1 Отож, виправдавшись вірою, майте мир із Богом через Господа нашого Ісуса Христа,1 Отож, виправдавшися вірою, ми маємо мир з Богом через Господа нашого Ісуса Христа,1 Оправдані ж вірою, ми маємо мир з Богом через Господа нашого Ісуса Христа,1 Отже, виправдавшись вірою, маємо мир з Богом через нашого Господа Ісуса Христа,1 Оправдивши ся ж вірою, маємо мир з Богом через Господа нашого Ісуса Христа,
2 через Якого ми вірою одержали доступ до тієї благодаті, що в ній стоїмо, і хвалимось надією слави Божої.2 Через Котрого вірою ми дістали доступ до тієї благодаті, в котрій стоїмо і хвалимося надією слави Божої.2 через якого ми вірою одержали доступ до тієї ласки, що в ній стоїмо і хвалимося надією на славу Божу.2 через якого ми вірою одержали доступ до тієї ласки, в якій перебуваємо і хвалимося надією на Божу славу.2 через котрого й приступ одержали вірою в благодать сю, в котрій стоїмо і хвалимось упованнєм слави Божої.
3 І не тільки нею, але й хвалимося в утисках, знаючи, що утиски приносять терпеливість,3 І не цим лише, але хвалимося й скорботою, знаючи, що від скорботи приходить терпіння,3 Та й не тільки це, але ми хвалимось і в утисках, знаючи, що утиск виробляє терпеливість,3 І не лише нею, а й хвалимося в терпіннях, знаючи, що терпіння виховує терпеливість,3 Не тільки ж (се), а хвалимось і горем, знаючи, що горе робить терпіннє,
4 а терпеливість досвід, а досвід надію,4 Від терпіння досвід, від досвіду надія,4 терпеливість - досвід, а досвід - надію.4 а терпеливість - досвід, а досвід - надію.4 терпіннє ж досьвід, досьвід же надїю,
5 а надія не засоромить, бо любов Божа вилилася в наші серця Святим Духом, даним нам.5 А надія не осоромлює, тому що любов Божа вилилася в серця наші Духом Святим, що нам даний.5 Надія ж не засоромить, бо любов Бога влита в серця наші Святим Духом, що нам даний.5 Надія ж не засоромлює, бо Божа любов вилилася в наші серця Святим Духом, який нам даний.5 надїя ж не осоромлює, бо любов Божа вилилась у серця наші Духом сьвятим, даним нам.
6 Бо Христос, коли ми були ще недужі, своєї пори помер за нечестивих.6 Бо Христос, коли ми були ще немічні, у визначений час помер за нечестивих.6 Христос бо, тоді як ми були ще безсилі, у свою пору, помер за безбожних.6 Бо Христос, як ми ще були немічні, свого часу помер за нечестивих.6 Ще бо Христос, як були ми недужими, в свою пору за нечестивих умер.
7 Бо навряд чи помре хто за праведника, ще бо за доброго може хто й відважиться вмерти.7 Бо навряд чи хтось помре за праведника; хіба за доброчинця, можливо, хтось наважиться померти.7 Воно навряд чи хто за праведника вмирає; бо за доброго, може, хтось і відважився б умерти.7 Ледве хто вмирає за праведника; хіба, може, хтось за добродійника відважиться померти.7 Ледви бо за праведника хто вмре; хиба за благого може ще хто й одважитись умерти.
8 А Бог доводить Свою любов до нас тим, що Христос умер за нас, коли ми були ще грішниками.8 Але Бог свою любов до нас засвідчує тим, що Христос помер за нас, коли ми були ще грішниками.8 Бог же показує свою до нас любов тим, що Христос умер за нас, коли ми ще були грішниками.8 Бог же виказує свою любов до нас тим, що Христос за нас помер, ще як ми були грішниками.8 Являє ж свою любов до нас Бог (у тому), що як ще були ми грішниками, Христос за нас умер.
9 Тож тим більше спасемося Ним від гніву тепер, коли кров'ю Його ми виправдані.9 Тому тим паче, коли ми виправдані Кров‘ю Його, врятуємося Ним від гніву.9 Отож, тим більш тепер, оправдані його кров'ю, ми спасемося ним від гніву.9 Тим більше нині, виправдані його кров'ю, врятуємося від гніву - через нього.9 Много ж більше тепер, бувши оправдані кровю Його, спасемось Ним од гнїва.
10 Бо коли ми, бувши ворогами, примирилися з Богом через смерть Сина Його, то тим більше, примирившися, спасемося життям Його.10 Бо навіть тоді, коли ми були ворогами і примирилися з Богом смертю Сина Його, то тим паче примирившися, врятуємося життям Його.10 Бо коли, бувши ворогами, ми примирилися з Богом смертю його Сина, то тим більше тепер, примирившися, спасемося його життям.10 Коли ще будучи ворогами, ми примирилися з Богом смертю його Сина, тим більше після примирення спасемося його життям.10 Коли бо, ворогами бувши, примирились ми з Богом смертю Сина Його, то много більше, примиривши ся, спасемось у життї Його.
11 І не тільки це, але й хвалимося в Бозі через Господа нашого Ісуса Христа, що через Нього одержали ми тепер примирення.11 І не досить цього, а проте хвалимося Богом через Господа нашого Ісуса Христа, через Котрого ми одержали нині замирення.11 І не тільки те, але і хвалимось у Бозі через Господа нашого Ісуса Христа, через якого ми тепер одержали примирення.11 І не тільки це, але й хвалимося Богом нашим Господом Ісусом Христом, через якого ми нині одержали примирення.11 Не тільки ж (се), а й хвалимось у Бозї Господем нашим Ісусом Христом, через котрого тепер примиреннє прийняли.
12 Тому то, як через одного чоловіка ввійшов до світу гріх, а гріхом смерть, так прийшла й смерть у всіх людей через те, що всі згрішили.12 А тому, як одним чоловіком гріх увійшов у світ, і гріхом смерть, так само й смерть перейшла в усіх людей, через те, що в ньому всі згрішили.12 Тим то як через одного чоловіка ввійшов у світ гріх, і з гріхом смерть, і таким чином смерть перейшла на всіх людей, бо всі згрішили;12 Як через одну людину гріх увійшов у світ, а з гріхом - смерть, так в усіх людей увійшла смерть, бо всі згрішили.12 Тим же то, як через одного чоловіка гріх у сьвіт увійшов, а через гріх смерть, так і смерть у всїх людей увійшла (через того), в кому всї згрішили.
13 Гріх бо був у світі й до Закону, але гріх не ставиться в провину, коли немає Закону.13 Бо ще до Закону гріх був у світі; але гріх не зараховується, коли немає Закону.13 бо і до закону гріх був у світі, але гріх не рахується, коли нема закону;13 Гріх був у світі й до закону, але гріх не ставився в провину, коли не було закону.13 Бо (й) до закону гріх був у сьвітї, та гріх не полїчуєть ся, коли нема закону.
14 Та смерть панувала від Адама аж до Мойсея і над тими, хто не згрішив, подібно переступу Адама, який є образ майбутнього.14 А проте смерть царювала від Адама до Мойсея також над тими, що не вчинили подібного до злочину Адама, котрий є образ майбутнього.14 одначе смерть панувала від Адама аж до Мойсея і над тими, що не згрішили подібним переступом Адама, що є образ того, що мав прийти.14 Та смерть панувала від Адама й аж до Мойсея і над тими, що не згрішили подібно до переступу Адама, котрий є образом майбутнього.14 Тільки ж царювала смерть од Адама аж до Мойсея і над тими, хто не згрішив по подобинї переступу Адамового, котрий єсть образ будучого.
15 Але не такий дар благодаті, як переступ. Бо коли за переступ одного померло багато, то тим більш благодать Божа й дар через благодать однієї Людини, Ісуса Христа, щедро спливли на багатьох.15 Але дар благодаті не як злочин. Бо якщо злочином одного зазнали смерти багато, то тим паче благодать Божа і дар через благодать однієї Людини, Ісуса Христа, щедро виливається для багатьох.15 Та не так воно з провиною, як з даром ласки. Бо коли через переступ одного померло багато, то тим більше ласка Божа і дар через ласку одного чоловіка, Ісуса Христа, щедро вилились на багатьох.15 Але дар не такий, як гріх. Бо якщо через переступ одного багато померло, то наскільки більше Божої ласки і дарів - ласкою однієї людини, Ісуса Христа, - щедро вилилося на багатьох.15 Та не так і дар, як прогрішеннє. Коли бо через прогрішеннє одного многі померли, то много більше благодать Божа і дар благодаттю одного чоловіка Ісуса Христа у многих наддостаткували.
16 І дар не такий, як те, що сталось від одного, що згрішив; бо суд за один прогріх на осуд, а дар благодаті на виправдання від багатьох прогріхів.16 І дар не як суд за одного, що згрішив; бо суд за один злочин на осудження, а дар благодаті на виправдання від багатьох злочинів.16 І не так воно є з даром, як із провиною одного грішника: бо суд по одній провині приносить засуд, а дар ласки по багатьох провинах - оправдання.16 І дар не такий, як осуд за того одного, що згрішив. Бо за переступ одного - засуд; а дар - для виправдання від багатьох гріхів.16 І не таке даруваннє, як (те що сталось) через одного согрішившого; суд бо з однієї (провини був) на осуд, дар же на оправданнє з многих провин.
17 Бо коли за переступ одного смерть панувала через одного, то тим більше ті, хто приймає рясноту благодаті й дар праведности, запанують у житті через одного Ісуса Христа.17 Бо коли злочином одного смерть царювала через одного, то тим паче ті, що приймають щедрість благодаті і дар праведности будуть царювати в житті через єдиного Ісуса Христа.17 Бо коли через переступ одного смерть царювала завдяки (чинові цього) одного, то тим більш ті, що одержують щедро ласку і дар оправдання, царюватимуть у житті через одного Ісуса Христа.17 Бо коли за переступ одного смерть запанувала через одного, то тим більше ті, що приймають щедроту ласки і дар справедливости, запанують у житті через одного Ісуса Христа.17 Бо, коли через провину одного смерть царювала через одного, много більше ті, хто прийняв наддостаток благодати і дар правди, царювати муть в життю одним Ісусом Христом.
18 Ось тому, як через переступ одного на всіх людей прийшов осуд, так і через праведність Одного прийшло виправдання для життя на всіх людей.18 Тому, як злочином одного всім людям осудження, так само правдою одного всім людям виправдання для життя.18 І, таким чином, як через переступ одного на всіх людей прийшов засуд, так через чин справедливости одного на всіх людей приходить життєдайне оправдання.18 Як через гріх одного на всіх людей прийшов осуд, так і виправданням одного на всіх людей прийшло виправдання для життя.18 Тим же оце, як через провину одного на всїх людей осуд, так і через праведність одного на всїх людей оправданнє життя.
19 Бо як через непослух одного чоловіка багато-хто стали грішними, так і через послух Одного багато-хто стануть праведними.19 Бо, як через непослух одного чоловіка багато людей стали грішниками, так само й послухом одного стануть праведниками численні.19 Бо як через непослух одного чоловіка багато людей стали грішниками, так через послух одного багато людей стане праведними.19 Бо як непослухом однієї людини багато хто стали грішними, так і послухом однієї людини багато хто стануть праведниками.19 Яко бо через непокору одного чоловіка грішними зробились многі, так і покорою одного праведниками зроблять ся многі.
20 Закон же прийшов, щоб збільшився переступ. А де збільшився гріх, там зарясніла благодать,20 А Закон прийшов пізніше, і таким чином примножилися злочини. А коли примножився гріх, почала ряснішати благодать,20 Закон же прийшов, щоб збільшився переступ, а де збільшився гріх, там перевершила ласка,20 Закон увійшов, щоб помножився гріх. А де помножився гріх, там зарясніла ласка.20 Закон же ввійшов, і намножилось гріха; де ж намножилось гріха, там ще більший наддостаток благодати,
21 щоб, як гріх панував через смерть, так само й благодать запанувала через праведність для життя вічного Ісусом Христом, Господом нашим.21 Щоб, як гріх царював до смерти, так само й благодать царювала через праведність до життя вічного Ісусом Христом, Господом нашим.21 щоб, як панував гріх зо смертю, так панувала і ласка через оправдання на вічне життя, через Ісуса Христа, Господа нашого.21 Як гріх панував через смерть, так і ласка запанувала через справедливість - для вічного життя через нашого Господа Ісуса Христа.21 щоб, як гріх царював у смерть, так і благодать царювала через правду у життє вічнє Ісусом Христом, Господом нашим.