| 1 Диригентові хору. Псалом Давидів; | 1 Псалом. Асафа. Бог Господь прорік, покликав землю від сходу сонця до його заходу. | 1 На кінець. Псалом Давида | 1 Асафова псальма. В семогущий Бог, Господь, прорік і кликнув на землю від сходу сонця до його заходу. |
2 із Сіону, корони краси, Бог явився в промінні! | 2 Коли приходив до нього пророк Натан, як Давид був із Вірсавією. | 2 З Сіону, досконалої краси, з'явився Бог у сяйві; | 2 коли до нього прийшов пророк Натан, коли він ввійшов до Вирсавії. | 2 Із Сиона звершеної красоти засияв Бог. |
3 Приходить наш Бог, і не буде мовчати: палючий огонь перед Ним, а круг Нього все буриться сильно! | 3 Помилуй мене, Боже, з великої милости Твоєї, і за великим милосердям Твоїм провини мої зітри. | 3 прийшов наш Бог і не буде мовчати Вогонь перед ним пожирає, навкруги ж нього бушує сильно буря. | 3 Помилуй мене, Боже, за твоїм великим милосердям і за множеством твоєї милості очисть моє беззаконня. | 3 Бог наш прийде, і не буде мовчати; перед ним огонь пожираючий, кругом него сильна буря. |
4 Він покличе згори небеса, і землю народ Свій судити: | 4 Обмивай мене уповні від беззаконня мого і від гріха мого очисть мене. | 4 Він кличе згори небо й землю на суд народу свого: | 4 Радше обмий мене від мого беззаконня і очисть мене від мого гріха. | 4 Кличе він небо і землю на суд народу свого: |
5 Позбирайте для Мене побожних Моїх, що над жертвою склали заповіта зо Мною. | 5 Бо провини мої я знаю, і гріх мій завжди переді мною. | 5 «Зберіть мені моїх побожних, які над жертвою союз зо мною учинили.» | 5 Бо я знаю моє беззаконня, і мій гріх постійно переді мною. | 5 Зберіть менї праведних моїх, що над жертвою приняли завіт мій. |
6 і небеса звістять правду Його, що Бог Він суддя. Села. | 6 Супроти Тебе, Тебе єдиного згрішив я і це зло перед очима Твоїми вчинив, а тому Ти праведний у присуді Твоєму і чистий у вироку Твоєму. | 6 І небеса звістять його справедливість, бо сам Бог - дійсний суддя. | 6 Проти Тебе одного я згрішив і вчинив погане перед Тобою, щоб Ти оправдався в твоїх словах і побідив коли судитимеш. | 6 І небеса звіщають справедливість його; Бог бо сам суддя, |
7 Слухай же ти, Мій народе, бо буду ось Я говорити, ізраїлеві, і буду свідчить на тебе: Бог, Бог твій Я! | 7 Ось, я у беззаконні народився, і в гріхові зачала мене матір моя. | 7 «Слухай, народе мій, я буду говорити; Ізраїлю, я свідчитиму проти тебе: Я Бог, твій Бог. | 7 Ось бо я зачатий в беззаконнях, і моя мати мене породила у гріхах. | 7 Слухай, народе мій, я буду говорити; Ізраїлю, я буду сьвідчити проти тебе! Я Бог, твій Бог! |
8 Я буду картати тебе не за жертви твої, бо все передо Мною твої цілопалення, | 8 Ось, Ти полюбив істину в серці і в єство моє заклав мудрість. | 8 Я не за жертви твої буду тобі докоряти бо всепалення твої передо мною завжди. | 8 Бо ось Ти полюбив правду, Ти мені обявив невідоме і скрите твоєї мудрості. | 8 Не за жертви твої буду тебе докоряти, нї за жертви всепалення; вони все передо мною. |
9 не візьму Я бичка з твого дому, ні козлів із кошар твоїх, | 9 Окропи мене ісопом, і буду чистий; обмий мене і буду біліший від снігу. | 9 Не прийму я теляти з дому твого, ані козлів із твоєї кошари, | 9 Покропиш мене іссопом, і я очищуся. Обмиєш мене, і вибілюся понад сніг. | 9 Не прийму телят із дому твого, козлів із отар твоїх |
10 бо належить Мені вся лісна звірина та худоба із тисячі гір, | 10 Дай мені почути радість і втіху, – і зрадіють кості, які ти вразив. | 10 моя бо вся звірина у лісі, і тисячі тварин на моїх горах. | 10 Даси мені почути радість і веселість. Зрадіють кості впокорені. | 10 Бо моя вся зьвірина в дібровах, зьвірє на тисяч горах. |
11 Я знаю все птаство гірське, і звір польовий при Мені! | 11 Одверни лице Твоє від гріхів моїх і зітри всі беззаконня мої. | 11 Я знаю все небесне птаство, і що метушиться в полі, мені відоме. | 11 Відверни твоє лице від моїх гріхів і очисть всі мої беззаконня. | 11 Знаю я усе птаство в горах, та й дичина по полях - моя. |
12 Якби був Я голодний, тобі б не сказав, бо Моя вся вселенна й усе, що на ній! | 12 Серце чисте витвори в мені, Боже, і духа правди віднови в єстві моєму. | 12 Як зголоднію, не скажу тобі того; бо мій усесвіт і те, що його сповнює. | 12 Збудуй в мені, Боже, чисте серце і обнови праведного духа в моїх внутреностях. | 12 Коли б я зголоднїв, нїчого б казати тобі; бо моя вселенна й достатки її. |
13 Чи Я м'ясо бичків споживаю, і чи п'ю кров козлів? | 13 Не відкинь мене від лиця Твого, і Духа Твого Святого не забери від мене. | 13 Чи ж то я їстиму биків м'ясо, чи кров козячу буду пити? | 13 Не відкинь мене від твого лиця і не відбери від мене твого святого духа. | 13 Хиба ж їм я мясо биків, і пю кров козлячу? |
14 Принось Богові в жертву подяку, і виконуй свої обітниці Всевишньому, | 14 Поверни мені радість порятунку Твого і Духом свободи підніми мене. | 14 Жертвуй Богові хвалу і віддай Всевишньому твої обіти. | 14 Віддай мені радість твого спасіння і скріпи мене духом, що володіє. | 14 Жертвуй Богу хвалу, і віддай Всевишньому обіти твої! |
15 і до Мене поклич в день недолі, Я тебе порятую, ти ж прославиш Мене! | 15 Навчу беззаконних ходити шляхами Твоїми, і грішники до Тебе навернуться. | 15 І клич до мене за лихої години, я визволю тебе, і ти мене прославиш!» | 15 Навчу беззаконних твої дороги, і безбожні до Тебе повернуться. | 15 І клич мене в день тїсноти; я визволю тебе, і ти прославиш мене. |
16 А до грішника Бог промовляє: Чого про устави Мої розповідаєш, і чого заповіта Мого на устах своїх носиш? | 16 Захисти мене від крови, Боже, Боже порятунку мого, і язик мій хвалитиме правду Твою! | 16 До грішника ж Бог каже: «І чого бо ти говориш про мої закони і союз мій у тебе з уст не сходить, - | 16 Визволи мене від крови, Боже, Боже мого спасіння. Мій язик зрадіє твоєю праведністю. | 16 До грішника ж говорить Бог: Чого ти говориш про устави мої, і носиш в устах твоїх завіт мій? |
17 Ти ж науку зненавидів, і поза себе слова Мої викинув. | 17 Господе! Розтули уста мої, і уста мої повідають славу Твою. | 17 ти, що науку ненавидиш і слова мої геть кинув позад себе? | 17 Господи, відкриєш мої губи і мої уста сповістять твою хвалу. | 17 Ти ж зненавидїв докір, і кинув слова мої позад себе. |
18 Як ти злодія бачив, то бігав із ним, і з перелюбниками накладав. | 18 Бо пожертви Ти не бажаєш, – я приніс би її; і за приношення всеспаленням не радієш. | 18 Як бачив злодія, то приятелював із ним з перелюбцями водився. | 18 Бо якщо б Ти забажав жертви, я дав би. Цілопаленням Ти не милуватимешся. | 18 Бачив ти злодїя, то й радо приставав до його, і з перелюбниками ти накладав; |
19 Свої уста пускаєш на зло, і язик твій оману плете. | 19 Пожертва Богові – дух упокорений; серцем впокореного і сумирного Ти не знехтуєш, Боже. | 19 Губами твоїми пускався на лихе, а язик твій кує підступ. | 19 Жертва Богові побитий дух, Бог не погордить побитим і впокореним серцем. | 19 Губам твоїм дав ти волю до злого, а язиком твоїм ковав зраду. |
20 Ти сидиш, проти брата свого наговорюєш, поголоски пускаєш про сина своєї матері... | 20 Ущаслив щедрістю Своєю Сіон; споруди мури Єрусалимові. | 20 Сідав і говорив на брата свого, на сина матері своєї пускав неславу. | 20 Добро вчини Сіонові, Господи, в твоїй милості, і хай будуть збудовані мури Єрусалиму. | 20 Ти сидїв там і виговорював проти брата твого, ти кидав безчесть на сина матері твоєї. |
21 Оце ти робив, Я ж мовчав, і ти думав, що Я такий самий, як ти. Тому буду картати тебе, і виложу все перед очі твої! | 21 Тоді бажані будуть Тобі пожертви правди, підношення і всеспалення, тоді покладуть на вівтар Твій телят. | 21 Таке ти коїш, а я б мав мовчати? Гадаєш, що я такий, як ти? Я докорю тобі, появлю це тобі перед очі. | 21 Тоді милою буде жертва праведности, приношення і цілопалення. Тоді принесуть телят на твій жертівник. | 21 Таке ти творив і я мовчав; ти думав, я рівня тобі. Я покараю тебе, і перед очі твої поставлю гріхи твої. |
22 Зрозумійте ж це ви, що забуваєте Бога, щоб Я не схопив, бо не буде кому рятувати! | | 22 Збагніть це добре, ви, що забули Бога, щоб я не вхопив, так що нікому й було б рятувати. | | 22 Зрозумійте ж се, ви, що забули Бога, ато зловлю вас, і нїхто не спасе вас. |
23 Хто жертву подяки приносить, той шанує Мене; а хто на дорогу Свою уважає, Боже спасіння йому покажу! | | 23 Хто жертвує хвалу, той мене прославляє; і хто по правді ходить, тому явлю я спасіння Боже.» | | 23 Хто жертвує хвалу, прославляє мене, і хто справляє дорогу, тому дам побачити спасеннє Боже. |