1 Седекія був віку двадцяти й одного року, коли зацарював. А царював він в Єрусалимі одинадцять років; ім'я ж його матері Хамутал, дочка Єремії з Лівни. | 1 Седекії було двадцять один рік, як він зацарював, і царював у Єрусалимі одинадцять літ; ім'я його матері – Хамутал, донька Єремії з Лівни. | 1 Седекії було 21 рік, як став він царем, і царював він у Єрусалимі 11 років. Ім'я матері його - Хамутала. Була вона дочка Єремії з Лівни. | 1 Як був двадцять перший рік Седекії в його царюванні, і одинадцять літ він царював в Єрусалимі, й імя його матері Амітал, дочка Єремії з Ловени, | 1 Седекії було двайцять і один рік, як став царем, а царював він у Ерусалимі одинайцять років. Імя матери його було Хамуталь - Ереміївна, родом із Либни. |
2 І робив він зло в Господніх очах, усе так, як робив був Єгояким. | 2 І він чинив недобре в очах Господа, все те, що вчиняв Єгояким; | 2 Чинив він зло в очах Господніх у всьому, як чинив і Йоаким. | 2 | 2 І чинив він таке, що було не до вподоби Господеві, притьма як чинив Йоаким. |
3 Бо через Господній гнів сталося це на Єрусалим та на Юду, аж поки Він не відкинув їх від Свого обличчя. А Седекія відпав від вавилонського царя. | 3 Тому гнів Господа був над Єрусалимом і Юдою до того, що Він відкинув їх від лиця Свого; і Седекія відпав од царя вавилонського. | 3 Те, що діялось у Єрусалимі та в Юдеї, збудило такий гнів Господній, що він відкинув їх від обличчя свого. Седекія ж збунтувався проти царя вавилонського. | 3 | 3 Через те був гнїв Господень над Ерусалимом та над Юдою такий, що відкинув їх від лиця свого. І одпав Седекія од царя Вавилонського. |
4 І сталося за дев'ятого року його царювання, десятого місяця, десятого дня місяця прийшов Навуходоносор, цар вавилонський, він та все військо його, на Єрусалим, і розтаборилися проти нього, і побудували проти нього вала навколо. | 4 І сталося, десятого року його царювання, десятого місяця, десятого дня місяця, прийшов Навуходоносор, цар вавилонський, сам, і все військо його, до Єрусалиму, і оточили його, і насипали довкруж нього вали. | 4 На дев'ятому ж році його царювання, десятого місяця, десятого дня місяця прийшов Навуходоносор, цар вавилонський, сам і все його військо, проти Єрусалиму й облягли його, й насипали навкруги нього вал. | 4 і було, що в девятому році його царювання в десятому місяці десятого дня місяця прийшов Навуходоносор цар Вавилону і вся його сила проти Єрусалиму і його окружили і оббудували його чотиристороннім (камінням) довкруги. | 4 І сталось: у девятому роцї свого царювання, у десятому місяцї прийшов Навуходонозор, царь Вавилонський, сам і все військо його проти Ерусалиму, й облягли його та й насипали навкруги його вал. |
5 І ввійшло місто в облогу аж до одинадцятого року царя Седекії. | 5 І перебувало місто в облозі до одинадцятого року царя Седекії. | 5 Місто було в облозі до одинадцятого року царювання Седекії. | 5 І прийшло місто в окруження аж до одинадцятого року царя Седекії. | 5 І був город ув облязї до одинайцятого року царювання Седекіїного, |
6 Четвертого місяця, дев'ятого дня місяця настав великий голод у місті, і не було хліба для народу краю. | 6 Четвертого місяця, дев'ятого дня місяця, голод у місті посилився, і не було хліба в народу краю. | 6 Четвертого ж місяця, дев'ятого дня місяця, коли голод притиснув місто, і люди не мали що їсти, | 6 В девятому дні місяця і закріпився голод в місті, і не було хліба для народу землі. | 6 У четвертому ж місяцї, на девятий день місяця, опановала голоднеча город і люде не мали що їсти. |
7 І пробитий був пролім у стіні міста, і всі вояки повтікали, і повиходили з міста вночі дорогою брами між двома мурами, що при царському садку, бо халдеї були при місті навколо. І пішли вони дорогою в степ. | 7 І пробитий був пролом у міському мурі, і кинулися всі військові утікачі, і вийшли з міста вночі брамою, що була поміж двома мурами, біля царського саду, і пішли дорогою в степу; а халдеї були довкола міста. | 7 зроблено пролом у міському мурі, і цар та всі військові люди втекли вночі, вийшовши з міста через ворота між двома мурами коло царського саду, - хоч халдеї й облягали місто, - та й подалися дорогою у степ. | 7 І пробито місто, і всі військові мужі вийшли вночі дорогою брами посеред стіни і передстіння, що було при городі царя, і халдеї при місті довкруги. І пішли дорогою до Арави, | 7 То ж зроблено проломину в міскім мурі, й (царь та й) усї військові люде втекли вночі через ворота, що між двома мурами коло царського саду, та й пійшли дорогою в степ, - Халдеї ж облягали місто навкруги. |
8 А халдейське військо погналося за царем, та й догнали Седекію в єрихонських степах, а все його військо розпорошилося від нього... | 8 Військо халдейське погналося за царем, і догнали Седекію на рівнинах єрехонських, і все військо його порозбігалося від нього. | 8 Але халдейське військо погналося за царем і наздогнало Седекію в степах єрихонських тоді, як усе його військо порозбігалось від нього. | 8 і сила халдеїв гналася за царем і схопили його дальше за Єрихоном, і всі його слуги розсипалися від нього. | 8 І погналось військо Халдейське за царем та й наздогнали Седекію в степах Ерихонських, а все його військо порозбігалось од него. |
9 І схопили царя, і відвели його до царя вавилонського до Рівли в краю Хамата, і там його той засудив. | 9 І схопили царя і привели його до царя вавилонського у Рівлу, що в краю Хамат, де він звершив над ним суд. | 9 Схопили вони царя та й повели до царя вавилонського у Рівлу, у Хамат-землю, і той вирік над ним засуд. | 9 І схопили царя і привели його до царя Вавилону до Девлати, і той заговорив до нього з судом. | 9 І схопили царя та й повели до царя Вавилонського в Риблу, в Емат-країнї, й той вирік йому засуд: |
10 І цар вавилонський порізав Седекіїних синів на очах його, а також Юдиних зверхників він порізав у Рівлі... | 10 І заколов цар вавилонський синів Седекії перед очима його, і всіх князів юдейських заколов у Рівлі; | 10 Цар вавилонський звелів повбивати синів Седекії у нього ж перед очима, та й усіх князів юдейських велів повбивати у Рівлі. | 10 І зарізав цар Вавилону синів Седекії на його очах, і зарізав в Девлаті всіх володарів Юди. | 10 Царь Вавилонський велїв позаколювати синів Седекіїних перед його ж очима, так само заколено й усїх князїв Юдейських в Риблі; |
11 А очі Седекії він вибрав, і зв'язав його ланцюгами. І відвів його вавилонський цар до Вавилону, і посадив його до в'язниці аж до дня його смерти... | 11 А Седекії вибрав очі і звелів закувати в мідні кайдани; і відвів його цар вавилонський до Вавилону і вкинув його до в'язниці аж до дня його смерти. | 11 Седекію ж велів осліпити, закувати в кайдани, відвести у Вавилон і там посадити в тюрму аж до дня його смерти. | 11 І осліпив очі Седекії і звязав його оковами на ногах, і повів його цар Вавилону до Вавилону і дав його до дому млина аж до дня коли помер. | 11 Седекію ж ослїпили, закували в кайдани, й повів його царь Вавилонський у Вавилон та й посадив у вязницю аж до дня смертї його. |
12 А п'ятого місяця, десятого дня місяця, це дев'ятнадцятий рік царя Навуходоносора, вавилонського царя, прийшов до Єрусалиму Невузар'адан, начальник царської сторожі, що ставав перед обличчям вавилонського царя. | 12 П'ятого місяця, десятого дня, – це був дев'ятнадцятий рік царя Навуходоносора, царя вавилонського, – прийшов до Єрусалиму Невузар'адан, старший царської охорони, що поставав перед царем вавилонським, | 12 П'ятого ж місяця, десятого дня місяця, - це був дев'ятнадцятий рік царювання Навуходоносора, царя вавилонського, - Невузардан, начальник охорони, вірний слуга царя вавилонського, прибув у Єрусалим. | 12 І в пятому місяці десятого дня місяця прийшов до Єрусалиму Навузардан архімаґир, що стояв перед лицем царя Вавилону. | 12 У пятому ж місяцї, на десятий день місяця, - се був девятнайцятий рік царювання Навуходонозорового, прибув Навузардан, отаман прибічників, вірний слуга в царя Вавилонського, в Ерусалим, |
13 І він спалив Господнього дома та дома царевого, і всі доми в Єрусалимі, і спалив кожного великого дома огнем. | 13 І спалив дім Господній, і дім царів, і всі будинки в Єрусалимі, і всі будинки великі спалив вогнем. | 13 Він спалив храм Господній, царський палац і всі єрусалимські будинки; усі найкращі будинки пустив димом. | 13 І він запалив господний дім і дім царя і всі доми міста, і огнем спалив всякий великий дім. | 13 І спалив дом Господень і царську палату та й усї великі будинки в Ерусалимі; |
14 І мури навколо Єрусалиму порозбивало все халдейське військо, що було з начальником царської сторожі. | 14 І все військо халдейське, що було із Навузар'аданом, із старшиною царської охорони, зруйнувало всі мури довкола Єрусалиму. | 14 Військо ж халдейське, що було при начальникові охорони, повалило всі мури навкруги Єрусалиму. | 14 І халдейська сила, що з архимаґиром, знищила ввесь мур Єрусалиму довкруги. | 14 Усї ж мури навкруги Ерусалиму повалило військо Халдейське, що було при отаманові прибічників. |
15 А з бідноти народу та решту народу, що позостався в місті, і перебіжників, що перебігли до вавилонського царя, і решту простого люду повиганяв Невузар'адан, начальник царської сторожі. | 15 Бідних з народу та інший, зайшлий народ, що залишився в місті, і утікачів, котрі було передалися цареві вавилонському, і взагалі останок народу простого Навузар'адан, старший царської охорони, повиганяв. | 15 Останок народу, що лишився у місті, й утікачів, які перейшли були до царя вавилонського, а й останок ремісників Невузардан, начальник охорони, переселив. | 15 | 15 А останок люду, що зостававсь у городї й утїкачів, що перейшли були до царя Вавилонського, й загалом простий нарід перевів Навузардан, старший над прибічниками, в Вавилон. |
16 А з бідноти краю начальник царської сторожі позоставив декого за винарів та за рільників. | 16 Лише небагатьох із бідного народу, Навузар'адан, старший царевої охорони, залишив для виноградників та землеробства. | 16 Лише частину бідніших у краю лишив Невузардан, начальник охорони, виноградарями й хліборобами. | 16 І архимаґир оставив останки народу як виноградарів і як землеробів. | 16 Тілько немного вбогих людей зоставив Навузардан, отаман прибічників, у краю виноградарями та пахарями (хлїборобами). |
17 А мідяні стовпи, що в Господньому домі, і підстави, і мідяне море, що в Господньому домі, халдеї поламали, і понесли всю їхню мідь до Вавилону. | 17 І стовпи мідні, котрі були в домі Господньому, і підніжжя, і мідне море, котре в домі Господньому, потрощили халдеї і відпровадили всю мідь до Вавилону. | 17 Халдеї порозбивали мідяні стовпи, що були в Господньому домі, і підніжки й мідне море, що було в Господньому домі, та й позабирали усю мідь з них у Вавилон. | 17 І мідяні стовпи, що в господньому домі, і підстави і мідяне море, що в господньому домі, халдеї розбили і взяли їхню мідь і віднесли до Вавилону. | 17 А стовпи мідяні, що були в Господньому дому, й підніжки, й мідяне море, що було в храму Господньому, порозбивали Халдеї та й позабірали всю мідь із них у Вавилон. |
18 І горнята, і лопатки, і ножиці, і кропильниці, і ложки, і ввесь мідяний посуд, що ним служать, позабирали. | 18 Позабирали й тарелі, і лопатки, і ножі, і чаші, і лотки, і всі мідні посудини, котрих використовували під час Богослужіння; | 18 Позабирали й казани, лопаточки, ножі, кропильниці й мисочки та ввесь мідяний посуд, що вживано до богослужби. | 18 І вінець і посуд і вили і ввесь мідяний посуд, в яких служили в них, | 18 Позабірали й казани, лопатки, ножі, миски й увесь мідяний посуд, що його вживано до служби; |
19 І миски, і кадильниці, і кропильниці, і горнята, і свічники, і ложки, і жертовні миски, і що було золоте забрав золото, а що срібне срібло взяв начальник царської сторожі. | 19 І блюда, і щипці, і чаші, і казани, і свічники, і жертовні чаші, і кадильниці, і горнята, і все, що було золоте, – забрав золоте, і що було срібне, срібне забрав старший царської охорони; | 19 Позабирав начальник охорони й чаші, кадильниці, кропильниці, казани, ліхтарі, мисочки й келехи: усе, що було з щирого золота й зо срібла. | 19 і саффоти (миски) і масмароти (прилад для обтинання ґнотів) і посуд для олії і світильники і кадильниці і чаші, які були золоті, золоті, і які були сріблі, сріблі, взяв архімаґир. | 19 І полумиски й клїщики, чаші, й кубки й кадильницї й кінви, що нї було золоте й срібне, позабірав отаман прибічників. |
20 Два стовпи, одне море, дванадцять мідяних волів, що під підставами, що цар Соломон поробив був для Господнього дому, не було й ваги для міді всіх цих речей! | 20 А також два стовпи, одне море і дванадцять мідних волів, котрі служили підставками, котрі цар Соломон вчинив у домі Господньому, – не можна було й визначити, скільки міді було за вагою. | 20 Щождо двох стовпів, одного моря й дванадцятьох мідяних волів, що були під ним, та підніжків, що поставив цар Соломон для Господнього дому, то для міді з усього того посуду не було й ваги! | 20 І два стовпи і одне море і дванадцять мідяних телят під морем, які зробив цар Соломон для господнього дому. Не було ваги їхній міді. | 20 Стовпи два, одно море й дванайцять мідяних волів, що служили за підніжки, а що постарав царь Соломон до Господнього дому, - мідї з усього того посуду не було ваги. |
21 А стовпи вісімнадцять ліктів високість одного стовпа, і шнурок на дванадцять ліктів оточував його, а грубина його чотири пальці, всередині порожнявий. | 21 Стовпи ці були кожний вісімнадцять ліктів у висоту, і шнурок на дванадцять ліктів обвивав його, а завгрубшки був, на чотири пальці, а всередині порожній. | 21 Стовпи ж ті були - кожен стовп 18 ліктів заввишки, а щоб зміряти його навкруги, треба було мотузка 12 ліктів завдовжки; товщина його була 4 пальці, а в середині кожен був порожній. | 21 І стовпи, тридцять пять ліктів висота одного стовпа, і шнурок дванадцяти ліктів довкруги нього, і його грубина чотири пальці довкруги, | 21 А ті стовпи були, кожний стовп вісїмнайцять локот заввишки, й поворозка в дванайцять локот обіймала його; а були вони порожні в серединї, стїнки ж були на чотирі палцї. |
22 І маковиця на ньому мідяна, а високість однієї маковиці п'ять ліктів та мережка, і гранатові яблука на маковиці навколо, усе мідь. І для другого стовпа так само, і гранатові яблука. | 22 І вінець на ньому мідний, і висота вінця – п'ять ліктів; і мережка, і гранатові яблука довкіл були всі мідні, те саме й на другому стовпі з гранатовими яблуками. | 22 На стовпі був мідний вінець, 5 ліктів заввишки, з сіткою й гранатовими яблуками навколо, усе мідне. Те ж саме й на другому вінці. | 22 і на них мідяний капітель, і пять ліктів довжина висоти одного капітеля, і сіть, і ґранатові яблока на капітелі довкруги, всі мідяні. І так як цей, другий стовп, вісім ґранатових яблок до ліктя, дванадцять ліктів. | 22 А на стовпі був мідяний вінець, на пять локот заввишки, й сїтка й гранатові яблочка навкруги вінця, усе мідяне; те ж саме й на другому стовпі з гранатовими яблочками. |
23 І було гранатових яблук дев'ятдесят і шість на кожну сторону, усіх гранатових яблук на мережці навколо сто. | 23 Гранатових яблук було на всіх боках – дев'яносто шість; усіх яблук довкола мережки – сто. | 23 Було ж ґранатових яблук 96, і вони звисали в повітрі, усіх же ґранатових яблук навколо сітки було - сто. | 23 І було девятдесять шість ґранатових яблок на одному боці, і всіх ґранатових яблок на сіті довкруги було сто. | 23 А було висящих гранатових яблок девятьдесять і шість, усїх же яблок, сїтками обведених - сотня. |
24 начальник царської сторожі взяв Сераю, головного священика, і Цефанію, другого священика, та трьох сторожів порога. | 24 Старший царської охорони забрав також Сераю – першосвященика і Цефанію, другого священика, і трьох сторожів порогу. | 24 Начальник охорони захопив Сераю, першого священика, й Софонію, другого священика, ще й двох одвірних. | 24 І архімаґир взяв першого священика і другого священика і трьох, що стерегли дорогу, | 24 І взяв отаман прибічників первосьвященника Сераїю і второго сьвященника Зефанїю й трьох придверників. |
25 А з міста взяв він одного евнуха, що був начальником над військовими, та семеро чоловіка з тих, що бачать цареве обличчя, що були знайдені в місті, і писаря, зверхника військового відділу, що записував народ краю до військового відділу, і шістдесят чоловіка з народу краю, що знаходилися в місті. | 25 А також із міста забрав одного євнуха, котрий був старшим над військовими людьми, і семеро чоловіків, що поставали перед лицем царя, котрі перебували в місті, і головного писаря у війську, що записував до війська народ землі, і шістдесят чоловіків – з народу країни, знайдених у місті. | 25 А з міста взяв одного скопця, що був старшиною над військовими людьми, та сімох двораків царських, що їх знайдено в місті, писаря при військовім начальникові, що збирав людей у країні до військової служби, та 60 чоловік з народу землі, що їх знайдено у місті. | 25 і одного евнуха, що був наставлений над військовими мужами, і сім славних мужів перед лицем царя, що знайшлися в місті, і писаря сил, що пише для народу землі, і шістдесять чоловік з народу землі, які знайшлися посеред міста. | 25 А з городу взяв одного скопця, що старшинував над військовими людьми, та сїмох невідступних прибічників царських, що знайдено в городї, і головного писаря військового, що затягав людей в країнї до військової служби, та шістьдесять чоловіка з народу землї, що знайдено в містї. |
26 І позабирав їх Невузар'адан, начальник царської сторожі, і відвів їх до вавилонського царя, до Рівли. | 26 І взяв їх Невузар'адан, старший царевої охорони, і одвів їх до царя вавилонського у Рівлу. | 26 Оцих то позабирав Невузардан, начальник охорони, та одвів їх до царя вавилонського у Рівлу; | 26 І Навузардан архімаґир взяв їх і привів їх до царя Вавилону до Девлати, | 26 Оцїх то позабірав Навузардан, отаман прибічників, та й одвів їх до царя Вавилонського в Риблу; |
27 І вдарив їх вавилонський цар, і позабивав їх у Рівлі, у хаматовому краї. І пішов Юда на вигнання з своєї землі! | 27 І уразив їх цар вавилонський і умертвив їх у Рівлі, на землі Хамат; і пішов Юда на вигнання із своєї землі. | 27 а цар вавилонський повелів їх повбивати у Рівлі, в Хамат-країні. Так виселено Юду з його землі. | 27 і цар Вавилону побив їх в Девлаті в землі Емата. | 27 Царь же Вавилонський повелїв повбивати їх у Риблї, в Емат-країнї. Так і виселено Юду з землї його. |
28 Оце той народ, що вигнав Навуходоносор: у сьомому році три тисячі й двадцять і три юдеї. | 28 Ось народ, котрого виселив Навуходоносор: сьомого року – три тисячі двадцять три юдеї; | 28 Ось скільки людей виселив Навуходоносор: на сьомому році - 3023 юдеїв; | 28 | 28 Ось скілько люду поодводив Навуходонозор: у сьомому роцї (царювання свого) три тисячі двайцять і три Юдеї; |
29 У вісімнадцятому році Навуходоносора вигнав він з Єрусалиму вісім сотень тридцять і дві душі. | 29 Вісімнадцятого року Навуходоносора з Єрусалиму [забрали для переселення] вісімсот тридцять дві душі; | 29 на вісімнадцятому році Навуходоносора, з Єрусалиму - 832 душі; | 29 | 29 У вісїмнайцятому роцї Навуходонозоровому - з Ерусалиму вісїм сот трийцять і дві душі; |
30 У році двадцятому й третьому вигнав Невузар'адан, начальник царської сторожі, сім сотень сорок і п'ять душ юдеїв. Усіх душ чотири тисячі й шість сотень. | 30 Двадцять третього року Навуходоносора Невузар'адан, старший царевої охорони, виселив юдеїв сімсот сорок п'ять душ: всього чотири тисячі шістсот душ. | 30 на двадцять третьому році Навуходоносора Невузардан, начальник охорони, виселив 745 юдеїв. Усього: 4600 душ. | 30 | 30 У двайцять третьому роцї Навуходонозоровому одвів Навузардан, отаман прибічників, Юдеїв сїмсот сорок і пять душ, усього чотири тисячі й шістьсот. |
31 І сталося за тридцятого й сьомого року вигнання Єгоякима, Юдиного царя, дванадцятого місяця, двадцятого й п'ятого дня місяця, Евіл-Меродах, цар вавилонський, у році свого зацарювання, змилувався над Єгоякимом, Юдиним царем, і вивів його з дому ув'язнення. | 31 Тридцять сьомого року після переселення Єгоякима, царя юдейського, двадцятого місяця, двадцять п'ятого дня місяця, Евіл-Меродах, цар вавилонський, першого року царювання свого, підніс Єгоякима, царя юдейського, і вивів його з тюрми. | 31 На тридцять сьомому році після виселення Йоахина, царя юдейського, дванадцятого місяця, двадцять п'ятого дня місяця, Евіл-Меродах, цар вавилонський, того року, як став царем, помилував Йоахина, царя юдейського, і вивів його з тюрми. | 31 І сталося, що в тридцять і сьомому році відставлення Йоакима царя Юди, в дванадцятому місяці в двадцять четвертому дні місяця, Улемарадах цар Вавилону в році, в якому зацарював, взяв голову Йоакіма царя Юди і вивів його з дому, в якому його стерегли. | 31 У трийцять сьомому роцї по переведенню в неволю Ехонїї, царя Юдейського, у дванайцятому місяцї, двайцять пятого дня місяця, Евильмеродах, царь Вавилонський, того року, як почав царювати, помилував Ехонїю, царя Юдейського, й вивів його з темницї. |
32 І він говорив з ним добре, і поставив трона його понад трона царів, що були з ним у Вавилоні. | 32 І розмовляв з ним дружелюбно, і підніс його престола вище престолу царів, котрі були в нього у Вавилоні; | 32 Він розмовляв з ним прихильно й поставив його престол над престолами інших царів, що були в нього у Вавилоні, | 32 І заговорив до нього добре і дав його престіл понад престоли царів, що з ним в Вавилоні. | 32 І розмовляв із ним прихильно, й поставив престол його над престолами инших царів, що були в його в Вавилонї; |
33 І змінив в'язничну одежу його, і він завжди їв хліб перед ним по всі дні свого життя. | 33 І замінив йому тюремний одяг, і він завжди у нього обідав упродовж усіх днів життя свого. | 33 і перемінив на ньому тюремну одіж. Йоахин трапезував увесь час у нього поки життя його. | 33 І замінив його вязничу одіж і він постійно їв хліб перед його лицем всі дні, які жив. | 33 І перемінив вязницьку одїж його, і він трапезував повсяк день у його, поки жив на сьвітї. |
34 А їжа його, їжа стала, видавалася йому від вавилонського царя, щоденне кожного дня, аж до дня його смерти, по всі дні його життя. | 34 І утримування його, харчування постійне, видавали йому від царя щодня аж до дня смерти його, упродовж усіх днів життя його. | 34 Його постійне утримання давав йому цар вавилонський день-у-день аж до його смерти, докіль було його життя. | 34 І приписане постійно давалося йому від царя Вавилону з дня на день, аж до дня, в якому помер. | 34 І харчове його - щоденне харчове - давано йому від царя на кожний день по всї днї життя його. |