1 Помандруйте по вулицях Єрусалиму, і розгляньтеся та розпізнайте, і на майданах його пошукайте: чи не знайдете там людини, чи нема там такого, що чинить за правом, що правди шукає, то Я їм пробачу!1 Походіть вулицями Єрусалиму, і подивіться, і допильнуйте, і пошукайте на майданах його, чи не знайдеться чоловіка, чи немає такого, що правду шанує та істину шукає? Я пощадив би [Єрусалим].1 Пройдіть лишень вулицями Єрусалиму, розгляньтесь добре та й розпитайтесь; шукайте по його майданах, чи знайдете кого, що суд чинив би, що шукав би правди, - і я йому прощу.1 Оббіжіть по дорогах Єрусалиму і погляньте і пізнайте і пошукайте на його площах, чи знайдеться той, хто робить суд і шукає віру, і буду милосердний до них, говорить Господь.1 Пройдїте по улицях Ерусалимських, озирнїтесь навкруги та роспитуйте й шукайте по всїх майданах: чи знайдете кого, що чинив би суд, щоб допевнявся правди, - я би змилосердився.
2 Коли ж вони кажуть: Як живий Господь, то справді клянуться неправдою.2 Хоч і кажуть вони: живий Господь! Але присягаються лукаво.2 Хоч вони й кажуть: Як жив Господь! - та все ж клянуться вони неправдиво.2 Говорять: Хай живе Господь, чи через це не кленуться брехливо?2 Хоч вони й мовляють: `Як жив Господь!` то божяться криво.
3 Хіба ж очі Твої не для правди, о Господи? Уразив Ти їх, але їм не болить, понищив Ти їх, та відмовились узяти поуку вони, обличчя свої поробили від скелі твердішими, відмовилися навернутись!3 О, Господе! Очі Твої чи не до істини [навернені]? Ти караєш їх, а вони не відчувають болю; Ти винищуєш їх, а вони не зважають на повчання; обличчя свої вчинили вони міцнішими від каміння, не хочуть навернутися.3 О Господи, чи ж твої очі не шукають правди? Ти бив їх, та їм неначе б і не боліло; ти вигубив їх, але вони зреклися науки. Обличчя їхні стали твердішими за камінь, не бажають вони навертатись.3 Господи, чи не твої очі на вірність? Ти їх побив, і вони не боліли. Ти їх викінчив, і вони не забажали прийняти напоумлення. Вони зробили їхні лиця твердішими від каменя і не забажали повернутися.3 Твої ж, Господи, очі хиба не на правду дивляться? Ти побиваєш їх, та їх наче б не болїло; ти вигублюєш їх, та вони не хочуть знати науки; лиця в їх поробились твердїйшими од каменя - не хотять навернутись.
4 А Я думав: Це прості лиш люди, безглузді, вони бо не знають дороги Господньої, права Бога свого.4 І сказав [я сам собі: ] Можливо, це бідняки; вони нерозважливі, тому що не відають шляхів Господніх, закону Бога свого.4 Я думав собі: Вони, напевно, люди прості, вони дурні, бо путі Господньої не знають, - закону свого Бога.4 І Я сказав: Вони подібні до бідних, тому послабли, бо не пізнали господньої дороги і божого суду.4 Я думав собі: вони, може бути, люде прості, вони дурні, то ж і не знають путя Господнього, нї закону Божого.
5 Піду но собі до вельможних і з ними помовлю, бо знають дорогу Господню вони, право Бога свого, та й вони усі разом зламали ярмо, а шлеї пірвали!5 Піду я до вельможних і перемовлюся з ними, бо вони знають шляхи Господні, закон Бога свого. Але й вони всі зламали ярмо і розірвали кайдани.5 Піду ж я до знатних та розмовлюся з ними, вони бо путь Господню відають та й закон свого Бога. Але вони всі разом ярмо поламали, вужівки розірвали.5 Піду до чоловіків і скажу їм, бо ці пізнали господню дорогу і божий суд. І ось однодушно розбили ярмо, розірвали кайдани.5 Пійду ж я до значних та розмовлюсь із ними, бо вони знають Господню путь, закон Бога свого. Та вони всї вкупі ще більш поламали ярмо, порвали ужви.
6 Тому лев лісовий їх поб'є, погубить їх вовк степовий, пантера чигає на їхні міста: кожен, хто вийде із них, пошматований буде, бо помножились їхні гріхи, їхні відступства численними стали!6 За це й уразить їх лев із лісу, вовк пустельний спустошить їх, барс буде підстерігати біля їхніх міст: хто вийде з них, буде розтерзаний, бо помножилися злочини їхні, і посилилося відступництво їхнє.6 Тим то й б'є їх лев із лісу, з степу вовк їх нищить, леопард на їхні міста чигає, роздирає хто б з них не вийшов, бо їхніх переступів сила, і відступництвам їхнім міри немає.6 Через це їх побив лев з ліса, і вовк вигубив їх аж до домів, і леопард чатував над їхніми містами. Всі, що виходять з них, будуть впольовані, бо помножили свої беззаконня, скріпилися в своїх відверненнях.6 Тим і побє їх лев із лїса, пожере степовий вовк, облягати ме пард міста їх, так що, хто вийде, буде пошматований, бо умножились переступи їх, нема лїку зрадам їх.
7 Хіба через це Я пробачу тобі: твої діти Мене полишили, і присягаються тим, хто не Бог. Я їх нагодував, а вони чужоложать і натовпом ходять до дому блудниці,7 То з якої причини маю простити тобі за все це? Сини твої залишили Мене і присягаються тими, котрі – не боги. Я насичував їх, а вони чинили перелюб і юрбами ходили в доми до блудниць.7 «Ради чого б я мав тобі простити? Діти твої мене покинули й присягаються лжебогами. Коли я ситив їх, вони перелюби чинили й купами юрмились коло дому блудниці.7 За що з цих буду милосердний з тобою? Твої сини Мене оставили і клялися тими, що не є богами. І Я їх нагодував, і чужоложили і розпустилися в розпусних домах.7 Як же менї за таке простити тебе? Дїти твої покинули мене та й присягаються тими, що - не боги. Я годував їх, вони перелюбкували й купами товпились у доми блудниць.
8 волочаться, мов жеребці відгодовані: кожен ірже до жони свого ближнього...8 Це – вгодовані коні: кожний із них ірже до дружини ближнього.8 Вони, немов коні годовані, жеребці гарячі, іржуть - кожний до сусіда жінки.8 Стали кіньми, що пожадають жінок, кожний іржав на жінку свого ближнього.8 Вони - годовані жеребцї: кожний рже до чужої жени.
9 Чи ж оцього Я не покараю? говорить Господь. І хіба над народом, як цей, не помститься душа Моя?9 То невже Я не покараю за це? – Говорить Господь; і чи не помститься душа Моя такому народові, як оцей?9 Тож не маю за те їх покарати? -слово Господнє. Чи ж народові, як оцей, не відплачу я?9 Чи за це не навідаюся? Говорить Господь. Чи на такому народі не пімститься моя душа?9 Хиба ж менї не карати за таке? говорить Господь, чи ж не помститься душа моя на такому народові, як сей?
10 Зберіться на мури його та й понищте, але не вчиняйте кінця їм! Усуньте підпори його, бо вони не для Господа,10 Виходьте на мури його і руйнуйте, та не дощенту; знищіть зубці їхні, тому що вони не Господні.10 Вилазьте на його мури і руйнуйте, - та не дощенту! Усуньте його парості, бо вони не Господні.10 Підніміться на його оборонні мури і знищіть, але не викінчіть. Оставте його підкріпленя, бо вони господні.10 Вилазїте на мури його й розвалюйте - та не до щаду; виривайте парости його, бо вони не Господнї;
11 бо зраджуючи, Мене зрадив Ізраїлів дім та дім Юдин, говорить Господь.11 Бо дім Ізраїля і дім Юдин вчинили зі Мною дуже підступно, говорить Господь.11 Бо дім Ізраїля і дім Юди тяжко мене зрадили», - слово Господнє.11 Бо погорджуючи погордив Мною дім Ізраїля і дім Юди.11 Зрадив бо мене дом Ізрайлїв і дом Юдин, говорить Господь.
12 Вони відцуралися Господа та говорили: Немає Його, й зло не прийде на нас, ні меча, ані голоду ми не побачимо!12 Вони обмовили Господа і сказали: Немає Його, і лихо не прийде до нас, і ми не побачимо ні меча, ані голоду.12 Вони Господа відцурались і мовляли: «Таж його немає! І не поб'є нас лихо, і не побачимо ні меча, ні голоднечі.12 Збрехали свому Господеві і сказали: Не це. На нас зло не прийде, і не побачимо меч і голод.12 Одцурались вони Господа й мовляли: `Нема його, й не побє нас лиха година, нї меч, нї голоднеча.
13 А пророки поробляться вітром, і немає в них слова Господнього, отак їм пороблено буде!13 І пророки стануть вітром, і слова [Господнього] немає в них; над ними самими нехай це станеться,13 Пророки стануть, немов вітер, і слова в них немає. Нехай так станеться з ними!»13 Наші пророки були на вітер, і в них не було господнього слова. Так їм буде.13 І пророки говорили на вітер, і слова (Господнього) нема в них; їм самим нехай те станеться.`
14 Тому вирікає отак Господь Бог Саваот: За те, що говорите слово таке, ось Я в уста твої вкладу слово Своє за огонь, а народ цей то дрова, і він пожере їх!14 А тому, ось так говорить Господь Бог Саваот: За те, що ви мовите такі слова, ось, Я вчиню слова Мої в устах твоїх вогнем, а цей народ -дровами, і цей [вогонь] пожере їх.14 Тому Господь сил так говорить: «За те, що висказуєте такі речі, я зроблю слова мої вогнем в устах у тебе, а народ цей - дровами, і він пожре їх.14 Через це так говорить Господь Вседержитель: Томущо ви сказали це слово, ось Я вклав мої слова в твої уста як огонь і цей нарід дрова, і він їх пожере.14 Тим же то говорить Господь Бог сил: за те, що провадили ви такі речі, зроблю я слова мої в устах твоїх огнем, а сих людей - дровами, і той огонь пожере їх.
15 Ось Я приведу іздалека народа на вас, о доме Ізраїлів, каже Господь, це сильний народ, стародавній це люд, люд, що мови його ти не знаєш, і не зрозумієш, що він говоритиме.15 Ось, Я приведу на вас, доме Ізраїлів, народ іздалеку, говорить Господь, народ потужний, народ давній, народ, котрого мови ти не знаєш, і не будеш розуміти, що він говорить.15 Я наведу на вас, доме Ізраїля, народ іздаля, - слово Господнє; - то народ запеклий, народ давнезний, народ, мови якого ти не знаєш, ані не розумієш, що він говорить.15 Ось Я наводжу на вас нарід здалека, доме Ізраїля, говорить Господь, нарід, якого голос його язика не було чути.15 Ось, я напущу на вас, доме Ізраїля, народ здалеку, говорить Господь, народ потужний, народ давнезний, народ, що мови його ти не знаєш, і що він говорить, ти незрозумієш.
16 Його сагайдак, як відчинений гріб, усі хоробрі вони.16 Сагайдак його – як відкритий гріб; усі вони – люди хоробрі.16 Як гріб відкритий, сагайдак у нього і всі вони витязі.16 Всі сильні16 Сагайдак у його, як гріб розтворений, а всї вони - самі невміраки.
17 І він пожере твоє жниво та хліб твій, поїсть він синів твоїх та дочок твоїх, худобу дрібну та худобу велику твою пожере, з'їсть твого виноградника й фіґу твою, понищить мечем твердинні міста твої, на які ти надієшся...17 І з'їдять вони жниво твоє і хліб твій; з'їдять синів твоїх і доньок твоїх, з'їдять овець твоїх і волів твоїх, з'їдять виноград твій, і смокви твої, зруйнують мечем укріплені міста твої, на котрі ти сподіваєшся.17 Він поїсть врожай і хліб твій; він поїсть синів твоїх і дочок твоїх; він поїсть овець твоїх і товар твій; він поїсть твій виноградник і смокви твої; зруйнує міста-твердині, що на них звіряєшся, мечем звоює.17 і вони зїдять ваші жнива і ваші хліби і пожеруть ваших синів і ваших дочок і пожеруть ваших овець і ваших телят і пожеруть ваші виноградники і ваші фіґові сади і ваші оливкові дерева. І змолотять мечем ваші сильні міста, на які ви на них поклали надію.17 І повиїдають вони вроджай твій і зерно твоє; з'їдять синів твоїх і дочок твоїх; вівцї твої й товар твій; виноградину твою й смокви твої; утверджені городи твої, що на їх уповаєш, вони мечем звоюють.
18 Та й за тих днів, говорить Господь, не зроблю Я із вами кінця!18 Але й за тих днів, говорить Господь, не винищу вас дощенту.18 Та навіть тоді, - слово Господнє, - я вас не вигублю дощенту.18 І буде в днях тих, говорить Господь Бог твій, не дам вас на викінчення.18 Але й у ті часи, говорить Господь, не вигублю вас до щаду.
19 І буде, як скажуть: За що Господь, Бог наш зробив нам усе це? то ти скажеш до них: Як Мене ви покинули, і служите в вашому краї богам чужоземним, так чужинцям служити ви будете в краї не вашому!...19 І якщо ви скажете: За що Господь Бог наш чинить нам усе це? То відповідай: Оскільки ви залишили Мене і служили чужим божкам у своїм краї, то будете служити чужим на землі не вашій.19 Коли ж будете питати: За що вчинив нам усе це Господь, Бог наш? - відкажеш їм: Як мене ви покинули й служили чужим богам у землі вашій, так чужинцям служитимете в землі не вашій.19 І буде коли скажете: Задля чого зробив нам Господь Бог наш це все? І скажеш їм: Томущо ви послужили чужим богам у вашій землі, так послужите чужим в не вашій землі.19 Коли ж мовляти мете: За що вдїяв нам се все Господь, Бог наш? то відкажи їм: Що ви мене покинули та й служили чужим богам у своїй землї, за те будете служити чужим у землї не вашій.
20 Сповістіть в домі Якова це, та оголосіть це в Юдеї, говорить Господь.20 Оголосіть це в домі Якова і повідайте в Юдеї, кажучи: 20 Оповістіть це в домі Якова, звістіть про те в Юдеї, кажучи: 20 Сповістіть це в домі Якова, і хай почується в Юди.20 Оповістїть се в дому Якововому й звістїть в Юдеї, кажучи:
21 Почуй же оце, ти народе безумний й безсердий, який має очі й не бачить, має вуха й не чує!21 Вислухай це, народе безглуздий і нерозумний, у котрого є очі, а не бачить, у котрого є вуха, а не чує;21 Слухай оце, дурний народе, що маєш очі, та не бачиш; маєш вуха, та не чуєш!21 Послухайте ж це, народе дурний і безсердешний, в них очі і не бачать, в них уха і не почують.21 Слухайте, дурні й нерозсудливі люде, що маєте очі, та не бачите, маєте уші, та не чуєте:
22 Чи Мене ви боятись не будете, каже Господь, чи тремтіти не будете перед лицем Моїм? Мене, що пісок поклав за границю для моря, за вічну межу, якої воно не перейде: хоч повстануть, та не переможуть, і шумітимуть хвилі його, але не переступлять її!22 Чи Мене ви не боїтеся, говорить Господь, чи переді Мною не відаєте трепету? Я пісок поклав рубежем морю, вічну межу, котру не перейде; і хоча хвилі його підносяться, але здолати не зможуть.22 Мене не боїтеся? - слово Господнє, - передо мною не будете тремтіти? Я ж поклав пісок границею морю, вічний закон, який воно не переступить; хоча й хвилі бушують, та здолати не можуть; хоч вони й ревуть, але його не переступлять.22 Чи Мене не боятиметеся? Говорить Господь. Чи не почитатимете моє лице? Того, хто назначив пісок на границю морю, вічна заповідь, і воно його не перейде, і замішається і не зможе, і зашумлять його хвилі і не мине його.22 Чи вже ж ви та не боїтесь мене, говорить Господь, чи й передо мною не затремтите? Я ж положив морю гряницею піски, вічною гряницею, яку воно не переступить; і хоч филї його напирають, та годї їм перемогти; хоч вони бурхають, та не здолїють перейти.
23 А серце в народа цього неслухняне та непокірне, відпали вони та й пішли.23 У народу цього серце бунтівне і невгамовне; вони відступилися і пішли.23 А в народу цього серце вперте й ворохобне; вони збунтувались і геть подались.23 А в цьому народі є непослушне і неслухняне серце, і вони відхилилися і відійшли.23 А в людей сих серце бутне й ворохобне; відступили та й пійшли манівцем.
24 І не сказали вони в своїм серці: Біймося ж Господа, нашого Бога, який дає дощ, дощ ранній та пізній часу його, стереже нам уставлені тижні для жнив.24 І не сказали в серці своєму: Будемо боятися Господа, Бога нашого, Котрий дає нам дощ ранній і пізній свого часу, береже для нас означені тижні жнив.24 І не подумають у своєму серці: Біймося Господа, Бога нашого, що дощ дає ранній і пізній своєї пори, що для нас зберігає призначені жнив тижні.24 І не сказали у своїм серці: Біймося ж нашого Господа Бога, що дає нам ранний і пізний дощ за часом повноти припису жнив і оберіг нас.24 Не подумали ж у серцї свойму: Біймося Господа Бога нашого, що дає нам свого часу дощ раннїй і пізнїй, що порядкує тижнями, призначеними на жнива.
25 Ваші провини оце відхилили, а ваші гріхи від вас стримали цеє добро.25 Беззаконня ваші відвернули це, і гріхи ваші позбавили вас цього доброго.25 Провини ваші це відвернули, і гріхи ваші відняли від вас це добро.25 Ваші беззаконня відсунули це, і ваші гріхи відставили добро від вас.25 Се ж провини ваші відхилили те, се ваші гріхи відняли вам те добро.
26 Бо в народі Моєму безбожники є, чигають вони, немов той птахолов, вони сітки розставили, хапають людей...26 Бо між народом Моїм є нечестиві; вартують, як птахолови, припадають до землі, ставлять сильця і ловлять людей.26 Бо між людьми моїми є безбожні, що чигають, як ото птахолови засідають, ставляють сильця, людей ловлять.26 Бо в моєму народі знайшлися безбожні, і поставили засідку, щоб знищити людей, і схопили (їх).26 Бо між людьми моїми знаходяться безбожні: залягають, як птахоловцї, припадають до землї, наставляють сїти, щоб ловити людей.
27 Як клітка, наповнена птахами, так доми їхні повні омани, тому повиростали та збагатились вони!27 Мов клітка з багатьма птахами, оселі їхні виповнені обманом; через це вони й запихатіли і розбагатіли.27 Як клітка, повна птиць, так у хатах їхніх повно обману. Тому вони завеличались і розбагатіли;27 Як наставлена засідка повна пташок, так їхні доми повні обмани. Через це звеличилися і збагатилися.27 Мов клїтка, повна птиць, так повно в їх домівках оманного заробітку; сим робом і поробились вони великими й заможними,
28 Потовстіли вони та погладшали, переступають також міру злого, справедливо вони не судили сирітського суду, і мають поводження! і не помагають убогим у їхній справі.28 Стали гладкими, повними, переступили навіть належну межу в злочинах, не досліджують судових справ, справ сиріт; розкошують і справедливому позові жебраків не вчиняють присуду.28 розтовстіли так, аж лисняться, у злі переступили всяку міру; справ на суді не розглядають, сироти справ, - і щастить їм, а права бідного на суді не захищають.28 І переступили суд, не судили суд сироти і не судили суд вдови.28 Потовстїли й погрубшали, а в лихому попереступали всяку міру; не розбирають справ на судї, справ безбатченків; самі упливають в добрі, а справедливому дїлу вбогих не помагають на судї.
29 Чи ж оцього Я не покараю? говорить Господь. І хіба над народом, як цей, не помститься душа Моя?29 Невже Я не покараю за це? – Говорить Господь; і чи не помститься душа Моя такому народові, як цей?29 Чи ж за таке не покараю? - слово Господнє, - чи такому, як оцей, народові та не відплатить моє серце?29 Чи за це не відвідаю, говорить Господь, чи не пімститься моя душа на цьому народі?29 Чи не покараю ж я за таке, говорить Господь, і не помститься серце моє на такому народові, як сей?
30 Чудне та страшне стало в краї:30 Дивовижне і жахливе звершується на цій землі: Пророки пророкують лжу, і священики панують, згідно з цим, а народ Мій любить це. А що ж ви будете чинити по цьому всьому?30 Жахливе й страшне сталось у цім краї.30 Жах і жахливі діла сталися на землі.30 Чудні й страшні речі дїються в сїй землї:
31 пророки віщують неправду, при помочі їхній панують священики, і народ Мій оце так кохає! І що зробите ви, як кінець тому прийде?31 Пророки пророкують іменем неправди, священики правлять, як хочуть. Народ же мій це любить! І що ви чинитимете, як тому кінець настане?»31 Пророки пророкують беззаконне, і священики заплескали своїми руками, і мій нарід таке полюбив. І що зробите після цього?31 Пророки пророкують лож, сьвященники за їх підмогою управляють, а люд мій любить се. Що ж ви чинити мете, як настане тому кінець?