1 Ану клич, чи є хто, щоб тобі відповів? І до кого з святих ти вдасися?1 Благай зараз, якщо є Той, Хто буде відповідати тобі. І до кого із святих ти звернешся?1 «Клич, отже, коли є хто, щоб озвавсь до тебе! До кого із святих хочеш звернутись?1 Заклич же, чи хтось тебе послухає, чи може побачиш когось з святих ангелів.1 Клич же, коли є хто, щоб на твій клик озвався. Та й до кого ти з між сьвятих обернешся?
2 Бо гнів побиває безглуздого, а заздрощі смерть завдають нерозумному!2 Авжеж, безглуздого убиває гнівливість, і безтямного нищить дратівливість.2 Отак безумного досада вбиває, і дурного губить завзяття.2 Бо і безумного убиває гнів, а того, хто заблудив, вбиває ревнивість.2 О, так, безумного завзяттє вбиває, а нерозважливого погубляє досада.
3 Я бачив безумного, як він розсівся, та зараз оселя його спорохнявіла...3 Бачив я, як безглуздий закорінюється, і тієї ж миті прокляв дім його.3 Я бачив, як дурний пускав коріння, але прокляв умить свою домівку.3 Я ж побачив безумних, що випускають корінь, але зразу пожертим було їхнє помешкання.3 Я бачив, як дурний закоренявся, та й зараз віщував проклін домівцї його:
4 Від спасіння далекі сини його, вони без рятунку почавлені будуть у брамі!4 Діти його задалеко від спасіння, їх будуть бити біля брами, і не матимуть захисника.4 Далеко від спасіння його діти, їх топчуть, вони без оборонця при брамі.4 Хай їхні сини будуть далекі від спасіння, хай будуть висміяні ж при дверях поганців, і не буде спасителя.4 Дїти його далекі від щастя, бити муть їх у воротях (на судї), і не буде їм оборонника.
5 Його жниво голодний поїсть, і з-між терну його забере, і спрагнені ось поковтають маєток його!5 Жниво його з'їсть голодний, і навіть з-за терну дістане його, і спраглі поковтають майно його.5 Те, що вони пожали - голодний поїдає, та ще й до сховку забирає, а спрагнений глитає їхнє майно.5 Бо праведні зїдять те, що ті зібрали, вони ж не будуть вийняті зі зла, хай їхня сила виціджена буде.5 Збори жнив його неситі поїдять, ба й зміж терня заберуть їх, а зажерливцї поглотять майно його.
6 Бо нещастя виходить не з пороху, а горе росте не з землі,6 Авжеж, не з тліну виходить горе, і не з-під землі виростає біда.6 О, ні! Біда не з-під землі береться, й не на ниві родиться недоля.6 Бо не з землі виходить труд, ані не з гір появиться біль.6 Так, біда не зпід землї береться, й не на ниві родиться недоля.
7 бо людина народжується на страждання, як іскри, щоб угору летіти...7 Ні. Але людина народжується в стражданнях, щоб угору линути, [як] іскри.7 Ні! Чоловік призводить лихо, як іскри, що летять угору.7 Але чоловік родиться для труду, а пташенята ґрифа на висотах ширяють.7 Нї, людина родиться на муку, як іскорки, щоб їм летїти вгору.
8 А я б удавався до Бога, і на Бога б поклав свою справу,8 Проте я до Бога звернувся б, у справі моїй поклався б на Бога,8 Я б, однак, звернувсь до Бога, я виклав би мою справу перед Богом,8 Ні, але я благатиму Господа, закличу ж до Господа володаря всіх,8 Я б обернувсь до Бога, передав би справу мою Богові,
9 Він чинить велике та недослідиме, предивне, якому немає числа,9 Котрий чинить великі діяння і бездослідні, предивні, яким немає числа;9 що творить діла великі й недослідимі, чуда без ліку,9 який чинить велике і недослідиме, славне ж і надзвичайне, якому немає числа.9 Що творить дїла великі й недослїдимі, чудні й без лїку,
10 бо Він дає дощ на поверхню землі, і на поля посилає Він воду,10 Дає дощ на лице землі, і посилає води на обличчя ланів;10 що дає дощ на землю і що на ниви посилає воду;10 До того, який дає дощ на землю, який посилає воду на піднебесну.10 Дає дощі землї й води на поля;
11 щоб поставить низьких на високе, і зміцнити спасіння засмучених.11 Принижених ставить на високе, і зажурені підносяться до спасіння.11 щоб смиренних підійняти вгору і засмученим дати дізнати щастя.11 Який підносить впокорених вгору і підносить тих, що згинули.11 Принижених у гору підіймає, а засмученим дає дознати щастя.
12 Він розвіює задуми хитрих, і не виконують плану їх руки,12 Він зруйнує заміри підступних, і руки їхні не звершать задуманого.12 Він розбиває думки хитрих і руки їхні не виконують їхніх задумів.12 Який розносить ради хитрих і тих, що їхні руки не чинять правди.12 Він розбиває задуми підступних, і руки їх не доводять до кінця те, що почали.
13 Він мудрих лукавством їх ловить, і рада крутійська марною стає,13 Він виловлює мудраків їхнім-таки лукавством, і змова хитрих стає надаремною.13 Він ловить мудреців їхнім же лукавством і рада крутіїв сходить нінащо.13 Який приймає мудрих в мудрості, а раду хитрих замінив.13 Премудрих ловить він їх лукавством, і рада хитрих не вдається:
14 вдень знаходять вони темноту, а в полудень мацають, мов уночі!...14 Удень вони перебувають у пітьмі і в полудень ходять навпомацки, мов уночі.14 Вони вдень натикаються на пітьму, немов уночі, ходять навпомацки опівдні.14 В днях їх зустріне темрява, а в полудне хай шукають руками подібно як в ночі.14 У день вони мов в темряві блукають, а в полуднї полапки, мов ніччю, шукають.
15 І Він від меча урятовує бідного, а з міцної руки бідаря,15 Він рятує бідного від меча, від уст їхніх і від руки міцної.15 Він бідного рятує з їхньої пащі, і з руки сильного сіромаху,15 Хай же згинуть на війні, хай вийде немічним з руки сильного.15 Він рятує бідного од меча уст їх і від руки потужного;
16 і стається надія нужденному, і замкнула уста свої кривда!16 І є нещасному надія, і неправда зачиняє уста свої.16 й отак є нещасному надія, і неправда затуляє рот свій.16 Хай буде в немічного надія, а уста неправедного хай будуть замкнені.16 І так є нещасливому надїя, а неправда затулює уста свої.
17 Тож блаженна людина, яку Бог картає, і ти не цурайсь Всемогутнього кари:17 Щаслива людина, котру Бог картає, а тому науки Вседержителя не відкидай.17 Блажен той чоловік, якого Бог картає! Тож не цурайся Всемогутнього науки.17 Блаженний чоловік, якого Господь скартав. Картання ж Вседержителя не відкидай.17 Блаженний той, кого Господь карає, тим не цурайсь Господнього навчання!
18 Бо Він рану завдасть і перев'яже, Він ламає й вигоюють руки Його!18 Тому що Він завдає ран, і Сам перев'язує їх; Він уражає, і Його ж таки руки лікують.18 Бо він поранить і сам він перев'яже рану, він ударить, та його ж руки й загоять.18 Бо Він завдає біль і знову обновлення. Вдарив Він і його руки лікують.18 Поранить він, та сам перевяже рану; ударить він, та його ж руки й гоять.
19 В шістьох лихах спасає тебе, а в сімох не діткне тебе зло:19 У шести бідах порятує тебе, і в сьомій не торкнеться до тебе лихо.19 Шість разів з біди тебе він урятує, а на сьомий не доторкнеться тебе лихо.19 Шість разів з бід тебе витягає, а на сьомий (раз) зло не доторкнеться до тебе.19 В шестьох бідах тебе він порятує, та й в сьомій не доторкнесь тебе лихо.
20 Викупляє тебе Він від смерти за голоду, а в бою з рук меча.20 У голодну пору визволить тебе від смерти, і на війні – від сили меча.20 У голоді спасе тебе від смерти, а на війні з рук меча.20 В часі голоду спасе тебе від смерті, а в часі війни освободить тебе від руки заліза.20 У голодї спасе тебе од смертї, а на війнї - од мечового вдару.
21 Як бич язика запанує, сховаєшся ти, і не будеш боятись руїни, як прийде вона.21 Від бича язика сховаєш себе, і не злякаєшся спустошення, коли воно прийде.21 І ти сховаєшся від бича язика, і не злякаєшся нещастя, як надійде.21 Від бича язика тебе сховає, і не злякаєшся зла, що надходить.21 Сховаєшся від бича (лихого) язика, й не злякаєшся спустошення, коли воно прийде.
22 З насилля та з голоду будеш сміятись, а земної звірини не бійся.22 Із спустошення і голоду насміхатимешся, і звірів земних не злякаєшся;22 Сміятимешся з спустошення та голоднечі, звірів, що на землі, боятися не будеш.22 З неправедних і безбожних висмієшся, а диких звірів не боятимешся.22 Із спустошення й голоду будеш сьміятись, і зьвірів земних не будеш лякатись.
23 Бо з камінням на полі є в тебе умова, і звір польовий примирився з тобою.23 Тому що з камінням у полі в тебе спілка, і звірі польові в мирі з тобою.23 Бо будеш у змові з камінням, що на полі, і дикий звір буде з тобою в мирі.23 Бо дикі звірі будуть з тобою в мирі.23 Бо в змові з каміннєм у полі будеш, і з польовим зьвіррєм (наче) в договорі.
24 І довідаєшся, що намет твій спокійний, і переглянеш домівку свою, і не знайдеш у ній недостатку.24 І спізнаєш, що шатро твоє у безпеці, і будеш дивитися за домом своїм, і не згрішиш.24 Знайдеш намет твій цілим, а як оглянеш свою хату, не обманешся.24 Тоді взнаєш, що твій дім буде в мирі, а на прожиття твому шатрові не забракне.24 І взнаєш, що намет твій безпечен, а оглядаючи домівку твою, ти не согрішиш*.
25 І довідаєшся, що численне насіння твоє, а нащадки твої як трава на землі!25 І побачиш, що насіння твоє численне, і паростки твої, мов трава на землі.25 Побачиш, що розмножилось твоє потомство, і пагінці твої, мов билля, на землі ростимуть.25 Пізнаєш же, що твоє насіння численне, а твої діти будуть наче вся зелень поля.25 І побачиш, що потомство твоє многолїчне, й пагонцїв твоїх, як трави на землї.
26 І в дозрілому віці до гробу ти зійдеш, як збіжжя доспіле ввіходить до клуні за часу свого!26 Зійдеш до гробу у поважному віці, як укладаються снопи пшениці свого часу.26 Зійдеш зрілий літами у гріб, немов копа снопів, яку складають своєчасно.26 Ввійдеш ти до гробу наче зріле зерно в час пожате, чи наче сніп току зібраний в час.26 Увійдеш у гріб, достиглий (віком), як укладаються снопи пшеничні у свій час.
27 Отож, дослідили ми це й воно так, послухай цього, й зрозумій собі все!27 Ось, що ми спізнали; зрештою, так воно і є: вислухай це і затям для себе.27 От чого ми дізнались, - це свята правда! Слухай же й затям собі це добре.»27 Ось це так ми дослідили, це є те, що ми почули. Ти ж сам пізнай чи ти щось вчинив.27 От чого ми дознались; та й так воно й є; вислухай се й затямуй собі!