвітів.12 і покладу яспіс як твої оборони і твої брами каміння кристалу і твоя огорожа вибране каміння,12 І зроблю вікна в тебе з рубинів, а двері жемчужні, а всю ограду твою - з дорогого каміння.
13 Всі сини твої стануть за учнів Господніх, і спокій глибокий настане синам твоїм!13 І всі сини твої будуть навчені Господом, і великий мир буде у синів твоїх.13 Усіх твоїх дітей Господь буде навчати, великий мир буде проміж дітьми твоїми.13 і (зроблю) всіх твоїх синів навченими в Бога і твої діти (будуть) у великім мирі.13 Дїти твої навчати ме сам Господь, і великий мир і гаразд буде проміж синами твоїми.
14 Будеш міцно поставлена правдою, стань далеко від утиску, бо не боятимешся, і від страху, бо до тебе не зблизиться він.14 Ти утвердишся правдою, будеш задалеко від пригнічення, бо тобі боятися нічого, і від жаху, бо він не наблизиться до тебе.14 Основа твоя буде справедливість, від гніту ти будеш далеко, нічого не будеш більше боятися; далеко й від страху, бо не наблизиться до тебе.14 І ти побудуєшся в праведності. Віддалися від неправедного і не бійся, і тремтіння не наблизиться до тебе.14 Справедливість твоя скріпить тебе, далека будеш від гнету, нїщо тобі його боятись, страх не наближить ся до тебе.
15 Коли хто чіплятися буде до тебе, то це не від Мене, хто чіплятися буде до тебе, той перед тобою впаде.15 Ось, будуть озброюватися [супроти тебе], але не від Мене; хто б не озброївся супроти тебе, загине.15 А як хто нападе на тебе, то станеться не від мене. Хто ж зважиться стати на тебе, впаде перед тобою.15 Ось приходьки прийдуть до тебе через Мене і прибігнуть до тебе.15 Будуть уставати на тебе, - та се не від мене, - і хто б нї узброївся проти тебе - погибне.
16 Отож, Я створив коваля, який дме на огонь із вугілля, і вироблює зброю свого ремесла; і вигубника теж Я створив, який нищить ту зброю.16 Ось, Я витворив коваля, котрий роздмухує вугіль на вогні і виготовляє знаряддя для своєї праці; і Я витворюю згубника для винищення.16 Це я створив коваля, що роздуває на вогні вугілля й виковує за своїм ремеслом зброю. Я також створив і руїнника, щоб нищив.16 Ось Я тебе творю, не як коваль, що розжарює вугілля і виносить посуд на діло. Я ж створив тебе не на знищення, щоб знищила16 Я сотворив коваля, він роздуває угля в огнї, і виковує, що йому треба до дїла; - так і я сотворюю губителя до витрачення.
17 Жодна зброя, що зроблена буде на тебе, не матиме успіху, і кожнісінького язика, який стане з тобою до суду, осудиш. Це спадщина Господніх рабів, а їхнє оправдання від Мене, говорить Господь!17 Жодне знаряддя, виготовлене супроти тебе, не знатиме успіху; всілякого язика, котрий буде змагатися з тобою на суді, ти звинуватиш. Це є спадок служників Господніх, виправдання їхнє від Мене, говорить Господь.17 Ніяка зброя, викувана проти тебе, не буде придатна. Всякий язик, що схоче правуватися з тобою, ти засудиш. Отака доля слуг Господніх, таке їхнє право в мене - слово Господнє.17 всяка зброя, що нищить. Не дам, щоб пощастило проти тебе, і всякий голос, який повстане проти тебе на суд. Ти всіх їх малими зробиш, а твої винуваті будуть в смутку. Є насліддя тим, що служать Господеві, і ви будете праведні для мене, говорить Господь.17 Нїякий знаряд, зроблений проти тебе, не буде придатний; та й всякий язик, що буде правуватись з тобою на судї, - ти обвинуватиш. Се є доля слуг Господнїх, се оправданнє їх від мене, - говорить Господь.