1 Отож, виправдавшись вірою, майте мир із Богом через Господа нашого Ісуса Христа, | 1 Отож, виправдавшися вірою, ми маємо мир з Богом через Господа нашого Ісуса Христа, | 1 Оправдані ж вірою, ми маємо мир з Богом через Господа нашого Ісуса Христа, | 1 Отже, виправдавшись вірою, маємо мир з Богом через нашого Господа Ісуса Христа, | 1 Оправдивши ся ж вірою, маємо мир з Богом через Господа нашого Ісуса Христа, |
2 через Якого ми вірою одержали доступ до тієї благодаті, що в ній стоїмо, і хвалимось надією слави Божої. | 2 Через Котрого вірою ми дістали доступ до тієї благодаті, в котрій стоїмо і хвалимося надією слави Божої. | 2 через якого ми вірою одержали доступ до тієї ласки, що в ній стоїмо і хвалимося надією на славу Божу. | 2 через якого ми вірою одержали доступ до тієї ласки, в якій перебуваємо і хвалимося надією на Божу славу. | 2 через котрого й приступ одержали вірою в благодать сю, в котрій стоїмо і хвалимось упованнєм слави Божої. |
3 І не тільки нею, але й хвалимося в утисках, знаючи, що утиски приносять терпеливість, | 3 І не цим лише, але хвалимося й скорботою, знаючи, що від скорботи приходить терпіння, | 3 Та й не тільки це, але ми хвалимось і в утисках, знаючи, що утиск виробляє терпеливість, | 3 І не лише нею, а й хвалимося в терпіннях, знаючи, що терпіння виховує терпеливість, | 3 Не тільки ж (се), а хвалимось і горем, знаючи, що горе робить терпіннє, |
4 а терпеливість досвід, а досвід надію, | 4 Від терпіння досвід, від досвіду надія, | 4 терпеливість - досвід, а досвід - надію. | 4 а терпеливість - досвід, а досвід - надію. | 4 терпіннє ж досьвід, досьвід же надїю, |
5 а надія не засоромить, бо любов Божа вилилася в наші серця Святим Духом, даним нам. | 5 А надія не осоромлює, тому що любов Божа вилилася в серця наші Духом Святим, що нам даний. | 5 Надія ж не засоромить, бо любов Бога влита в серця наші Святим Духом, що нам даний. | 5 Надія ж не засоромлює, бо Божа любов вилилася в наші серця Святим Духом, який нам даний. | 5 надїя ж не осоромлює, бо любов Божа вилилась у серця наші Духом сьвятим, даним нам. |
6 Бо Христос, коли ми були ще недужі, своєї пори помер за нечестивих. | 6 Бо Христос, коли ми були ще немічні, у визначений час помер за нечестивих. | 6 Христос бо, тоді як ми були ще безсилі, у свою пору, помер за безбожних. | 6 Бо Христос, як ми ще були немічні, свого часу помер за нечестивих. | 6 Ще бо Христос, як були ми недужими, в свою пору за нечестивих умер. |
7 Бо навряд чи помре хто за праведника, ще бо за доброго може хто й відважиться вмерти. | 7 Бо навряд чи хтось помре за праведника; хіба за доброчинця, можливо, хтось наважиться померти. | 7 Воно навряд чи хто за праведника вмирає; бо за доброго, може, хтось і відважився б умерти. | 7 Ледве хто вмирає за праведника; хіба, може, хтось за добродійника відважиться померти. | 7 Ледви бо за праведника хто вмре; хиба за благого може ще хто й одважитись умерти. |
8 А Бог доводить Свою любов до нас тим, що Христос умер за нас, коли ми були ще грішниками. | 8 Але Бог свою любов до нас засвідчує тим, що Христос помер за нас, коли ми були ще грішниками. | 8 Бог же показує свою до нас любов тим, що Христос умер за нас, коли ми ще були грішниками. | 8 Бог же виказує свою любов до нас тим, що Христос за нас помер, ще як ми були грішниками. | 8 Являє ж свою любов до нас Бог (у тому), що як ще були ми грішниками, Христос за нас умер. |
9 Тож тим більше спасемося Ним від гніву тепер, коли кров'ю Його ми виправдані. | 9 Тому тим паче, коли ми виправдані Кров‘ю Його, врятуємося Ним від гніву. | 9 Отож, тим більш тепер, оправдані його кров'ю, ми спасемося ним від гніву. | 9 Тим більше нині, виправдані його кров'ю, врятуємося від гніву - через нього. | 9 Много ж більше тепер, бувши оправдані кровю Його, спасемось Ним од гнїва. |
10 Бо коли ми, бувши ворогами, примирилися з Богом через смерть Сина Його, то тим більше, примирившися, спасемося життям Його. | 10 Бо навіть тоді, коли ми були ворогами і примирилися з Богом смертю Сина Його, то тим паче примирившися, врятуємося життям Його. | 10 Бо коли, бувши ворогами, ми примирилися з Богом смертю його Сина, то тим більше тепер, примирившися, спасемося його життям. | 10 Коли ще будучи ворогами, ми примирилися з Богом смертю його Сина, тим більше після примирення спасемося його життям. | 10 Коли бо, ворогами бувши, примирились ми з Богом смертю Сина Його, то много більше, примиривши ся, спасемось у життї Його. |
11 І не тільки це, але й хвалимося в Бозі через Господа нашого Ісуса Христа, що через Нього одержали ми тепер примирення. | 11 І не досить цього, а проте хвалимося Богом через Господа нашого Ісуса Христа, через Котрого ми одержали нині замирення. | 11 І не тільки те, але і хвалимось у Бозі через Господа нашого Ісуса Христа, через якого ми тепер одержали примирення. | 11 І не тільки це, але й хвалимося Богом нашим Господом Ісусом Христом, через якого ми нині одержали примирення. | 11 Не тільки ж (се), а й хвалимось у Бозї Господем нашим Ісусом Христом, через котрого тепер примиреннє прийняли. |
12 Тому то, як через одного чоловіка ввійшов до світу гріх, а гріхом смерть, так прийшла й смерть у всіх людей через те, що всі згрішили. | 12 А тому, як одним чоловіком гріх увійшов у світ, і гріхом смерть, так само й смерть перейшла в усіх людей, через те, що в ньому всі згрішили. | 12 Тим то як через одного чоловіка ввійшов у світ гріх, і з гріхом смерть, і таким чином смерть перейшла на всіх людей, бо всі згрішили; | 12 Як через одну людину гріх увійшов у світ, а з гріхом - смерть, так в усіх людей увійшла смерть, бо всі згрішили. | 12 Тим же то, як через одного чоловіка гріх у сьвіт увійшов, а через гріх смерть, так і смерть у всїх людей увійшла (через того), в кому всї згрішили. |
13 Гріх бо був у світі й до Закону, але гріх не ставиться в провину, коли немає Закону. | 13 Бо ще до Закону гріх був у світі; але гріх не зараховується, коли немає Закону. | 13 бо і до закону гріх був у світі, але гріх не рахується, коли нема закону; | 13 Гріх був у світі й до закону, але гріх не ставився в провину, коли не було закону. | 13 Бо (й) до закону гріх був у сьвітї, та гріх не полїчуєть ся, коли нема закону. |
14 Та смерть панувала від Адама аж до Мойсея і над тими, хто не згрішив, подібно переступу Адама, який є образ майбутнього. | 14 А проте смерть царювала від Адама до Мойсея також над тими, що не вчинили подібного до злочину Адама, котрий є образ майбутнього. | 14 одначе смерть панувала від Адама аж до Мойсея і над тими, що не згрішили подібним переступом Адама, що є образ того, що мав прийти. | 14 Та смерть панувала від Адама й аж до Мойсея і над тими, що не згрішили подібно до переступу Адама, котрий є образом майбутнього. | 14 Тільки ж царювала смерть од Адама аж до Мойсея і над тими, хто не згрішив по подобинї переступу Адамового, котрий єсть образ будучого. |
15 Але не такий дар благодаті, як переступ. Бо коли за переступ одного померло багато, то тим більш благодать Божа й дар через благодать однієї Людини, Ісуса Христа, щедро спливли на багатьох. | 15 Але дар благодаті не як злочин. Бо якщо злочином одного зазнали смерти багато, то тим паче благодать Божа і дар через благодать однієї Людини, Ісуса Христа, щедро виливається для багатьох. | 15 Та не так воно з провиною, як з даром ласки. Бо коли через переступ одного померло багато, то тим більше ласка Божа і дар через ласку одного чоловіка, Ісуса Христа, щедро вилились на багатьох. | 15 Але дар не такий, як гріх. Бо якщо через переступ одного багато померло, то наскільки більше Божої ласки і дарів - ласкою однієї людини, Ісуса Христа, - щедро вилилося на багатьох. | 15 Та не так і дар, як прогрішеннє. Коли бо через прогрішеннє одного многі померли, то много більше благодать Божа і дар благодаттю одного чоловіка Ісуса Христа у многих наддостаткували. |
16 І дар не такий, як те, що сталось від одного, що згрішив; бо суд за один прогріх на осуд, а дар благодаті на виправдання від багатьох прогріхів. | 16 І дар не як суд за одного, що згрішив; бо суд за один злочин на осудження, а дар благодаті на виправдання від багатьох злочинів. | 16 І не так воно є з даром, як із провиною одного грішника: бо суд по одній провині приносить засуд, а дар ласки по багатьох провинах - оправдання. | 16 І дар не такий, як осуд за того одного, що згрішив. Бо за переступ одного - засуд; а дар - для виправдання від багатьох гріхів. | 16 І не таке даруваннє, як (те що сталось) через одного согрішившого; суд бо з однієї (провини був) на осуд, дар же на оправданнє з многих провин. |
17 Бо коли за переступ одного смерть панувала через одного, то тим більше ті, хто приймає рясноту благодаті й дар праведности, запанують у житті через одного Ісуса Христа. | 17 Бо коли злочином одного смерть царювала через одного, то тим паче ті, що приймають щедрість благодаті і дар праведности будуть царювати в житті через єдиного Ісуса Христа. | 17 Бо коли через переступ одного смерть царювала завдяки (чинові цього) одного, то тим більш ті, що одержують щедро ласку і дар оправдання, царюватимуть у житті через одного Ісуса Христа. | 17 Бо коли за переступ одного смерть запанувала через одного, то тим більше ті, що приймають щедроту ласки і дар справедливости, запанують у житті через одного Ісуса Христа. | 17 Бо, коли через провину одного смерть царювала через одного, много більше ті, хто прийняв наддостаток благодати і дар правди, царювати муть в життю одним Ісусом Христом. |
18 Ось тому, як через переступ одного на всіх людей прийшов осуд, так і через праведність Одного прийшло виправдання для життя на всіх людей. | 18 Тому, як злочином одного всім людям осудження, так само правдою одного всім людям виправдання для життя. | 18 І, таким чином, як через переступ одного на всіх людей прийшов засуд, так через чин справедливости одного на всіх людей приходить життєдайне оправдання. | 18 Як через гріх одного на всіх людей прийшов осуд, так і виправданням одного на всіх людей прийшло виправдання для життя. | 18 Тим же оце, як через провину одного на всїх людей осуд, так і через праведність одного на всїх людей оправданнє життя. |
19 Бо як через непослух одного чоловіка багато-хто стали грішними, так і через послух Одного багато-хто стануть праведними. | 19 Бо, як через непослух одного чоловіка багато людей стали грішниками, так само й послухом одного стануть праведниками численні. | 19 Бо як через непослух одного чоловіка багато людей стали грішниками, так через послух одного багато людей стане праведними. | 19 Бо як непослухом однієї людини багато хто стали грішними, так і послухом однієї людини багато хто стануть праведниками. | 19 Яко бо через непокору одного чоловіка грішними зробились многі, так і покорою одного праведниками зроблять ся многі. |
20 Закон же прийшов, щоб збільшився переступ. А де збільшився гріх, там зарясніла благодать, | 20 А Закон прийшов пізніше, і таким чином примножилися злочини. А коли примножився гріх, почала ряснішати благодать, | 20 Закон же прийшов, щоб збільшився переступ, а де збільшився гріх, там перевершила ласка, | 20 Закон увійшов, щоб помножився гріх. А де помножився гріх, там зарясніла ласка. | 20 Закон же ввійшов, і намножилось гріха; де ж намножилось гріха, там ще більший наддостаток благодати, |
21 щоб, як гріх панував через смерть, так само й благодать запанувала через праведність для життя вічного Ісусом Христом, Господом нашим. | 21 Щоб, як гріх царював до смерти, так само й благодать царювала через праведність до життя вічного Ісусом Христом, Господом нашим. | 21 щоб, як панував гріх зо смертю, так панувала і ласка через оправдання на вічне життя, через Ісуса Христа, Господа нашого. | 21 Як гріх панував через смерть, так і ласка запанувала через справедливість - для вічного життя через нашого Господа Ісуса Христа. | 21 щоб, як гріх царював у смерть, так і благодать царювала через правду у життє вічнє Ісусом Христом, Господом нашим. |