1 І сталося третього дня, і вбрала Естер царські шати, та й стала на внутрішньому подвір'ї царського дому, навпроти царського дому. А цар сидів на троні свого царства в царському домі навпроти входу до дому.1 Третього дня Естер одяглася по-царськи, і постала вона на внутрішньому подвір'ї царського дому, навпроти царевого дому; а цар сидів [тоді] на царському троні своєму, у царевому домі, навпроти входу до дому. Коли цар побачив царицю Естер, що стояла на подвір'ї, вона знайшла милість в очах його.1 Тієї ночі цар не міг заснути й звелів принести собі пам'яткову книгу, тобто літописи, і читали їх перед царем;1 І сказав цар: Що бажаєш, Естеро, і яке в тебе прохання? І буде тобі аж до половини мого царства.1 На третій день Естер убралась по царськи. І стала вона на внутрішньому дворі царського дому під домом царевим; а царь седїв на царському престолї свойму, в царському домі, просто проти приходу в дім.
2 І сталося, як цар побачив царицю Естер, що стоїть у брамі, то знайшла вона ласку в очах його. І цар простягнув Естері золоте берло, що в руці його, а Естер підійшла й доторкнулася до кінця берла.2 І простягнув цар до Естері золоте берло, котре було в руці його, і підійшла Естер, і торкнулася кінця берла.2 і знайшли там записаним, як Мардохей доніс на Бігтана й Тереша, двох скопців царських, вартових при порозі, що задумували накласти руки на царя Ксеркса.2 А Естера сказала: Сьогодні в мене святковий день. Отже, якщо цар вважає за відповідне, хай прийде і він сам і Аман на прийняття, яке я сьогодні зроблю.2 Коли царь углядїв царицю Естеру, що стояла у дворі, знайшла вона ласку в очах його. І простяг царь до Естери золотий скипетр, що був в його в руцї, і Естер приступила й доторкнулась кінця скипетра.
3 І сказав до неї цар: Що тобі, царице Естер? І яке прохання твоє? Якщо побажаєш аж до половини царства, то буде дане тобі!3 І сказав їй цар: Що сталося, царице Естер? У тебе є прохання до мене? Навіть, як забажаєш, половина царства належатиме тобі.3 Спитав цар: «Яку честь і визначення дано за це Мардохеєві. І відповіли царські джури, що служили при ньому: «Нічого не зроблено для нього.»3 І сказав цар: Поспішіть Амана, щоб ми виконали слово Естери. І оба прибувають на прийняття про яке сказала Естера.3 І сказав царь до неї: Чого тобі, царице Естеро, і яка твоя просьба? Навіть до половини царства буде дано тобі.
4 А Естер відказала: Якщо це цареві вгодне, нехай прийде цар та Гаман сьогодні на гостину, яку я вчиню йому!4 І сказала Естер: Якщо цареві бажано, нехай прийде цар з Гаманом сьогодні на бенкет, котрого я вчиню йому!4 Тоді цар спитав: «Хто у дворі?» А саме тоді ввійшов у зовнішній двір царського дому Аман - поговорити з царем, щоб повісити Мардохея на шибениці, що він йому споготовив.4 А під час бенкету цар сказав до Естери: Що є, Естеро царице, і буде тобі те, що просиш.4 І відказала Естер: Коли царева ласка, нехай прийде царь із Аманом сьогоднї в гостину, яку я зготувала для нього.
5 І сказав цар: Скоріше покличте Гамана, щоб виконати Естерині слова! І прийшов цар та Гаман у гостину, що вчинила Естер.5 І сказав цар: Швидше покличте Гамана, щоб учинити за словом Естері. І прийшов цар з Гаманом на бенкет, котрого вчинила Естер.5 Царські джури й відповіли йому: «Он Аман стоїть у дворі.» «Нехай увійде!» - сказав цар.5 І вона сказала: Моє прохання і моє бажання,5 І сказав царь: Пійдїть щвидко за Аманом, щоб учинити по слову Естериному. І прийшов царь із Аманом в гостину, що наготувала Естер.
6 І сказав цар до Естери при питті вина: Яке жадання твоє? І буде тобі дане. І яке прохання твоє? Якщо побажаєш аж до половини царства, то буде зроблене!6 І сказав цар Естері, як пили вино: Яке пожадання твоє? Ти матимеш бажане. І яке в тебе прохання? [Навіть], як зажадаєш половину царства, воно справдиться.6 І ввійшов Аман. Цар сказав йому: «Що зробити б чоловікові, якого цар хоче вшанувати?» Аман же подумав у своєму серці: «Кому ж іншому цар схоче зробити пошану, як не мені?»6 якщо я знайшла ласку перед царем, хай прийде цар і Аман завтра на бенкет, який зроблю для них, і завтра зроблю так само.6 І сказав царь Естері, попиваючи вино: Яке ж твоє бажаннє? воно буде вдоволене; і яка твоя просьба? хоч би до половини царства, воно буде вдоволено.
7 І відповіла Естер та й сказала: Моє жадання та моє прохання таке:7 І відповідала Естер, і сказала: [Ось] моє бажання і моє прохання: 7 Та й відповів Аман цареві: «Для того, кого цар хоче вшанувати,7 Й Аман вийшов від царя дуже радісний, веселячись. А як Аман побачив Мардохея юдея в дворі, він дуже розлютився.7 І відповіла Естер, кажучи: Оце моє бажаннє й моє проханнє:
8 Якщо знайшла я ласку в царевих очах, і якщо це цареві вгодне, щоб вволити жадання моє й щоб виконати прохання моє, нехай прийде цар та Гаман на гостину, що зроблю їм, і взавтра я зроблю за царевим словом.8 Якщо знайшла я прихильність в очах царя, і якщо царева воля задовольнити бажання моє і виконати прохання моє, то нехай цар із Гаманом прийдуть на бенкет, котрого я вчиню для них, і завтра я звершу за словом царя.8 нехай принесуть царську одежу, в яку вдягається цар, і приведуть коня, що на ньому їздить цар, а на голову йому покладуть царський вінець.8 І ввійшовши до своїх, він покликав приятелів і Зосару свою жінку8 Коли я запобігла ласки в очах царевих, і коли цареві до вподоби вдоволити моє бажаннє й здїйснити моє проханнє, то нехай царь з Аманом прийде (ще завтра) в гостину, що зготую їм, і завтра вчиню я по царевому слову.
9 І вийшов Гаман того дня радісний та добросердий. Та коли Гаман побачив Мордехая в царській брамі, і він не встав і не затремтів перед ним, то Гаман переповнився лютістю на Мордехая.9 І вийшов Гаман того дня веселий і в доброму настрої. Та коли побачив Гаман Мордехая біля брами царської, і той не підвівся і з місця не зрушив перед ним, тоді виповнився Гаман гнівом на Мордехая.9 Нехай дадуть одежу й коня в руки одному з визначніших царських князів і вберуть того чоловіка, якого цар хоче вшанувати, потім нехай вивезуть його на коні на міський майдан і нехай перед ним викликують: Так робиться тому чоловікові, якого цар хоче вшанувати!»9 і показав їм своє багацтво і славу, яку цар на нього поклав, і як він зробив його першим і дав провадити царством.9 І вийшов Аман того дня веселий та охочий. Але як Аман углядїв Мардохея коло царської брами, й той не встав та й з місця не рухнувся перед ним, тодї сповнився Аман гнївом на Мардохея.
10 Та стримався Гаман, і прийшов до свого дому. І послав він покликати своїх приятелів та жінку свою Зереш.10 А проте упокорив себе Гаман. І коли прийшов до свого дому, то наказав покликати друзів своїх і дружину свою Зереш.10 І сказав цар Аманові: «Поспіши но та візьми й одежу, і коня, як ти сказав, і зроби це Мардохеєві, юдеєві, що сидить коло царської брами; не пропусти нічого з того, що ти сказав.»10 І сказав Аман: Цариця на бенкет з царем не покликала нікого, але лиш мене, і на завтра мене кличе.10 Одначе Аман вдержавсь. А як прийшов до своєї господи, то послав покликати своїх приятелїв і Зерешу, свою жінку.
11 І розповів їм Гаман про славу свого багатства, та про численність синів своїх, та про все, як звеличив його цар, і як підняв його понад князів та слуг царевих.11 І розповів їм Гаман про великі маєтності свої, про численних синів своїх, і про все те, як звеличив його цар і як підніс його над князями і служниками царськими.11 Взяв Аман одежу й коня, вбрав Мардохея, вивів його на коні на міський майдан і скликував перед ним: «Так робиться чоловікові, якого цар хоче вшанувати!»11 І це мені не миле, коли в дворі бачу Мардохея юдея.11 І оповідав Аман їм про велике багацтво своє й про многоту синів своїх, та про все те, як пошанував його царь і як підвисшив його над князями та слугами царськими.
12 І сказав Гаман: А цариця Естер не привела з царем на гостину, яку зробила, нікого, крім мене. І також назавтра я покликаний до неї з царем!12 І сказав Гаман: Навіть цариця Естер нікого не покликала з царем на бенкет, котрого вона вчинила, окрім мене; тож і назавтра я покликаний до неї з царем.12 Потім повернувся Мардохей до царської брами, а Аман, закривши голову, смутний поспішив додому.12 І сказала до нього Зосара його жінка і друзі: Хай зрубають тобі дерево на пятдесять ліктів, а завтра скажи цареві і хай на дереві буде повішений Мардохей. Ти ж ввійди з царем на бенкет і веселися. І слово було до вподоби Аманові, і приготовлено дерево.12 І сказав Аман: Та й цариця Естер нїкого не запросила з царем у гостину, що наготувала, окрім мене; та й на завтра я запрошений до неї з царем.
13 Та все це нічого не варте мені цього часу, доки я бачу того юдея Мордехая, що сидить у царській брамі!...13 А проте всього цього не досить для мене, доки я бачу Мордехая юдянина, що сидить біля брами царської.13 Коли Аман розповів своїй жінці Зереші та усім своїм приятелям те, що сталося з ним, то його дорадники та жінка сказали йому: «Коли Мардохей, перед яким ти почав падати, з роду юдеїв, то ти нічого проти нього не вдієш, а напевно впадеш іще більше перед ним.»13 Але всього сього не доста менї, доки я бачу Юдея Мардохея, сидячого коло брами царської.
14 І сказала до нього жінка його Зереш та всі його приятелі: Нехай приготують шибеницю, високу на п'ятдесят ліктів, а ранком скажи цареві, і нехай повісять на ній Мордехая, і підеш з царем радісний на гостину! І була приємна та рада для Гамана, і зробив він ту шибеницю.14 І сказала йому Зереш, дружина його, і всі друзі його: Нехай приготують дерев'яну високу шибеницю на п'ятдесят ліктів, і вранці скажи цареві, аби повісили Мордехая на ній; а тоді весело йди на бенкет із царем. І сподобалося це слово Гаманові, і він приготував шибеницю.14 Вони ще розмовляли з ним, як прийшли царські скопці та поспішно супроводили Амана на бенкет, що приготувала Естера.14 І сказала йому Зереша, жінка його, та й всї його приятелї: Нехай приладять дерево заввишки на пятьдесять локот, і скажи вранцї цареві, щоб повісили на йому Мардохея, а тодї пійдеш веселий з царем у гостину. І сподобалось се слово Аманові, й він приготовив дерево.