1 Хто нашій спасенній тій звістці повірив, і над ким відкривалось рамено Господнє?1 Хто повірив почутому від нас, і кому відкрилося рамено Господнє?1 Хто б повірив тому, що ми чули? Кому рамено Господнє об'явилось?1 Господи, хто повірив нашїй вістці? І господнє рамено кому відкрилося?1 Хто пійме віри тому, що ми чували, й кому явна правиця Господня?
2 Бо Він виріс перед Ним, мов галузка, і мов корінь з сухої землі, не мав Він принади й не мав пишноти; і ми Його бачили, та краси не було, щоб Його пожадати!2 Бо Він зійшов перед Ним, як пагін, і як паросток із сухої землі; немає в Ньому ні виду, ні величі; і ми бачили Його, і не було в ньому виду, котрий прихиляв би нас до Нього.2 Він, мов той пагін, виріс перед нами, мов корінь із землі сухої. Не було в ньому ні виду, ні краси, - ми бачили його, - ні вигляду принадного не було в ньому.2 Він зійшов перед ним як дитина, як корінь в спрагненій землі, в ньому немає вигляду ані слави. І ми його побачили, і він не мав вигляду, ані краси.2 Він бо виступив перед ним, як пагонець, і як паросток із землї сухої; а нема в йому нї виду, нї величностї; й ми бачили його, та не було в йому вподоби, щоб надила нас до него.
3 Він погорджений був, Його люди покинули, страдник, знайомий з хоробами, і від Якого обличчя ховали, погорджений, і ми не цінували Його...3 Його зневажили і ганьбили перед людьми, мужа скорботи, що спізнав хворощів, і ми відвертали од нього обличчя своє; Його зневажали, і ми мали Його за ніщо.3 Зневажений, останній між людьми, чоловік болів, що зазнав недуги; немов людина, що перед нею обличчя закривають, зневажений, і ми його нізащо мали.3 Але його вигляд безчесний, опущений понад всіх людей, людина, що була в рані, і обізнаний терпіти хворобу, бо відвертається його лице, він був збезчещений і вважався за ніщо.3 Він - маловажений і в погордї у людей; чоловік, зазнавший горя й болїв, так що ми від него одвертали лице своє; гордили ним, та й ми його нї за що мали.
4 Направду ж Він немочі наші узяв і наші болі поніс, а ми уважали Його за пораненого, ніби Бог Його вдарив поразами й мучив...4 Але Він узяв на Себе наші недуги, і поніс наші хворощі; а ми гадали собі, [що] Він покараний і зневажений Богом.4 Та він наші недуги взяв на себе, він ніс на собі наші болі. Ми ж, ми гадали, що його покарано, що Бог його побив, принизив.4 Цей несе наші гріхи і за нас терпить, і ми вважали, що він в болі і в рані і в скорботі.4 Та він взяв болестї й недуги наші на себе; а нам здавалось, що се Бог його покарав, побив та понизив.
5 А Він був ранений за наші гріхи, за наші провини Він мучений був, кара на Ньому була за наш мир, Його ж ранами нас уздоровлено!5 Але Він зазнав ураз за гріхи наші і страждав за беззаконня наші: покарання світу [нашого було] на Ньому, і ранами Його ми уздоровилися.5 Він же був поранений за гріхи наші, роздавлений за беззаконня наші. Кара, що нас спасає, була на ньому, і його ранами ми вилікувані.5 А він зранений був через наші гріхи і терпів хворобу через наші гріхи. На ньому напоумлення нашого миру, його синцем ми вилікувалися.5 Він же поранений був за гріхи наші й мучений за беззаконня наші; се кара за ввесь мир наш упала на него, й ми його ранами оздоровлені.
6 Усі ми блудили, немов ті овечки, розпорошились кожен на власну дорогу, і на Нього Господь поклав гріх усіх нас!6 Усі ми блукали, як вівці, звернули кожний на стежку свою; і Господь поклав на Нього гріхи усіх нас.6 Усі, як вівці, ми блукали; кожен ходив своєю дорогою; провини нас усіх Господь поклав на нього.6 Ми всі заблукали як вівці, людина збилася зі своєї дороги. І Господь його видав за наші гріхи.6 Всї ми блукали, як вівцї, кожен ходив своєю дорогою, - провини ж усїх нас вложив Господь на него одного.
7 Він гноблений був та понижуваний, але уст Своїх не відкривав. Як ягня був проваджений Він на заколення, й як овечка перед стрижіями своїми мовчить, так і Він не відкривав Своїх уст...7 Він зазнав тортур, але страждав самохіть, і не розтуляв уст Своїх: як вівцю повели Його на смерть, і, як ягня перед стригалем його безголосе, так і Він не розтулив Своїх уст.7 Його мордовано, та він упокорявся і не розтуляв своїх уст; немов ягня, що на заріз ведуть його, немов німа вівця перед обстригачами, не відкривав він уст.7 І він через зазнавання зла не відкриває уст. Як вівця був ведений на заріз і як ягня без голосу перед тим, що його стриже, так не відкриває своїх уст.7 Його брано на допит, та він терпів добровільно й не отвирав уст своїх; неначе вівцю на заріз, його ведено, й як ягня перед постригачем нїмує, так і він не одчиняв уст своїх.
8 Від утиску й суду Він забраний був, і хто збагне Його рід? Бо з краю живих Він відірваний був, за провини Мого народу на смерть Його дано...8 Від кайданів і суду Він був узятий; але родовід Його хто відкриє? Бо він відірваний од землі живих; за злочини народу Мого зазнав страти.8 Насильно, скорим судом його вхопили. Хто з його сучасників думав, що його вирвано з землі живих і що за гріхи народу свого його побито аж до смерти?8 В впокоренні взято його суд. Його рід хто розповість? Бо його життя забирається з землі, через беззаконня мого народу його поведено на смерть.8 З узів і від суду пірвано його, хоч рід його - хто його збагне? Вирвано його з землї живущих; за проступки людей моїх притерпів він смерть.
9 І з злочинцями визначили Йому гроба Його, та Його поховали в багатого, хоч провини Він не учинив, і не було в Його устах омани...9 Йому вибрали гріб із лиходіями, але Він похований у багатого, тому що не вчинив гріха, і не було облуди в устах Його.9 Гріб йому призначили разом з безбожними, і з злочинцями його могила, хоч він і не вчинив насильства, і не було обману в устах у нього.9 І дам злобних замість його похорону і багатих замість його смерти. Бо він не вчинив беззаконня, ані не знайдено обмани в його устах.9 Визначили гріб йому з злодїями, та його погребано в багатого, бо не вчинив він гріха, й неправди не було в устах його.
10 Та зволив Господь, щоб побити Його, щоб муки завдано Йому. Якщо ж душу Свою покладе Він як жертву за гріх, то побачить насіння, і житиме довгії дні, і замір Господній рукою Його буде мати поводження!10 Але Господові було вгодно уразити Його, і Він віддав Його на страждання; а коли душа Його принесе пожертву умилостивлення, Він побачить нащадків довговічних, і воля Господня буде вельми успішно звершуватися Його рукою.10 Та Господь схотів придавити його стражданням. Якщо він принесе своє життя в покуту, то узрить потомство, житиме довго, і рука його вчинить успішно волю Господню.10 І Господь бажає його очистити від рани. Якщо дасьте за гріхи, ваша душа побачить насіння, що довго живе. І Господь бажає забрати10 Та Господу вгодно було його вбити, то ж віддав його на муки; но як він принесе життє своє в жертву примирення, то й узрить потомство довговічне, й рука його доведе волю Господню до щасливого успіху.
11 Він через муки Своєї душі буде бачити плід, та й насититься. Справедливий, Мій Отрок, оправдає пізнанням Своїм багатьох, і їхні гріхи понесе.11 На подвиг душі Своєї Він буде дивитися вдоволено; через пізнання Його Він, Праведник, Служник Мій, виправдає багатьох, і гріхи їхні понесе на Собі.11 Після трудів душі своєї він побачить світло і насититься своїм знанням. Слуга мій виправдає багатьох, їхні беззаконня понесе на собі.11 біль його душі, показати йому світло і створити розумом, оправдати праведного, що добре служить багатьом, і він понесе їхні гріхи.11 Вдоволений споглядати ме він на працю життя свого, а ведучи до пізнання його (Бога), він, праведник, слуга мій, оправдає многих, гріхи ж їх понесе на собі.
12 Тому то дам уділ Йому між великими, і з потужними буде ділити здобич за те, що на смерть віддав душу Свою, і з злочинцями був порахований, хоч гріх багатьох Сам носив і заступавсь за злочинців!12 Тому Я дам Йому спадок поміж великими, і з сильними ділитиме здобич, за те, що віддав життя Своє на смерть, і до злочинців був зарахований в той час, як Він поніс на Собі гріхи багатьох і за злочинців учинився заступником.12 Тому я дам йому, як пай, премногих; він з сильними буде ділити здобич, бо видав на смерть свою душу і був зачислений до лиходіїв, коли він узяв на себе гріхи багатьох і за грішників заступався.12 Через це він унаслідить багатьох і розділить добич сильних, тому що його душа була передана на смерть, і він був зачислений до беззаконних. І він поніс гріхи багатьох і через їхні гріхи був виданий.12 Тим же то я дам йому пай між можними, й з сильними дїлити ме здобич, за те, що оддав свою душу (життє) на смерть, і до лиходїїв дав себе прилїчити, хоч він приймив на себе гріхи многих, і за проступників зробився посередником.